Що говорить книга Буття?
Розділ 3
Що говорить книга Буття?
1. а) Яка мета цього розгляду книги Буття і що слід пам’ятати? б) Як викладаються події у першому розділі Буття?
ЯК І ВСЕ, що зображається у фальшивому світлі або неправильно розуміється, перший розділ Біблії заслуговує щонайменше на безсторонній розгляд. Йдеться не про потребу втиснути його в рамки якоїсь теоретичної схеми, а лише про те, що варто дослідити його й визначити, чи перебуває він у гармонії з відомими фактами. Також слід пам’ятати, що книга Буття написана не для того, щоб змалювати, як саме відбувалося творення. Натомість вона послідовно перелічує основні події, описуючи, що́ було сформовано і в якій черговості та в які часові проміжки, чи «дні», ті творива вперше з’явились.
2. а) З чийого погляду змальовуються події у книзі Буття? б) Як про це свідчить опис світил?
2 Розглядаючи книгу Буття, доцільно пам’ятати, що вона все описує з погляду людей на Землі. Тому вона описує події так, як би їх бачив наочний свідок. Це можна помітити в тому, як Буття розповідає про події четвертого «дня» творення. Там Сонце й Місяць описані як великі, порівняно із зорями, світила. Однак чимало зір є набагато більшими від нашого Сонця, вже не кажучи про Місяць — він є крихітним супроти деяких з них. Але для земного спостерігача це не так. Отже, якщо дивитися з Землі, то Сонце здається ‘світилом великим, що керує днем’, а Місяць — ‘світилом малим, що керує ніччю’ (Буття 1:14—18).
3. Як описано Землю перед першим «днем»?
3 Початкова частина книги Буття вказує на те, що до першого «дня» творення Земля могла існувати мільярди років, хоча там і не сказано скільки. Зате у Бутті описано, як виглядала Земля перед початком того першого «дня»: «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Буття 1:2, Ог., 1988).
Яка тривалість одного «дня» творення?
4. Що у самій оповіді про творення вказує на те, що слово «день» не означає виключно 24-годинного періоду?
4 Багато хто розуміє під словом «день», вживаному в 1-му розділі книги Буття, добу з 24 годин. Проте в Буття 1:5 записано, що Бог поділив день на дрібніші відрізки часу, назвавши лише світлу частину «днем». У Буття 2:4 всі періоди творення названо одним «днем»: «Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні [«в день», НС] [всі шість періодів творення], як Господь Бог создав небо та землю».
5. Яке одне зі значень єврейського відповідника слова «день» вказує на те, що під ним може розумітися довший період?
5 Єврейське слово йом, перекладене як «день», може означати різні проміжки часу. Серед його ймовірних значень у «Дослідженні слів Старого Завіту» Вільяма Вільсона наводяться такі: «День; часто вживається для позначення часу взагалі або довгого часу; весь розглядуваний період... Слово «день» вживається також у розумінні пори року або часу, коли відбувається будь-яка надзвичайна подія»1. Останнє речення, схоже, застосовне до «днів» творення, бо, безперечно, то були періоди, коли відбувались описані надзвичайні події. Таке визначення також передбачає, що ті періоди були значно довшими, ніж 24 години.
6. Чому вживання слів «вечір» і «ранок» не обов’язково обмежує «день» 24 годинами?
6 У 1-му розділі Буття стосовно періодів творення вживаються слова «вечір» і «ранок». Чи це не вказує на те, що вони тривали по 24 години? Не обов’язково. Є місцевості, де люди називають тривалість свого життя своїм «днем». Існують також вислови «завтрашній день» і «сьогоднішній день», котрі позначають довгі відрізки часу. Крім того, є вислів «на світанку чогось», що означає на початку, в ранній період чого-небудь. Якщо ж сказати, що чиєсь сонце заходить, то це означатиме, що його життя підходить до кінця. Отже, вислів ‘вечір і ранок’ у 1-му розділі Буття не обмежує значення слова «день» буквальними 24 годинами.
7. Які інші випадки вживання слова «день» показують, що він може тривати довше, ніж 24 години?
