Книга Даниїла на суді
Розділ другий
Книга Даниїла на суді
1, 2. В якому значенні книга Даниїла є об’єктом звинувачень і чому, на вашу думку, важливо розглянути докази на її захист?
УЯВІТЬ, що ви прийшли на суд послухати дуже важливий процес. Одного чоловіка обвинувачують у шахрайстві. Прокурор наполягає, що чоловік винний. Проте звинувачений уже багато років має репутацію чесної людини. Чи вам не було б цікаво послухати докази, які висуватимуть у його захист?
2 Біблійна книга Даниїла в такій же ситуації. Її письменник був відомий за свою чесність. До книги, яка має його ім’я, ставилися з повагою вже тисячі років. Її зміст свідчить про те, що вона є достовірною історичною книгою, написаною Даниїлом, єврейським пророком, який жив у сьомому та шостому століттях до н. е. Точна біблійна хронологія показує, що ця книга описує події періоду приблизно від 618 до 536 року до н. е., і написання її було закінчено десь у 536 році до н. е. Але ця книга стала об’єктом звинувачень. Деякі енциклопедії та інші довідники натякають або прямо твердять, що вона є сфальсифікованою.
3. Що говорить «Нова британська енциклопедія» про достовірність книги Даниїла?
3 Наприклад, «Нова британська енциклопедія» визнає, що колись книгу Даниїла «загалом приймали як правдиву історичну книгу, котра містить непідробні пророцтва». «Британіка» заявляє, що насправді книгу Даниїла «написали в пізніший період національної кризи, коли євреї зазнавали жорстоких переслідувань з боку [сирійського царя] Антіоха IV Епіфана». Енциклопедія датує написання цієї книги 167—164 роками до н. е. У тій самій праці говориться, що письменник книги Даниїла не пророкує майбутнього, а просто
представляє «як пророцтва майбутнього події, що для нього є історією минулого».4. Коли книгу Даниїла почали піддавати критиці і що розпалило подібну критику пізніше, у XVIII і XIX століттях?
4 Звідки походять такі ідеї? Критика книги Даниїла — явище не нове. Її розпочав ще в третьому столітті н. е. філософ на ім’я Порфірій. Як і багато громадян Римської імперії, він відчував загрозливий вплив християнства і написав 15 книг, щоб підірвати авторитет цієї «нової» релігії. Дванадцяту присвятив критиці книги Даниїла. Порфірій оголосив, що ця книга є підробкою, написаною невідомим євреєм у другому столітті до н. е. Подібні напади робились у XVIII та XIX століттях. На думку наукових критиків Біблії та раціоналістів, пророкування — передречення майбутніх подій — є неможливим. Даниїл став головним об’єктом нападів. Фактично він та його книга постали перед судом. Критики заявляли, ніби мають достатньо доказів того, що цю книгу написав не Даниїл під час перебування євреїв у вавилонській неволі, але хтось інший декілька століть пізніше *. Таких нападів стало стільки, що один письменник виступив на захист, написавши працю за назвою «Даниїл у лігві критиків» (англ.).
5. Чому питання автентичності книги Даниїла є важливим?
5 Чи ті упевнені твердження критиків ґрунтуються на доказах? А може, навпаки, докази свідчать на користь книги Даниїла? Від цього залежить дуже багато. Під питанням стоїть не тільки репутація стародавньої книги, але й наше майбутнє. Якщо книга Даниїла є сфальсифікованою, то її обіцянки стосовно майбутнього
— це всього-на-всього порожні слова. Але якщо її пророцтва правдиві, то ви, безперечно, з нетерпінням бажали б дізнатися, яке значення вони мають для нас сьогодні. Тож, маючи це на увазі, розгляньмо декотрі напади на книгу Даниїла.6. Яке обвинувачення інколи висувають стосовно викладу історії в книзі Даниїла?
6 Візьміть, приміром, обвинувачення, висунуте в «Американській енциклопедії»: «Багато подробиць з періоду ранньої історії [таких, як вавилонське вигнання] надзвичайно перекручені» у книзі Даниїла. Чи й справді? Розгляньмо по черзі одну за одною три гадані помилки.
