Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чому багато хто визнає еволюцію?

Чому багато хто визнає еволюцію?

Розділ 15

Чому багато хто визнає еволюцію?

1, 2. У чому полягає одна з причин того, чому багато людей вірить в еволюцію?

ЯК МИ вже бачили, доказів на користь створення є більш ніж достатньо. Чому ж тоді багато людей відхиляють створення і приймають еволюцію? Одна з причин — цього їх навчали у школі. Навчальні посібники майже завжди підтримують еволюційні погляди. Увазі учня рідко пропонуються контраргументи, а то і взагалі не пропонуються. По суті, аргументи проти еволюції зазвичай просто не допускаються в шкільні підручники.

2 У журналі «Американська лабораторія» один біохімік написав про шкільне навчання своїх дітей наступне: «Еволюція не підноситься дитині як теорія. Хитросплетені заяви робляться уже в навчальних посібниках для другого класу (я помітив це, читаючи підручники моїх дітей). Еволюція зображається як дійсність, а не як поняття, котре може бути піддане сумніву. І, нарешті, авторитетність освітньої системи просто змушує учня повірити». А щодо навчання еволюції у старших класах він зауважив: «Учневі не дозволяється мати власні переконання чи заявляти про них уголос; якщо ж учень осмілюється на таке, то він стає предметом насмішок та критики з боку вчителя. Часто учень ризикує своєю успішністю, бо його погляди «хибні» й тому оцінки занижуються»1.

3. Як людей привчають визнавати еволюцію?

3 Еволюційні погляди проникають не тільки у школи, але й у всі галузі природничих наук та в інші сфери, як, наприклад, в історію та філософію. Книжки, журнали, газетні статті, кінофільми й телевізійні передачі трактують еволюцію як установлений факт. Часто доводиться чути або читати фрази на зразок: «Коли людина еволюціонувала від нижчих тварин...» чи «Багато мільйонів років тому, коли в океанах зародилося життя...». Таким чином людей привчають визнавати еволюцію як факт, а суперечні їй докази залишаються непоміченими.

Вага авторитету

4. Яким чином вага авторитету поставлена на захист еволюції?

4 Коли провідні педагоги та вчені твердять, що еволюція — факт, і дають зрозуміти, що тільки неосвічені люди відмовляються вірити в неї, то скільки неспеціалістів наважиться суперечити їм? Вага їхнього авторитету, поставлена на захист еволюції, є основною причиною того, чому це вчення приймає велика кількість людей.

5. а) Який приклад показує, як науковці часто користуються своїм авторитетом? б) Чому такі твердження хибні?

5 Типовим прикладом міркувань, які залякують неспеціаліста, є наступне твердження Річарда Докінса: «Дарвінівська теорія тепер підтверджена усіма наявними переконливими даними, а її істинність не піддається сумніву жодним серйозним сучасним біологом»2. Але чи так воно насправді? Зовсім ні. Якщо розібратися, то відразу стає очевидним, що багато вчених, включаючи «серйозних сучасних біологів», не тільки піддають еволюцію сумніву, але й не вірять у неї3. На їхню думку, докази на користь створення набагато переконливіші. Отож огульні заяви, подібні до заяви Докінса,— хибні. Але зазвичай саме такими формулюваннями і намагаються заглушити протидію. Відзначивши це, один оглядач написав у журналі «Новий вчений»: «Чи Річард Докінс настільки слабо вірить у докази еволюції, що мусить робити огульні узагальнення з тим, щоб дискредитувати своїх опозиціонерів?»4

6. Яким чином еволюційний догматизм суперечить визнаному науковому методові?

6 Подібно й еволюціоністи Лурія, Гулд та Сінґер у книжці «Погляд на життя» стверджують, що «еволюція є фактом», і запевняють: «Ми можемо так само піддавати сумніву те, що Земля обертається навколо Сонця або що водень і кисень утворюють воду»5. У книжці теж проголошується, що еволюція — такий самий факт, як існування сили тяжіння. Однак те, що Земля обертається навколо Сонця, що водень і кисень утворюють воду і що існує сила тяжіння, можна довести експериментальним шляхом. Довести ж експериментально еволюцію неможливо. Ті самі еволюціоністи визнали, що «навколо еволюційних теорій відбуваються гарячі дебати»6. Але чи й досі відбуваються гарячі дебати про те, що Земля обертається навколо Сонця, що водень і кисень утворюють воду і що існує сила тяжіння? Ні. Чи ж розсудливо тоді казати, що еволюція — такий самий факт, як і перелічені?

