Чиє поклоніння схвалює Бог?
Розділ 5
Чиє поклоніння схвалює Бог?
1. Що хотіла знати про поклоніння самарянка?
ЧИ ВИ колись запитували себе: «Чиє поклоніння схвалює Бог?» Одну жінку, мабуть, турбувало це питання, коли вона розмовляла з Ісусом Христом біля гори Ґарізім у Самарії. Звертаючи увагу на різницю між поклонінням самарян і євреїв, вона сказала: «Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись» (Івана 4:20). Чи Ісус сказав самарянці, що Бог схвалює всі види поклоніння? Чи, може, він сказав, що вимагається чогось особливого, аби подобатися Богові?
2. Що відповів самарянці Ісус?
2 Ісусова відповідь була несподіваною: «Надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви» (Івана 4:21). Самаряни вже довгий час боялися Єгову та поклонялись іншим богам на горі Ґарізім (2 Царів 17:33). Тепер Ісус Христос сказав, що у правдивому поклонінні вже не матиме великого значення ні це місце, ні Єрусалим.
ПОКЛОНІННЯ В ДУСІ І В ПРАВДІ
3. а) Чому самаряни в дійсності не знали Бога? б) Як вірні євреї та інші могли пізнати Бога?
3 Ісус потім сказав самарянці: «Ви поклоняєтесь тому, чого не знаєте, а ми поклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від іудеїв» (Івана 4:22, Дерк.). Самаряни мали фальшиві релігійні поняття і вважали натхненими тільки перших п’ять книг Біблії, але й ці були переглянуті ними, і нині вони відомі як самарійське П’ятикнижжя. Тому самаряни в дійсності не знали Бога. Проте євреям було довірене знання з Писання (Римлян 3:1, 2). Вірні євреї та багато інших, хто був готовий слухати, отримували з Писання все потрібне, щоб знати Бога.
4. Що, за Ісусовими словами, мусили робити як євреї, так і самаряни, аби їхнє поклоніння було схвалене Богом?
4 Ісус чітко виявив, що як євреї, так і самаряни мусили змінити свій спосіб поклоніння, аби подобатись Богові. Він сказав: «Надійде час,— ба, вже й тепер він,— що справжні поклонники Отцеві кланятимуться: у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. Бог — Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися» (Івана 4:23, 24, Хом.). Нам потрібно поклонятися Богові «у дусі», і до цього нас має спонукувати серце, сповнене віри і любові. Ми можемо поклонятися Богові ‘у правді’, коли вивчаємо його Слово, Біблію, і служимо йому згідно з виявленою ним правдою. Чи ви прагнете цього?
5. а) Що таке «поклоніння»? б) Що ми мусимо робити, коли хочемо, аби Бог схвалював наше поклоніння?
5 Ісус наголошував на тому, що Бог бажає правдивого поклоніння. Це показує, що існують форми поклоніння, які Єгова не схвалює. Поклонятися Богові означає благоговійно віддавати йому честь і виконувати священне служіння йому. Бажаючи виявляти честь могутньому правителю, ви, мабуть, прагнули б служити йому і робити те, що йому подобається. Отже, звичайно, що ми хочемо подобатись Богові. Замість говорити: «Моя релігія влаштовує мене», нам потрібно переконатися в тому, що наше поклоніння відповідає Божим вимогам.
ВИКОНУВАТИ ВОЛЮ ОТЦЯ
6, 7. Чому Ісус не визнаватиме декого з тих, які називають себе його учнями?
6 Прочитаймо Матвія 7:21—23 і подивімося, чи ми можемо розпізнати вирішальний фактор, за яким визначається, чи Бог схвалює той чи інший вид поклоніння. Ісус сказав: «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів [злих духовних істот] ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?» І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»
7 Визнання Ісуса Христа Господом — це невід’ємна частина правдивого поклоніння. Але в поклонінні багатьох тих, які називають себе Ісусовими учнями, чогось не вистачатиме. Ісус сказав, що дехто виконуватиме «чуда великі», як, скажімо, так звані надприродні зцілення. А втім, вони не робитимуть того, що, за словами Ісуса, є важливим. Вони не ‘виконуватимуть волі Його Отця’. Якщо ми хочемо подобатись Богові, нам потрібно дізнатися, в чому полягає воля Отця, і потім виконувати її.
ТОЧНЕ ЗНАННЯ — ЗАХИСТ
8. Чого вимагається від нас, якщо ми хочемо виконувати Божу волю, і яких помилкових поглядів нам слід уникати?
8 Виконання Божої волі вимагає точного знання про Бога Єгову та Ісуса Христа. Таке знання веде до вічного життя. Тому зрозуміло, що всі ми хочемо серйозно ставитись до здобуття точного знання з Божого Слова, Біблії. Дехто говорить, що не потрібно турбуватися доти, доки ми щирі і ревні в поклонінні. Інші кажуть: «Менше знаєш — менше відповідаєш». Однак Біблія заохочує нас поглиблювати своє знання про Бога і його наміри (Ефесян 4:13; Филип’ян 1:9; Колосян 1:9).
