Розділ 18

Чи Біблія дійсно натхнена Богом?

1. Яку здатність має Творець, на відміну від людей?

НІХТО з людей не може точно й детально передрікати майбутнє. Це виходить за межі людських можливостей. Проте Творець Усесвіту знає всі необхідні факти й навіть може спрямовувати хід подій. Тому є підстава говорити про нього як про Того, хто ‘оповіщає вже спочатку те, що буде: далеко наперед, що ще не сталось’ (Ісаї 46:10, Хоменко; 41:22, 23).

2. Який промовистий факт засвідчив би, що Біблія натхнена Богом?

² Біблія містить сотні пророцтв. Чи завжди вони точно сповнялись? Якщо так, то це було б промовистим свідченням того, що Біблія натхнена Богом (2 Тимофія 3:16, 17). Це також вселило б довір’я й до інших пророцтв про події, які ще мають відбутися. Тому корисно переглянути декотрі вже сповнені пророцтва.

Падіння Тира

3. Що було передречено стосовно Тира?

³ Тир — це відоме колись портове фінікійське місто, яке віроломно обійшлося зі своїм південним сусідом, стародавнім Ізраїлем, де поклонялись Єгові. Через пророка, на ім’я Єзекіїль, Єгова більш як за 250 років передрік повне знищення Тира. Єгова проголосив: «Підійму на тебе багато народів... І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його,  і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю... Він буде серед моря місцем розтягнення неводу». Єзекіїль також заздалегідь вказав, який народ першим візьме Тир в облогу і хто буде його провідником: «Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя» (Єзекіїля 26:3—5, 7).

4. а) Як сповнилося пророцтво про здобуття Вавилоном міста Тира? б) Чому вавилонянам не вдалося взяти здобич?

⁴ Як і було передречено, Навуходоносор через якийсь час здобув материкову частину Тира, це підтверджує «Українська радянська енциклопедія», повідомляючи, що «війська Н[авуходоносора] II... тримали в 13-річній облозі... м. Тір»¹. Відомо, що після облоги він не взяв жодної здобичі: «Нема нагороди ані йому, ані війську його» (Єзекіїля 29:18). Чому? Тому що частина Тира лежала на острові, відділеному від материка неширокою протокою². Більшість скарбів Тира переправили з материкової його частини на острівну, що не була зруйнована.

5, 6. Як Александр Македонський зруйнував острівну частину міста Тира і таким чином у подробицях сповнив те, що було передречене?

⁵ Але Навуходоносорова перемога не ‘вимела з Тира порох його, і не обернула його на голу скелю’, що передрікав Єзекіїль. Не збулось також  пророцтво Захарія, який сказав, що Тир мав бути скинений «у море» (Захарія 9:4, НС). Чи були ці пророцтва неточні? Зовсім ні. У 332 році до н. е., понад 250 років після виголошення пророцтва Єзекіїлем і майже 200 років після передречення Захарія, Тир був цілковито зруйнований грецьким військом під проводом Александра Македонського. «З руїн материкової частини міста,— пояснює «Американська енциклопедія»,— 332 року він спорудив величезний [вал], щоб з’єднати острів з материком. Після семимісячної облоги... він захопив і зруйнував Тир»³.

⁶ Отже, як було передречено Єзекіїлем та Захарією, порох і руїни Тира таки опинились у воді. Там, де було місто, залишилася гола скеля, «місце для розтягнення сітей», як зазначив один відвідувач тієї місцевості⁴. Тож пророцтва, висловлені сотні років раніше, сповнилися в усіх подробицях!

Кір та падіння Вавилона

7. Що Біблія передрікала стосовно євреїв та Вавилона?

⁷ Варті уваги також пророцтва стосовно євреїв та Вавилона. Історія засвідчує, що Вавилон забрав євреїв у неволю. Проте цю подію Єремія передрік приблизно 40 років наперед. Ісая провіщав її приблизно  за 150 років до того, як вона відбулася. Він також передрік, що євреї повернуться з неволі. Провістив це і Єремія, сказавши, що вони повернуться у свій край через 70 років (Ісаї 39:6, 7; 44:26; Єремії 25:8—12; 29:10).

8, 9. а) Хто завоював Вавилон і як? б) Як історія підтверджує правдивість пророцтв про Вавилон?

