Розділ 2

Підбадьорлива допомога дотримувати наше рішення

1, 2. (а) Як Ісус Христос зобразив важливість додержувати наше рішення служити Богові? (б) Чому це не є розумно відкидати Ісусову пораду?

„НІХТО з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства”. (Луки 9:62) Щоб корисно орати, і щоб рівно прокладати борозну, то орач мусить націлювати очі на щось нерухомого на другому кінці поля. Яке ж важливіше це є не здіймати очей з нашої мети в житті! Тоді дорогоцінні дні і роки нашого життя будуть відбивати взірець сумісний з метою, якої ми стараємось досягти.

² Вищецитовані слова Божого Сина показують, що коли присвячуємо себе служити нашому Творцеві, то ми повинні постановити дотримати своє рішення під всякими обставинами. Світ може пропонувати нам те, що нібито є більше принадним шляхом — погоня за розвагами, популярністю або матеріальним майном. Але дивитись назад з палким бажанням на ці речі — а ще гірше, дозволити їм стати головною метою нашого життя, то через це можемо втратити шукану нагороду. Таким шляхом можемо змарнувати своє життя.

3. Яка є основна мета нашої віри?

³ „Кінець діла ліпший від початку його”, каже Екклезіястова 7:8. Хоч початок нашого вибраного  шляху є важливий, то важливішим є його кінець. Тому то Боже Слово ставить такий великий наголос на те, щоб ми були вірними до самого кінця. (Матвія 24:13) Головна мета, ціль або намір нашої віри є, щоб спастись або одержати вічне життя.— 1 Петра 1:9.

4. (а) Щоб зоставатись вірними, то який погляд про спасіння є важливий? (б) Що 1 Петра 1:10​-12 каже нам про зацікавлення пророків божественним розпорядком на спасіння?

⁴ А що допоможе нам завзято добиватись цієї мети як вірні учні Божого Сина? По-перше, ми мусимо ясно розуміти й глибоко відчувати дорогоцінність шуканого спасіння. Натхненні слова апостола Петра, близького колеги Ісуса Христа, можуть дуже допомогти нам у цьому відношенні. Його умовляння допоможе нам бачити, що ради нашого спасіння ми будемо охоче страждати від натиску опозиції, байдуже яка б сувора вона була. Це є річ ради якої ми повинні бути готові трудитись, жертвувати, а також, коли потрібно, вмерти. (Луки 14:26​-33) У 1 Петра 1:10​-12, апостол пише:

„Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам. Вони досліджували, на котрий чи на який час показував дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них. Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників духом святим, із неба посланим”.

СПРАВА, ЯКОЮ ПРОРОКИ ДУЖЕ ЦІКАВИЛИСЬ

5. Що пророки передсказували про страждання Месії?

⁵ Століття до приходу Ісуса на землю, то єврейські пророки були натхнені передсказати страждання,  яке обіцяний Месія або Христос буде переносити. Пророцтво Даниїла передсказало час Христового приходу, показуючи що Він помре після служби трьох років з половиною. (Даниїла 9:24​-27) З пророцтва Ісаї ми довідуємось, що Месія буде відкинений і стане каменем спотикання. (Ісаї 8:14, 15; 28:16; 53:3) У тому ж пророцтві також було показано що Він понесе слабості людей, буде випробований й осуджений, але буде мовчати перед Його обвинувачами, що на Нього будуть плювати, із грішниками буде порахований, буде проколений, що Він помре жертовною смертю і понесе гріхи, щоб приготовити дорогу для багатьох набути праведного стану перед Богом. (Ісаї 50:6; 53:4​-12) Пророцтво Захарія показує, що Месія буде зраджений за 30 срібняків. (Захарія 11:12) І пророк Михей передсказав, що Христос, „суддя Ізраїля”, буде битий по щоці. — Михея 4:14 (5:1, Переклад Куліша).

6. Які подробиці про страждання Месії знаходяться в Псалмах?

⁶ У Псалмах поміщаються слідуючі заяви стосуючіся до Ісуса Христа: Близький приятель зрадить Його. (Псалом 41:10) Провідники, разом з їхніми підданими, будуть нараджуватись проти Нього. (Псалом 2:1, 2) Єврейські релігійні будівничі відкинуть Його. (Псалом 118:22) Фальшиві свідки будуть свідчити проти Месії. (Псалом 27:12) На місці Його розп’яття, Йому подадуть притуплюючий напій. (Псалом 69:22) Прибиваючі Його до стовпа обляжуть при Його ,ногах і руках’ немов ті дикі звірі. (Псалом 22:17) Будуть кидати жереба на Його одяг. (Псалом 22:19 ) Вороги будуть насміхатись з Нього і казати: „Покладався на Господа [Єгову, НС] Він,— нехай же рятує Його, нехай Той Його визволить,— Він бо Його уподобав”. (Псалом 22:9) Страждаючи від великої спраги, Він буде просити води, а Йому подадуть кислого вина [оцет]. (Псалом 22:16; 69:22) Саме перед Його смертю, Він викрикне: „Боже мій, Боже мій,— нащо мене Ти покинув?”— Псалом 22:2).