ВІДСУТНІЙ МОНАРХ
7. а) Чому згадки про Валтасара у книзі Даниїла довгий час були на руку критикам Біблії? б) Що сталося з переконаннями про те, ніби Валтасар був вигаданою постаттю?
7 Даниїл написав, що Валтасар, ‘син’ Навуходоносора, правив як цар у Вавилоні, коли це місто було завойоване (Даниїла 5:1, 11, 18, 22, 30). Критики довго висміювали це твердження, оскільки, крім Біблії, ім’я Валтасара не знаходили в жодних інших джерелах. Стародавні історики говорили зовсім інше — останнім царем Вавилону був Набонід, наступник Навуходоносора. Тому Фердінанд Гітціґ у 1850 році сказав, що Валтасар був, очевидно, витвором уяви письменника. Але хіба вам не здається, що Гітціґ надто поспішно зробив такий висновок? Зрештою, чи відсутність будь-якої згадки про того царя,— особливо якщо він правив у період, про котрий, за загальним визнанням, знайшли дуже мало історичних записів,— справді свідчить про те, що його ніколи не було? У всякому разі, 1854 року на руїнах стародавнього вавилонського міста Ур, що на півдні сучасного Іраку, під час розкопок було знайдено маленькі глиняні циліндри. Ці клинописні документи царя Набоніда містили в собі молитву за «Бел-шар-усура, мого найстаршого сина». Навіть критики були змушені погодитись: «Це і є той самий Валтасар з книги Даниїла».
8. Як було доведено, що Даниїл слушно називав Валтасара правлячим царем?
8 Проте критики залишились невдоволеними. «Це нічого не доводить»,— написав один з них, Г. Ф. Тальбот. Він твердив, що у написі говорилося просто про дитину, тимчасом як Даниїл описує його як правлячого царя. А втім, одразу через рік після опублікування зауважень Тальбота було знайдено більше клинописних таблиць, в яких говорилось, що Валтасар мав писарів та свій двір. Як бачимо, тут мова йде не про дитину! Зрештою інші таблиці остаточно прояснили це питання, повідомляючи, що Набоніда по декілька років не було у Вавилоні. Також таблиці показали, що в такі періоди він «доручав царювання» у Вавилоні своєму найстаршому сину (Валтасару). По суті, у ці часи Валтасар був царем — співправителем свого батька *.
9. а) Що міг мати на увазі Даниїл, вказуючи, що Валтасар був сином Навуходоносора? б) Чому критики помиляються, говорячи, що Даниїл навіть не натякає на існування Набоніда?
9 Будучи й далі незадоволеними, деякі критики скаржаться, що Біблія називає Валтасара не сином Набоніда, але сином Навуходоносора. Дехто наполягає, що Даниїл не робить навіть натяку на існування Набоніда. Проте обидва заперечення легко спростувати, зробивши дослідження. Скидається на те, що Набонід одружився з дочкою Навуходоносора. Таким чином Валтасар був онуком Навуходоносора. Ні в єврейській, ні в арамейській мові немає слів «дід» або «внук», тому «син» може означати «внук» або навіть «нащадок». (Порівняйте Матвія 1:1). Крім того, біблійний опис не заперечує, що Валтасар міг бути сином Набоніда. Коли Валтасар був наляканий лиховісним написом на стіні, зробленим рукою, він у розпачі запропонував третє місце у царстві тому, хто розгадає значення тих слів (Даниїла 5:7). Чому третє, а не друге? Це вказує на те, що перше та друге місця вже були зайняті. Говорячи по суті, вони належали Набоніду та його сину Валтасару.
10. Чому розповідь Даниїла про систему монархічного правління Вавилону є детальнішою, ніж будь-яка розповідь інших істориків давнини?
10 Отже, згадка Даниїлом Валтасара не є доказом «надзвичайного перекручення» історії. Навпаки, хоча Даниїл не описує історії Вавилону, він дає більше детальної інформації про систему монархічного вавилонського правління, ніж такі світські історики давнини, як Геродот, Ксенофонт та Берос. Чому Даниїл мав змогу записати факти, яких вони випустили з уваги? Тому що він був у Вавилоні. Його книга — це праця очевидця, а не шарлатана, який жив декілька століть пізніше.