⁸ Повернення євреїв стало можливим після того, як у 539 році до н. е. Вавилон завоювали мідяни та перси. Ісая передрік це майже за 200 років до тих подій, а Єремія — приблизно за 50. Єремія сказав, що вавилонські воїни не чинитимуть опору. Як Ісая, так і Єремія передрікали, що оборонні води Вавилона, ріка Євфрат, «повисихають». Ісая навіть назвав ім’я переможного перського воєначальника, Кіра, і сказав, що перед ним «брами [Вавилона] не будуть замикані» (Єремії 50:38; 51:11, 30; Ісаї 13:17—19; 44:27; 45:1).

⁹ Грецький історик Геродот розповів, що Кір фактично змінив русло Євфрату, «річкові води поступово знизилися і через це старе річище стало прохідним»⁵. Отож за одну ніч ворожі воїни перейшли русло річки й увійшли в місто через ворота, безтурботно залишені відчиненими. «Якби вавилоняни заздалегідь довідалися про те, що сталося за наказом Кіра...— розповідає далі Геродот,— вони замкнули б усі ворітця, які виходили на ріку... Проте тепер перси з’явилися так, що на них не чекали... І так Вавилон тоді вперше було здобуто»⁶. Власне тоді, Біблія каже, а Геродот підтверджує, вавилоняни влаштували п’яне гульбище⁷ (Даниїла 5:1—4, 30). Як Ісая, так і Єремія передрікали, що Вавилон зрештою перетвориться на безлюдні руїни. І так сталося. Сьогодні Вавилон — це кілька запустілих пагорбів (Ісаї 13:20—22; Єремії 51:37, 41—43).

10. Який доказ підтверджує те, що Кір звільнив євреїв?

¹⁰ Кір також дозволив євреям повернутися на батьківщину. Більш як за два століття до того Єгова передрік про Кіра: «Всяке Моє пожадання  він виконає» (Ісаї 44:28). Через 70 років, тобто 537 року до н. е., згідно з цим пророцтвом Кір відпустив полонених на їхню батьківщину (Ездри 1:1—4). Був знайдений стародавній перський документ, відомий як циліндр Кіра, який засвідчує Кірову політику повернення полонених на батьківщину. «Щодо жителів Вавилона,— сказав, згідно з написом, Кір,— то я (також) зібрав усіх його (колишніх) мешканців і повернув (їм) їхнє місце проживання»⁸.

Мідо-Персія та Греція

11. Як у Біблії передречено прихід Мідо-Персії до влади й поразку, завдану їй Грецією?

¹¹ Ще коли Вавилон був світовою державою, Біблія передрекла його завоювання символічним дворогим бараном, який представляє «царів мідян та персів» (Даниїла 8:20, Ог., 1988). Як і було передречено, Мідо-Персія, завоювавши 539 року до н. е. Вавилон, стала наступною світовою державою. Проте через якийсь час «козел», котрим представлена Греція, «ударив того барана, і зламав йому ті два роги» (Даниїла 8:1—7). Це було 332 року до н. е., коли Греція завдала поразки Мідо-Персії й стала новою світовою державою.

12. Що Біблія говорила про правління Греції?

¹² Зверніть увагу, що́, згідно з передреченням, мало бути потім: «А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога» (Даниїла 8:8). Що це означає? Біблія пояснює: «Козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар. А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири,— це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі» (Даниїла 8:21, 22).

13. Як сповнилося пророцтво про Грецію через понад 200 років після того, як воно було записане?

¹³ Історія показує, що тим «царем Греції» був Александр Македонський. Однак після його смерті  у 323 році до н. е. його імперія була поділена між чотирма полководцями: Селевком Никатором, Кассандром, Птолемеєм Лагом та Лісімахом. Як і передрікалось у Біблії, «стали на його місці чотири». Проте, як теж було передречено, жоден з них ніколи не мав такої сили, як Александр. Тож це пророцтво почало сповнятися більш ніж через 200 років після того, як було записане, а це ще одне вражаюче підтвердження натхненності Біблії!

Передречений Месія

14. Що сказав один науковець про ті численні пророцтва, які сповнились на Ісусі Христі?