9. Як точне знання захищає нас і чому нам потрібно такого захисту?
9 Таке знання захищає наше поклоніння від забруднення. Апостол Павло розповів про духовну істоту, яка прикидається «анголом світла» (2 Коринтян 11:14). Замаскувавшись таким чином, ця духовна істота — Сатана — намагається звести нас, щоб ми робили щось проти Божої волі. Інші духовні істоти, які приєдналися до Сатани, також забруднюють поклоніння людей, бо Павло сказав: «Те, що [народи] в жертву приносять, «демонам, а не Богові в жертву приносять» (1 Коринтян 10:20). Мабуть, у той час багато людей вважали, що вони правильно поклоняються Богові, хоча й не виконували того, чого хотів Бог. Вони були заведені на шлях забрудненого, фальшивого поклоніння. Пізніше ми більше дізнаємося про Сатану і демонів, бо ці Божі вороги справді забруднюють поклоніння людства.
10. Що б ви робили, якби хтось навмисно затруїв воду в системі водопостачання, і в чому допомагає нам точне знання з Божого Слова?
10 Коли б ви дізналися, що хтось навмисно затруїв воду в системі водопостачання, чи ви б пили звідти воду? Звичайно, ви б одразу почали шукати джерела питної, чистої води. Отже, точне знання з Божого Слова допомагає нам розпізнати правдиву релігію і відкидати домішки, які роблять поклоніння неприйнятним для Бога.
ЇХНЯ НАУКА — ЛЮДСЬКІ ЗАПОВІДІ
11. Що було неправильним у поклонінні багатьох євреїв?
11 Коли Ісус був на землі, багато євреїв не поводились згідно з точним знанням про Бога. Тому вони втратили можливість мати чисте становище перед Єговою. Про них Павло написав: «Я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом [«точним знанням», НС]» (Римлян 10:2). Замість прислухатись до Бога, вони самі собі визначили, як їм слід поклонятись.
12. Що забруднило поклоніння ізраїльтян і яким був наслідок цього?
12 Спочатку ізраїльтяни сповідували чисту релігію від Бога, але вона забруднилась людськими вченнями і філософіями (Єремії 8:8, 9; Малахії 2:8, 9; Луки 11:52). Хоча єврейські релігійні провідники, знані як фарисеї, вважали, що Бог схвалює їхнє поклоніння, Ісус їм сказав: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене... Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук — людських заповідей» (Марка 7:6, 7).
13. Яким чином ми могли б поводитись так, як фарисеї?
13 Чи може бути, що ми поводимось так, як фарисеї? Це могло б статися з нами, якби ми дотримувались переданих нам релігійних традицій, а не дослідили того, що сказав про поклоніння Бог. Попереджуючи саме про цю небезпеку, Павло написав: «Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів» (1 Тимофія 4:1). Тому лише припускати, що наше поклоніння подобається Богові,— недостатньо. Подібно до самарянки, яка зустріла Ісуса, ми, можливо, успадкували свою віру від батьків. Але нам потрібно переконатись у тому, що наші вчинки схвалює Бог.
СТЕРЕЖІТЬСЯ, ЩОБ НЕ ОБРАЖАТИ БОГА
14, 15. Навіть якщо ми маємо знання про Божу волю, чому нам потрібно бути обережними?
14 Якщо ми необережні, то можемо зробити щось невгодне Богові. Наприклад, апостол Іван впав до ніг ангела, щоб «поклонитися йому». Але ангел попередив: «Дивись, не роби цього. Я співслужитель тобі і братам твоїм, котрі мають свідчення Ісусове; Богу поклонись!» (Об’явлення 19:10, Дерк.). Отже, чи ви бачите потребу переконатися в тому, що ваше поклоніння не забруднене жодним видом ідолопоклонства? (1 Коринтян 10:14).
15 Коли декотрі християни почали вдаватися до релігійних звичаїв, які не подобалися Богові, Павло написав: «Як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?» (Галатів 4:8—11). Ті люди колись здобули знання про Бога, але пізніше почали грішити, дотримуючись релігійних звичаїв і святих днів, які Єгова не схвалював. Павло сказав, що нам потрібно ‘допевнятися, що приємне для Господа’ (Ефесян 5:10, Дерк.).
16. Як слова з Івана 17:16 і 1 Петра 4:3 допомагають нам визначити, чи подобаються Богові певні свята і звичаї?