ХТО ТАКИЙ МІДЯНИН ДАРІЙ?
11. Ким, згідно з повідомленням Даниїла, був мідянин Дарій, але що про нього говорять?
11 Даниїл повідомляє, що після падіння Вавилона у тому місті став правити цар на ім’я «мідянин Дарій» (Даниїла 6:1). Поки що ім’я мідянина Дарія не знайшли у світських або археологічних джерелах. Тому «Нова британська енциклопедія» твердить, що цей Дарій є «вигаданою постаттю».
12. а) Чому біблійні критики, замість того щоб категорично твердити, ніби мідянин Дарій ніколи не існував, повинні знайти вагоміші аргументи? б) Ким міг бути мідянин Дарій і які докази вказують на це?
12 Декотрі вчені виявляють більшу обачність. Зрештою, колись усі критики говорили, що Валтасар теж «вигадана особа». Немає сумніву, у випадку з Дарієм станеться подібна історія. Уже тепер клинописні таблиці виявили, що перський цар Кір не прийняв титулу «цар Вавилону» одразу після перемоги. Один дослідник наводить на таку думку: «Титул «цар Даниїла 6:2).
Вавилону» мав якийсь підвладний Кірові цар, але не сам Кір». А може, Дарій — це назва посади правителя, тобто титул могутнього мідійського начальника, якого призначили управляти у Вавилоні? Дехто висуває припущення, що Дарій — це, можливо, чоловік на ім’я Губару. Кір призначив його своїм намісником у Вавилоні, і світські документи підтверджують, що він був досить могутнім правителем. Одна клинописна таблиця говорить, що Губару настановив своїх намісників по всьому Вавилоні. Цікаво, що, як повідомляє Даниїл, Дарій призначив у вавилонському царстві 120 сатрапів (13. Яка є логічна підстава для того, чому книга Даниїла згадує мідянина Дарія, а світські документи — ні?
13 З часом, можливо, розкриються більш очевидні докази того, ким саме був той цар. Хоч би як там було, але те, що археологія поки що про це мовчить, не дає жодних підстав називати Дарія «вигаданою особою», а тим більше говорити, ніби книга Даниїла сфальсифікована. Було б набагато розсудливіше вважати, що оповідь Даниїла — це свідчення очевидця, яке є детальнішим, ніж наявні світські документи.
ЦАРЮВАННЯ ЄГОЯКИМА
14. Чому між Даниїлом та Єремією немає неузгодженості стосовно років царювання Єгоякима?
14 У Даниїла 1:1 ми читаємо: «За третього року царювання Йоякима [Єгоякима], Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його». Критики бачать помилку в цьому вірші, оскільки їм здається, що він не узгоджується з твердженням Єремії, який говорить, що четвертий рік царювання Єгоякима був першим роком Навуходоносора (Єремії 25:1; 46:2). Чи Даниїл суперечив Єремії? Додаткова інформація проливає світло на це питання. Коли фараон Нехо у 628 році до н. е. настановив Єгоякима царем, Єгояким став всього-на-всього маріонеткою в руках того єгипетського правителя. Це сталося десь за три роки до того, як 624 року до н. е. Навуходоносор заступив на троні Вавилону свого батька. Незабаром після того (620 року до н. е.) Навуходоносор напав на Юду і зробив Єгоякима васальним царем Вавилону (2 Царів 23:34; 24:1). Для єврея, який жив у Вавилоні, ‘третій рік’ Єгоякима мав бути третім роком служіння того царя як васала Вавилону. Даниїл писав з цього погляду. Однак Єремія писав з погляду євреїв, що жили в Єрусалимі. Отже, він мав на увазі царювання Єгоякима з того часу, коли фараон Нехо зробив його царем.
15. Чому напад на датування у Даниїла 1:1 є дуже слабким аргументом?