7. Чому вчені не завжди базують свої висновки на фактах?

7 У передмові до книжки Джона Рідера «Відсутні ланки» Дейвід Пілбім показав, що свої висновки вчені не завжди базують на фактах. Одна з причин, каже Пілбім, криється у тому, що вчені «теж люди і що на карту поставлено так багато: знадливі винагороди у вигляді слави та знаменитості». Вищезгадана книжка визнає, що еволюція — це «наука, яка просувається особистими амбіціями, а отже, є сприйнятливою до упереджених думок». Для прикладу книжка згадує такий момент: «Коли упереджений погляд... сприймається з таким ентузіазмом і його так довго тримаються, як це було у випадку з пілтдаунською людиною, то при цьому виявляється тривожна схильність науки приймати на віру те, що не підтверджено дослідним шляхом». Той же автор додає: «Сучасні [еволюціоністи] не менш схильні триматися неправильних даних, які підтримують їхні упереджені погляди, ніж раніші дослідники... [котрі] відкидали об’єктивні міркування заради тих ідей, в які їм хотілося вірити»7. Отож, будучи відданими теорії еволюції і прагнучи зробити кар’єру, деякі вчені навіть не припустять можливості помилки. Не бажаючи визнати факти, котрі можуть бути для них згубними, вони працюють над тим, щоб підтвердити свої упереджені погляди.

8. Чому В. Р. Томпсон висловив глибокий жаль з приводу масового прийняття віри в еволюцію?

8 У передмові до ювілейного видання Дарвінового «Походження видів» В. Р. Томпсон з прикрістю відзначив такий ненауковий підхід. Він сказав: «Якщо аргументи не витримують критики, з ними погоджуватися не треба, а масову зміну переконань через хибну аргументацію слід розцінювати як прикрий факт». Також він зазначив: «Ті факти і тлумачення, на які колись покладався Дарвін, тепер втратили свою переконливість. Довготривалі дослідження спадковості й мінливості підірвали дарвінівські позиції»8.

9. Що сказав Томпсон про придушення вченими критики, спрямованої проти еволюції?

9 Томпсон також зауважив: «Тривким і сумним наслідком успіху «Походження» була пристрасть біологів до припущень, які неможливо перевірити. (...) Успіх дарвінізму супроводжувався занепадом наукової чесності». Томпсон робить висновок: «Така ситуація, коли вчені мужі стають на захист доктрини, якій вони не в стані дати наукового визначення,— вже не кажучи про те, щоб довести її з науковою точністю,— та ще й намагаються підтримати її авторитет в очах громадськості шляхом придушення критики й применшення утруднень,— ненормальна та небажана річ у науці»9.

10. Чому багато вчених сприймає еволюцію як «факт»?

10 Професор антропології Ентоні Острік подібно критикує своїх наукових співробітників за проголошення «фактом» того, що людина походить від мавпоподібного створіння. Він каже, що «в ліпшому випадку це тільки гіпотеза, до того ж недостатньо обґрунтована». Як він зауважив далі, «не існує доказів того, що людина не залишилася практично такою самою з моменту, коли її появу засвідчили перші фактичні дані». Цей антрополог сказав, що велика кількість фахівців прилучилася до прихильників еволюційної теорії «зі страху не бути зарахованими до серйозних учених або бути відлученими від серйозних учених кіл»10. Відносно цього Хойл та Вікрамасінгхе також зазначили: «Людина або має вірити в ці поняття, або неминуче буде затаврована як єретик»11. Одним з результатів цього є небажання багатьох учених без упередження дослідити інший підхід до справи — підхід з погляду створення. В одному з листів до редактора журналу «Лікарняна практика» говорилось: «Наука завжди пишалася своєю об’єктивністю, але я боюсь, що ми, вчені, швидко перетворюємось у жертви упередженого, вузькоглядного мислення, до якого так довго почували відразу»12.