7. Що пророцтва відкривають про „наступні слави” Христового страждання?

⁷ Так як Петро показує, пророки також були натхнені говорити про ,славу, яка прийде після’ страждання Месії. Божою величною силою, цей вірний Син воскресне з мертвих. (Псалом 16:8-10) Після Його вознесіння на небо, Він сяде по правиці у Бога, чекаючи аж поки вороги Його не будуть поставлені підніжком ногам Його. (Псалом 110:1) Він займатиме позицію вічного священика за чином Мелхиседековим. (Псалом 110:4) Його Отець, „Старий Днями”, дасть Йому царську владу. (Даниїла 7:13, 14) Зрештою, прийде час для Божого Помазанця потовкти всі народи, котрі противляться Його правлінню. (Псалом 2:9) Тоді Він запанує над цілою землею.— Псалом 72:7, 8; Захарія 9:9, 10.

8. Як пророки показували палке зацікавлення в їхніх писаннях, і чому?

⁸ Так, у пророцтвах бачимо чудовий проблиск ролі Месії у цьому божественному розпорядку для спасіння або визволення людей від гріха і смерті. Його вірність під час страждання, Його смерть, воскресіння і вознесіння на небо, як славетна  духовна особа — все це було потрібне, щоб люди могли отримати передсказану „незаслужену ласку”, включаючи прощення гріхів і цілковите примирення з Богом Єговою, як Його сини. Пророки самі не розуміли докладно як те спасіння мало прийти через Месію. Однак, так як апостол Петро показує, вони дуже цікавились тим, що записували. Вони старанно переглядали пророчі слова, повторно студіювали свої власні пророцтва, щоб віднайти значення того чого були натхнені написати. Знаючи, що в отриманих ними відкриттях, були поміщені чудові правди, то пророки користувались своїми розумовими здібностями до повної міри, щоб якнайбільше користати з тих Богом-даних передсказань. І це всупереч факту, що до приходу Месії ніхто не міг одержати передсказану незаслужену ласку. Все-таки те, що пророки розуміли вистачало підтримувати їх, і воно також спонукувало в них бажання мати ще більше знання. Зокрема, вони цікавились обставинами, які будуть існувати коли Месія появиться, так, під час „якої пори” Він буде зносити передсказані страждання і тоді буде високопоставлений.

9. Хто особливо користав з пророцтв про Месію?

⁹ Так як Петро пояснив, єврейські пророки розуміли, що пророцтва про Месію не були спершу написані на їхню користь, але на користь тих, які дійсно будуть жити під час з’явлення Месії. (1 Петра 1:12) Відносно отриманого відкриття, пророк Даниїл признав: „Я це слухав і не розумів”. (Даниїла 12:8) Проте, особи, приймаючі „добру новину” проголошену їм у першому столітті н.е., цілком користали з тих натхненних слів про перший  прихід Месії. Дійсно це їм пророки служили.— Матвія 13:16, 17.

10. Як зацікавлення єврейських пророків спасінням повинно впливати на нас, і чому?

¹⁰ Але, як же це знання, що пророки так дуже цікавились цими пророцтвами повинно впливати на нас? Це знання повинно спонукувати нас переглянути себе чи ми так само турбуємось спасінням. Чи бути схваленими слугами Бога Єгови й Ісуса Христа є головною метою нашого життя? Чи ми палко ставимось до цієї справи? Певно, в нас є добра причина цілком заглибитись у неї, щоб доказатись вірними учнями Божого Сина. Месія прийшов багато століть тому. Його жертовна смерть постачила саму ж основу на спасіння і запевнила сповнення всіх Божих обітниць. (2 Коринтян 1:20) Перебіг часу ніяк не ослаблює певність сповнення тих божественних обітниць. Краще, це підтверджує Боже бажання, щоб скільки людей можливо ще спаслось. (1 Тимофія 2:3, 4; 2 Петра 3:9) Отже, з довір’ям, ми можемо чекати того часу, коли успадкуємо благословення, якого Всевишній має для вірних.