¹⁴ Особливо визначними є десятки біблійних пророцтв, пов’язаних з Ісусом Христом. Професор Дж. П. Фрі зауважив: «Ймовірність того, що всі ці пророцтва могли сповнитись на одній людині, настільки мала, що стає очевидним: вони ніяк не могли бути кмітливими здогадками простих людей»⁹.

15. Сповненням яких пророцтв про себе самого не міг покерувати Христос?

¹⁵ Ісус аж ніяк не міг покерувати сповненням багатьох із тих пророцтв. Наприклад, він не міг влаштувати все так, щоби народитися в Юдиному племені чи бути нащадком Давида (Буття 49:10; Ісаї 9:5, 6; 11:1, 10; Матвія 1:2—16). Не міг він також вплинути на хід подій, які вели до його народження у Віфлеємі (Михея 5:1; Луки 2:1—7). Він ніяк не зміг би організувати, щоб його було зраджено за 30 срібняків (Захарія 11:12; Матвія  26:15); щоб його вороги плювали на нього (Ісаї 50:6; Матвія 26:67); щоб його лихословили, коли він висів на стовпі страти (Псалом 22:8, 9; Матвія 27:39—43); щоб йому було проколено бік, але не зламано кісток (Захарія 12:10; Псалом 34:21; Івана 19:33—37) і щоб вояки ділили його одяг, кидаючи жеребок (Псалом 22:19; Матвія 27:35). Це лише деякі з багатьох пророцтв, що сповнилися на Ісусі.

Знищення Єрусалима

16. Що Ісус пророкував стосовно Єрусалима?

¹⁶ Ісус був найбільшим Пророком Єгови. Перш за все зверніть увагу на те, що́, за його словами, мало статися з Єрусалимом: «Твої вороги тебе валом [«окопом із частоколом», Герасимчук] оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх» (Луки 19:43, 44). Ісус також сказав: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають» (Луки 21:20, 21).

17. Як збулось Ісусове пророцтво про оточення Єрусалима військом і як люди змогли втекти з міста?

¹⁷ Згідно з цим пророцтвом у 66 році н. е. проти Єрусалима виступило римське військо під проводом Цестія Галла. Однак він чомусь не довів облоги до кінця, а, як повідомив історик першого століття Йосиф Флавій, «відійшов від міста без будь-якої вагомої причини»¹⁰. Оскільки облога була несподівано знята, з’явилася можливість послухатись Ісусової вказівки і втекти з Єрусалима. Історик Євсевій повідомляє, що втекли саме християни¹¹.

18. а) Що сталося в 70 році н. е., менш ніж через чотири роки після того, як римське військо відступило від Єрусалима? б) Наскільки повним було знищення Єрусалима?

¹⁸ Менше ніж через чотири роки, в 70 році н. е., римське військо під командуванням Тіта повернулося й оточило Єрусалим. Римляни вирубали багатокілометрову  смугу лісу навколо міста і збудували довкола нього стіну, «окоп із частоколом». Отже, як зауважує Йосиф Флавій, «тепер у євреїв пропали всі надії на втечу»¹². Йосиф Флавій писав, що після приблизно п’ятимісячної облоги все, крім трьох башт і частини стіни, «було настільки зрівняне з землею, що відвідувачам цієї місцевості навіть на думку не спало б, що вона колись була заселена»¹³.

19. а) Наскільки важким було лихо, яке спіткало Єрусалим? б) Про що тепер безмовно нагадує арка Тіта?

¹⁹ Близько 1 100 000 чоловік загинуло під час облоги і 97 000 було забрано в полон¹⁴. Свідчення того, що Ісусове пророцтво сповнилось, дотепер можна бачити в Римі. Там стоїть арка Тіта, споруджена римлянами у 81 році н. е. на честь успішного взяття Єрусалима. Ця арка залишається німим нагадуванням про те, що ігнорування пересторог, даних у біблійних пророцтвах, може мати катастрофічні наслідки.

Пророцтва, що сповняються в наш час

20. У відповідь на яке запитання Ісус дав «знак», за яким ми можемо розпізнати, що велика всесвітня зміна близько?

²⁰ Згідно з Біблією, незабаром відбудеться разюча зміна світового масштабу. Як у першому столітті люди могли дізнатися про близьке знищення Єрусалима за допомогою передречених Ісусом подій, так і сьогодні, спостерігаючи за подіями, які передрік Ісус, люди можуть розпізнати, що всесвітня зміна близько. Ісус дав цей «знак» у відповідь на наступне запитання його учнів: «Який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:3, НС).