15 І справді, ця вигадана розбіжність тільки підтверджує те, що Даниїл написав свою книгу у Вавилоні, перебуваючи у вигнанні разом з іншими євреями. Але вищезгаданий аргумент проти книги Даниїла має ще один недолік. Слід пам’ятати, що той, хто писав книгу Даниїла, мав книгу Єремії й навіть посилався на неї (Даниїла 9:2). Якби він був вправним фальсифікатором, як це заявляють критики, то хіба б наважився суперечити такому шанованому джерелу, як книга Єремії, і то ще одразу ж у першому вірші своєї книги? Звичайно, що ні!
ВАЖЛИВІ ПОДРОБИЦІ
16, 17. Як археологічні знахідки підтверджують оповідь Даниїла про а) те, що Навуходоносор поставив боввана для поклоніння всього народу? б) вихваляння Навуходоносора своїми досягненнями у будівництві, що велося у Вавилоні?
16 А тепер переключімось із негативного на позитивне. Розгляньмо інші подробиці книги Даниїла, котрі вказують, що її письменник отримував інформацію про ті часи з перших рук.
17 Те, що Даниїл був обізнаний зі складними подробицями життя стародавнього Вавилона, є переконливим доказом достовірності його оповіді. Наприклад, у Даниїла 3:1—6 повідомляється, що Навуходоносор поставив величезного боввана, аби увесь народ поклонявся йому. Археологи знайшли інші докази того, що цей монарх намагався змусити свій народ виконувати більше націоналістичних та релігійних ритуалів. Так само Даниїл описує вихваляння Навуходоносора своїми багатьма досягненнями в будівництві (Даниїла 4:27). І тільки в наш час археологи підтвердили, що за часів царювання Навуходоносора у Вавилоні справді було зведено багато будівель. Щодо вихвалянь цього чоловіка, то він подбав навіть про те, аби його ім’я було викарбуване ще й на цеглинах! Критики книги Даниїла не можуть пояснити, звідки гаданий фальсифікатор, що жив у маккавейський період (167—163 роки до н. е.), міг знати про таке будівництво десь аж через чотири століття після тих подій і задовго до того часу, як археологічні розкопки розповіли нам про це.
18. Як опис Даниїлом різних форм покарання за часів правління вавилонян та персів виявляє точність його розповіді?
18 Книга Даниїла також виявляє головні розбіжності Даниїла 3:6; 6:8—10). Дехто намагається довести, що розповідь про вогненну піч — це легенда, але археологи знайшли справжнього листа, написаного у стародавньому Вавилоні, який згадує саме цю форму покарання. Проте для мідян та персів вогонь був священним. Тому вони застосовували інші жорстокі форми покарання. Тож не дивно, що Даниїла вкинули до лев’ячої ями.
між вавилонським та мідо-перським законами. Наприклад, згідно із законом Вавилону, за відмову послухатися царевого наказу трьох Даниїлових товаришів вкинули у вогненну піч. Через декілька десятиліть після того сумління не дозволило Даниїлу виконувати перський закон і його вкинули у лев’ячу яму (19. Які відмінності в правничих системах Вавилону та Мідо-Персії розкриває книга Даниїла?
19 Існувала ще інша відмінність. Даниїл вказує, що Навуходоносор міг, коли йому хотілося, видавати Даниїла 2:5, 6, 24, 46—49; 3:10, 11, 29; 6:13—17, Хом.). Історик Джон К. Уїтком пише: «Стародавня історія підтверджує цю різницю між Вавилоном, де закон був підвладний цареві, і Мідо-Персією, де цар був підвладний закону».
й змінювати закони. Дарій не міг нічого зробити, щоб змінити ‘закони мідян та персів’, навіть видані ним особисто! (20. Які подробиці про бенкет Валтасара виявляють, що Даниїл, як очевидець, добре знав вавилонські звичаї?
