ЧОМУ ДЕХТО СУМНІВАЄТЬСЯ. Деякі люди навіть за найскрутніших обставин вважають, що егоїстично просити Бога про допомогу і потіху. Жінка, на ім’я Ракель, каже: «Коли я стикаюся з труднощами, то вагаюся звертатись до Бога по допомогу. Мені здається, що мої проблеми надто дріб’язкові в порівнянні з важкими проблемами, які має безліч людей по цілому світі».

ЧОГО ВЧИТЬ БОЖЕ СЛОВО. Щоб допомогти нам і дати потіху, Бог вже зробив щось дивовижне. Усі люди на землі вспадкували гріх і ніколи не зможуть повною мірою дотримуватися Божих вимог. Проте Бог «полюбив нас і послав свого Сина [Ісуса Христа] як жертву примирення за наші гріхи» (1 Івана 4:10). Завдяки жертовній смерті Ісуса Бог прощає наші гріхи і обдаровує нас чистим сумлінням та надією на вічне життя в мирному новому світі *. Але чи ця жертва була принесена за людський рід загалом? Чи вона свідчить про те, що Бог цікавиться вами особисто?

Розгляньте приклад апостола Павла. З почуттям глибокої вдячності за Ісусову жертву він написав: «Я живу завдяки вірі в Божого Сина, який полюбив мене й віддав за мене самого себе» (Галатів 2:20). Ісус помер ще до того, як Павло став християнином, і все ж Павло вважав цю жертву даром, який Бог подарував особисто йому.

Жертовна смерть Ісуса є даром, який Бог також подарував особисто вам. Це доводить, що ви надзвичайно цінні для Бога. Жертва Христа може дати вам «вічну потіху та непохитну надію» і «зміцнити вас у кожному доброму ділі й слові» (2 Фессалонікійців 2:16, 17).

Ісус пожертвував своїм життям майже 2000 років тому. Але чому можна сказати, що Бог і сьогодні запрошує людей до нього наблизитися?