Розділ 13

Звільнення від смерти до життя

1. 1. Так як тут описується, що може статись з родиною сиріт даючи їм причину бути вдячними?

ЧЕРЕЗ жорстокі війни у цьому двадцятому столітті є дуже багато сиріт. Уявіть собі родину сиріт, які загубили обох родичів. Без дому або засобів на життя, вони блукають у нужденності — голодні, хворі і без надії на майбутність. Проте, як би якийсь добрий чоловік, завваживши їхнє жалюгідне становище, показав їм любов. Він наказує своєму неодруженому синові ставитись по-дружньому до тих сиріт і взяти їх до свого дому. Там він миє, нагодовує і вбирає їх, і сплачує їхні борги. Ставши, як правдивий батько цим дітям, син виховує їх, щоб вони утішались повним життям. Чи ж ті сироти не повинні бути вдячні такому доброму чоловікові та його синові? Справді, вони повинні подякувати йому!

2. Як ми всі стались мов „сироти“? (Римлян 5:12)

² Чи усвідомляєте, що ви самі є членом такої осиротілої родини? Так, бо ви є потомком Адама, отець людства, який добровільно згрішив і залишив людство в нужденному стані в якому воно сьогодні знаходить себе. Так, як ті сироти, ми є „продані під гріх“, вспадкувавши цей нещасний стан від Адама. — Римлян 7:14.

3. Чому ми не можемо відкупити самих себе? (Псалмів 50 [51]:5)

³ Оскільки ми народились грішниками, то ми всі є в безнадійному стані про якого говорить Псалмів 48 [49]:8:

 „Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові“.

Якщо б хтось поза людською родиною не поміг нам, то ми всі повмирали б і залишилися б мертвими вічно. Але Бог не може дозволити створінням, які завжди грішать, „не досягають своєї мети“, жити вічно. Такі були б забруднюючим впливом у чистому всесвіті.

4. (а) Що показує, що Бог дбав про людство? (1 Івана 4:9, 10) (б) Хто є „Син“?

⁴ Проте, так як той добрий чоловік, про якого ми вище згадали, Бог Єгова показав, що дбає про людство, і Він зробив так, як Біблія каже нам:

„Так бо Бог полюбив світ [людства], що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне“. (Івана 3:16)

Біблія каже, що цей Син є „однороджений“, тому що Він є перший і тому що Бог Сам створив Його. Так, як ми вже згадали, Він працював з Єговою, як „майстер“, щоб творити всі інші речі. Як Божий головний промовець, Він також називається „Слово“. — Івана 1:1-3.

СИН ПРИХОДИТЬ НА ЗЕМЛЮ

5. (а) Як цей Син стався чоловіком на землі? (Луки 1:30-35) (б) Як Ісус був подібний до досконалого Адама?

⁵ Єгова зробив розпорядок послати Свого Сина на землю. Бог ,приготовив тіло для Нього’, досконале людське тіло, переселивши життєву силу Сина з неба в утробу діви, Марії, потомок царя Давида, так, що після дев’ятьох місяців вона породила на землі „Сина Людського“. (Євреїв 10:5; Івана 3:13) Коли Ісус виріс на дорослого чоловіка, то був такий самий, як перший чоловік, Адам.  Так як досконалий чоловік Адам відображував Божу славу, то так само Ісус тепер відображував ту славу:

„І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу його Однородженого від Отця“. — Івана 1:14.

6. (а) Чому Ісус мусів бути досконалим чоловіком? (1 Тимофія 2:5, 6) (б) Чому Ісус не мав Своєї власної родини? (в) Як Ісус, як Божий представник, відкупив людство? (1 Петра 1:18, 19)

⁶ Ісус не був півбог і півчоловік. Він не був Бог у тілі. Щоб відшкодувати за „переступ одного чоловіка [Адама]“, то „один чоловік, Ісус Христос“, мусів бути такий самий, як колись-досконалий Адам. Він мусів бути досконалий чоловік, не більший, не менший. (Римлян 5:15) Так як Адам, Ісус міг був одружитись і мати Свою власну родину, в якій з часом буде більйони досконалих осіб. Але це не була воля Його Отця для Нього. Божа воля була, щоб Ісус залишився бездітний, і представив Себе, як досконалою тілесною жертвою. Його кров, яку Він пролив буде представляти Його досконале людське життя, цілком подібне до Адамового життя, і цією жертвою Він відкупить Адамову всю родину, щоб вона була Його власною. Таким чином Ісус станеться „отцем“ цій родині сиріт, тих „багатьох“ про яких Він говорить у Матвія 20:28:

„Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.

