Розділ 8

«Радіючи» з «Князем миру»

1. (а) Чому один чоловік подорожував за кордон? (б) На що Ісусова притча натякає, про якого нічого не згадується в ній?

В ІСУСОВІЙ притчі про таланти, чоловік з вісьмома срібними талантами не подорожував тільки, щоб розважатись або оглядати якісь місцевості. Він узяв подорож заради серйозної причини; одержати щось дуже дорогоцінного. Він подорожував за кордон, так як читаємо в притчі, щоб набути «радість», а також «велике майно». (Матвія 25:21, НС) Тому то він мусив далеко подорожувати довгий час, щоб звернутись до Того, Хто може дати йому цю особливу радість.

2. (а) Відносно Ісуса, що символізувало подорожування заможного чоловіка за кордон, і до кого він подорожував? (б) З чим Пан повернувся?

² Тому, що заможний чоловік у притчі представляє Ісуса Христа, то чоловік, який подорожував за кордон представляє Ісуса, коли Він вернувся до єдиного Джерела тієї спеціальної радості. До кого ж Він подорожував? В посланні до Євреїв 12:2 каже: «Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста [дерево тортур, НС], не  звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого». Так, Бог Єгова є Джерелом тієї радості. Це до Нього Ісус подорожував, залишивши на землі Своїх вірних учнів, яким доручив Свої таланти. Пан вернувся з «великим майном», якого Він ще не мав, коли доручив Своїм трьом учням вісім «талантів». У ранішій з Ісусових притч про «десять мін» каже, що Він вернувся як «Царство прийняв».— Луки 19:12-15.

3. Який час настав, коли пророцтво Захарія 9:9 почало сповнятись у першому столітті н.е.?

³ Бувши новокоронованим Царем, Він мав причину радіти, як також Його вірні піддані. Ми пригадуємо собі ту оказію, коли Син Божий в’їхав в Єрусалим на сповнення пророцтва Захарія 9:9. Про сповнення того пророцтва, є написано так: «І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє [Єгови, НС] Ім’я! Осанна на висоті! А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?» — Матвія 21:4-10; також дивіться Єв. Луки 19:36-38.

4. Бувши коронований на Царя, чому Ісус Христос мав спеціальну основу запрошувати Своїх вірних «рабів» до радісного становища?

⁴ Подумайте, якщо народ радів, коли Він тільки представив Себе мешканцям Єрусалима як Той, Хто був помазаний на Царя духом Єгови, то яка ж більша є причина на радіння,  коли Він дійсно був коронований на Царя при закінченні Часів Поган у 1914 р.? Для Нього це була дуже радісна оказія. Він ще ніколи так не радів. Розрахувавшись, Він тоді міг сказати тим «добрим і вірним» учням: «Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого». (Матвія 25:21) Це була нова радість, якою Його схвалені «раби» тепер могли радіти. Яка ж нагорода!

5. (а) Під якими обставинами апостол Павло був «послом» для Христа? (б) Сьогодні останок помазаних християн є «послами» для Христа, після якої події?

⁵ У 1919 р., помазані учні царюючого Ісуса Христа були схвалені Ним, і через це вони дуже раділи. Дев’ятнадцять століть тому апостол Павло написав своїм співвіруючим, щоб повідомити їх про цю повищену посаду: «Оце ми як посли замість Христа». (2 Коринтян 5:20) Апостол написав ці слова тоді, коли Ісус був тільки Спадкоємцем, маючи надію одержати «Царство Небесне». (Матвія 25:1) Тому то Він мусив сидіти по правиці в Бога і чекати того дня Його коронування на Царя. Але тепер, після 1919 р., ухвалений останок став «послами», послані Тим, Який вже дійсно зацарював. (Євреїв 10:​12, 13) На це особливо звернулось увагу на конвенції Міжнародних Дослідників Біблії в Сідер Пойнт, Огайо, в 1922 р.

6. На яку працю спрямовували свої зусилля ті, що одержали «таланти»?

⁶ У 1919 році вони одержали те що дорівнювало «талантам» царюючого Царя, Ісуса  Христа. Їхня відповідальність Цареві вже збільшилась. На початку того післявоєнного року їхні зусилля спрямовувались на «жниво», на збирання «пшениці»-класу. (Матвія 13:24-30) Тому що, так як Ісус Сам сказав, жнива були «закінчення системи», то в післявоєнному 1919 р. настав час збирати до-пшениці-подібних «синів Царства», вірного останка помазаних християн.— Матвія 13:37-39, НС.

7. (а) Який час настав для жниварів, а також їхньому Панові? (б) До якого стану Єгова привів Своїх жниварів, і які пророчі слова вони взяли на себе?

⁷ Жнива це радісний час для тих, які збирають врожай, тому що Пан жнив радіє разом з ними. (Псалом 126:6) Цей час жнив дуже збагачує збільшуючий доказ на те, що Боже Царство, під владою Ісуса Христа, було засноване на небі в 1914 р., і що Єгова відновив праведне становище Своїм присвяченим слугам на землі. Як клас, вони застосували до себе сказане в пророцтві Ісаї 61:10: «Я радісно буду втішатися Господом [Єговою, НС], нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння».

Збирання «великого натовпу» і співучасників «радості»

8. Якої радості останок помазаних християн не сподівався при кінці збирання спадкоємців Царства?