16 Нам потрібно намагатись уникати релігійних свят та інших звичаїв, якими порушуються Божі принципи (1 Солунян 5:21). Наприклад, Ісус сказав про своїх послідовників: «Не від світу вони, як і Я не від світу» (Івана 17:16). Чи ваша релігія втягається в церемонії та свята, якими порушується принцип нейтралітету щодо світських справ? Чи прихильники вашої релігії беруть інколи участь в обрядах і святах, які характеризуються поведінкою, про котру згадав апостол Петро? А він написав: «Досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розбещеності, похотях, пияцтві, безчинному бенкетуванні і огидних ідолослужіннях» (1 Петра 4:3, Дерк.).
17. Чому ми повинні уникати всього того, що відображає дух світу?
17 Апостол Іван підкреслив потребу уникати будь-яких справ, які відображають дух безбожного світу довкола нас. Іван написав: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15—17). Чи ви помітили, що ті, хто ‘Божу волю виконує, повік пробувають’? Так, якщо ми виконуємо Божу волю та уникаємо справ, які відображають дух цього світу, то можемо мати надію на вічне життя!
ДОТРИМУЙТЕСЬ ВИСОКИХ БОЖИХ НОРМ
18. В чому помилялися деякі коринтяни, що стосується поведінки, і який урок нам потрібно взяти із цього?
18 Бог хоче, щоб його поклонниками були ті, хто дотримується його високих моральних норм. Дехто в стародавньому Коринті помилково вважав, що Бог буде миритися з неморальною поведінкою. Ми можемо бачити, наскільки вони помилялись, коли читаємо 1 Коринтян 6:9, 10. Якщо ми хочемо поклонятися Богові у схвалений ним спосіб, нам потрібно задовольняти його словом і ділом. Чи ваша форма поклоніння допомагає вам робити це? (Матвія 15:8; 23:1—3).
19. Як правдиве поклоніння впливає на наше ставлення до інших?
19 Божі норми повинні також відображатися в наших стосунках з іншими людьми. Ісус Христос заохотив нас поводитися з іншими так, як ми хочемо, щоб вони поводилися з нами, бо це є частиною правдивого поклоніння (Матвія 7:12). Завважте, що́ він також сказав про виявлення братерської любові: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Ісусові учні повинні любити одні одних і робити добро своїм співпоклонникам та іншим людям (Галатів 6:10).
ПОКЛОНІННЯ ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ
20, 21. а) Якого поклоніння вимагає Бог? б) Чому Єгова відкинув поклоніння ізраїльтян за днів Малахії?
20 Ви, можливо, глибоко в серці прагнете поклонятися Богові у прийнятний спосіб. Якщо так, вам потрібно мати такий самий погляд на поклоніння, який має Єгова. Учень Яків підкреслив, що в цьому важливий не наш погляд, а Божий. Яків сказав: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу» (Якова 1:27). Якщо ми прагнемо подобатися Богові, кожному з нас потрібно перевірити своє поклоніння і переконатися, чи воно не забруднене безбожними ділами і чи ми не випускаємо з поля зору чогось важливого в Божих очах (Якова 1:26).
21 Єгові подобається тільки чисте поклоніння від усього серця (Матвія 22:37; Колосян 3:23). Коли ізраїльський народ перестав так поклонятися Богові, Єгова сказав: «Шанує син батька, а раб — свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною?» Вони ображали Бога, складаючи йому в жертву сліпих, кульгавих і хворих тварин, і тому він відкинув таке поклоніння (Малахії 1:6—8). Єгова достойний найчистішого поклоніння, і він схвалює тільки виключну відданість (Вихід 20:5, НС; Приповістей 3:9; Об’явлення 4:11).
22. Чого ми уникатимемо і що будемо робити, коли бажаємо, аби наше поклоніння було прийнятне Богові?
22 Схоже, що самарянка, яка розмовляла з Ісусом, хотіла поклонятися Богові у схвалений ним спосіб. Маючи таке саме бажання, ми уникатимемо усіх перекручених вчень і звичаїв (2 Коринтян 6:14—18). Крім того, ми будемо намагатися здобувати точне знання про Бога і виконувати його волю. Ми точно дотримуватимемося його вимог до прийнятного поклоніння (1 Тимофія 2:3, 4). Свідки Єгови докладають усіх зусиль, щоб робити саме це, і вони сердечно заохочують вас брати з ними участь у поклонінні Богові «в дусі та в правді» (Івана 4:24). Ісус сказав: «Таких поклонників Отець шукає» (Івана 4:23, Дерк.). Ми сподіваємось, що ви є такою людиною. Подібно як і самарянка, ви, безсумнівно, хотіли б жити вічно (Івана 4:13—15). Але ви бачите, що люди старіють і помирають. Наступний розділ пояснює чому.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЄ ЗНАННЯ
Згідно з Івана 4:23, 24, яке поклоніння схвалює Бог?
Як ми можемо визначити, чи Богові подобаються певні обряди і свята?
Які є вимоги до прийнятного поклоніння?
[Запитання для вивчення]
[Сторінкова ілюстрація на сторінці 44]