21. а) Що таке Христова «присутність» і що таке «закінчення системи речей»? б) Де ми можемо прочитати про знак, який дав Ісус?

 ²¹ Згідно з Біблією, Христос має бути ‘присутній’ не як людина, а як могутній правитель у небі, який визволить пригноблене людство (Даниїла 7:13, 14). Його «присутність» має припадати на період, який він назвав «закінченням системи речей». Що ж являє собою той знак, котрий дав Ісус? Що має відзначати час, коли він невидимо присутній як правитель і коли кінець цієї системи речей має бути близьким? Про події, що складають той знак, ви можете довідатися з Біблії: з 24-го розділу Матвія, 13-го розділу Марка та 21-го розділу Луки. Нижче розглядаються декотрі з основних подій.

22. Чому можна казати, що війни після 1914 року є складовою частиною знака, і наскільки руйнівними вони були?

²² ВЕЛИКІ ВІЙНИ. «Повстане народ на народ, і царство на царство» (Матвія 24:7). З 1914 року це пророцтво сповнюється у безприкладних масштабах. У Першій світовій війні, що почалася 1914 року, стали масово застосовуватися кулемети, танки, підводні човни, літаки та отруйні гази. До її завершення у 1918 році загинуло близько 14 мільйонів солдатів та цивільних. Один історик зазначив: «Перша світова війна була першою «тотальною» війною»¹⁵. Друга світова війна (1939—1945) була ще більш руйнівною, бо число її жертв, серед яких були і солдати, і цивільні, досягло близько 55 мільйонів. З’явилася цілком нова жахлива зброя — атомна бомба! Відтоді у десятках війн, малих і великих, загинуло понад 30 мільйонів чоловік. Німецький щотижневик «Шпіґель» зазначає: «Після 1945 року у світі не було й дня справжнього миру»¹⁶.

23. До якої міри світ страждає від голоду з 1914 року?

²³ НЕСТАЧА ХАРЧІВ. ‘Голод настане’ (Матвія 24:7). Після Першої світової війни поширився голод. Після Другої світової війни голод погіршився. А як справа стоїть сьогодні? «Голод нині набув  небувалих масштабів. ...400 мільйонів людей постійно живуть на грані голодної смерті»,— пише лондонська газета «Таймс»¹⁷. Торонтська газета «Ґлоб енд мейл» зазначає: «Більше як 800 мільйонів чоловік недоїдають»¹⁸. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє, що внаслідок недоїдання «кожного року вмирає 12 мільйонів дітей, не доживаючи до свого першого дня народження»¹⁹.

24. Наскільки зросла частота землетрусів після 1914 року?

²⁴ ЗЕМЛЕТРУСИ. «Будуть землетруси великі» (Луки 21:11). Фахівець у галузі інженерної сейсмології Джордж В. Хауснер назвав тянь-шанський землетрус, що стався 1976 року в Китаї і забрав сотні тисяч життів, «найкатастрофічнішим землетрусом в історії людства»²⁰. Італійський журнал «Пікколо» повідомив: «Як показує статистика, наше покоління живе у небезпечний період високої сейсмічної активності»²¹. З 1914 року під час землетрусів щорік гине в середньому вдесятеро більше людей, ніж у минулі століття.

25. Які згубні епідемії ширяться після 1914 року на сповнення частини знака?

²⁵ ХВОРОБИ. «По різних місцях будуть пошесті» (Луки 21:11, Хом.). «Науковий дайджест» повідомляє: «У 1918 році по землі пронеслась епідемія іспанки, забравши 21 мільйон життів». Далі говориться: «За всю історію смерть ще ніколи не налітала настільки невблаганно і швидко. ...Якби епідемія поширювалась і далі в такому темпі, то людство було б вигублене за декілька місяців»²². Від того часу серцеві хвороби, рак, венеричні та інші хвороби покалічили та забрали життя сотень мільйонів людей.

26. Як з 1914 року зростає беззаконня?