СКАСОВУЮЧИ БОРГ ГРІХА

7. (а) Як Ісус отримав „готівку“, щоб скасувати людський борг гріха? (б) Як Він міг передати її Єгові? (1 Коринтян 15:45)

⁷ Так, як той добрий чоловік у нашому  прикладі, який сплатив борги сиріт, Ісус міг скасувати борг гріха, якого людство вспадкувало від Адама. Одначе, Ісус перше мусів мати під руками цінність Свого життя, немов „готівку“, щоб сплатити той борг. Він мусів умерти, як людина, щоб відпустити Своє право до тілесного життя для вживання десь інше. З цим наміром, Він добровільно покорився жорстокій смерті з рук Божих ворогів. Але ці вороги не могли відібрати від Нього те право до людського життя. Це життя тепер стало, як „готівка“ в Його руках. Коли Бог воскресив Його „в дусі“ і Він вознісся знову до неба, то ще мав зі Собою ту „готівку“, щоб заплатити її Єгові на „викуп“. Таким чином Він міг відкупити те, що Адам загубив — життя для всіх потомків Адама. — 1 Петра 3:18; Римлян 3:24.

8. Який пророчий взірець Біблія поміщає про покуту за гріх людства? (3 Мойсея 16:34)

⁸ Так, як сталось з тією осиротілою родиною, про яку ми раніше згадали, то Ісус, як Божий представник, зробив щось, щоб полегшити нужденний стан людства. На протязі більше, як тисячу п’ятсот років перед тим, як Ісус приніс Свою велику жертву, то Єгова вимагав, щоб ізраїльтяни щороку обходили пророчий взірець тієї процедури. У річний день покутування, первосвященик Ізраїля зарізував деякі чисті, здорові тварини і приносив їхню кров у намет поклоніння (пізніше, в храм), і там кропив її перед місцем милосердя, що представляло престол самого Бога Єгови. Таким чином він покутував за гріхи людей на ще один рік.

9. Як Ісус сповнив стародавній взірець?

⁹ У своєму листі до Євреїв, апостол Павло  описує докладно, як Ісус сповнив той стародавній взірець:

„Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас, і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик [у стародавньому Ізраїлі] увіходить у святиню кожнорічно із кров’ю чужою [з кров’ю тварин, а не досконалої людини], бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. І як людям призначено вмерти один раз [через Адамів гріх], потім же суд. Так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох“. (Євреїв 9:24-28)

Таким чином Ісус на небі закінчив законну процедуру, якою міг, не лише звільнити людство від їхніх гріхів, успадковані від Адама, але також усиновити їх у Свою власну родину, яким Він тепер зможе дати вічне життя.

ЧУДОВИЙ ВИЯВ ЛЮБОВИ

10. (а) Чому викуп є чудовий вияв любови? (Івана 15:9, 13) (б) Як ми можемо показати, що оцінюємо це постачання, і з якими наслідками для нас? (Колосян 3:17)

¹⁰ Яку високу ціну Ісус був готовий заплатити, щоб відкупити людство від гріха! Які щасливі ми можемо бути, що Отець і Син зробили цей люблячий розпорядок для людства! Справді це є чудовий вияв їхньої любови для людей, і ми повинні показати наше оцінений і охочо приймати все, що Бог постачає нам на життя за Його умовами. Ті, що будуть мати віру в Ісусову жертву „дійсно“ отримають вічне життя, так як Ісус сказав:

„Я — хліб живий, що з неба зійшов: Коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам“. — Івана 6:47, 51.

11. (а) Що вимагається від тих, що бажають вічного життя? (Римлян 12:2) (б) Які будуть наслідки, коли приймемо гостинність Божого дому?

 ¹¹ У прикладі наших сиріт, ці безпритульні діти мусіли прийняти умови життя їхнього нового дому. Вони мусіли вимитись. Так само мусять зробити ті, що виявляють віру в Ісусову жертву й які бажають мати Його за свого „вічного Отця“. (Ісаї 9:5) Так, як Ісус сказав Своїм учням:

„Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста (мученицького дерева, НС, анг.) та й іде вслід за Мною“. — Матвія 16:24.