20 Яскрава оповідь про бенкет Валтасара, описана в 5-му розділі Даниїла, містить багато подробиць. Мабуть, із самого початку бенкету всі стали безтурботно їсти й багато пити, оскільки там декілька разів згадується про вино (Даниїла 5:1, 2, 4). По суті, рельєфи, на яких зображено подібні бенкети, показують, що під час таких оказій споживалося тільки вино. Очевидно, під час святкувань вино відігравало дуже важливу роль. Також Даниїл згадує, що на тому бенкеті були жінки — другорядні дружини царя та його наложниці (Даниїла 5:3, 23). Археологічні знахідки підтверджують цю особливість вавилонського звичаю. Думка про те, що дружини можуть брати участь у бенкетах разом з чоловіками, була огидною для євреїв та греків маккавейського періоду. Можливо, саме тому ранні варіанти грецького перекладу Септуагінта не згадують у книзі Даниїла про цих жінок *. Однак гаданий фальсифікатор книги Даниїла мав би жити в той самий період еллінізму [поширення грецької культури], можливо, навіть приблизно тоді, коли було зроблено переклад Септуагінта!
21. Як можна найлогічніше пояснити те, що Даниїл був добре обізнаним з часом та звичаями вавилонського вигнання?
21 Якщо пам’ятати про такі подробиці, то здається просто неймовірним, що «Британіка» могла написати, ніби автор книги Даниїла мав лише «поверхове та неточне» знання про часи вигнання. Звідки міг якийсь фальсифікатор, що жив декілька століть пізніше, бути так добре обізнаним зі звичаями стародавнього Вавилону та Персії? Пам’ятайте також, що обидві імперії зазнали занепаду задовго до другого століття до н. е. У той час не було археологів, і, крім того, євреї тоді не могли похвалитися своїм знанням культури та історії інших народів. Тільки пророк Даниїл, очевидець того часу і тих подій, міг написати біблійну книгу, що носить його ім’я.
ЧИ СТОРОННІ ФАКТОРИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО КНИГА ДАНИЇЛА Є ПІДРОБЛЕНОЮ?
22. Які заяви роблять критики стосовно місця книги Даниїла в каноні Єврейських Писань?
22 Один з найпоширеніших закидів проти книги Даниїла — її місце в каноні Єврейських Писань. Колись рабини поділили книги Єврейських Писань на три групи: Закон, Пророки й Писання. Вони зарахували
Даниїла не до Пророків, а до Писань. «Це означає,— аргументують критики,— що ця книга була невідома в той час, коли збиралися праці інших пророків». Гадають, її зарахували до Писань тому, що цю групу було зібрано пізніше.23. Як ставилися стародавні євреї до книги Даниїла і звідки ми це знаємо?
23 Проте не всі біблійні дослідники погоджуються, що стародавні рабини поділили канон у такому суворому порядку чи що вони вилучили книгу Даниїла з Пророків. Але навіть якщо рабини й зарахували книгу Даниїла до Писань, то чи це є доказом того, що вона була написана пізніше? Ні. Авторитетні вчені наводять багато причин, чому рабини могли вилучити книгу Даниїла з Пророків. Вони, наприклад, зробили це, можливо, тому, що ця книга ображала їх, або тому, що, на їхню думку, сам Даниїл відрізнявся від решти пророків, бо займав світську посаду в іншій країні. У всякому разі, дійсно важливе значення має той факт, що євреї стародавніх часів глибоко поважали книгу Даниїла і вважали її канонічною. Крім того, з доказів можна побачити, що укладення канону Єврейських Писань було завершено набагато раніше другого століття до н. е. Додавати щось до нього пізніше не дозволялося, у тому числі книги, написані в другому столітті до н. е.
24. Як використовують апокрифічну книгу Еклесіяст проти книги Даниїла і що виявляє недоліки такої аргументації?
24 Парадоксально, але одна з тих відкинутих праць пізніших часів використовувалася проти книги Даниїла. Очевидно, що апокрифічна книга Еклесіяст, написана Ісусом бен Сирахом, була укладена приблизно 180 року до н. е. Критики люблять вказувати, що Даниїла не занесено до її довгого списку праведних чоловіків. Вони пояснюють це тим, що про Даниїла тоді ще не знали. Цей аргумент дуже популярний серед вчених. Але зауважте: той самий список не згадує Ездри та Мордехая (ці обидва чоловіки були великими героями *. Оскільки тих чоловіків не занесено до списку, який поміщено в неканонічній книзі і який не претендує на вичерпність, то чи ми повинні усіх їх вважати вигаданими? Сама думка про це є абсурдною.