Неспроможність релігії

11. Чому неспроможність релігії вважається однією з причин того, що люди приймають еволюцію?

11 Еволюцію приймають ще з однієї причини — через неспроможність традиційної релігії як у тому, чого вона вчить, так і в тому, що чинить, включаючи її неспроможність подати біблійну оповідь про творення у правильному світлі. Поінформовані люди добре знають, що історія релігії насичена лицемірством, гнобленням та інквізицією. Їм відомо, як духівництво підтримувало душогубних диктаторів. Вони знають, що під час війни люди однакового віросповідання вбивали одні одних мільйонами — і то при підтримці духівництвом обох ворожих сторін. Тож вони не бачать жодної підстави зважати на Бога, представниками якого мали б бути ті релігії. Крім того, це відчуження тільки підсилюється абсурдними та небіблійними доктринами. Такі ідеї, як вчення про вічні муки (нібито Бог повік буде смажити людей у буквальному вогненному пеклі), відразливі для мислячих людей.

12. На що в дійсності вказує неспроможність релігій цього світу?

12 А втім, подібні релігійні вчення та вчинки викликають огиду не тільки в мислячих людей, але, як це видно з Біблії, і в самого Бога. Біблія відверто викриває лицемірство окремих релігійних провідників. Наприклад, вона говорить про них: «Так і ви,— назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» (Матвія 23:28). Ісус казав звичайним людям, що їхнє духівництво — це «сліпі проводарі», які вчать не того, що походить від Бога, а, навпаки, ‘вчень і заповідей людських’ (Матвія 15:9, 14, Деркач). Подібно Біблія засуджує і тих релігійних людей, які «твердять, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються його» (Тита 1:16, Український Католицький Університет). Отже, незважаючи на всі свої заяви, релігії, котрі підтримують лицемірство й кровопролиття або дивляться на це крізь пальці, не походять від Бога і не є його представниками. Натомість їх названо «фальшивими пророками» і прирівняно до дерев, які дають «плід лихий» (Матвія 7:15—20; Івана 8:44; 13:35; 1 Івана 3:10—12).

13. В якому питанні релігія не змогла дати необхідне керівництво?

13 До того ж багато релігій визнало своє безсилля перед еволюціонізмом, позбавляючи таким чином своїх людей вибору. Наприклад, у «Новій католицькій енциклопедії» говориться: «Загальна еволюція, і навіть еволюція людського організму, видається найвірогіднішим науковим описом початків»13. А на одній зустрічі у Ватикані 12 науковців, які представляли найвищу вчену раду католицької церкви, спільно дійшли такого висновку: «Ми переконані, що безліч доказів роблять поняття про еволюцію застосовним до людини та інших приматів, і це не викликає серйозної полеміки»14. Тож чи ймовірно, що непоінформовані члени церкви будуть іншої думки, маючи таке схвалення релігії, хоча фактично «безліч доказів» підтримує не еволюцію, а творення?

14. Чим нерідко заповнюється вакуум, спричинений фальшивою релігією?

14 Вакуум, породжений таким станом справ, нерідко заповнюється агностицизмом та атеїзмом. Відкидаючи віру в Бога, люди приймають еволюцію як альтернативу. Сьогодні у декотрих країнах атеїзм, в основі якого лежить еволюційна теорія, є навіть офіційною державною політикою. І можна сказати, що за таке невірство великою мірою відповідальні релігії цього світу.

15. Які ще помилкові релігійні погляди не сприяють вірі в Бога та Біблію?

15 Крім того, деякі релігійні доктрини змушують людей вірити, що Біблія вчить такого, що суперечить науковим фактам, і тому вони відкидають Бога Біблії. Наприклад, як уже згадувалося в одному з попередніх розділів, дехто помилково стверджує, ніби Біблія вчить, що Землю було створено протягом шести буквальних 24-годинних днів і що її вік лише 6000 років. Проте такого Біблія не вчить.

«Як не побачу, то не повірю»

16. Чому дехто відкидає уявлення про Творця?

