Чию владу ви повинні визнавати?
Розділ 14
Чию владу ви повинні визнавати?
1, 2. Чи всі форми влади є поганими? Поясніть.
«ВЛАДА». У багатьох людей це слово викликає відразу. І це зрозуміло, оскільки владою дуже часто надуживають на роботі, в сім’ї і в урядах. Біблія реалістично говорить: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Дійсно, багато людей панувало над іншими як деспоти та експлуататори.
2 Але не всяка влада є поганою. Наприклад, можна сказати, що наше тіло має над нами владу. Воно «наказує» нам дихати, їсти, пити і спати. Чи це пригноблює? Ні. Задоволення цих потреб іде нам лише на добро. Хоча підкорення потребам нашого тіла, можливо, є мимовільним, існують ще інші форми влади, які вимагають нашої добровільної покірності. Розгляньте декілька прикладів.
ВЕРХОВНА ВЛАДА
3. Чому Єгову по праву названо «Суверенним Господом»?
3 У Біблії Єгову понад 300 разів названо «Суверенним Господом» (НС; «Владика», «Владика Господь», Ог.). Сувереном є особа, яка має верховну владу. Що дає Єгові право на цей статус? Об’явлення 4:11 відповідає: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, із волі Твоєї існує та створене все!»
4. Як Єгова виявляє свою владу?
4 Будучи нашим Творцем, Єгова має право виявляти свою владу так, як він того хоче. Це може лякати, особливо коли взяти до уваги Божу «всесильність». Його названо «Богом Всемогутнім», а цей термін в єврейській мові передає думку про нездоланну силу (Ісаї 40:26; Буття 17:1). Незважаючи на це, Єгова виявляє свою силу з милосердям, бо його основною рисою є любов (1 Івана 4:16).
5. Чому не важко підкорятися владі Єгови?
5 Хоча Єгова попередив, що каратиме нерозкаяних грішників, Мойсеєві він був відомий як «правдивий Бог; Бог вірний, що дотримує союз і ласку... для тих, що його люблять і пильнують заповіді його» (Повторення Закону 7:9, Хом.). Подумайте! Той, хто має верховну владу у всесвіті, не примушує нас служити йому. Але нас приваблює до нього його любов (Римлян 2:4; 5:8). Підкорення владі Єгови є дуже приємним, бо його закони завжди йдуть нам на благо (Псалом 19:8, 9).
6. Як в Едемському саду постало спірне питання про владу і до чого це призвело?
6 Наші прабатьки відкинули Божий суверенітет. Вони хотіли самі вирішувати, що є добро, а що зло (Буття 3:4—6). У результаті цього вони були вигнані зі свого райського дому. Після того Єгова дозволив людям створювати різні структури влади, завдяки чому вони могли б жити в упорядкованому, хоча й недосконалому суспільстві. Якими є форми цієї влади і до якої міри, згідно з Божою вимогою, нам слід підкорятися їм?
«ВИЩА ВЛАДА»
7. Що таке «вища влада» і яке її становище відносно Божої влади?
7 Апостол Павло написав: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога». Хто є «вищою владою»? Павлові слова в наступних віршах показують, що це людські урядові влади (Римлян 13:1—7; Тита 3:1). Єгова не засновував людських урядових влад, але вони існують з його дозволу. Тому Павло міг написати: «Влади існуючі встановлені [«на своїх відносних становищах», НС] від Бога». Що це говорить про таку земну владу? Це вказує на те, що вона підпорядкована Божій владі, або займає нижче становище від неї (Івана 19:10, 11). Тому, коли виникає конфлікт між людським законом і Божим, християни повинні керуватися своїм навченим Біблією сумлінням. Вони ‘Бога повинні слухатися більш, як людей’ (Дії 5:29).
8. Що корисного робить для вас вища влада і як ви можете виявити своє підкорення їй?
8 Проте урядова вища влада здебільшого діє як ‘Божий слуга, нам на добро’ (Римлян 13:4). Яким чином? Подумайте про такі численні послуги з боку вищої влади, як поштове обслуговування, утримування поліції та пожежних команд, санітарне забезпечення й освіта. «Для цього ви платите податки,— написав Павло,— бо вони, слуги Божі, постійно зайняті цим» (Римлян 13:6, Дерк.). Що стосується податків або якихось інших правових зобов’язань, то ми повинні «поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.).
