Поводячись одні з одними з любов’ю
Розділ 28
Поводячись одні з одними з любов’ю
1. (а) Як ви можете стати членом Божої організації? (б) Якого наказу ви мусите слухатися?
ЗРОСТАЮЧИ в знанні й оцінюванні Бога Єгови та Його намірів, ви схочете регулярно спілкуватись з особами, такої самої віри й надії. Таким чином, ви стаєте частиною Божої видимої організації правдивого християнського братерства. «Любіть усіх братів» — буде наказ, якого ви мусите слухатись (1 Петра 2:17; 5:8, 9).
2. (а) Яку нову заповідь Ісус дав Своїм послідовникам? (б) Що вислови «один одного» і «між собою» ясно показують? (в) Яке важливе це є мати любов?
2 Ісус Христос підкреслив важливість, щоб Його послідовники любили один одного. Він сказав їм: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного... По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35). З висловів «один одного» і «між собою» стає ясно, що всі правдиві християни будуть згромаджуватись в одну групу або організацію (Римлян 12:5; Ефесян 4:25). І цю організацію будуть пізнавати по любові, яку її члени мають один до одного. Якщо людина не має любові, то всі її діла не мають жодної вартості (1 Коринтян 13:1-3).
3. Як Біблія підкреслює важливість любити й доглядати співхристиян?
3 Тому, раннім християнам часто пригадувалось: «Любіть один одного братньою любов’ю». «Приймайте тому один одного». «Любов’ю служити один одному». «Один до одного, будьте ласкаві». «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження». «Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного». «Між собою заховуйте мир». «Майте щиру любов один до одного» (Римлян 12:10; 15:7; Галатів 5:13; Ефесян 4:32; Колосян 3:13, 14; 1 Солунян 5:11, 13; 1 Петра 4:8; 1 Івана 3:23; 4:7, 11).
4. (а) Що вказує на те, що християни мусять любити інших людей, крім тільки «одні одних»? (б) Зокрема кого християни мусять любити?
4 Проте, це не значить, що правдиві християни повинні любити тільки співчленів Божої організації. Вони мусять любити інших людей. По суті, Біблія заохочує їх зростати «любов’ю один до одного, й до всіх» (1 Солунян 3:12; 5:15). Щоб правильно зрівноважити наш погляд, то апостол Павло написав: «Усім робімо добро, а найбільш одновірним» (Галатів 6:10). Тоді як християни мусять любити всіх людей, а навіть їхніх ворогів, то вони зокрема мусять любити співчленів Божої організації, їхніх духовних братів і сестер (Матвія 5:44).
5. Що вказує на те, що правдиві християни за ранніх часів, як і сьогодні, були відомі через їхню любов?
5 Ранні християни були загальновідомі за їхню любов одні до одних. За словами письменника Тертулліана з другого століття, люди казали про них: «Дивіться як вони люблять одні одних, і які готові вони є вмерти один за одного!» Таку любов також бачимо між правдивими християнами сьогодні. Але чи ж це значить, що між правдивими християнами ніколи немає проблем або труднощів?
НАСЛІДКИ НЕДОСКОНАЛОСТІ
6. Чому навіть правдиві християни деколи грішать один проти одного?
6 З вашого студіювання Біблії ви навчились, що всі з нас успадкували недосконалість від наших перших батьків, Адама й Єви (Римлян 5:12). Тому ми є схильні чинити зло. «Бо багато ми всі помиляємось»,— каже Біблія (Якова 3:2; Римлян 3:23). І ви повинні знати, що члени Божої організації також є недосконалі й деколи поводяться неправильно. З цього можуть виникати неспокій й труднощі навіть між правдивими християнами.
7. (а) Чому Еводії й Синтихії було сказано, щоб вони «думали однаково»? (б) Що вказує на те, що вони були добрі християнські жінки?
7 Подумайте про те, що сталось між двома жінками на ім’я Еводія й Синтихія в ранньому филип’янському зборі. Апостол Павло написав: «Благаю Еводію, благаю й Синтихію — думати однаково в Господі». Чому Павло заохочував цих двох жінок «думати однаково»? Ясно, між ними була якась проблема. Біблія не виявляє нам цієї проблеми. Може бути, що вони заздрили одна одній. Однак, вони були добрі жінки. Вони якийсь час були християнами, і роки перед цим брали участь з Павлом у проповідуванні. Тому він написав зборові: «Допомагай тим [жінкам], хто [які, НС] в боротьбі за Євангелію помагали мені» (Филип’ян 4:1-3).