в очах євреїв, що жили після вавилонської неволі) і доброго царя Йосафата. А з усіх суддів у ньому названо лише СамуїлаІНШІ ДЖЕРЕЛА ВИСТУПАЮТЬ НА ЗАХИСТ ДАНИЇЛА
25. а) Як Йосиф Флавій підтверджує правдивість оповіді Даниїла? б) Яким чином розповідь Йосифа Флавія про Александра Македонського та книгу Даниїла співпадає з відомими історичними даними? (Дивіться другу примітку). в) Як лінгвістичні дослідження підтверджують достовірність книги Даниїла? (Дивіться сторінку 26).
25 Звернімо знову нашу увагу на позитивне. Говорять, що з усіх книг Єврейських Писань лише книга Даниїла має багато підтверджень. Наприклад, про її достовірність свідчить відомий єврейський історик Йосиф Флавій. Він говорить, що, коли у четвертому столітті до н. е. Александр Македонський під час війни з Персією прийшов до Єрусалима, священики показали йому книгу Даниїла. Александр сам зробив висновок, що слова з Даниїлового пророцтва, показані йому, стосувалися його військового походу проти Персії *. Це мало бути приблизно за півтора століття до написання «підробки», як говорять про це критики. Звичайно, критики нападають на Йосифа Флавія за цей уривок. Вони також нападають на нього за те, що він зауважив про сповнення деяких пророцтв книги Даниїла. Однак, як сказав історик Джозеф Д. Уїлсон, «[Йосиф Флавій], напевно, знав про це питання більше, ніж усі критики світу».
26. Як рукописи Мертвого моря підтвердили достовірність книги Даниїла?
26 Достовірність книги Даниїла було підтверджено ще більше, коли в кумранських печерах (Ізраїль) знайшли рукописи Мертвого моря. Серед тих знахідок 1952 року було на диво багато сувоїв та фрагментів книги Даниїла. Найстарший з них датується кінцем другого століття до н. е. Отже, вже в той ранній час книгу Даниїла добре знали й шанували. «Біблійна ілюстрована енциклопедія Зондервана» (англ.) зауважує: «Тепер зрозуміло, що слід відмовитися від датування книги Даниїла маккавейським періодом, і це тільки тому, що від моменту її укладення Даниїлом і до того, як вона з’явилась у формі копій у бібліотеці маккавейської релігійної секти, мало пройти багато часу».
27. Який найдавніший доказ того, що Даниїл був невигаданою особою і що його добре знали під час вавилонського вигнання?
27 Проте є ще набагато давніші й достовірніші докази автентичності книги Даниїла. Одним із сучасників Даниїла був пророк Єзекіїль. Він також служив пророком під час вавилонського вигнання. У книзі Єзекіїля ім’я Даниїла згадується не один раз (Єзекіїля 14:14, 20; 28:3). Ці посилання показують, що у шостому столітті до н. е., навіть ще за життя Даниїла, його вже добре знали як праведного та мудрого чоловіка, котрий був гідний того, щоб про нього згадали разом з такими богобійними чоловіками, як Ной та Йов.
НАЙБІЛЬШЕ СВІДЧЕННЯ
28, 29. а) Який доказ достовірності книги Даниїла є найпереконливішим з усіх? б) Чому нам слід взяти до серця свідчення Ісуса?
28 І на закінчення розгляньмо найбільше з усіх свідчень, котрі підтверджують достовірність біблійної Матвія 24:15; Даниїла 11:31; 12:11).