9, 10. а) Яку роль вища влада відіграє в Божому розпорядку? б) Чому було б неправильно чинити опір вищій владі?
9 Інколи вища влада надуживає своїм становищем. Чи це звільняє нас від відповідальності підкорятися їй? Зовсім ні. Єгова бачить злочини цієї влади (Приповістей 15:3). Його терпимість до людського правління не означає, що він затуляє очі на зіпсутість цього правління, і він не хоче, щоб ми це робили. Незабаром Бог «потовче й покінчить усі ті царства» і замінить їх правлінням свого праведного уряду (Даниїла 2:44). Але поки це станеться, вища влада виконуватиме своє корисне призначення.
10 Павло пояснив: «Той, хто противиться владі, противиться Божій постанові» (Римлян 13:2). Вища влада є Божою «постановою» в тому, що вона утримує до деякої міри порядок, без якого панував би хаос та анархія. Якби ми чинили їй опір, це суперечило б біблійним принципам і було б проявом нерозсудливості. Розгляньмо приклад: уявіть собі, що вам зробили операцію і наклали на рану шви. Хоча шви є чужорідними для тіла, вони якийсь час виконують свою функцію. Якщо їх зняти передчасно, це може закінчитися трагічно. Так само і людські урядові влади не є частиною початкового наміру Бога. Але доки його Царство не правитиме повністю над землею, доти людські уряди утримуватимуть суспільство вкупі, здійснюючи функцію, яка відповідає Божій волі на сьогодні. Тому ми повинні підкорятися вищій владі, даючи перевагу Божому закону і Божій владі.
ВЛАДА В СІМ’Ї
11. Як би ви пояснили принцип головування?
11 Сім’я є основною одиницею людського суспільства. Чоловік і дружина можуть втішатися в ній цінним спілкуванням, а діти можуть мати охорону й підготовлятися до дорослого життя (Приповістей 5:15—21; Ефесян 6:1—4). Цей чудовий розпорядок повинен діяти так, щоби члени сім’ї могли жити в мирі та злагоді. Єгова здійснює це завдяки принципу головування, котрий підсумовується словами 1 Коринтян 11:3: «Всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог».
12, 13. Хто є головою сім’ї і чого можна навчитися з того, як головує Ісус?
12 Чоловік — голова сім’ї. Проте головою над ним є Ісус Христос. Павло написав: «Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву [«збір», НС], і віддав за неї Себе» (Ефесян 5:25). Чоловік виявляє підкорення Христу, коли ставиться до своєї дружини так, як завжди ставився до збору Ісус (1 Івана 2:6). Ісуса було наділено великою владою, але він користувався нею з великою лагідністю, любов’ю і поміркованістю (Матвія 20:25—28). Будучи людиною, Ісус ніколи не надуживав своєю владою. Він був «лагідний і покірливий серцем» та називав своїх послідовників «друзями», а не «рабами». «Я заспокою вас»,— пообіцяв він їм і справді робив це (Матвія 11:28, 29, Дерк.; Івана 15:15).
13 Ісусів приклад навчає чоловіків, що християнське головування — це не деспотичне панування. Замість того сюди входять повага і саможертовна любов. Вони повністю виключають фізичну або словесну наругу над своїм партнером (Ефесян 4:29, 31, 32; 5:28, 29; Колосян 3:19). Якби християнин погано обходився зі своєю дружиною, його інші діла були б нічого не вартими, а його молитви наштовхувалися б на перешкоди (1 Коринтян 13:1—3; 1 Петра 3:7, Дерк.).
14, 15. Як знання про Бога допомагає дружині підкорятися своєму чоловікові?
14 Коли чоловік наслідує приклад Христа, його дружині легше дотримуватися слів з Ефесян 5:22, 23: «Дружини,— коріться своїм чоловікам, як Господеві,— бо чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви». Подібно як чоловік повинен підкорятися Христу, дружина мусить коритися своєму чоловікові. Біблія також показує, що вправні дружини гідні пошани і хвали за їхню побожну мудрість та працьовитість (Приповістей 31:10—31).
