Людина — диво з див
Розділ 14
Людина — диво з див
1. Який факт стосовно мозку, здавалося б, мав становити для нього серйозну проблему?
З УСІХ чудес на Землі найбільшого подиву гідний людський мозок. Наприклад, щосекунди від різних органів чуття до мозку надходить близько 100 мільйонів одиниць інформації. Як же він витримує таке величезне навантаження? Якщо ми не можемо думати одночасно про дві речі, то як же наш мозок дає раду з усіма цими мільйонами одночасних повідомлень? Схоже, однак, що наш розум не тільки витримує таку навалу, а й легко справляється з нею.
2, 3. Якими двома способами мозок долає цю проблему?
2 Спосіб, яким мозок це робить,— то лиш одна з багатьох дивовижних його властивостей. Тут треба згадати про два фактори. Перший: у стовбурі головного мозку розміщена мережа нервів завбільшки з ваш мізинець. Цей сітковидний утвір називається ретикулярною формацією. Вона функціонує як своєрідний пункт регулювання вуличного руху: перевіряє мільйони повідомлень, що надходять у мозок, відсіює незначне й передає істотне в кору головного мозку. Кожної секунди ця невеличка мережа нервів пропускає у свідомість не більше кількох сотень повідомлень.
3 Другий фактор полягає в тому, що подальше зосередження нашої уваги, схоже, відбувається за рахунок хвиль, які щосекунди проходять через мозок 8—12 разів. Ці хвилі зумовлюють періоди високої чутливості, коли мозок вловлює сильніші сигнали й реагує на них. Уважається, що за допомогою тих хвиль мозок переглядає себе, зосереджуючись таким чином на істотному. Отже, щосекунди в наших головах проходить дивовижно кипуча діяльність!
Те, що «викликає подив»
4. Яке твердження і далі залишається слушним, незважаючи на інтенсивні наукові дослідження мозку?
4 Останнім часом науковці зробили величезний поступ у вивченні мозку. А проте їхні відкриття — ніщо у порівнянні з тим, що й далі залишається невідомим. Один дослідник сказав, що після тисяч років різних припущень та останніх десятиріч інтенсивних наукових досліджень наш мозок, як також і Всесвіт, залишається «по суті незбагненним»1. Людський мозок, безумовно, є найзагадковішим компонентом того дива, яким є людина,— дива в розумінні того, що «викликає подив».
5. Яка обставина стосовно розвитку мозку в немовляти унаочнює прогалину між людським мозком та мозком тварин?
5 Чудеса розпочинаються ще в утробі. Клітини мозку формуються уже через три тижні після зачаття. Їхня кількість зростає ривками, іноді до 250 000 клітин за хвилину. Після народження немовляти його мозок продовжує рости й формувати свою мережу зв’язків. Прогалина, що відділяє людський мозок від якого завгодно тваринного, дає про себе знати дуже швидко: «Мозок немовляти, на відміну від мозку будь-якої тварини, потроюється розмірами протягом першого року життя»,— говориться в книжці «Усесвіт всередині нас»2. З часом людський мозок уже налічує близько 100 мільярдів нервових клітин, котрі називаються нейронами, не кажучи вже про клітини інших типів, хоча й маса мозку становить лише близько 2 відсотків маси тіла.
6. Як нервові сигнали передаються від одного нейрона до іншого?
6 Основні клітини мозку — нейрони, по суті, взагалі не торкаються один одного. Їх відділяють синапси — крихітні проміжки, розміри яких не досягають навіть однієї десятитисячної частки міліметра. Ці щілини заповнені хімічними речовинами, які називаються медіаторами — 30 з них відомі, але можливо, що їх набагато більше. Хімічні сигнали сприймаються на одному кінці нейрона сплетенням мікроскопічних волокон, які називаються дендритами. Відтак нервове волокно під назвою аксон надсилає сигнали у другий кінець нейрона. У нейронах ті сигнали електричні, але під час проходження через щілини вони хімічні. Отже, передача нервових сигналів за своєю природою електрохімічна. Усі імпульси однакової сили, але інтенсивність сигналу залежить від частоти імпульсів, яка може сягати однієї тисячі за секунду.
7. Про яку властивість мозку згадує Біблія і до якого подібного висновку прийшли вчені?