книги Даниїла,— свідчення самого Ісуса Христа. Обговорюючи ознаки останніх днів, Ісус згадував ‘пророка Даниїла’ й одне з його пророцтв (29 Отже, якщо теорія критиків про маккавейський період є правильною, то виходить одне з двох: або Ісус був введений в оману цією підробкою, або він ніколи не говорив того, що пізніше записав Матвій. Жодна можливість не має під собою підстав. Якщо не можна покладатися на євангельську оповідь Матвія, то як тоді покладатися на інші частини Біблії? Якщо ми викинемо ці речення, то які наступні слова зітремо зі сторінок Святого Письма? Апостол Павло написав: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання... до направи» (2 Тимофія 3:16). Отже, якщо Даниїл був фальсифікатором, то Павло теж! Чи міг Ісус бути введений в оману? Аж ніяк. Він жив у небі, коли писалась книга Даниїла. Ісус навіть сказав: «Перш, ніж був Авраам,— Я є» (Івана 8:58). З усіх людей, що жили на землі, саме його було б найліпше спитати про достовірність книги Даниїла. Але нам не потрібно питати. Як ми побачили, його свідчення навряд чи могло б бути більш промовистим.
30. Як ще Ісус підтвердив достовірність книги Даниїла?
30 Під час свого хрещення Ісус ще раз підтвердив достовірність книги Даниїла. На сповнення Даниїлового пророцтва про 69 років-тижнів Ісус тоді став Месією. (Даниїла 9:25, 26; дивіться також 11-й розділ цієї книжки). Навіть якщо б так звана теорія пізнього датування була правильною, то письменник книги Даниїла все-таки знав майбутнє на 200 років наперед. Звичайно, що Бог не міг натхнути фальсифікатора писати правдиві пророцтва під вигаданим іменем. Ні, вірні Богові люди щиросердо приймають Ісусове свідчення. Якби фахівці й критики з усього світу зібралися, щоб звинуватити Даниїла, свідчення Ісуса довело б неправильність їхніх тверджень, бо він — «Свідок вірний і правдивий» (Об’явлення 3:14).
31. Чому багато біблійних критиків залишаються й далі непереконаними стосовно достовірності книги Даниїла?
31 Для багатьох біблійних критиків навіть цього доказу недостатньо. Той, хто ґрунтовно розгляне цю тему, не зможе не запитати, скільки ж необхідно доказів, щоб їх переконати. Один професор Оксфордського університету написав: «Доки людина дотримується упередженого погляду, що «надприродних пророцтв бути не може», просто відповідаючи на її заперечення, нічого не досягнеш». Отже, вони засліплені через свою упередженість. Але це їхній вибір і — їхній програш.
32. Що чекає нас попереду, коли ми вивчатимемо книгу Даниїла?
32 А що сказати про вас? Коли ви бачите, що немає дійсної причини сумніватися у достовірності книги Даниїла, то, значить, готові вирушити у цікаву подорож відкриттів. Ви переконаєтесь, наскільки хвилюючими є Даниїлові оповіді й наскільки захопливими є його пророцтва. І що важливіше — ви побачите, як з кожним розділом цієї книги зміцнятиметься ваша віра. Ніколи не пожалкуєте, що зважаєте на Даниїлове пророцтво!
[Примітки]
^ абз. 4 Деякі критики намагаються пом’якшити звинувачування у фальсифікації, говорячи, що письменник цієї книги використав псевдонім Даниїл, так само як автори декотрих старовинних неканонічних книг писали під вигаданими іменами. Проте біблійний критик Фердінанд Гітціґ дотримується такої думки: «Якщо приписувати авторство цієї книги не Даниїлу, то все постає у зовсім іншому світлі. Тоді виходить, що вона є сфальсифікованою і що автор мав намір обманути своїх читачів, хоча їм же на благо».
^ абз. 8 Коли упав Вавилон, Набоніда у ньому не було. Тому про Валтасара слушно говориться, що в той час він був царем. Критики висувають заперечення, говорячи, що у світських джерелах немає згадки, що Валтасар мав офіційний титул царя. Однак докази вказують на те, що в стародавні часи люди могли називати царем навіть правителя.
^ абз. 20 Єврейський вчений К. Ф. Кайл пише про Даниїла 5:3: «Згідно зі звичаєм македонян, греків та римлян, LXX. [переклад Септуагінта] тут, а також у 23-му вірші не згадує жінок».
