«Я МАЮ мрію». Ці слова промовив півсторіччя тому, 28 серпня 1963 року, американський борець за громадянські права Мартін Лютер Кінг. Він неодноразово повторював їх у своїй знаменитій промові, висловлюючи надію на те, що одного дня расові упередження зникнуть раз і назавжди. Він прагнув ліпшого майбутнього для жителів США, однак його мрія близька серцям людей по всьому світі.

Через три місяці, 20 листопада 1963 року, понад 100 країн прийняли Декларацію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Протягом наступних десятиліть було схвалено чимало подібних офіційних документів. Тож з огляду на такі благородні прагнення виникає запитання: чи відбулися якісь зміни на краще?

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун 21 березня 2012 року сказав: «Для запобігання та викорінення расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетерпимості існують не лише численні важливі договори та інструменти, але й всеосяжний глобальний механізм. Та, незважаючи на це, мільйони людей по всьому світі потерпають від расизму».

Навіть у країнах, які досягли певного успіху в боротьбі проти упередження, расового та будь-якого іншого, актуальним залишається питання: чи вдалося викоренити негативні почуття з сердець людей, чи тільки ослабити зовнішні вияви тих почуттів? Дехто вважає, що в найліпшому випадку ці досягнення допомагають запобігти дискримінації, але вони не в змозі усунути упередження. Чому? Тому що дискримінація — це вчинок, який можуть побачити інші і який карається законом, а упередження пов’язане з потаємними думками та почуттями, які важко контролювати.

Отже, усунути упередження означає не лише покінчити з актами дискримінації, але й змінити думки і почуття людини до представників іншої групи. Чи дійсно можна досягти цього? Якщо так, то завдяки чому? Розгляньмо кілька випадків з життя людей, які змінилися на краще. Ми побачимо, що їм допомогло це зробити.

Лінда: «Я народилася у Південно-Африканській Республіці і вважала, що всі темношкірі нижчі за мене, неосвічені, негідні довіри і можуть бути лише слугами білих людей. Я потрапила в пастку упередженості, навіть не усвідомлюючи цього. Проте моє мислення почало змінюватися, коли я стала вивчати Біблію. Я дізналася, що «Бог дійсно неупереджений» і що стан серця людини важливіший за колір її шкіри або мову (Дії 10:34, 35; Приповістей 17:3). Біблійний вірш з Филип’ян 2:3 допоміг мені зрозуміти: якщо я буду вважати кожну людину вищою за себе, то подолаю упередження. Дотримуючись цього та інших біблійних принципів, я почала цікавитися людьми, незалежно від кольору їхньої шкіри. Нарешті я звільнилася з тенет упередженості!»

 Майкл: «Я виростав у місцевості, де здебільшого жили білі австралійці, і розвинув сильне упередження до азіатів, особливо до китайців. Якщо я був за кермом і бачив людину азіатського походження, то опускав вікно і викрикував щось образливе на зразок: “Забирайся додому, азіате!” Пізніше, почавши вивчати Біблію, я зрозумів, як Бог ставиться до людей. Він любить їх незважаючи на те, звідкіля вони і як виглядають. Любов Бога зворушила мене, і замість того, щоб ненавидіти людей, я їх полюбив. Це надзвичайна зміна в моєму житті. Тепер я з великим задоволенням спілкуюся з людьми різного походження і національності. Мій світогляд розширився, і я отримав багато радості».

Сандра: «Моя мама походила з містечка Умунеде у штаті Дельта (Нігерія). Але батькова рідня була зі штату Едо і розмовляла мовою есан. Через такі відмінності мама до кінця життя відчувала сильне упередження з боку батькових родичів. Я поклялася, що не буду мати нічого спільного з тими, хто розмовляє мовою есан, і що ніколи не вийду заміж за жителя штату Едо. Але, вивчаючи Біблію, я подивилася на все зовсім по-іншому. Біблія говорить, що Бог неупереджений і йому до вподоби той, хто боїться його. Отже я не маю права ненавидіти людей через те, що вони належать до іншого племені чи розмовляють іншою мовою. Я змінила своє мислення і припинила ворожнечу з батьковими родичами. Я стала щасливою і маю душевний мир, тому що застосовую біблійні принципи. Це також допомогло мені ладити з людьми незалежно від їхнього походження, раси, мови або національності. І як ви думаєте, за кого я вийшла заміж? За чоловіка зі штату Едо, який розмовляє мовою есан!»

Чому Біблія змогла допомогти цим та багатьом іншим людям подолати глибоко вкорінені упередження і почуття ненависті? Тому що Біблія — це Боже Слово. Вона здатна змінювати  мислення людини і її ставлення до інших. Більш того, Біблія пояснює, що потрібно ще, аби упередження зникли назавжди.

Біблійні знання допомагають контролювати і викорінювати сильні негативні почуття. Однак існують ще два чинники, які слід усунути, щоб повністю знищити упередження. По-перше, це гріх і людська недосконалість. У Біблії чітко сказано: «Немає людини, щоб вона не згрішила» (1 Царів 8:46). Тож попри всі наші старання ми, як і апостол Павло, не припиняємо вести внутрішню боротьбу. Він написав: «Коли хочу робити добро, в мені сидить зло» (Римлян 7:21). Тому час від часу в нашому недосконалому серці виникатимуть «погані думки», які можуть призвести до упередження (Марка 7:21).

По-друге, це вплив Сатани Диявола. Біблія описує його як «убивцю» і говорить, що він «вводить в оману всю населену землю» (Івана 8:44; Об’явлення 12:9). Ось причина того, чому упередження настільки поширене і чому людство не в змозі покінчити з фанатизмом, дискримінацією, геноцидом та іншими формами расової, релігійної і соціальної нетерпимості.

Отож, упередженість повністю зникне лише тоді, коли будуть усунуті гріх, недосконалість людей і вплив Сатани Диявола. Біблія показує, що це здійснить Боже Царство.

Ісус Христос навчав своїх послідовників молитися до Бога такими словами: «Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Боже Царство покінчить з несправедливістю, у тому числі з усілякими формами нетерпимості та упередження.

Коли Боже Царство прийде і почне управляти всіма справами на землі, Сатана буде «скований», тобто цілковито обмежений у своїх діях, щоб «більше не вводити в оману народи» (Об’явлення 20:2, 3). Тоді існуватиме «нова земля» — людське суспільство, серед якого «перебуватиме праведність» * (2 Петра 3:13).

Усі, хто буде належати до того праведного суспільства, стануть досконалими, вільними від гріха (Римлян 8:21). Як піддані Божого Царства вони «не вчинять лихого та шкоди не зроблять». Чому? Тому що «земля буде повна пізнання Господнього» (Ісаї 11:9). Кожна людина буде пізнавати Бога Єгову і наслідувати його риси, зокрема любов. Тоді упередження зникнуть назавжди, «адже Бог до всіх ставиться однаково» (Римлян 2:11).