7 Ще не з’ясовано остаточно, які фізіологічні зміни відбуваються у мозку під час навчального процесу. Однак експериментальні дані засвідчують, що, коли ми вчимося, особливо в ранній період життя, тоді ліпше формуються зв’язки й виділяється більше хімічних речовин, які заповнюють щілини між нейронами. Внаслідок подальшого застосування ті зв’язки зміцнюються, і тому навчання дається легше. «Шляхи, котрі часто активуються разом, якимсь чином зміцнюються»,— повідомляється в журналі «Саєнтифик америкен»3. Цікавим з цього погляду є біблійне зауваження про те, що глибші речі легше сприймаються зрілими людьми, «що мають чуття, привчені звичкою» (Євреїв 5:14). Дослідження виявили, що незастосовувані розумові здібності поступово втрачаються. Отже, мозок, як і м’яз, зміцнюється при використанні й слабшає від бездіяльності.
8. У чому суть одного з головних нерозв’язаних питань стосовно мозку?
8 Величезну кількість мікроскопічних нервових волокон, що утворюють ці зв’язки в мозку, часто називають мозковою «проводкою». У неймовірно складному плетиві ці волокна мають своє чітко визначене місце. Але як вони розташовуються у тих строго заданих пунктах, передбачених «монтажними схемами»,— таємниця. «Поза всяким сумнівом, найважливішою з нерозв’язаних проблем розвитку мозку,— зазначив один учений,— є питання, як нейрони утворюють специфічні структури зв’язків. (...) Більшість зв’язків, схоже, чітко налагоджені вже на ранній стадії розвитку»4. Інший дослідник додає, що ці високоспеціалізовані ділянки мозку «є звичайним явищем у цілій нервовій системі, а те, як налагоджена ця чітка проводка, залишається однією з головних нерозв’язаних проблем»5.
9. Згідно з підрахунками науковців, скільки зв’язків існує у мозку і що сказав один фахівець про його ємність?
9 Число тих зв’язків астрономічне! Кожен нейрон може мати тисячі зв’язків з іншими нейронами. Проте зв’язки існують не лише між нейронами, адже є ще й «мікросхеми», влаштовані безпосередньо між дендритами. «Ці «мікросхеми»,— каже один невролог,— надають цілком нових масштабів нашій і так уже вражаючій концепції про роботу мозку»6. Деякі дослідники вважають, що «численні мільярди нервових клітин людського мозку утворюють, можливо, квадрильйон зв’язків»7. Яка ємність мозку? Карл Саган стверджує, що мозок здатний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів — стільки, скільки їх налічується у найбільших бібліотеках світу»8.
10. а) Чим кора людського головного мозку відрізняється від кори тваринного мозку і які переваги це дає людині? б) Як висловився про це один дослідник?
10 Що суттєво відмежовує людину від будь-якої тварини, так це кора головного мозку. Завтовшки приблизно 3 міліметри, вона являє собою зібраний у численні звивини шар, який щільно прилягає до черепа. Якщо ж кору розпрямити, то її площа становитиме приблизно 3400 квадратних сантиметрів, причому на кожний кубічний сантиметр кори припадає близько тисячі кілометрів сполучних волокон. Людський мозок не тільки набагато більший від мозку якої завгодно тварини, він ще й має значно об’ємніші незайняті ділянки. Ці ділянки не відповідають за жодні фізичні функції організму і тому вільні для вищих розумових процесів, що й розмежовує людей і тварин. «Ми не просто мудріші мавпи»,— сказав один дослідник. Наш розум «робить нас якісно відмінними від усіх інших форм життя»9.
Наші значно більші можливості
11. Завдяки якій особливості мозку людина має таку сприйнятливість до навчання, якої не мають тварини?
11 «Що вирізняє людський мозок,— сказав один учений,— так це здатність опанувати велику кількість різноманітних специфічних дій»10. В обчислювальній техніці послуговуються терміном «апаратно-реалізований», коли йдеться про задані конкретною схемою характеристики комп’ютера на противагу функціям, закладеним у нього програмістом. «У застосуванні до людей,— пише один фахівець,— термін «апаратно-реалізований» позначає природжені здібності або принаймні схильності»11. Люди наділені великими здібностями до навчання, а не самими по собі знаннями. На противагу їм тварини мають «апаратно-реалізовану» інстинктивну мудрість і обмежені здібності до пізнавання нового.
12. Які здібності закладені в людський мозок на противагу тваринному і яку свободу це дає людям?