²⁶ ЗЛОЧИННІСТЬ. «Розріст беззаконства» (Матвія 24:12). Убивства, грабежі, зґвалтування, тероризм, корупція — перелік довгий і всім добре відомий. У багатьох місцевостях люди бояться ходити по вулиці. Підтверджуючи цю тенденцію до росту  беззаконня після 1914 року, один фахівець з питань тероризму сказав: «Період, що передував Першій світовій війні, загалом був людянішим»²³.

27. Як сповнюється сьогодні пророцтво про страх?

²⁷ СТРАХ. ‘Будуть страшні ознаки’ (Луки 21:11). Гамбурзька газета «Вельт» назвала наші часи «століттям страху»²⁴. Цілком нові небезпеки, які нависли над людством тепер, викликають незвіданий досі страх. У зв’язку з ядерною зброєю та забрудненням навколишнього середовища вперше в історії виникла загроза ‘знищення землі’ (Об’явлення 11:18). Ріст злочинності, інфляція, ядерна зброя, голод, хвороби та інші лиха змушують людей боятися за свою безпеку і навіть життя.

У чому різниця?

28. Чому наочні тепер складові частини знака характеризують наш час як «закінчення системи речей»?

²⁸ Однак дехто твердить, що багато такого відбувалося і в минулі сторіччя. Чим же відрізняються події нашого часу? По-перше, кожна подія, що входить до складу знака, спостерігається з 1914 року. По-друге, наслідки того знака відчутні у всьому світі, «по різних місцях» (Матвія 24:3, 7, 9, Хом.). По-третє, обставини у цей період постійно погіршуються: «Все це — початок страждання»; «лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися» (Матвія 24:8, Хом.; 2 Тимофія 3:13, Хом.). І по-четверте, все це супроводжується зміною способу мислення та поведінки людей, як і застерігав Ісус: «Любов багатьох охолоне» (Матвія 24:12).

29. Наскільки біблійний опис «останніх днів» відповідає моральному стану людей сьогодні?

²⁹ Так, одним з найсильніших доказів того, що ми живемо у передреченому критичному часі кінця, є моральний занепад людей. Порівняйте нинішні обставини у світі з наступними пророчими словами: «Запам’ятай, що в останні дні для нас прийдуть тяжкі часи. Люди будуть себелюбними, пожадливими, хвальками, зухвалими, зневажливими, непокірними своїм батькам, недобрими й  безбожними. В них не буде любові до інших, вони не вибачатимуть, вони будуть наклепниками, втратять самовладання, стануть жорстокими ненависниками всього доброго. Вони будуть зрадниками, необачними, пихатими, любитимуть розваги, а не Бога. Вони будуть позірно побожні, але відкинуть істинну силу віри» (2 Тимофія 3:1—5, «Новий Заповіт сучасною мовою»).

1914 рік — поворотний пункт в історії

30, 31. а) Як дивилися на світові обставини люди, котрі жили до 1914 року, і що вони думали про майбутнє? б) Що, крім знака, подає Біблія на підтвердження того, що ми живемо в «останні дні»?

³⁰ До 1914 року люди і гадки не мали, що можуть настати світові лиха та глобальні війни, передречені в Біблії. Німецький державний діяч Конрад Аденауер висловився так: «У мене в розумі виринають думки та картини, ...думки з часів до 1914 року, коли на землі був справжній мир, спокій та безпека, коли ми не знали страху. (...) Безпека й спокій зникли з життя людей після 1914 року»²⁵. Люди, які жили до 1914 року, гадали, що «обставини поліпшувалися», як сказав британський державний діяч Гарольд Макміллан²⁶. У книжці «1913 рік: Америка між двома світами» пишеться: «Державний секретар Браєн сказав [у 1913 році], що «обставини, які обіцяють світовий мир, ще ніколи не були сприятливішими, ніж тепер»²⁷.

³¹ Отож до самого початку Першої світової війни провідні світові діячі провіщали добу соціального прогресу та освіченості. Але Біблія передрекла протилежне: безпрецедентна війна 1914—1918 років мала ознаменувати початок «останніх днів» (2 Тимофія 3:1). Біблія також подала хронологічний доказ того, що 1914 рік мав позначити народження Божого небесного Царства, після чого мали розпочатися лиха світових масштабів²⁸. Але чи усвідомлював тоді хтось із людей, що 1914 рік стане таким поворотним пунктом в історії?