8. (а) Яка проблема виникла між Павлом а Варнавою? (б) Коли б ви були присутніми й дивились на це, то до якого висновку ви могли б дійти?
8 Одного разу виникла незгода між апостолом Павлом а його подорожуючим другом Варнавою. Під час приготовляння до їхньої другої місіонерської подорожі, Варнава хотів узяти зі собою свого двоюрідного брата Марка, але Павло не погоджувався на це тому, що під час першої місіонерської подорожі Марко покинув їх і вернувся в Єрусалим (Дії 13:13). Біблія каже: «І при цьому спалахнула між ними лють, так, що вони розлучились» (Дії 15:37-40, НС). Уявіть же собі! Якби ви були присутніми й бачили б цю «лють», то чи доходили б до висновку, що Павло й Варнава вже не були членами Божої організації через те, що посварились?
9. (а) Який гріх Петро вчинив, і що спонукало його так поводитись? (б) Що Павло зробив, коли побачив, що там сталось?
9 Іншого разу апостол Петро зробив помилку. Він не спілкувався з язичеськими християнами, боячись, що деякі єврейські християни, які неправильно зневажали їхніх неєврейських братів, будуть несхвалено дивитись на нього (Галатів 2:11-14). Апостол Павло, побачивши це, осудив Петра перед усіма присутніми. Якби ви були Петром, то як ви реагували б? (Євреїв 12:11).
РОЗВ’ЯЗУЮЧИ ТРУДНОЩІ З ЛЮБОВ’Ю
10. (а) Як Петро реагував, коли Павло поправив його? (б) Що ми можемо навчитись з Петрового прикладу?
10 Петро міг би розгніватись на Павла, образитись через те, що Павло так прилюдно поправив його. Але він не робив цього (Екклезіястова 7:9). Петро був покірний. Він прийняв докір, і не дозволив його любові до Павла охолодитись (1 Петра 3:8, 9). Зверніть увагу на те, що Петро пізніше написав про Павла в його посланні заохочення до співхристиян: «А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю» (2 Петра 3:15). Так, Петро закрив цю трудність любов’ю, яка то трудність виникла з його власної неправильної поведінки (Приповістей 10:12).
11. (а) Незважаючи на те, що між ними спалахнула лють, то як Павло й Варнава показали, що вони були правдивими християнами? (б) Як ми можемо скористати з їхнього прикладу?
11 Що сталось з незгодою між Павлом, а Варнавою? Вони теж улагодили її з любов’ю. Пізніше, Павло написав коринтянському зборові, згадавши Варнаву сказав, що він був його близьким співпрацівником (1 Коринтян 9:5, 6). І хоч Павло правдоподібно мав добру причину сумніватись про Маркову цінність як подорожуючий друг, то цей молодий чоловік пізніше дійшов зрілості й Павло міг написати до Тимофія: «Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби» (2 Тимофія 4:11). Ми можемо скористати з цього прикладу як улагоджувати незгоди.
12. (а) Чому ми можемо робити висновок, що Еводія й Синтихія улагодили незгоду між собою? (б) Згідно з Галатів 5:13-15, чому це важливе для християн улагоджувати їхні проблеми з любов’ю?
12 Що ж сказати про Еводію й Синтихію? Чи вони улагодили незгоду між собою, щоб любов покривала ті гріхи, яких вони можливо вчинили одна одній? Біблія не каже, що сталось з ними. Але, будучи добрими жінками, які співпрацювали разом з Павлом у християнській службі, ми можемо доходити до висновку, що вони покірно прийняли дану їм пораду. Одержавши Павлове послання, ми можемо уявляти, як вони приступили одна до одної й в дусі любові улагодили незгоду між собою (Галатів 5:13-15).
13. Який приклад Бог Єгова дав нам у виявленні любові?
13 Вам теж можливо трудно справлятись з деякою особою, або особами в зборі. Вони мабуть ще повністю не розвинули правдивих християнських рис, однак подумайте: Чи Бог Єгова чекає, щоб люди позбулись усіх своїх поганих звичаїв перш ніж буде любити їх? Ні; Біблія каже: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлян 5:8). Ми мусимо наслідувати той Божий приклад і любити тих, які поводяться необачно (Ефесян 5:1, 2; 1 Івана 4:9-11; Псалом 103:10).