16 Дехто прямодушно відкидає уявлення про Творця, дотримуючись думки: «Як не побачу, то не повірю». Такі люди схильні вважати неіснуючими ті речі, які неможливо побачити або якось виміряти. Щоправда, у повсякденному житті вони визнають існування багато чого такого, що не можна бачити, зокрема електрики, магнетизму, радіо- чи телесигналів і сили тяжіння. Але то не змінює їхніх поглядів, оскільки все це таки можна виміряти або виявити якимись іншими фізичними засобами. Проте не існує жодного фізичного способу побачити чи «виміряти» Творця, тобто Бога.

17, 18. а) Які видимі докази підтверджують існування невидимого Творця? б) Чому нам не слід сподіватися побачити Бога?

17 Однак, як ми уже побачили з попередніх розділів, є вагомі підстави вірити, що невидимий Творець таки існує, адже ми можемо бачити докази цього — матеріальні результати роботи його рук. Технічна досконалість та складність структури атома, високоорганізований Всесвіт, унікальна планета Земля, вигадлива будова живих істот і дивовижний людський мозок — все свідчить про Творця. Ці наслідки мусили б мати відповідну причину, яка їх породила. Навіть матеріалісти визнають цей закон причини і наслідку у всіх інших випадках. А чому б не застосувати його і до матеріального Всесвіту?

18 Найпростіше і найвлучніше з цього приводу висловилася Біблія: «Невидиме Його [Творця], вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі» (Римлян 1:20, Дерк.). Інакше кажучи, у Біблії ведеться міркування від наслідку до причини. Видимі, дивовижні творіння — це той явний наслідок, який мусить мати розумну причину. Цією невидимою причиною є Бог. Крім того, будучи Творцем усього у Всесвіті, він, безперечно, має таку колосальну силу, що людина з плоті й крові не може сподіватися побачити його і залишитися живою. Як сказано у Біблії, «людина не може побачити [Бога] — і жити» (Вихід 33:20).

Ще одна вагома причина невіри

19. У чому полягає ще одна вагома причина того, чому багато людей приймають еволюцію?

19 Існує ще одна вагома причина того, чому багато людей перестають вірити в Бога і приймають еволюцію. Це нескінченні страждання. Людська історія — це історія несправедливості, гніту, злочинів, воєн, хвороб та смерті. Багато хто не розуміє, чому людство мусить зносити всі ці тяготи. На їхню думку, всемогутній Творець не мав би допустити такого. А оскільки світ усе ж сповнений страждання, тим людям важко повірити, що існує Бог. Отже, коли їхній увазі пропонується еволюційна теорія, часто вони не бачать іншого вибору і, недовго роздумуючи, приймають її.

20. На які питання належить дати відповідь?

20 Чому ж усе-таки всемогутній Творець допускає, щоб було стільки страждань? Чи так триватиме завжди? Розуміння відповідей на ці проблематичні питання також дасть нам змогу зрозуміти глибшу, корінну причину того, чому еволюційна теорія набула такого поширення у наш час.

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 179]

Увазі учня рідко пропонуються контраргументи.

[Вставка на сторінці 180]

Еволюційне вчення проникає у природничі науки та інші сфери.

[Вставка на сторінці 180]

Багато педагогів та вчених кажуть або дають зрозуміти, що тільки неосвічені люди не вірять в еволюцію.

[Вставка на сторінці 182]

«Виявляється тривожна схильність [еволюційної] науки приймати на віру те, що не підтверджено дослідним шляхом».

[Вставка на сторінці 182]

«Ті факти і тлумачення, на які колись покладався Дарвін, тепер втратили свою переконливість».

[Вставка на сторінці 183]

«Придушення критики... ненормальна та небажана річ у науці».

[Вставка на сторінці 185]

Вакуум, зумовлений огріхами релігії, часто є причиною того, що люди приймають еволюцію.

[Вставка на сторінці 187]

Через те що існує страждання, багато хто перестає вірити в Бога і приймає еволюцію.

[Ілюстрації на сторінці 181]

Чи й досі відбуваються гарячі дебати про те, що Земля обертається навколо Сонця, що водень і кисень утворюють воду і що існує сила тяжіння?

Орбіта

Вода

Сила тяжіння

[Ілюстрація на сторінці 184]

Підтримка духівництвом обох сторін у війні, його нетерпимість та неправдиві вчення, як, наприклад, про вогненне пекло, відштовхують багатьох.

[Ілюстрації на сторінці 186]

Існування Творця засвідчене «творінням».