32. а) Що про 1914 рік кілька десятиріч наперед говорили люди, ознайомлені з біблійною хронологією? б) Що кажуть інші про 1914 рік, згідно з супровідною таблицею?

 ³² За кілька десятиріч до тієї дати одна організована група людей вказувала на значущість 1914 року. У нью-йоркській газеті «Світ» за 30 серпня 1914 року зазначалось: «Вибух жахливої війни в Європі виконав незвичайне пророцтво. Чверть минулого століття через проповідників і пресу «Міжнародні Дослідники Біблії» [Свідки Єгови]... проголошували світові, що День гніву, пророкований у Біблії, припадає на 1914 рік. «Зважайте на 1914 рік!» — проголошували... благовісники»²⁹.

Народ, що сповнює пророцтва

33. Яку ще частину знака сповняють Свідки Єгови?

³³ У Біблії також передречено, що «на кінці днів» люди з усіх народів, образно кажучи, підуть «на гору Господню», де «доріг Своїх Він [їх] навчить». Як сказано у пророцтві, одним з результатів такого навчання буде те, що «мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. ...І більше не будуть навчатись війни!» (Ісаї 2:2—4). Широковідоме ставлення Свідків Єгови до війни є чітким сповненням цього пророцтва.

34. Які є докази, що Свідки Єгови ‘мечі свої перекували на лемеші’?

³⁴ Мартін Німеллер, німецький протестантський діяч до і після Другої світової війни, називає Свідків Єгови «ревними Дослідниками Біблії, які сотнями й тисячами йшли в концентраційні табори і [навіть] на смерть, оскільки відмовлялися служити у війську і стріляти в людей». Він також пише, що на противагу цьому «століттями християнські церкви знову й знову віддано благословляли війни, війська, зброю і зовсім не по-християнськи молилися за знищення своїх ворогів на війні»³⁰. Хто ж у такому разі відповідає розпізнавальному знаку правдивих християн, про який говорив Ісус? Він сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Як  про це недвозначно говориться в 1 Івана 3:10—12, Божі слуги не вбивають одне одного. Таке чинять діти Сатани.

35. а) Що об’єднує Свідків Єгови? б) Чи їхня відданість Божому Царству має біблійну підставу?

³⁵ Відданість Божому Царству й вірне дотримання біблійних принципів об’єднують Свідків Єгови у всесвітнє братство. Вони цілком і повністю приймають те, чого вчить Біблія, а саме: Царство — це реальний уряд з законами та владою, і незабаром воно правитиме над цілою землею. На землі у нього вже є мільйони підданих, число яких постійно зростає і з яких формується основа прийдешньої цивілізації. Про те Царство пророк Даниїл писав під натхненням: «Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується... Воно потовче й покінчить усі ті царства [що існують у наш час], а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44). Ісус висунув те Царство на перший план,  коли дав наступне повчання: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! ...Нехай прийде Царство Твоє» (Матвія 6:9, 10).

36. а) Що, згідно з Божою волею, має розголошуватись? б) Хто робить це?

³⁶ Багато подій, якими сповнюються біблійні пророцтва з 1914 року, показують, що дуже скоро Боже небесне Царство «потовче й покінчить» усі інші уряди. І Бог хоче, щоб цей факт широко розголошувався, на що вказує наступна важлива частина знака: «Проповідана буде ця Євангелія [«Добра Звістка», СМ] Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Усесвітнє братство мільйонів Свідків Єгови тепер сповняє це пророцтво.

37. Чому кінець цієї системи речей в Армагеддоні буде доброю новиною?

³⁷ Коли Царство вже буде проповідане до тієї міри, до якої цього хоче Бог, то, як сказав Ісус, у світі «скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде». Її кульмінацією стане битва Армагеддон, яка покладе край лихому впливу Сатани. Вона очистить усю землю від злих людей та народів і відкриє шлях прийдешньому Раю, де ‘пробуватиме праведність’ (Матвія 24:21; 2 Петра 3:13, Ог., 1988; Об’явлення 16:14—16; 12:7—12; 2 Коринтян 4:4).

38. а) Що підтвердилося сповненням біблійних пророцтв? б) Чого заслуговують пророцтва про майбутнє?

