Меган. Привіт, Шерлі. Було дуже приємно бачити тебе минулого тижня на Спомині смерті Ісуса Христа *. Хотіла запитати, які в тебе враження від цієї зустрічі.

Шерлі. Мені сподобалось, але, якщо чесно, я не до кінця усе зрозуміла. Я знаю, що на Різдво люди відзначають день народження Ісуса, а на Пасху — день воскресіння. Проте мало хто відзначає його смерть.

Меган. Це правда. Різдво і Пасху святкують по цілому світі. Однак Свідки Єгови переконані, що дуже важливо згадувати про Ісусову смерть. Якщо ти маєш кілька хвилин, я поясню чому.

Шерлі. Добре, в мене є трохи часу.

Меган. Свідки Єгови відзначають день смерті Ісуса передусім тому, що він сам наказав робити це. Пригадаймо, що сталося в ніч перед його смертю. Чи ти коли-небудь чула про особливу вечерю, на яку зібралися Ісус та його вірні учні?

Шерлі. Ти маєш на увазі Тайну вечерю?

Меган. Точно. Її ще називають Господньою вечерею. Під час цієї вечері Ісус дав своїм учням чіткі вказівки. Прочитай, будь ласка, його слова, записані ось тут, в Луки 22:19.

Шерлі. Гаразд. «Також він взяв хліб і, склавши подяку, поламав його, дав їм і сказав: “Це означає моє тіло, яке буде віддане за вас. Чиніть це на спомин про мене”».

Меган. Дякую, Шерлі. Зверни увагу на останнє речення, в якому міститься Ісусів наказ: «Чиніть це на спомин про мене». Перш ніж дати його, Ісус чітко показав учням, що саме їм слід згадувати. Він сказав, що віддасть життя за своїх послідовників. Цю саму думку Ісус передав іншими словами, записаними в Матвія 20:28: «Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох». Коротко кажучи, Свідки Єгови щороку відзначають річницю смерті Ісуса, аби згадувати про його викупну жертву. Завдяки Ісусовій смерті всі слухняні люди можуть отримати життя.

Шерлі. Я не раз чула про те, що Ісус помер, аби ми могли жити. Та, відверто кажучи, я це не зовсім розумію.

Меган. Знаєш, Шерлі, викупна жертва Ісуса — досить нелегка тема. Водночас викуп є одним з найцінніших учень у Божому Слові. Ти ще маєш трохи часу?

Шерлі. Так-так, у мене є кілька хвилин.

 Меган. Добре. Нещодавно я переглядала інформацію про викуп і постараюсь пояснити тобі цю істину.

Шерлі. Гаразд.

Меган. Щоб зрозуміти суть викупу, треба спершу збагнути, до чого призвів гріх Адама і Єви в Едемському саду. Подивімося, що сказано в Римлян 6:23. Можеш прочитати цей вірш?

Шерлі. Без проблем. Тут написано: «Бо плата за гріх — смерть, а дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу».

Меган. Дякую. Поміркуймо над цими словами. Зверни увагу на початок вірша: «Плата за гріх — смерть». Ще на зорі людської історії Бог встановив простий закон — смерть є платою, або карою, за гріх. Звичайно, спочатку ніхто не був грішником. Адам з Євою були досконалими, і всі їхні діти мали народжуватися досконалими. Не існувало причини, з якої хтось помирав би. У першого чоловіка й жінки та їхніх нащадків була можливість насолоджуватися вічним життям. Проте, як ми знаємо, все пішло не так.

Шерлі. Бо Адам з Євою з’їли заборонений плід.

Меган. Правильно. І коли вони зробили це, тобто свідомо не послухалися Бога, то згрішили. По суті, Адам з Євою зробили свій вибір — стати недосконалими та грішними. Такий вибір призвів до згубних наслідків не тільки для них, але й для усіх їхніх нащадків.

Шерлі. Що ти маєш на увазі?

Меган. Спробую пояснити це на прикладі. Скажи, ти любиш пекти?

Шерлі. Так. Мені це дуже подобається.