15 Підкорення християнської дружини своєму чоловікові є відносним. Це означає, що у випадках, коли підкорення в якійсь справі призводило б до порушення божественного закону, слід слухатися більше Бога, ніж людину. Але й тоді непорушність дружини повинна поєднуватися з ‘лагідним й мовчазним духом’. З усього має бути видно, що знання про Бога зробило її кращою дружиною (1 Петра 3:1—4). Те саме стосується і християнина, дружина якого є невіруючою. Його підкорення біблійним принципам повинно робити його кращим чоловіком.
16. Як діти можуть наслідувати приклад Ісуса, який він дав, будучи хлопцем?
16 Обов’язок дітей підкреслюється в Ефесян 6:1 такими словами: «Слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!» Християнські діти наслідують приклад Ісуса, який, підростаючи, корився своїм батькам. Будучи слухняним хлопцем, він «зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей» (Луки 2:51, 52).
17. Який вплив може справити на дітей те, як батьки користуються своєю владою?
17 Спосіб, як батьки справляються зі своїми обов’язками, може вплинути на те, чи їхні діти поважатимуть владу, чи бунтуватимуться проти неї (Приповістей 22:6). Тому кожному з батьків варто запитати себе: «Чи я користуюсь своєю владою з любов’ю, чи бездушно? Чи виявляю поблажливість?» Побожні батьки повинні бути сердечними та чуйними і водночас непохитними, коли йдеться про Божі принципи. Павло писав про це: «Батьки, не дратуйте дітей ваших [буквально: «не викликайте в них гніву»], виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.; Колосян 3:21).
18. Як батьки повинні здійснювати покарання?
18 Батьки повинні старанно перевіряти свої методи навчання, зокрема коли прагнуть, щоб їхні діти були слухняні і приносили їм радість (Приповістей 23:24, 25). Напучування у Біблії подається головним чином через настанови (Приповістей 4:1; 8:33). Воно здійснюється з любов’ю і лагідністю, а не з гнівом і жорстокістю. Отже, християнським батькам потрібно поводитись мудро і виявляти самовладання, коли вони напучують своїх дітей (Приповістей 1:7).
ВЛАДА У ЗБОРІ
19. Як Бог подбав про порядок у християнському зборі?
19 Оскільки Єгова — Бог порядку, логічно припустити, що він мав би дати своєму народу авторитетне і добре організоване керівництво. Тому він призначив Ісуса Головою християнського збору (1 Коринтян 14:33, 40; Ефесян 1:20—23). Бог ввів розпорядок, щоб під Христовим невидимим керівництвом призначені старійшини кожного збору пасли отару щиро, охоче і з любов’ю (1 Петра 5:2, 3). У зборі їм по-різному допомагають і виконують своє цінне служіння службові помічники (Филип’ян 1:1).
20. Чому ми повинні підкорятися призначеним християнським старійшинам і чому це корисно?
20 Стосовно християнських старійшин Павло написав: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи,— бо це для вас не корисне» (Євреїв 13:17). Керуючись мудрістю, Бог доручив християнським наглядачам відповідальність дбати про духовні потреби членів збору. Ці старійшини не утворюють класу духівництва. Вони є Божими слугами і рабами, котрі служать потребам своїх співпоклонників, так само як це робив наш Пан Ісус Христос (Івана 10:14, 15). Знання того, що ці чоловіки, які відповідають біблійним вимогам, цікавляться нашим прогресом і духовним ростом, спонукує нас співпрацювати з ними і підкорятися їм (1 Коринтян 16:16).
21. Як призначені старійшини стараються допомагати духовно своїм християнським братам?
21 Може статися, що якась вівця відіб’ється від збору або їй будуть загрожувати небезпеки цього світу. Під керівництвом Архіпастиря старійшини, як підпастирі, виявляють чуйність до потреб тих, за ким доглядають, і ці підпастирі дбайливо приділяють вівцям особисту увагу (1 Петра 5:4). Вони відвідують членів збору і знаходять для них слова підбадьорення. Коли старійшини розглядають якісь проблеми, вони керуються мудрістю, що зверху, усвідомлюючи те, що Диявол прагне порушити мир Божого народу (Якова 3:17, 18). Вони з усіх сил стараються підтримувати єдність та спільність віри, про що молився сам Ісус (Івана 17:20—22; 1 Коринтян 1:10).