7 «День» у біблійному слововжитку може охоплювати літо й зиму, зміну пір року (Захарія 14:8). «День жнив» налічує багато днів. (Порівняйте Приповістей 25:13 і Буття 30:14). Тисяча років прирівнюється до одного дня (Псалом 90:4; 2 Петра 3:8, 10). «День судний» обіймає багато років (Матвія 10:15; 11:22—24). Видається цілком логічним висновок, що «дні» у книзі Буття могли так само охоплювати довгі проміжки часу — тисячоліття. Що ж відбувалось у ті періоди творення? Чи біблійна розповідь про них є науковою? Нижче подається огляд тих «днів» з книги Буття.
Перший «день»
8, 9. Що відбулось першого «дня» і чи говориться у Бутті, що Сонце та Місяць були створені у той час?
8 «Хай станеться світло!» І сталося світло. І Бог назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч». І був вечір, і був ранок,— день перший» (Буття 1:3, 5).
9 Звичайно, Сонце та Місяць були у космічному просторі задовго до цього першого «дня», але їхнє світло не досягало поверхні Землі й тому було б невидиме для земного спостерігача. Тепер же, у цей перший «день», світло, очевидно, стало видимим на Землі, а оскільки вона оберталась, то на ній почали чергуватися дні і ночі.
10. Яким чином могло з’явитися світло і яким, за декотрими свідченнями, воно було?
10 Ймовірно, світло з’являлось поступово протягом тривалого часу, а не миттєво, як при увімкненні електричної лампочки. Ця думка передається у перекладі Буття, зробленому Дж. В. Ваттсом: «І поступово з’явилося світло» («Відмітний переклад Буття», англ.). Те світло походило від Сонця, але самого Сонця не можна було бачити через суцільну хмарність. Отже, світло, котре досягало Землі, було «світлом розсіяним», на що вказує коментар до 3-го вірша в «Емфесайзд Байбл» Ротергама. (Дивіться примітку b до 14-го вірша).
Другий «день»
11, 12. а) Як описано другий «день»? б) Як деколи неправильно перекладається єврейське слово на позначення цього явища і що воно насправді означає?
11 «Нехай станеться твердь [«простір», НС] посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою». І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь «Небо» (Буття 1:6—8).
12 У зв’язку з тим, що в деяких перекладах замість слова «простір» вживаються слова «твердь» і «небозвід», було висунуто аргумент, що цю ідею книга Буття запозичила з міфів про творення, які зображають «небозвід» у вигляді металевого склепіння. Але навіть переклад Куліша, котрий вживає слово «твердь», у Псалмі 19:2 перекладає відповідне єврейське слово як «простір». Річ у тому, що єврейське слово ра·кı́·а‛, перекладене як «твердь [«простір», НС]», означає «простягатися, розгортатися або простиратися».
13. Як могло виглядати утворення простору з погляду земного спостерігача?
13 Книга Буття говорить, що Бог учинив це, але не уточнює як. Хоча й невідомо, як саме відбулось описане відділення, але це виглядало, мабуть, так, ніби «вода, що над твердю» піднялася від Землі. Пізніше вже можна було говорити, що пташки літають у «небесному просторі», як це зазначено у Буття 1:20 (НС).
Третій «день»
14. Як описано третій «день»?
14 «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний». І сталося так. І назвав Бог суходіл: «Земля», а місце зібрання води назвав: «Море» (Буття 1:9, 10). Знову ж таки біблійна оповідь не змальовує, як са́ме це відбулось. Поза всяким сумнівом, утворення суходолу супроводжувалося колосальними рухами земної кори. Такі великомасштабні зміщення пластів геологи схильні пояснювати теорією катастроф. Але Буття показує, що все це відбувалося під керівництвом і контролем Творця.
15, 16. а) Які запитання про Землю було поставлено Йовові? б) Наскільки глибоко сягають «корені» континентів та гір і що прирівнюється до «наріжного каменя» Землі?