Меган. Уяви, що в тебе є нова форма для випікання хліба. Однак ще до того, як ти почала в ній пекти, вона впала на підлогу і на ній утворилась глибока вм’ятина. Подумай, як виглядатимуть хлібини, спечені у такій формі. Усі вони матимуть таку ж вм’ятину, правда?

Шерлі. Ну так.

Меган. Подібно, коли Адам з Євою вирішили не послухатися Бога, то дістали «вм’ятину», або ваду,— гріх і недосконалість. Оскільки вони згрішили ще до того, як стали батьками, всі їхні діти народилися з цією «вм’ятиною», тобто грішними. У Біблії слово «гріх» стосується не лише вчинку, але й стану, який ми успадкували. Отож, хоча ні я, ні ти не зробили нічого поганого,— нас тоді ще навіть не було,— своїм гріхом Адам і Єва прирекли всіх своїх нащадків, у тому числі нас і наших дітей, на недосконалість, гріх та, зрештою, смерть. Як і сказано в Римлян 6:23, плата за гріх — смерть.

Шерлі. Але хіба це справедливо? Чому через гріх Адама і Єви мають вічно страждати всі люди?

Меган. Ти права, це дійсно здається несправедливим. Тому Бог, керуючись досконалою справедливістю, постановив, що Адам і Єва мають померти за свої гріхи, а нам, їхнім нащадкам, дав надію. Бог подбав про вихід з цього скрутного становища — віддав свого Сина, Ісуса, як викуп за нас. Прочитаймо ще раз Римлян 6:23. Після згадки про те, що «плата за гріх — смерть», далі у вірші сказано: «А дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу». Отож Ісусова смерть відкрила нам шлях до визволення від гріха та смерті *.

Меган. Хочу звернути твою увагу на ще одну думку з цього вірша.

Шерлі. На яку?

Меган. Подивись, тут сказано: «Дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу». Якщо Ісус зазнав страждань і помер, віддавши за нас своє життя, чому у вірші сказано, що викуп — це «дар від Бога», а не «дар від Ісуса»? *

Шерлі. Хм, я не знаю.

Меган. Адама і Єву створив Бог, тож, виявивши непослух в Едемі, вони згрішили саме проти нього. Богові, мабуть, було дуже боляче, коли його перші земні діти збунтувались. Але Єгова негайно подбав про вихід з цієї ситуації *. Він постановив, що одне з його духовних створінь прийде на землю, житиме як досконала людина і зрештою віддасть своє життя як викуп. Отож, викуп, по суті, це дар від Бога. Є ще одна підстава вважати викуп Божим даром. Чи ти задумувалась над тим, які почуття проймали Бога, коли страчували Ісуса?

Шерлі. Ні, ніколи про це не думала.

Меган. У тебе на подвір’ї я помітила іграшки. Ти, напевне, маєш дітей.

Шерлі. Так, у мене є синочок і донечка.

Меган. Тоді ти можеш уявити, як Бог Єгова, небесний Батько Ісуса, почувався у день його смерті. Поміркуй: що відчував Єгова, спостерігаючи з неба за тим, як його любого Сина арештовують, висміюють і б’ють? І що коїлося в серці Батька, коли його Сина прибили до стовпа й залишили помирати повільною мученицькою смертю?

Шерлі. Я ніколи над цим не задумувалась. Богу, мабуть, було дуже важко.

Меган. Звичайно, нам не під силу до кінця уявити, як почував себе Бог у той день. Однак ми точно знаємо, що в нього є почуття, а також знаємо, чому він допустив, щоб його Син зазнав жахливих мук. Це видно зі зворушливих слів, записаних в Івана 3:16. Можеш прочитати цей відомий вірш?

Шерлі. Тут сказано: «Бог настільки любить світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя».

Меган. Дякую. Зауваж, що сказано на початку вірша. Тут написано: «Бог настільки любить світ». В основі того, що зробив Бог, лежала любов. Саме вона спонукала Бога послати свого Сина на землю, аби він помер за нас. Справді, викупна жертва — це найбільший вияв любові. І саме про нього Свідки Єгови нагадують собі, щороку відзначаючи Спомин Ісусової смерті. Сподіваюсь, тепер ти краще розумієш, чому слід відзначати день смерті Ісуса.

Шерлі. Так, ти мені добре пояснила. Дуже тобі дякую.