ЧОМУ АНГЕЛИ ЦІКАВЛЯТЬСЯ

11. Згідно з 1-им пос. Петра 1:12, як палко ангели цікавились божественним розпорядком на спасіння?

¹¹ Приклад ангелів також повинен підбадьорювати нас робити все можливе, щоб залишитись у Божій ласці. Хоч ангелам не потрібно божественного розпорядку для спасіння, то вірні ангели таки дуже цікавляться сповненням Божого чудового наміру для людства. Апостол Петро писав: „На ці самі справи [які захоплювали увагу єврейських  пророків] ангели бажають дивитись”. (1 Петра 1:12, НС) Так, до приходу Ісуса Христа на землю, то ангели бажали більше знати про Христові страждання, про „майбутню славу” і вплив „доброї новини” на людство. Апостол Петро міг сказати, що вони „бажають дивитись” на ці справи. В оригінальній грецькій мові, вислів „дивитись” означає нахилятись, щоб краще придивитись на якусь річ. Але чому ангели так дуже цікавились уважним переглядом відкриття Бога Єгови про спасіння? Бувши досконалими духовними особами, то чому постачання для грішних, земних людей так дуже цікавить їх?

12, 13. Як можна пояснити велике зацікавлення ангелів спасінням людства?

¹² Тому що ангели не є всезнаючі, то вони безсумнівно збільшують їхнє знання, коли старанно застановляються над Божими стосунками і відкриттями. Розпорядок для відкуплення людства дійсно постачив чудовий приклад любові, правосуддя, милосердя і мудрості Єгови. Отже, стараючись збільшити своє розуміння розпорядку Єгови для спасіння грішного людства, то ангели будуть ще більше оцінювати їхнього небесного Отця. Вони навчаться про Його особистість і способи про яких неможливо навчитись від спостереження або перегляду якого-небудь іншого розвитку у всесвіті.— Порівняйте з пос. до Ефесян 3:8​-10.

¹³ Крім цього, ангели „люблять” людство. (Порівняйте з кн. Приповістей 8:22​-31.) Вони бажають, щоб людство примирилось з небесним Отцем, Єговою. Тому то Ісус Христос міг сказати: „Радість буває в Божих ангелах за одного грішника, який кається”.— Луки 15:10.

14. (а) Що відношення ангелів до нашого спасіння повинно помогти нам робити? (б) Яку пораду апостола Петра нам слід пам’ятати, щоб зоставатись вірними слугами Бога?

 ¹⁴ Так, мільйони ангелів тішились, коли ми покаялись. Вони дуже бажають, щоб ми були вірні до самого кінця. В дійсності, вони ,підбадьорюють нас’. Не дозвольмо, щоб наші мрії про цю небесну силу-силенну, яка дуже турбується нами і любить нас, потьмяніли. Звичайно, ми бажаємо, щоб ангели продовжували тішитись нами. Це вимагає, щоб ми слухались Петрового умовляння: „Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з’явленні Ісуса Христа”.— 1 Петра 1:13.

ПІДПЕРЕЗУЮЧИ НАШ РОЗУМ ДО ДІЯЛЬНОСТІ

15. Як нам розуміти Петрове умовляння, щоб ,підперезувати наш розум до діяльності’?

¹⁵ Що це значить для нас ,підперезувати стегна нашого розуму до діяльності’? Дослівний переклад цих слів апостола Петра був би такий: „Підпережіть стегна свого розуму”. За часу апостолів, чоловіки надівали довгі мантії. Коли вони працювали або брали участь в якихось жвавих діяльностях, як наприклад, коли бігли, то чоловік підтягав мантію між ноги і прив’язував її поясом. „Підперезавши стегна” означало приготовлятись до роботи. Для нас ,підперезувати стегна нашого розуму’ значить мати наші розумові здібності напоготові для сповнення наших християнських обов’язків і зносити яке-небудь випробовування, що ще може прийти на нас.

16. Як нам показати, що ми ,є тверезі’?

¹⁶ Маючи наші розумові здібності напоготові,  щоб вірно продовжувати служити Богові, то ми напевно будемо ,тверезі’. Ми будемо зрівноважені в думках, вміючи правильно розцінювати справи. Наше життя буде відбивати контроль наших розумових здібностей й що ми не піддаємось принадам світу відчуженого від Бога Єгови. (1 Івана 2:16) Найголовнішим у нашому житті буде виконування те, що подобається нашому небесному Отцю й Його Синові.

17. (а) Що є та „незаслужена ласка”, яку отримають віруючі? (б) Як нам ,мати досконалу надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа’?