⁸ Останок помазаних християн навіть не подумав, що коли ввійде в «радість» Пана свого при закінченні збирання останніх спадкоємців небесного Царства, що матиме ще  іншу причину на радість. Це мало бути збирання земного класу до життя на Райській землі під тисячолітнім Царюванням Ісуса Христа. Коли вперше виявиться цю інформацію про них, то кого іншого, крім осіб цього земного класу, буде правильно запрошувати?

9. Особливо кого запросилось на конвенцію в Вашінгтоні, О.К., у 1935 р., і яку вчасну інформацію їм там виявилось?

⁹ Сталось, що на запрошення в Вартовій Башті, * відповіло сотні людей бажаючі розвинути споріднення з Єговою, разом з народом на якому спочивало Його Ім’я, і зібрались на загальну конвенцію Свідків Єгови в Вашінгтоні, О.К., від 30 травня до 2 червня 1935 р. На тій конвенції вони стали зворушені до глибин їхніх сердець, коли довідались, що «великий натовп» передречений в Об’явленні 7:9-17 мав бути земний клас.

10, 11. Для кого на небі це повинен бути час спеціальної радості?

¹⁰ Як Всемогутній Бог Єгова радів тією конвенцією в Вашінгтоні, О.К.! Яка ж радість Його Синові, Доброму Пастиреві, Який тепер збиратиме тих «інших овець» у «одну отару»! — Івана 10:16.

¹¹ Бувши проведені на пасовисько, так би мовити, збільшаючий «натовп» «інших овець» спокійно й люблячо співдіяв з останком помазаних християн. Насправді «Один Пастир» тепер дуже радіє тому, що вже  назбиралось таку велику «отару» при кінці «закінчення системи».

Посланники «Князя миру»

12, 13. (а) Хто були запрошені мати участь у радості останка помазаних християн поверненого Пана, і яка є причина на це? (б) Як «великий натовп» «інших овець» служить інтересам «Князя миру»?

¹² Ті вівцеподібні особи, які складають «великий натовп», тепер дуже радіють разом з Паном, Ісусом Христом. Це головно тому що вони мають дієву участь у збиранні тих, які довершать безчисленний «великий натовп», про якого згадується в Об’явленні 7:9.

¹³ Збирання людей в якому «інші вівці» беруть участь дуже збільшилось по цілому світі, яку то працю без їхньої допомоги зменшуючийся останок помазаних християн не міг би виконати. Тому то зростаючий клас «інших овець» мав брати все більшу й більшу участь у збиранні ще більше «інших овець» маючих надію жити на землі. Таким то чином «інші вівці» служать як вірні посланники «Князя миру». У Приповістей 25:13 додає: «Немов снігова прохолода в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє».

14. (а) Що успадкують символічні вівці Ісусової притчи в Матвія 25:31-46? (б) Як Царство було приготовлене їм від «закладин світу»?

¹⁴ У притчі про вівці й козли, Цар, Ісус Христос, каже тим символічним вівцям: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу».  (Матвія 25:31-46) Вони успадкують землю над якою небесне Царство буде правити протягом Христового тисячолітнього Царювання. Ще від часу вірного Авеля, Єгова приготовляв землю для людства, якого Христос відкупив.— Луки 11:​50, 51.

15, 16. (а) Яким «прикрашенням» царя, згадане царем Соломоном, тепер утішається Пан, незважаючи на те, що мусить царювати серед Своїх ворогів? (б) Як царюючий Цар «прикрашається» сьогодні? (в) Що зробили ті, які становлять це «прикрашення»?

¹⁵ Розумний Цар Соломон у стародавньому Ізраїлі написав: «У численності люду величність [прикраса, НС] царя». (Приповістей 14:28) Сьогоднішній Цар-Пан, Ісус Христос, Начальник багато вищої ранги від земного царя Соломона, «прикрашається» «людом». Це прикрашення навіть тепер стає відоме, ще  перед Його тисячолітнім Царюванням, так, протягом Його царювання між Своїми земними ворогами, над якими Сатана Диявол є надлюдським невидимим царем.— Матвія 4:​8, 9; Луки 4:5, 6.

¹⁶ Сьогоднішня «прикраса», що личить цареві високої ранги, знаходиться в збільшаючому числі Його «інших овець», становлячі «великий натовп». Радісно вони вигукують одноголосно: «Спасінням ми зобов’язані нашому Богові, Який сидить на престолі, і Агнцеві». (Об’явлення 7:​9, 10, НС) Вони вже спаслись від цієї осудженої системи, над якою Сатана Диявол править як «бог». (2 Коринтян 4:4) Вони вже, зображально, «випрали одіж свою... в крові Агнця», і вибілили її, щоб стати чистими перед Суддею, Богом Єговою.— Об’явлення 7:14.

17. (а) Якого спасіння «великий натовп» чекає? (б) Яким привілеєм вони будуть втішатись протягом тисячолітнього Царювання «Князя миру»?

¹⁷ Однак, вони чекають спасіння від Бога, коли Єгова здобуде величну перемогу в «війні того великого дня Вседержителя Бога» в Армагеддоні. Тією чудесною перемогою Він оправдає Свій всесвітній суверенітет, і вони стануть Його земними свідками, тому що були збережені живими протягом жахливого знищення цього лукавого світу. (Об’явлення 16:14; 2 Петра 3:12) Який же дорогоцінний привілей! Як же «Князь миру» тоді буде радіти разом з спасеним «великим натовпом» Його вірних «інших овець»!

[Примітка]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 71]

Добрий Пастир мабуть дуже радіє тому, що має так багато «інших овець».