Розділ 10

Те що Бог присяг зробити людству — вже близько!

1, 2. (а) В якому значенні Бог клянеться, і чому? (б) Що Бог каже в Ісаї 45:23? (в) З якими заявами пророка Ісаї ми повинні погодитись?

ЧИ БОГ клянеться? Так, але не лайкою. Він не вибухає гнівом, і не втрачає самовладання. Він присягає для того, щоб підсилити те що має на меті виконати, це підсилює запевнення тих, до яких стосуються Його наміри. Тому то, було б добре всьому людству звернути увагу на те, що Він сказав у Ісаї 45:23: «Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне».

² Сьогодні, більше як 2700 років пізніше, чи ми вже переконались про правдивість слів пророка в Ісаї 45:24: «Тільки в Господі [Єгові, НС] правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі». Якщо так, то ми погодимось з наступними словами пророка Ісаї в 25 вірші: «Через Господа [Єгову, НС] усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля».

3, 4. (а) Чому сказане в Ісаї 45:25 не повинно пригадувати нам Республіку Ізраїлю? (б) Чи пророцтво Ісаї 45:23-25 ще не сповнилось, і чому ви так відповідаєте?

 ³ З читання Ісаї 45:25 чи нам слід думати про Республіку Ізраїлю? Ні! Ті мешканці Ізраїлю не приписують свої перемоги Богові Святого Єврейського Письма. Через помилкову пошану вони навіть не хочуть вимовляти Його Ім’я.

⁴ Чи ми кажемо, що сказане в Ісаї 45:23-25 ще не сповнилось? Ні! Те пророцтво сповнилось у призначений час Єгови. Неможливо, щоб Його пророцтво не сповнилось! Саме собою Його слово заслуговує нашого довір’я, але воно стає ще більш достовірним, коли Єгова присягає для того, щоб ще більше підтвердити його.

Бог клянеться

5. Як послання до Євреїв 6:13-18 підтверджує те, що Бог присягнув обіцянку Авраамові?

⁵ Про це читаємо так в посланні до Євреїв 6:13-18: «Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою, говорячи: Поблагословити — Я конче тебе поблагословлю, та розмножити — розмножу тебе! І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю. Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку. Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, щоб у двох тих незмінних речах, що в них не  можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами».

6. (а) Що спонукало Бога підтвердити Його обіцянку Авраамові присягою Самим Собою? (б) Як Єгова міг уживати Свого «друга»?

⁶ Люди звичайно присягають з доброї причини. Головно це правда, коли Бог Сам, з Своєї волі присягає. У цьому випадку маємо добру причину, тому що Єгова Сам присягає, так, Самим Собою. Божа обіцянка, яку Він затвердив присягою зроблена Його «другові» Авраамові, впливає на нас усіх сьогодні. Єгова оцінював те, що Авраам послухався божественного запрошення, залишив свою батьківщину й вибрався до країни, яку Єгова обіцяв дати його потомкам. Єгова може дуже звеличити ім’я Свого «друга» й вживати його, щоб благословити інших людей. Про нього Єгова міг сказати: «І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!» — 1 Мойсеєва 12:3; Ісаї 41:8.

7. (а) Яке чудо Бог учинив Авраамові, коли його дружині сповнилось 90 років? (б) Яким винятковим способом Авраам виявив свою віру й слухняність?

⁷ Коли Сарі, Авраамовій дружині, сповнилось 90 років, вік безплідності, то Єгова чудесно поблагословив її й вона народила Авраамові його улюбленого сина, Ісака, на просування йому Божої чудесної обіцянки. Авраам виявив себе готовим і охочим пожертвувати цього дорогоцінного сина за наказом свого Бога, Єгови. Ця виняткова віра й слухняність так  зворушили Єгову, що Він сказав Своєму «другові», Авраамові:

8, 9. (а) Як Єгова відповів на Авраамову віру й слухняність? (б) Перед ким Єгова зробив Себе відповідальним?

⁸ «Клянуся Собою,— це слово Господнє [Єгови, НС],— тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу».— 1 Мойсеєва 22:15-18.

⁹ Це є перший вірш у Біблії в якому згадується присягання Єгови. Тому що Він не міг присягати ніким вищим, то присягав Сам Собою, зобов’язуючи Себе сповнити Свою обіцянку. Таким чином Він перед ніким не є відповідальний. Сповнення Божої обіцянки зробить Йому честь.

До якої міри?

10. Скільки років тому Бог зробив Свою угоду з Авраамом, і яке питання виникає?

¹⁰ Авраам увійшов у Обітований Край, Ханаан, близько 4000 років тому. До якої ж міри сповнилась та угода зроблена ще в 1943 р. до н.е.?