12 У книжці «Усесвіт всередині нас» зазначається, що найрозумніша тварина «ніколи не розвиває таких розумових здібностей, які є у людини. Адже їй бракує того, що маємо ми: закладеної в наше нервове оснащення програми, яка дає нам змогу творити певні уявлення на підставі побаченого, мову — на підставі почутого, а думки — на підставі пережитого». Але, сприймаючи інформацію з довколишнього середовища, ми повинні задавати мозкові певні програми, бо інакше, як сказано у згаданій книжці, «не розвинеться нічого, що б нагадувало людський розум... Без цього велетенського напливу досвіду навряд чи могла б з’явитися хоч якась ознака інтелекту»12. Отже, здібності, якими наділений людський мозок, дають нам змогу самим вибудовувати людський інтелект. І на відміну від тварин, ми маємо свободу волі у програмуванні нашого інтелекту за власним розсудом, виходячи зі своїх знань, цінностей, можливостей і цілей.
Мова — властивість виключно людей
13, 14. а) Який приклад закладеної здібності дозволяє людині за власним розсудом і з великою гнучкістю програмувати свій інтелект? б) Що з огляду на це сказав один відомий лінгвіст про тварин і мову?
13 Визначним прикладом «апаратно-реалізованих» можливостей, на основі яких ми можемо програмувати, є мова. Спеціалісти сходяться на тому, що «людський мозок генетично запрограмований для мовного розвитку»13 і що мовлення «можна пояснити тільки природженою здатністю нашого мозку обробляти мову»14. На противагу негнучкості, характерній для інстинктивної поведінки тварин, людина з неймовірною гнучкістю послуговується «апаратно-реалізованою» здібністю до мови.
14 Жодна конкретна мова не є «апаратно-реалізованою» в нашому мозку, зате в нього закладена здібність вивчати мови. Якщо вдома розмовляють двома мовами, то дитина може вивчити обидві. А маючи справу з третьою, вона вивчить її також. Одна дівчинка з дитинства чула декілька мов. У п’ятирічному віці вона вже вільно розмовляла вісьмома мовами. З огляду на такі природжені здібності людини аж ніяк не дивно, що, за словами одного лінгвіста, експерименти над шимпанзе з мовою жестів «фактично доводять, що шимпанзе не в стані оволодіти навіть найелементарнішими формами людської мови»15.
15. Що засвідчує наука про найдавніші мови?
15 Чи могла така дивовижна властивість розвинутися з рохкання та гарчання тварин? Вивчення найдавніших мов виключає всяку еволюцію мови. Один спеціаліст сказав, що «примітивних мов не існує»16. Антрополог Ашлі Монтеґю погоджується з цим, стверджуючи, що так звані примітивні мови «часто набагато складніші й досконаліші, ніж мови так званих вищих цивілізацій»17.
16. Що кажуть деякі дослідники про походження мови і для кого це не таємниця?
16 Один невролог підсумував: «Чим більше ми намагаємося дослідити механізм мови, тим загадковішим стає цей процес»18. Інший дослідник каже: «На теперішній час походження правильної з синтаксичного погляду мови залишається таємницею»19. А третій стверджує: «Здібність до мовлення — що впливає на людей та цілі народи, як ніяка інша сила,— різко відмежовує людей від тварин. Проте походження мови залишається однією з найнезбагненніших таємниць мозку»20. А втім, це ніяка не таємниця для тих, хто бачить в цьому руку Творця, який наділив нас «апаратно-реалізованими» здібностями до мови.
Те, що можна пояснити лише творенням
17. а) Який факт, пов’язаний з мозком, являє собою нерозв’язну проблему для еволюційної теорії? б) Що може надати логічності тій обставині, що людина має таку величезну ємність мозку?
17 «Британська енциклопедія» зазначає, що людський мозок «наділений значно більшим потенціалом, ніж людина може реалізувати протягом свого життя»21. Також стверджують, що людський мозок при навчанні та запам’ятовуванні в стані справитися з будь-яким потоком інформації, котрий лине на нього тепер, і навіть у мільярд разів більшим! Але навіщо ж було еволюції створювати такий надлишок? «Це фактично єдиний приклад того, що вид забезпечений органом, яким досі не навчився користуватися»,— визнає один учений. Відтак він запитує: «Як же це узгодити з фундаментальною еволюційною тезою: природний добір просувається невеликими кроками, кожен з яких мусить наділяти свого носія мінімальною, проте відчутною перевагою?» Він додає, що розвиток людського мозку «залишається найбільш незрозумілим аспектом еволюції»22. А оскільки еволюційний процес не міг створити й передавати далі таку надлишкову й ніколи не використовувану до кінця ємність мозку, то чи ж не буде розсудливішим висновок, що людина з її необмеженою здатністю до навчання була створена жити вічно?
18. Як один учений охарактеризував людський мозок і в чому виявляються його можливості?