14. Яку пораду Ісус дав, щоб не критикувати інших?
14 Тому що ми всі недосконалі, то Ісус навчав, щоб ми нікого не критикували. Правда, люди мають вади, але не забуваймо, що ми теж маємо їх. «І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?» — запитав Ісус (Матвія 7:1-5). Пам’ятати цю мудру пораду поможе нам люб’язно поводитись з нашими братами і сестрами.
15. (а) Чому це дуже важливе прощати, навіть коли маємо причину на оскарження? (б) Як Ісус у Його притчі в 18-му розділі Матвія, навчив потребу прощати?
15 Ми мусимо бути милосердні й прощати. Правда, ви можливо маєте добру причину нарікати на брата або сестру. Але пам’ятайте біблійну пораду: «Терпіть один одного, і прощайте один одному, якщо має хто на кого оскарження». Чому ж прощати людям, коли маєте дійсну причину на оскарження? Тому що «Єгова вам простив»,— відповідає Біблія (Колосян 3:13, НС). І якщо хочемо, щоб Він нам простив, то Ісус сказав, що ми мусимо прощати іншим людям (Матвія 6:9-12, 14, 15). Єгова, так як цар у одній з Ісусових притч, уже тисячі разів прощав нам, то чи ж ми не можемо простити нашим братам кілька разів? (Матвія 18:21-35; Приповістей 19:11).
16. (а) Згідно з 1 Івана 4:20, 21, як Божа любов є споріднена з любов’ю співхристиян? (б) Що необхідно робити, якщо ваш брат має щось на вас?
16 Ми ніяк не можемо практикувати правду й, щоб нелюб’язно не прощати нашим братам і сестрам (1 Івана 4:20, 21; 3:14-16). Отже, якщо маєте якусь проблему з співхристиянином, то не переставайте говорити до нього. Не приховуйте обурення, але спростуйте незгоду з любов’ю. Якщо ви образили брата, то будьте готові просити в нього пробачення, щоб він простив вам (Матвія 5:23, 24).
17. Що ми повинні робити, якщо хтось робить нам зло?
17 Але, що робити коли б хтось образив вас або зробив вам якесь зло? Біблія радить: «Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому» (Приповістей 24:29; Римлян 12:17, 18). Ісус Христос порадив: «Коли вдарить тебе хто у праву щоку твою,— підстав йому й другу» (Матвія 5:39). Ляпання не є з наміром, щоб пошкодити фізично, але щоб тільки образити або роздратувати. Цим чином Ісус навчав Своїх послідовників уникати втягнення у суперечку або в сварку. Замість «платити злом за зло, або лайкою за лайку»,— ви повинні — «шукати миру й гнатися за ним» (1 Петра 3:9, 11, НС; Римлян 12:14).
18. Що ми повинні навчитись з Божого прикладу, що Він любить усіх людей?
18 Пам’ятайте, що ми мусимо «любити всіх братів» (1 Петра 2:17, НС). Бог Єгова дав нам добрий приклад у цьому. Він не є упереджений. Усі раси рівноправні в Його очах (Дії 10:34, 35; 17:26). Людей які будуть охоронені в прийдешньому «великому горю», вибирається з «усіх народів, і племен, і люду і язиків» (Об’явлення 7:9, 14-17, НС). Отже, так як Бог, ми не повинні менше любити людей іншої раси, національного походження, суспільного становища, або іншого кольору шкіри.
19. (а) Як ми повинні вважати й поводитись з співхристиянами? (б) Який великий привілей ми можемо мати?
19 Добре познайомтесь з усіма членами християнського збору, і тоді будете любити й оцінювати їх. Поводьтеся з старшими як з батьками й матерями, молодшими, як з братами й сестрами (1 Тимофія 5:1, 2). Справді, це привілей бути членом Божої видимої родиноподібної організації, якої члени так гарно поводяться один з одним з любов’ю. Як гарно буде жити вічно в раю на землі з такою люблячою родиною! (1 Коринтян 13:4-8).
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 233]
Що ми можемо навчитись з того, що сталось між Еводією а Синтихією?
[Ілюстрація на сторінці 235]
Чи суперечка між Павлом а Варнавою значила, що вони не були членами Божої організації?
[Ілюстрація на сторінці 236]
Правдиві християни дозволяють любові покривати причини на нарікання.
[Ілюстрація на сторінці 237]
У Божій організації, любов спонукує християн поводитись один з одним як рівні.
