Ісус допомагав бідним, хворим і пригнобленим, тому деякі люди хочуть наслідувати його приклад. Вони вважають, що це найкраще робити в час Різдва, коли благодійні установи з особливою ревністю збирають пожертви.

Під час свят люди зайняті покупками, розвагами та відвідуванням друзів і родичів. У них майже не залишається часу, сил і грошей, щоб подбати про бідних і знедолених; вони можуть хіба що пожертвувати певну суму на благодійність.

«Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити» (Приповістей 3:27). Бідні, голодні і пригноблені страждають не лише в час Різдва. Якщо ви бачите, що хтось потребує допомоги, і якщо «в силі [вашої] руки це вчинити», то навіщо чекати свят? Ви обов’язково отримаєте благословення за добрі вчинки і співчуття.

«Нехай кожен з вас щотижня, у перший день, відкладає вдома гроші відповідно до своїх можливостей» (1 Коринфян 16:2). Таку пораду дав апостол Павло першим християнам, які хотіли допомагати бідним. Чи можете ви «відкладати», тобто передбачати у своєму бюджеті, суму, яку будете регулярно жертвувати людям або організації, що мудро розпоряджається грішми? Тоді ви дбатимете про нужденних відповідно до своїх можливостей.

«Не забувайте робити добро й ділитися з іншими, бо такі жертви дуже приємні Богу» (Євреїв 13:16). Зверніть увагу, що треба не лише «ділитися з іншими», а й «робити добро». Наприклад, мудрі батьки навчають своїх дітей допомагати старшим у повсякденних справах, підбадьорювати хворих листівкою, відвідинами або телефонним дзвінком, а також виявляти увагу до інших дітей, які є бідними чи мають фізичні або інші вади. Так діти вчаться виявляти щедрість і доброту протягом усього року.