11. (а) Що показує те, що Республіка Ізраїлю є членом ООН, і які будуть наслідки цього? (б) Чи природні потомки Авраама відповідають вимогам обітованого «насіння»?

¹¹ Сьогодні, на Середньому Сході знаходиться  Республіка Ізраїлю. Корисливо, вона є членом Організації Об’єднаних Націй. ООН відкидає Царство Бога Єгови через обітоване «насіння» Авраама, і тому буде знищена в «війні того великого дня Вседержителя Бога», в Армагеддоні. Усі члени ООН, включаючи Республіку Ізраїлю, будуть зовсім знищені. На нещастя, тілесні, природні потомки Авраама не відповідають вимогам обітованого Месіанського «насіння» через якого Бог Єгова поблагословить усе людство.— Об’явлення 16:14-16.

12, 13. (а) Не так як Його предок Давид, чому «Князь миру» не буде царювати одиноко? (б) Чи помазані християни мусили чекати на заснування Царства в 1914 р., щоб одержати обітоване благословення, і як ми знаємо це?

¹² Усім відомо, що обітований Месія не царює на Середньому Сході, у земному Єрусалимі на сповнення Авраамської угоди. Не так як Його предок, стародавній Давид, Месія й «Князь миру» не царює одиноко. Він обіцяв зібрати до Себе Своїх 12 вірних апостолів, а також Його інших духом-породжених учнів, які налічується на 144 000. (Об’явлення 7:1-8; 14:1-4) На землі ще є останок тих учнів. Що Бог зробив для них на сповнення Авраамської угоди, яку Сам заприсягнув? Один з головних майбутніх учасників у тому Царстві, апостол Павло, написав у посланні до Галатів 3:8 так: «І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи».

 ¹³ Християни, вибрані з-поміж народів, не мусили чекати на заснування Царства в 1914 році, щоб одержати обітоване благословення, бо апостол Павло продовжує й каже: «Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом». (Галатів 3:9) Павло, бувши християнином, одержав благословення, так як інші духом-породжені християни його дня. * Так само сьогодні, останок, складаючийся з духом-породжених християн, які додержуються віри в Месію, головне «насіння» Авраамове на благословення всього людства, одержують обітоване благословення.

14. (а) Як Бог спеціально поблагословив помазаних християн згідно з Авраамською угодою? (б) Як це виправдило Єгову?

¹⁴ Присвятивши себе Єгові і символізуючи це присвячення хрещенням у воді, а тоді бувши породжені Божим духом до духовного життя, ці християни стали духовними синами Більшого Авраама, Бога Єгови. Вони також стають співспадкоємцями з Ісусом Христом, Більшим Ісаком. (Римлян 8:17) Справді, Бог спеціально поблагословив їх так як обіцяв у Авраамській угоді. Єгова виконав те, що обіцяв, і таким чином виправдив Себе бути правдомовцем, Який може досконало довершити те, що присяг Своїм власним Ім’ям.

15. Що апостол Павло каже, чим кожен член останка духом-породжених християн є?

 ¹⁵ Кожний член останка духом-породжених християн є євреєм у духовному значенні. Так як апостол Павло сказав: «Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання — серця духом, а не за буквою». — Римлян 2:​28, 29.

16. Який клас становлять духовні євреї, передсказаний в пророцтві Захарія 8:23?

¹⁶ У цьому «закінченні системи», духом-породжені християни, які не є євреями назовні, але обрізані духом на серцях, становлять єврей-клас передсказаний в пророцтві Захарія 8:23, де є написано так: «Так говорить Господь Саваот [Єгова, НС]: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами».

17. (а) На кого «десять мужів», які хочуть поклонятись Єгові з сьогоднішнім останком духовних євреїв, є прообразом? (б) У спілкуванні з духовними євреями в поклонінні Єгові, чим члени «інших овець» тепер утішаються?

¹⁷ Люди з якими тих «десять мужів» хочуть поклонятись Богові Єгові, це теперішній останок духовних євреїв, клас, який становить «вірного й мудрого раба» про якого говориться в Матвія 24:45-47. Тому що число десять є символом земної повноти, то «десять мужів з усіх язиків тих народів» — це символічні вівці передсказані в Матвія 25:32-46. Це ті «інші вівці», яких Ісус казав, що приведе в товариство з вівцеподібним останком становити з ними «одну отару» під опікою  «Одного Пастиря», Самого Себе. (Івана 10:16) Таким чином вони заздалегідь смакують благословення Авраамської угоди з допомогою «насіння» Більшого Авраама, Бога Єгови. Справді, те що Бог присяг зробити всьому людству вже близько!

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 89]

У Біблії є передсказано, що люди всіх народів будуть товаришувати з духовним Ізраїлем.