¹⁷ Щоб ,підперезати наш розум для діяльності й бути тверезими’, то потрібно ,мати досконалу надію на благодать, що приноситься нам у з’явленні Ісуса Христа’. Коли Господь Ісус Христос прийде в славі, то всі, які будуть вірними учнями з небесною надією, стануть учасниками божественної незаслуженої ласки. (1 Коринтян 1:4​-9) Ці духом-породжені учні не тільки зазнають відсвіжаюче полегшення від страждання з рук злих людей; але також ті християни з надією жити в земному Раю будуть збережені живими через те „велике горе”, котре прийде після Христового приходу маючи перед ними надію на вічне земне життя. Справді, у нас є добра причина ніколи не забувати сповнення нашої християнської надії й палко чекати того часу для отримання божественної ласки. Наше довір’я в певне сповнення цієї надії може спонукувати нас зоставатись вірними нашому небесному Отцю та Його Синові. Отже, не знімаймо очей з того благословення, якого Христів прихід у славі принесе Його вірним послідовникам.— Матвія 25:31​-46.

 ДОКАЗУЮЧИ СЕБЕ БУТИ БОЖИМИ СЛУХНЯНИМИ ДІТЬМИ

18. Як ми показуємо себе бути „покірними дітьми”?

¹⁸ У гармонії з цими надіями, наше відношення повинно відбивати відношення „слухняних дітей”. Апостол Петро продовжував: „Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання”. (1 Петра 1:14) Як діти, які шанують і люблять їхнього небесного Отця, ми повинні бажати радісно коритись Його вимогам, оцінюючи, що так робити є правильно. Ми вже не хочемо поводитись з справами щоденного життя так як ми колись робили перед тим коли стали учнями Ісуса Христа. У незнанні Божих заповідей, ми можливо віддавались втіхам грішних пристрастей, самолюбно ставили наші власні справи першими на шкоду іншим, або зосереджували наше життя в погоні за матеріальним майном, популярністю або владою. До великої міри, ми пристосовувались до відношення, мови та вчинків тих людей серед яких ми жили. Тепер ми знаємо, що такий спосіб життя, який ігнорує Бога, є марний без значення.

19. Так як є зображено в Мойсеєвому законі, то що це значить бути „святим”?

¹⁹ Щоб втішатись багатим життям, то нам потрібно наслідувати святого, чистого або непорочного Бога Єгову. Чи наслідування нашого небесного Отця є тільки формальне поклоніння? Завважте, що апостол Петро каже: „Але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні”. (1 Петра 1:15) Тоді він цитує 3 кн. Мойсеєву 19:2, де читаємо: „Будьте святі,— Я бо святий”. (1 Петра 1:16) Ці слова в 3 Мойсеєвій  знаходяться в оточенні, яке показує, що Бог Єгова вимагав від ізраїльтян у проводженні їхнього формального поклоніння і в звичайних щоденних справах. Включено між вимогами для святої поведінки були: Відповідна пошана до батьків, чесність, цікавитись глухими, сліпими та іншими засмученими, щоб не мати зла ні на кого, але любити свого ближнього, не зводити наклеп і не свідчити фальшиво, але справедливо поводитись. (3 Мойсеєва 19:3, 9​-18) Отже, жодну точку життя не звільнено від вимоги, щоб бути святими або чистими за поглядом Єгови.

„ПОВОДЬТЕСЯ В СТРАХУ”

20. Що нам слід пам’ятати про суд, і як це повинно впливати на нашу поведінку?

²⁰ Ще одна важлива причина чому ми повинні сповняти своє присвячення Богові знаходиться в наступних словах апостола Петра: „І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху проводьте час вашого тимчасового замешкання”. (1 Петра 1:17) Ми ніколи не повинні забувати про те, що наш небесний Отець, через Свого Сина, буде судити нас. Зовнішній вигляд не буде впливати на Його безсторонній суд, але згідно з тим чим ми дійсно є як особи. (Ісаї 11:2​-4) Отже, якщо ми визнаємо Всевишнього бути нашим Отцем, то схочемо так поводитись, щоб Він міг схвалювати і сприятливо судити нас. Правильно, в нашому житті ми будемо продовжувати відбивати здоровий та поважний страх Бога Єгови.

21. Як ми показуємо, що наше буття в цьому світі є немов „тимчасове замешкання”?