18 Карл Саган, вражений тим, що людський мозок спроможний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів», сказав: «Мозок — величезне вмістище, яке займає дуже мало місця»23. І те, що відбувається у тому малому місці, не піддається людському розумінню. Наприклад, уявіть собі, що́ діється в мозку піаніста, який виконує складний музичний твір, коли всі його пальці вправно бігають по клавіатурі. Яке ж чуття руху мусить мати його мозок, щоб давати команди пальцям вдаряти потрібні клавіші у відповідні моменти й до того ж з належною силою — відповідно до нот в його пам’яті! І якщо піаніст вдаряє не ту клавішу, мозок негайно дає йому про це знати! Увесь цей неймовірно складний процес запрограмований в його мозку завдяки багатьом рокам тренування. Але стало це можливим тільки тому, що музичні здібності закладені в людський мозок від самого народження.
19. Чим пояснюються інтелектуальні особливості та інші чудові здібності людського мозку?
19 Мозкові жодної тварини ніколи не було під силу збагнути такі речі, а тим більше справлятися з подібними завданнями. Ніякого пояснення не пропонує й жодна еволюційна теорія. Чи ж не очевидно, що людські інтелектуальні особливості віддзеркалюють інтелектуальні особливості Вищого Розуму? Це узгоджується з Буття 1:27, де говориться: «Бог на Свій образ людину створив». Тварини не були створені на Божий образ. Власне тому в них немає тих можливостей, які є в людини. І хоча поведінка тварин, зумовлена визначеними наперед, негнучкими інстинктами, нерідко викликає подив, їм аж ніяк не зрівнятися з людьми, яким притаманна гнучкість мислення і дій, а також здатність постійно збагачувати свої знання й активно їх використовувати.
20. Яким чином людський альтруїзм вступає в суперечність з еволюцією?
20 Еволюція наштовхується на ще одну проблему — людський альтруїзм, тобто безкорисливе піклування про благо інших. Один еволюціоніст зазначив: «Усе, що розвинулося шляхом природного добору, повинне бути себелюбним». Багато людей, звичайно ж, і є себелюбними. Однак пізніше він визнав: «Цілком можливо, що іншою унікальною рисою людини є щирий, безкорисливий, справжній альтруїзм»24. Інший вчений додав: «Альтруїзм є частиною нашого єства»25. Тільки людина, виявляючи альтруїзм, усвідомлює, чого це їй може коштувати або чим, можливо, доведеться пожертвувати.
Людина — це справді диво
21. Які здібності та риси людини високо підносять її над будь-якою твариною?
21 Задумайтесь лише: абстрактно мислячи, людина свідомо ставить перед собою конкретну мету, сплановує її здійснення і домагається його, а відтак тішиться досягненим. Створена з почуттям прекрасного, музикальним слухом, художнім смаком, прагненням пізнавати нове, невситимою допитливістю й багатою уявою, яка дає змогу винаходити й творити, людина знаходить насолоду та задоволення у використанні цих дарів. Стикаючись із численними труднощами, людина долає їх завдяки силі та розуму і дістає від цього радість. Є у людини й моральне почуття, котре дозволяє їй розрізняти добро і зло, є й сумління, яке докоряє, коли вона схибить. Вона знаходить задоволення в даванні й утіху в тому, що любить і є любимою. Все це додає людині радості в житті й наповнює його змістом.
22. Під впливом яких спостережень людина відчуває себе мізерною і починає шукати глибшого розуміння дійсності?
22 Людина може споглядати рослинне й тваринне життя, велич гір та океану, неосяжність зоряного неба — і відчувати свою мізерність. Вона обізнана з такими поняттями, як час і вічність, замислюється над тим, звідки вона взялась і що її чекає в майбутньому, силкується зрозуміти, що ж стоїть за усім цим. У такі роздуми не поринає ні одна тварина. Людина ж дошукується суті та причин буття. А все це результат того, що вона наділена дивовижним мозком і віддзеркалює «образ» Того, хто її створив.
23. Кому і як Давид віддав шану за своє народження і що він сказав про своє формування в материнській утробі?
23 З глибокою проникливістю стародавній псалмоспівець Давид склав шану Тому, хто сконструював мозок і кому, на його думку, слід віддати належне за чудо народження людини. Він сказав: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! І кості мої не сховались від Тебе, я витканий був у глибинах землі! Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени» (Псалом 139:14—16).
24. Через які наукові відкриття Давидові слова викликають ще більший подив?