³⁸ Оскільки до цього часу вже сповнилося стільки біблійних пророцтв, Біблія справді утвердилась як книга, натхнена Богом (2 Тимофія 3:16). Прийміть же її «не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже» (1 Солунян 2:13). Крім того, оскільки її Автор, Бог Єгова, є Той, хто ‘звіщає кінець від початку’, ви можете мати повне довір’я до пророцтв, які повинні сповнитись у майбутньому (Ісаї 46:10). А майбутнє буде справді чудовим. Ви будете в захопленні, читаючи про це в наступному розділі.

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 216]

Сповнені пророцтва вселяють довір’я.

[Вставка на сторінці 222]

Знищення Єрусалима було передречене Ісусом.

[Вставка на сторінці 226]

Усі події, які складають знак, спостерігаються у наш час.

[Вставка на сторінці 227]

«До 1914 року... на землі був справжній мир, спокій та безпека».

[Вставка на сторінці 229]

«Більше не будуть навчатись війни».

[Вставка на сторінці 231]

Біблія утвердилась як книга, натхнена Творцем.

 [Рамка на сторінці 228]

1914 — ПОВОРОТНИЙ ПУНКТ В ІСТОРІЇ

Навіть після Другої світової війни багато хто вважає 1914 рік великим поворотним пунктом у сучасній історії:

«Поворотним пунктом у наш час був таки 1914 рік, а не рік Хіросіми» (Рене Альбрехт-Керрі, «Науковий щомісячник», липень 1951 року).

«Ще з 1914 року кожен, хто усвідомлює тенденцію світу, дуже стурбований тим, що здається долею, тобто приреченням, маршем до все більшого й більшого нещастя. Багато розсудливих людей вважає, що нічого неможливо зробити, щоб запобігти стрімкому прямуванню до загибелі. В їхніх очах людство, неначе той герой грецької трагедії, який, гнаний розгніваними богами, вже не є господарем своєї долі» (Бертран Рассел, «Нью-Йорк таймс меґезін», 27 вересня 1953 року).

«Нова ера... почалась у 1914 році, і ніхто не знає, коли й чим вона закінчиться. (...) Вона може закінчитися масовим винищенням» («Сіетл таймс», 1 січня 1959 року).

«У 1914 році світ, як він був знаний і прийнятий тоді, закінчився» (Джеймс Камерон, «1914», видання 1959 року).

«Цілий світ полетів шкереберть через Першу світову війну, і ми досі не знаємо чому. До того часу люди думали, що утопія вже видима. Тоді панував мир і добробут. Потім усе полетіло шкереберть. Відтоді ми були у стані заціпеніння» (доктор Уокер Персі, «Амерікен медікал ньюс», 21 листопада 1977 року.

«У 1914 році світ втратив свою згуртованість і до цього часу так і не може повернути її. (...) Це час виняткового безладу та насилля як у межах державних кордонів, так і поза ними» («Економіст», Лондон, 4 серпня 1979 року).

«У 1914 році цивілізація захворіла на важку і, можливо, смертельну хворобу» (Френк Пітерс, «Сент-Луїс пост-діспетч», 27 січня 1980 року).

«Обставини поліпшувалися. Це світ, у якому я народився. ...Раптом, несподівано одного ранку 1914 року все закінчилось» (британський державний діяч Гарольд Макміллан, «Нью-Йорк таймс», 23 листопада 1980 року).

[Ілюстрація на сторінці 217]

Спорудження валу з метою захопити острівну частину Тира було сповненням біблійного пророцтва.

[Ілюстрація на сторінці 218]

Біблійне пророцтво сповнилось, коли були відведені води ріки Євфрату.

[Ілюстрація на сторінці 219]

Цей глиняний циліндр Кіра (зображений вертикально) розповідає про Кірову політику повернення полонених.

[Ілюстрація на сторінці 220]

Золотий медальйон із зображенням Александра Македонського, подвиги якого були передречені у пророцтвах.

[Ілюстрації на сторінці 221]

Ісус не міг покерувати сповненням багатьох пророцтв про себе самого.

[Ілюстрація на сторінці 223]

Цей настінний рельєф на внутрішньому боці арки Тіта, що зображує винесення цінних речей після зруйнування Єрусалима, є німим нагадуванням.

[Ілюстрація на сторінці 230]

Коли настане кінець цієї системи, ті, хто його переживе, увійдуть у нову, праведну систему.