Ми не повинні думати, що то є надто тяжко, бо пам’ятаєте, що Ісус також сказав: „Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий“. (Матвія 11:30) Коли приймемо гостинність Божого дому, і будемо служити в ньому цілим серцем, то зазнаємо неймовірну радість. Так як син нагодував тих сиріт, поміг їм очистити своє життя і одягнув їх, так само Ісус буде харчувати нас духовною поживою з Божого Слова, Біблії, і буде помагати нам вбрати чисту, нову особистість, „створена за Божою волею у дійсній справедливості й вірності“. — Ефесян 4:24, НС.

ДАЮЧИ ДАР ЖИТТЯ

12. (а) За кого Ісус перше виконує покутуючу роботу, з яким наміром? (б) Які наслідки приходять тим, які ввійдуть у „нову угоду“? (Євреїв 8:10)

¹² На протязі шість тисяч років, смерть „панувала, як цар“ над людством. Така була заплата за гріх, якого ми вспадкували від Адама, але тепер Бог дає нам чудовий „дар вічного життя через Христа Ісуса нашого Господа“. (Римлян 5:14; 6:23, НС) Як же Він постачає  нам цей дар? По-перше, Ісус виконує покутуючу працю за Своє „мале стадо“ вірних послідовників, 144.000, які є „викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві [Ісусові]“, і які будуть „царювати над землею“ з Христом Ісусом. (Луки 12:32; Об’явлення 14:4; 5:9, 10, НС) На підставі Ісусової жертви, вони входять у „нову угоду“ з Богом, як члени духовного Ізраїля, і кожний з них мусить бути вірний до самої смерти на землі, після якої воскресає до небесного життя. (Євреїв 8:8) Невеликий останок цього „малого стада“ ще дальше служить на землі.

13. (а) Недавно, яка інша група появилась? (Римлян 8:21, 22) (б) Які щасливі можливості лежать перед цими? (Об’явлення 7:15-17)

¹³ Але дивіться! Більш сучасно на землі появився „натовп великий з усякого люду і народів і племен, і язиків“, складаючись з соток тисяч осіб. Ці також мають віру у „кров Агнця“, Ісуса, доказуючи себе вірними Божому суверенітету. Незабаром, вони переживуть „велике горе“ в якому Бог знищить Сатанську лукаву систему, і ввійдуть у чисту землю, яка буде перемінена в рай. (Об’явлення 7:9-14) Через любляче управління Його царства, Ісус Христос тоді буде застосовувати користі Своєї жертви, так, щоб припровадити їх до досконалого стану. Ті, що будуть триматися Божого суверенітету під пробою ввійдуть у вічне життя.

14. (а) Про що Об’явлення 20:11-13 описує? (Івана 5:28, 29) (б) Як ці воскреслі будуть суджені? (Дії 24:15)

¹⁴ І знову, дивіться! Коли рай буде відновлений на землі, тоді сповниться Об’явлення 20:11-13:

„І я бачив престола великого білого [на небі], і Того, Хто сидів на ньому [Бога Єгову] ... І  бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги. ... І суджено мертвих як написано в книгах, за вчинками їхніми“.

Маси людства в гробах воскреснуть до життя на землі. Вони, також, є між „багатьма“ в Ісусовій родині, відкуплені Його жертвою, і яких недосконалості Він тепер усуває. (Євреїв 9:28) Він судить їх, не згідно з їхніми колишніми гріхами, але згідно з їхніми вчинками, як вони стараються задовольнити вимоги „записані в книгах“ — Божі вимоги для тих, що будуть жити на райській землі.

15. Хто зробив цей чудовий розпорядок, отже, як нам властиво висловитись про це? (1 Коринтян 15:55, 57)

¹⁵ Так як добрий чоловік і його син у нашім прикладі, небесний Отець, Єгова, і Його Син, Ісус Христос, справді виконують люблячу службу, коли відкуплюють нас людей від подібно осиротілого стану відновлюючи нас до дійсного життя. Задумуючись над цим чудовим постачанням, ми вигукуємо:

„О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!“ — Римлян 11:33.

[Запитання для вивчення]