^ абз. 24 На противагу цьому у списку вірних чоловіків та жінок з 11-го розділу Послання до євреїв, написаного під натхненням апостолом Павлом, є згадка про події з книги Даниїла (Даниїла 6:17—25; Євреїв 11:32, 33). Однак список цього апостола також не є вичерпним. У ньому не згадано багатьох, у тому числі Ісаї, Єремії та Єзекіїля, але це аж ніяк не доводить, що їх ніколи не існувало.
^ абз. 25 Деякі історики зауважують, що цим пояснюється добре ставлення Александра до євреїв, які були давніми друзями персів. Під час свого походу Александр мав намір знищувати всіх друзів Персії.
ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?
• У чому звинувачують книгу Даниїла?
• Чому напади критиків на книгу Даниїла не мають під собою ґрунтовних підстав?
• Які докази підтверджують достовірність книги Даниїла?
• Який найпереконливіший доказ достовірності книги Даниїла?
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 26]
Мовне питання
НАПИСАННЯ книги Даниїла було закінчене приблизно 536 року до н. е. Вона писалась частково єврейською і частково арамейською мовами, також у ній вжито декілька грецьких та перських слів. Таке вживання суміші мов у Святому Письмі — явище незвичайне, але не рідкісне. Біблійна книга Ездри також була написана частково єврейською і частково арамейською мовами. Проте деякі критики наполягають, що сам спосіб, в який письменник книги Даниїла використав ці мови, доводить, начебто він писав її після 536 року до н. е. Дуже часто цитується висловлювання одного критика, згідно з яким той факт, що у Даниїла вживаються грецькі слова, свідчить, ніби ця книга мусила бути написана пізніше. Він заявляє, що єврейська мова підтверджує, тоді як арамейська принаймні допускає можливість пізнішого датування, причому навіть таку недавню дату, як друге століття до н. е.
Проте не всі вчені-філологи погоджуються. Деякі авторитетні джерела говорять, що єврейська мова Даниїла подібна до мови Єзекіїля та Ездри і не схожа до тієї, якою писались пізніші апокрифічні праці, як, наприклад, книга Еклесіяст. Що стосується вживання Даниїлом арамейської мови, то розгляньмо два документи, знайдені серед рукописів Мертвого моря. Вони теж написані арамейською і датуються першим та другим століттями до н. е., незадовго після того, коли, як гадають, було сфальсифіковано книгу Даниїла. Але вчені зауважили величезну різницю між арамейською, вжитою в цих документах, і арамейською Даниїла. Тому дехто наводить на думку, що книга Даниїла є на декілька століть старшою, ніж твердять критики.
А що сказати стосовно «проблематичних» грецьких слів, вжитих у Даниїла? Як виявилось, деякі з них були перськими, а не грецькими! Єдині слова, які й досі вважаються грецькими,— це назви трьох музичних інструментів. Чи наявність тих трьох слів справді є фактом, згідно з яким книзі Даниїла мусить бути приписана інша дата? Ні. Археологічні розкопки підтверджують, що грецька культура мала великий вплив ще за декілька століть до того, як Греція стала світовою державою. Крім того, якби книгу Даниїла було укладено у другому столітті до н. е., коли грецька культура та мова панували скрізь, то чи вживалося б у ній лише три грецьких слова? Навряд. У ній, напевно, містилося б набагато більше грецьких слів. Отже, лінгвістичні докази підтверджують достовірність книги Даниїла.
[Сторінкова ілюстрація на сторінці 12]
[Ілюстрації на сторінці 20]
(Вгорі). Цей напис розповідає про вихваляння Навуходоносора своїми багатьма досягненнями у будівництві.
(Внизу). На циліндрі, що належав вавилонському храму, записане ім’я царя Набоніда та його сина Валтасара.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Згідно з хронікою Набоніда, війська Кіра ввійшли у Вавилон без бою.
[Ілюстрації на сторінці 22]
(Праворуч). У «Поемі Набоніда» повідомляється, що Набонід призначив правителем свого первонародженого сина.
(Ліворуч). Знайдений у Вавилоні запис розповідає про вторгнення Навуходоносора в Юду.