22. Яку допомогу надають старійшини у випадках правопорушення?
22 А що, коли християнин зносить труднощі або занепадає духом через вчинений гріх? Заспокійлива біблійна порада і сердечні молитви старійшин за цю людину можуть допомогти їй відновити своє духовне здоров’я (Якова 5:13—15). Ці призначені святим духом чоловіки також мають владу докоряти будь-якому правопорушнику або тому, хто наражає на небезпеку духовну і моральну чистоту збору, і карати його (Дії 20:28; Тита 1:9; 2:15). Для того щоб зберігати чистоту збору, необхідно також повідомляти про серйозні гріхи (Левит 5:1). Коли християнин, який вчинив важкий гріх, приймає біблійні напучування і докір, а також виявляє щире розкаяння, йому завжди дадуть руку допомоги. Безсумнівно, упертих і нерозкаяних порушників Божого закону позбавляють спілкування зі збором (1 Коринтян 5:9—13).
23. Що роблять для добра збору християнські наглядачі?
23 У Біблії передречено, що під проводом Царя Ісуса Христа будуть призначатися духовно зрілі чоловіки для підтримки, захисту і підкріплення Божого народу (Ісаї 32:1, 2). Вони мають брати у свої руки керівництво як проповідники, пастирі і вчителі, для того щоб сприяти духовному росту (Ефесян 4:11, 12, 16). Хоча християнські наглядачі іноді докоряють, роблять зауваження і перестерігають співвіруючих, таке сердечне напучування з боку старійшин, яке базується на Божому Слові, допомагає утримувати всіх на дорозі до життя (Приповістей 3:11, 12; 6:23; Тита 2:1).
ПРИЙМІТЬ ПОГЛЯД ЄГОВИ НА ВЛАДУ
24. Якого випробування ми зазнаємо кожного дня?
24 Перші чоловік і жінка були випробувані стосовно підкорення владі. Тому не дивно, що кожного дня і ми зазнаємо подібного випробування. Сатана Диявол розпалює серед людства бунтарський дух (Ефесян 2:2). Для багатьох шлях незалежності здається значно кращим від шляху підкорення.
25. Які бувають добрі наслідки, якщо відкидати світський бунтарський дух і виявляти підкорення Божій владі і владі, яку він допускає?
25 Ми повинні, однак, відкидати світський бунтарський дух. Роблячи так, ми переконаємось, що побожна покірність приносить рясні благословення. Наприклад, ми уникатимемо тривог і розчарувань, яких зазнають ті, хто наражається на труднощі із світською владою. У нас буде менше незгод, які так поширились у багатьох сім’ях. І ми будемо насолоджуватися щирим та сердечним спілкуванням з християнськими співвіруючими. Але більш за все наша побожна покірність сприятиме чудовим взаєминам з Єговою — Верховною Владою.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЄ ЗНАННЯ
Як Єгова виявляє свою владу?
Що таке «вища влада» і як ми підкоряємось їй?
Яку відповідальність кладе на кожного члена сім’ї принцип головування?
Як ми можемо підкорятися в християнському зборі?
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 134]
ЇХНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ПІДРИВНА, ВОНИ ПОКІРНІ
Своєю публічною проповідницькою діяльністю Свідки Єгови вказують на те, що Боже Царство є єдиною можливістю для людства здобути правдивий мир і безпечність. Але ці ревні вісники Божого Царства не мають нічого спільного з підривною діяльністю проти урядів, під правлінням яких вони живуть. Навпаки, Свідки є серед найслухняніших законові і найшанобливіших громадян. «Якби всі релігійні угруповання були такими, як свідки Єгови,— сказав урядовець в одній африканській країні,— не було б ні вбивств, ні крадіжок зі зломом, ні правопорушень, ні в’язнів, ні атомних бомб. Ні вдень ні вночі не потрібні були б замки в домах».
Усвідомивши це, урядовці багатьох країн дозволили Свідкам проводити без жодних перешкод їхню проповідницьку працю. В інших країнах заборона або обмеження були зняті тоді, коли влади зрозуміли, що Свідки Єгови справляють благотворний вплив. Це узгоджується з тим, що написав про слухняність вищій владі апостол Павло: «Роби добро, і матимеш похвалу від неї» (Римлян 13:1, 3).