15 Описуючи, як Бог запитував Йова про те, що́ він знає про Землю, Біблія згадує різні моменти, пов’язані з історією Землі: її розміри, хмари довкола неї, її моря і як їхні хвилі обмежуються суходолом — багато того, що в загальних рисах говорить про створення, яке охоплювало довгі відтинки часу. Біблія говорить, що, прирівнюючи Землю до будівлі, Бог, зокрема, запитав Йова: «У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її?» (Йова 38:6).
16 Цікаво, що земна кора, подібно до «підстав», набагато грубіша під континентами, особливо під гірськими кряжами; вона глибоко, наче коріння дерева у ґрунт, проникає у мантію, яка лежить під нею. «Уявлення про те, що гори та континенти мають корені, неодноразово перевірялось і виявилось обґрунтованим»,— говориться в «Геології Путнама»2. Потужність земної кори в межах океанічних просторів становить усього лиш близько 8 кілометрів, тоді як континентальні «корені» сягають приблизно 30 кілометрів углиб, а гірські — майже вдвічі глибше. Всі шари Землі з усіх боків тиснуть на її ядро, і тому воно є наче величезний «наріжний камінь», який усе це підтримує.
17. Що є важливим стосовно появи суходолу?
17 Незалежно від того, які засоби використовувалися для підняття суходолу, важливим є наступне: як Біблія, так і наука визнають цей процес однією зі стадій формування Землі.
Наземні рослини у третій «день»
18, 19. а) Що з’явилося третього «дня» крім суходолу? б) Чого не робить книга Буття?
18 Біблійна розповідь продовжується: «Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі». І сталося так» (Буття 1:11).
19 Отже, до завершення цього третього періоду творення було створено три великі категорії наземних рослин. До того часу розсіяне світло мало б стати достатньо сильним, щоб міг відбуватися процес фотосинтезу, життєво необхідний для зелених рослин. Між іншим, книга Буття тут не згадує кожного «роду» рослин, котрі тоді з’явились. Не згадуються окремо мікроскопічні організми, водяні рослини тощо, але вони, напевно, були створені у той самий «день».
Четвертий «день»
20. Який поділ часу став можливим завдяки появі у небесному просторі світил?
20 «Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками [«знаками для пір (року), для днів і років», Хоменко]. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею». І сталося так. І вчинив Бог обидва світила великі,— світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі» (Буття 1:14—16; Псалом 136:7—9).
21. Чим світло четвертого «дня» відрізнялося від світла першого «дня»?
21 Раніше, в описі першого «дня», був ужитий вислів: «Хай станеться світло!» Словом «світло» там було перекладено єврейське слово ’ор, котре означає світло взагалі. Але в описі четвертого «дня» те єврейське слово замінюється іншим: ма·’о́р, що означає джерело світла. Ротергам у примітці до слова «світила» в «Емфесайзд Байбл» пише: «У 3-му вірші ’ор — розсіяне світло». Далі він показує, що єврейське слово ма·’о́р у 14-му вірші означає те, що «дає світло». У перший «день» розсіяне світло, очевидно, пробивалося крізь пелену, яка обволікала Землю, але джере́ла світла не могли бачитися спостерігачем на Землі через шар хмар, який усе ще огортав її. Тепер же, на четвертий «день», очевидно, все змінилось.
22. Який процес, що відбувався четвертого «дня», міг створити сприятливі умови для виникнення тваринного життя?
22 Через те що атмосфера спочатку містила багато вуглекислого газу, на Землі, вірогідно, був жаркий клімат. Але рослинність, котра буяла впродовж третього та четвертого періодів творення, поглинала певну частину цього шару вуглекислого газу, який утримував тепло. Натомість рослинність вивільняла кисень, який є необхідною умовою для життя тварин.
23. Які величні зміни відбулися в той час?
23 Уже тепер, якби на Землі був спостерігач, він зміг би побачити Сонце, Місяць та зорі, які мали служити «знаками для пір (року), для днів і років» (Буття 1:14, Хом.). Місяць мав вказувати на зміну синодичних місяців, а Сонце — на зміну тропічних років. Пори року, які ‘сталися’ у той четвертий «день», поза всякими сумнівами, були значно м’якшими порівняно з тим, якими вони стали пізніше (Буття 1:15; 8:20—22).