²¹ Нам також потрібно пам’ятати, що світ і те,  що він пропонує є тільки тимчасове. Ми повинні вважати себе за „тимчасових мешканців”. Також дуже важливим є берегтись, щоб не приєднуватись до чого-небудь у цьому світі немов би воно назавжди продовжатиме. Навіть колишні розкішні палаци царів стародавньої Ассірії, Вавілону й Персії вже нікому не постачають вигідних домів; вони лежать зруйновані. Жодний будівельний твір, жодний продукт сучасного інженерства й технології, жодний живопис, скульптура,— жодна річ людського виробу не зостається назавжди незмінною. Правда, ми мусимо жити в цьому світі відчуженому від Бога,— і ми не можемо „переселитись” з нього. (1 Коринтян 5:9, 10) Ми не хочемо почувати себе ,як вдома’ у цьому теперішньому розпорядку. Ні, бо ми чекаємо на щось багато кращого,— на прихід „нових небес і нової землі” Божого творення. (2 Петра 3:13) Ціле наше життя в цьому світі є ,час тимчасового замешкання’, і наші відношення, мова та вчинки повинні показувати, що це дійсно так.— Порівняйте з пос. до Євреїв 11:13​-16.

ДОРОГОЦІННУ ЦІНУ ЗАПЛАЧЕНО

22, 23. Чому ми повинні назавжди почувати себе зобов’язаними Богові Єгові й Ісусові Христові?

²² Підтримуючи важливість для нас продовжувати бути святі, віддані слуги Бога Єгови, апостол Петро пише: „І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти”. (1 Петра 1:18, 19) Бувши відкуплені від  засудження гріха і смерті, ми є зобов’язані Богові Єгові, Який постачив викуп за нас. Припустім, що хтось викупив нас від смерті великою кількістю срібла або золота. То чи ж ми не почувалися б дуже зобов’язані тій особі за те, що вона так багато матеріально пожертвувала за нас?

²³ Як багато більше ми є зобов’язані Богові Єгові й Ісусові Христові! Викуп, якого Він постачив є багато цінніший за який-небудь матеріальний скарб, якого можна загубити, вкрасти або знищити. Його цінність є більша за все срібло і золото в світі. Дорогоцінна кров досконалого Сина Божого є тим цінним заплаченим викупом. Цей викуп є життєва кров Того, Хто мав право до вічного життя, Який не тільки віддав Своє життя передчасно, так як робили інші люди за те, що думали була благородна причина. Заплата цієї викупної ціни також постачила основу, так як Петро каже, для ,визволення від марного вашого життя, що передане вам від батьків’. А як це?

24. Перед тим коли ми стали учнями Ісуса Христа, то як наша поведінка могла бути „марна”?

²⁴ Примирившись з фактом, що нас відкуплено дорогоцінною кров’ю Ісуса Христа, ми відвернулись від нашого колишнього способу життя. Не знаючи Бога Єгови, або Його намірів, то наше життя було „марне”, даремне, порожнє, тому що ми зосереджувались виключно на погоні за тими несталими речами. Спосіб нашої поведінки навіть міг шкодити нам розумово, фізично і емоційно. Крім цього, наші батьки й діди можливо не були познайомлені з Святим Письмом. Отже, може бути, що принципи й рівні за якими вони жили не  були в гармонії з божественною волею. Вони навіть могли брати участь у Богозневажаючих релігійних практиках. Таким то чином, навіть „традиції” передані нам нашими предками відносно поведінки не доводили нас втішатись цілеспрямованим життям.— Порівняйте з Єв. Матвія 15:3​-9.

25. Як слова в 1 Петра 1:10​-19 можуть дуже підбадьорювати нас продовжувати бути вірними Богові Єгові й нашому Господеві Ісусові Христові?

²⁵ Звичайно, слова апостола Петра дуже підбадьорюють нас додержувати нашого присвячення служити Богові Єгові, як вірні учні Ісуса Христа. Ми ніколи не повинні забувати, що єврейські пророки й ангели цікавляться божественним відкриттям відносно спасіння. Ніколи не забуваймо про певність Божого суду, сповнення нашої надії в об’явленні Ісуса Христа, важливість тримати себе чистими у всій нашій поведінці, тому що святість Єгови вимагає цього, і тому що наше життя у цьому світі є тільки тимчасовим перебуванням. Понад усе, ніколи, ні, ніколи не забуваймо, що нас відкуплено дорогоцінною кров’ю Ісуса Христа!

26. Як те, що цей світ має пропонувати нам порівнюється з тим, що ми набуваємо через те, що служимо Єгові?

²⁶ У порівнянні з благословенням, яке приходить від служби Всевишньому, то пиха світу цього є тільки сміттям. (1 Коринтян 7:29​-31; Филип’ян 3:7, 8) Жодними грішми не купите чистого сумління, значного життя тепер і постійної майбутності щасливого життя. Але вірна служба Богові приносить такі благословення. Які ж незвичайні причини це є, щоб робити все це головною метою нашого життя.

[Запитання для вивчення]