24 І справді, з цілковитою підставою можна сказати, що у заплідненій яйцеклітині в материнській утробі «записані» всі органи людського тіла, що формується. Серце, легені, нирки, очі та вуха, руки та ноги й гідний подиву мозок — усі ці та інші органи людського організму «записані» в генетичному коді заплідненої яйцеклітини у материнській утробі. Генетичний код містить також внутрішній розклад появи всіх цих органів у належному порядку. Цей факт був записаний у Біблії майже за три тисячі років до того, як сучасна наука відкрила генетичний код!
25. До якого висновку все це веде?
25 Хіба існування людини з її вражаючим мозком не є дивом і приводом для зачудування? Хіба ж не очевидно теж, що таке чудо може пояснюватися лише творенням, а не еволюцією?
[Запитання для вивчення]
[Вставка на сторінці 168]
Як же мозок справляється зі 100 мільйонами повідомлень, які надходять до нього щосекунди?
[Вставка на сторінці 169]
Мозок переглядає себе приблизно кожної десятої долі секунди, щоб зосереджуватися на істотному.
[Вставка на сторінці 169]
Наш мозок залишається «по суті незбагненним».
[Вставка на сторінці 173]
«Ми не просто мудріші мавпи». Наш розум «робить нас якісно відмінними від усіх інших форм життя».
[Вставка на сторінці 175]
«Походження мови залишається однією з найнезбагненніших таємниць мозку».
[Вставка на сторінці 175]
Розвиток людського мозку «залишається найбільш незрозумілим аспектом еволюції».
[Вставка на сторінці 177]
Людина, наділена таким дивовижним мозком, віддзеркалює «образ» Того, хто її створив.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 171]
ЛЮДСЬКИЙ МОЗОК. Нерозгадана таємниця?
«Людський мозок — це найдивовижніший і найзагадковіший об’єкт у цілому Всесвіті» (антрополог Генрі Ф. Осборна).
«Як мозок продукує думки? То і є центральне питання, і на нього ми досі не знаємо відповіді» (фізіолог Чарлз Шеррінгтонб).
«Незважаючи на постійне нагромадження ґрунтовних знань, принцип роботи людського мозку все ще значною мірою таємничий» (біолог Френсіс Крікв).
«Той, хто називає комп’ютер «електронним мозком», ніколи не бачив мозку» (науковий редактор доктор Ірвінґ С. Бенґельсдорфг).
«Наша активна пам’ять зберігає в декілька мільярдів разів більше інформації, ніж великий сучасний дослідний комп’ютер» (науковець і письменник Мортон Гантд).
«Оскільки мозок ні на що не схожий і незмірно складніший від усього іншого у знаному Всесвіті, нам, можливо, доведеться змінити деякі з наших найбільш усталених уявлень, перш ніж ми зможемо збагнути загадкову структуру мозку» (невролог Річард М. Рестаке).
Про величезну прогалину між людьми й тваринами Альфред Р. Уоллес, «співвідкривач еволюції», писав Дарвіну: «Природний добір міг би наділити первісну людину мозком, не набагато розвинутішим від мавпячого, проте він дуже мало в чому поступається мозкові пересічного представника нашої освіченої громадськості». Дарвін, стривожений таким визнанням, відповів: «Сподіваюсь, ви не погубили ще остаточно нашого спільного дитяти»є.
Сказати, що людський мозок розвинувся еволюційним шляхом із тваринного, значить відкинути розсудливість і факти. Набагато логічнішим є наступний висновок: «У мене не залишається іншого вибору, як тільки визнати існування Вищого Розуму, котрому слід віддати належне за розробку та створення дивовижного взаємозв’язку між мозком та розумом, який виходить за межі людського розуміння. (...) Я змушений повірити, що все це мало розумний початок і що Хтось спричинив появу цього» (нейрохірург доктор Роберт Дж. Уайт)ж.
[Схема на сторінці 170]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Мозок, як і м’яз, зміцнюється при використанні й слабшає від бездіяльності.
Дендрити
Нейрон
Аксон
Синапс
Нейрон
Аксон
[Ілюстрація на сторінці 172]
Мозок здатний зберігати інформацію, яка «заповнила б близько двадцяти мільйонів томів».
[Ілюстрації на сторінці 174]
У мозок дитини закладена здібність швидко вивчати складні мови, а «шимпанзе не в стані оволодіти навіть найелементарнішими формами людської мови».
[Ілюстрація на сторінці 176]
Люди мають значно більші можливості, ніж будь-яка тварина.
[Ілюстрація на сторінці 178]
«До книги Твоєї записані всі мої члени».
