Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи ви знаєте?

Чи ви знаєте?

Як надсилалися листи у біблійні часи?

Перський поштовий кур’єр

У Перській імперії урядову кореспонденцію, яка стосувалася національних інтересів, надсилали через державну поштову службу. У біблійній книзі Естер розповідається, як діяла ця служба: «Понаписував він [Мордехай] листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских» (Естер 8:10). У Римській імперії для передачі урядової і військової кореспонденції існувала подібна служба.

Ця служба не займалась доставкою приватної пошти, наприклад листів апостола Павла або інших. Заможна людина могла послати свого раба, щоб той доставив лист. А втім, більшість людей передавала листи через своїх знайомих і навіть незнайомців, які подорожували в потрібному напрямку. «Листоношами» могли бути родичі, друзі, солдати і купці. Однак треба було зважати, наскільки кур’єр заслуговує довіри, чи доставить він лист адресату цілим і неушкодженим. З Біблії ми дізнаємося, що Павло передавав принаймні деякі зі своїх листів через християн, які мандрували (Ефесян 6:21, 22; Колосян 4:7).

Як у стародавньому Ізраїлі велася торгівля?

Фруктовий базар (барельєф)

Національна економіка головним чином базувалася на рільництві, скотарстві і натуральному обміні. У Біблії згадуються базари при таких міських брамах, як «Овеча брама», «Рибна брама» і «Череп’яна брама» (Неемії 3:1, 3; Єремії 19:2). Очевидно, назви брам вказують на те, які товари продавалися біля них. У Святому Письмі говориться про «вулицю пекарів» в Єрусалимі, а також про багато різних предметів торгівлі (Єремії 37:21).

А які ж були ціни? В одному коментарі до Біблії сказано: «Звичайно, протягом століть ціни змінювались, тому важко точно сказати, скільки коштувала якась річ у певний час у певному місці». Все ж давні джерела, в тому числі Біблія, показують, що навіть у ті часи існувала інфляція. Приміром, з давніх-давен об’єктом торгівлі були раби. Йосипа продали в рабство за 20 срібняків, можливо, шекелів. Мабуть, це була середня ціна раба у XVIII столітті до н. е. (Буття 37:28). Через 300 років раб коштував уже 30 шекелів (Вихід 21:32). А у VIII столітті до н. е. — 50 (2 Царів 15:20). Через два століття, під час панування персів, за раба просили 90 шекелів, а то й більше. Тож зростання цін — це лихо не тільки сучасного суспільства.