П’ятий «день»
24. Які створіння, згідно з книгою Буття, з’явились на п’ятий «день» і в яких рамках вони мали розмножуватися?
24 «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає [«й нехай птаство літає», Хом.] над землею під небесною твердю». І створив Бог риби великі [«великих морських потвор», Хом.], і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її» (Буття 1:20, 21).
25. Як були названі створіння, котрі з’явились на п’ятий «день»?
25 Цікаво відзначити, що створіння, які не належать до людського роду і які мала вироїти вода, названі ‘душами живими’. Цей термін також може стосуватися «птаства, що літає над землею під небесною твердю». Крім того, він охоплює різні форми життя в морі й повітрі, як, скажімо, морських потвор, скам’янілі рештки котрих не так давно були знайдені вченими.
Шостий «день»
26—28. Що відбулося шостого «дня» і чим вирізняється останній акт творення?
26 «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так» (Буття 1:24).
27 Отже, на шостий «день» з’явились наземні тварини, охарактеризовані як худоба та земна звірина. Але останній «день» на цьому не завершився. Мав постати ще один, незрівнянний «рід»:
28 «І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:26, 27).
29, 30. Як слід розуміти розходження між 2-м та 1-м розділами Буття?
29 Другий розділ книги Буття, очевидно, вносить деякі доповнення. Однак він не є, як дехто вважає, ще одною оповіддю про творення, котра суперечить тому, що описано в 1-му розділі. Він просто повертається до того моменту третього «дня», коли з’явився суходіл, але ще не було наземних рослин, і додає подробиці щодо появи людей: стосовно Адама — живої душі, його домівки — Едемського саду, а також жінки Єви, його дружини (Буття 2:5—9, 15—18, 21, 22).
30 Усе викладене вище може допомогти нам розібратися в тому, що говорить Буття. Ця цілком реалістична книга вказує на те, що процес творення охоплював період, який складався не всього лиш зі 144 годин (6 × 24), а з багатьох тисячоліть.
Звідки почерпнуто відомості у книзі Буття?
31. а) Яким чином дехто зображає розповідь книги Буття у фальшивому світлі? б) Що вказує на помилковість їхніх тверджень?
31 Багатьом важко прийняти цю розповідь про творення. Вони стверджують, що її витоки криються у міфах про творення, які побутували у стародавніх народів, головним чином у давньому Вавилоні. Проте, як зазначає один сучасний біблійний словник, «ще не знайдено жодного міфу, котрий би детально обговорював творення Всесвіту» і, крім того, міфи «відзначаються політеїзмом і боротьбою богів за вищість, що різко контрастує з євр[ейським] монотеїзмом у 1—2 розділах [Буття]»3. Стосовно вавилонських легенд про творення куратори Британського музею зауважили: «Фундаментальні ідеї вавилонських та єврейських текстів докорінно різняться»4.
32. З чого видно, що оповідь про творення у книзі Буття переконлива з наукового погляду?
32 У світлі того, що ми розглянули, оповідь про творення у книзі Буття виступає як переконливий з наукового погляду документ. Вона показує, що основні категорії рослин і тварин з їхніми численними різновидами розмножуються лише «за родом своїм». Літопис викопних решток підтверджує це. Фактично він показує, що кожен «рід» з’являвся раптово, без очевидних перехідних форм, котрі б пов’язували його з будь-яким попереднім «родом», як того вимагає еволюційна теорія.
33. Лише звідки могла походити інформація про творення, записана у книзі Буття?
33 Усі знання мудреців Єгипту аж ніяк не могли підказати Мойсею, котрий написав книгу Буття, як відбувався процес творення. Міфи про творення, які існували у стародавніх народів, нічим не нагадують того, що написав Мойсей у книзі Буття. Тож звідки Мойсей дізнався про все це? Мабуть, від очевидця тих подій.
34. Який ще аргумент підкреслює правильність того, в якій послідовності факти викладені у книзі Буття?
