Божественне ім’я на протязі віків

БОГ ЄГОВА хоче, щоб люди знали й вживали Його ім’я. Це можна бачити з того, що Він виявив Своє ім’я першим двом особам на землі. Ми знаємо, що Адам і Єва знали Боже ім’я тому, що після того, як Єва породила Каїна, то згідно з оригінальинм єврейським текстом, вона сказала: „Я породила чоловіка за допомогою Єгови”.— 1 Мойсеєва 4:1, НС.

Пізніше ми читаємо, що такі вірні чоловіки як Енох і Ной „ходили з правдивим Богом”. (1 Мойсеєва 5:​24; 6:​9, НС) Це значить, що вони теж знали Боже ім’я. Те ім’я проіснувало великий Потоп разом з праведним чоловіком Ноєм та його родиною. Незважаючи на великий бунт якийсь час пізніше в Вавілоні, то правдиві слуги Божі таки вживали Його ім’я. Воно знаходиться сотні разів у законах, яких Бог був дав Ізраїлеві. Лише в 5 кн. Мойсеєвій, воно знаходиться 551 раз.

За часу суддів, здається, що ізраїльтяни таки вживали Божого ім’я. Вони навіть уживали його в привітах. Ми читаємо (в оригінальній єврейській мові) як Боаз вітав своїх женців: „Єгова з вами”. Вони відказали йому: „Нехай Єгова благословляє тебе”.— Рут 2:4, НС.

Ізраїльтяни вживали ім’я Єгови аж до їхнього повернення назад до Іудеї після поневолення у Вавілоні. Цар Давид, людина приємна серці Єгови, широко вживав божественне ім’я — воно знаходиться сотні разів у Псалмах написаних Давидом. (Дії 13:​22) Боже ім’я також зберігалось в особистих іменах багатьох ізраїльтян. Тому ми читаємо про Адонійю („Мій Господь Іаг” — „Іаг” є скорочена форма на Єгова), Ісаю („Спасіння від Єгови”), Йонатана („Єгова дав”), Михея („Хто є такий як Іаг?”) і Ісуса Навина („Єгова є Спасіння”).

Поза Біблією

Також чимало є доказів крім у Біблії, що в древніх часах широко вживали божественне ім’я. У 1961 р. відкопали старе кладовище недалеко південногозаходу від Єрусалима, так як було сказано в Ізраїльському журналі дослідження (Том 13, Чис. 2). На його мурах були вирізьблені написи єврейською мовою, які здається датуються від другої половини восьмого століття до н.е. На написах поміщаються такі вислови як „Єгова є Богом усієї землі”.

У 1966 р., надрукували рапорт у Ізраїльському журналі дослідження (Том 16, Чис. 1) про фрагменти череп’яних посуд пописані єврейськими написами знайдені в Араді, південному Ізраїлі. Ці писались у другій половині сьомого століття до н.е. Один з цих фрагментів був приватний лист до чоловіка на ім’я йому Еліяшів. Лист починається так: „Пане Еліяшіве: Нехай Єгова просить про твій мир”. І кінчається: „Він живе в домі Єгови”.

У 1975 і 1976 р., археологи розкопуючі околицю Негева відкрили єврейські та фінікійські написи по  стінах, великих глеках і кам’яних посудинах. На написах поміщалось єврейське слово на Бог, як також Боже ім’я, ЙГВГ (YHWH, Єгова), виписане єврейськими літерами. У самому Єрусалимі недавно відкрили малий, скручений кусок срібла, який здається датується ще до поневолення євреїв у Вавілоні. Дослідники кажуть, що коли його розвинули, то знайшли на ньому ім’я Єгови виписане єврейськими літерами.— Журнал біблійної археології, з березня⁄квітня 1983 р., сторінка 18.

Ще один приклад показуючий, що тоді вживалось Божого ім’я знаходиться в так званих Лахіш листах. Ці листи, писані на черепках, розкопали від 1935 до 1938 р. у руїнах Лахіша, укріпленого міста славного в ізраїльській історії. Здається, що листи писав офіцер іудейської сторожової застави до свого старшого, на ім’я Яош, у Лахіші, мабуть під час війни між Ізраїлем а Вавілоном при закінченні сьомого століття до н.е.

З вісьмох розбірливих черепків, то сім починають їхню звістку таким вітанням як: „Нехай Єгова постарається, щоб мій пан проживав цю пору в доброму здоров’ї!” Усього, Боже ім’я знаходиться 11 разів у тих сімох написах, і це ясно показує, що ім’я Єгови вживалось повсякденно при закінченні сьомого століття до н.е.

Навіть язичеські провідники знали і вживали те божественне ім’я, коли відносились до Бога ізраїльтян. Тому то, на Моавітському камені, Меша, цар Моаву, хвалиться про свої військові подвиги проти ізраїльтян і, між іншим, каже: „Кемош сказав мені, ,Іди, візьми Нево від ізраїльтян!’ Отже, я виступив ніччю й воював проти нього від світанку до півдня, забрав місто й стратив усіх його мешканців... З нього я взяв [посудини] Єгови, і тягнув їх перед Кемошем”.

Говорячи про це небіблійне вживання Божого ім’я, Теолохішес вертербух цум Алтен Тестамент! (Теологічний словник Старого Заповіту), у 3-му Томі, шпальті 538, каже: „Отже, у цьому відношенні коло 19 документальних доказів Тетраграмата в формі йгвг (jhwh, Єгова) свідчать про вірогідність М[асоретського] Т[ексту]; і ще більше можна сподіватись від Арад-Архів”.— Перекладено з німецької мови.

Боже ім’я не забуте

Аж до часу пророка Малахії, який жив коло 400 років до Ісуса, євреї знали й вживали Боже ім’я. У біблійній книзі названій по його імені, Малахії, вживається божественне ім’я усього 48 разів.

Згодом, сталось що багато євреїв розпорошились від ізраїльського краю й вже не читали Біблії в єврейській мові. Отже, в третьому столітті до н.е., почали перекладати тодішню частину Біблії („Старий Заповіт”) на грецьку, нову міжнародну мову. Але в перекладі не знехтували Божого ім’я. Перекладачі зберегли те ім’я, й писали його в єврейській формі. Древні копії грецького перекладу Септуагінта, збережені аж до нашого дня є доказом на це.

Але що сталось коли Ісус ходив по землі? Як ми можемо знати чи Він з Його апостолами вживали Боже ім’я?

[Ілюстрація на сторінці 12]

У цьому листі, написаному на череп’яному фрагменті в другій половині сьомого століття до н.е., Боже ім’я знаходиться два рази.

[Відомості про джерело]

(Малюнок через ласку Ізраїльського відділу старожитності й музеїв)

[Ілюстрації на сторінці 13]

Боже ім’я також знаходиться в Листах Лахіша й на Моавітському камені