34 Теорія імовірностей подає приголомшливий доказ того, що оповідь про творення у книзі Буття мусить походити з джерела, обізнаного з подіями. У Бутті перелічено 10 основних етапів у такому порядку: 1) початок; 2) первісна Земля в оточенні темряви, оповита важкими газами та водою; 3) світло; 4) простір, або атмосфера; 5) великі ділянки суходолу; 6) наземні рослини; 7) Сонце, Місяць та зорі, видимі у просторі, пори року; 8) морські потвори та летючі істоти; 9) дикі та свійські тварини, ссавці; 10) людина. Науковці згідні, що ці етапи наступали в такому порядку. Яка імовірність того, що письменник Буття просто вгадав, яким має бути цей порядок? Така ж сама, як і тоді, коли ви навмання витягатимете з коробки цифри від 1 до 10 і складатимете їх у послідовному порядку. Ймовірність того, що це у вас вийде при першій же спробі, становить 1 до 3 628 800! Отже, твердження, що письменник Буття цілком випадково перелічив вищезазначені події у правильному порядку, нізвідки не почерпнувши фактів, не є реалістичним.
35. Які питання постають і де будуть розглядатися відповіді?
35 Проте еволюційна теорія виключає можливість існування Творця, який був при тому, знав факти й міг повідомити їх людям. Натомість появу життя вона приписує самозародженню живих організмів з неживих хімічних сполук. Але чи могли неконтрольовані хімічні реакції, залежні від простого випадку, створити життя? Чи самі вчені переконані в тому, що таке могло трапитися? Про це читайте у наступному розділі.
[Запитання для вивчення]
[Вставка на сторінці 25]
Розповідь у книзі Буття ведеться з погляду спостерігача на Землі.
[Вставка на сторінці 36]
Літопис викопних решток підтверджує, що живі істоти розмножуються лише «за родом своїм».
[Рамка на сторінці 35]
Вавилонський міф про створення світу, який дехто вважає підґрунтям оповіді про творення у книзі Буття
Бог Апсу та богиня Тіамат створили інших богів.
Пізніше Апсу розгнівався на тих богів і задумав убити їх, але натомість його вбив бог Еа.
Тіамат хотіла помститися і вбити Еа, але її вбив син Еа, Мардук.
Мардук розтяв її тіло навпіл і з однієї половини зробив небо, а з іншої — землю.
Відтак з допомогою Еа Мардук створив людський рід з крові іншого бога, Кінгуа.
Як на вашу думку, чи є якась подібність між такого роду оповіддю та описом творення у книзі Буття?
[Рамка на сторінці 36]
Один відомий геолог сказав про опис творення у книзі Буття наступне:
«Якби мене, як геолога, попросили коротко викласти наші сучасні уявлення про походження Землі та розвиток життя на ній простим пастухам, з яких складалися ті племена, котрим адресувалась Книга Буття, то я навряд чи зміг би придумати щось ліпше, ніж майже у всьому досить тісно наслідувати стиль викладу першого розділу Буття»б. Цей геолог, Уоллес Пратт, також зазначив, що хід подій — від виникнення океанів до появи суші, морського життя і зрештою до птахів і ссавців — по суті відповідає послідовності основних етапів геологічного літочислення.
[Ілюстрація на сторінці 27]
День 1: «Хай станеться світло!»
[Ілюстрація на сторінці 28]
День 2: «Нехай станеться твердь».
[Ілюстрація на сторінці 29]
День 3: «Нехай суходіл стане видний».
[Ілюстрація на сторінці 30]
День 3: «Нехай земля вродить траву».
[Ілюстрації на сторінці 31]
День 4: ‘Нехай будуть світила на тверді: велике, щоб воно керувало днем, і мале, щоб керувало ніччю’.
[Ілюстрація на сторінці 32]
День 5: ‘Нехай вода вироїть душі живі, і нехай птаство літає над землею’.
[Ілюстрація на сторінці 33]
День 6: ‘Худоба й звірина за родом її’.
[Ілюстрація на сторінці 34]
День 6: «Як чоловіка та жінку створив їх».
[Ілюстрація на сторінці 37]
Ймовірність того, що це вийде при першій же спробі, становить 1 до 3 628 800.
