Розділ 15

Як Єгова керує своєю організацією?

1. Що Біблія виявляє нам про організацію Єгови і чому це важливо для нас?

ЧЕРЕЗ натхнене Святе Письмо Єгова дає нам деяке уявлення про свою чудову небесну організацію (Ісаї 6:2, 3; Єзек. 1:1, 4—28; Дан. 7:9, 10, 13, 14). Хоч ми не можемо бачити духовних створінь, але Єгова виявляє нам, яким чином діяльність святих ангелів впливає на правдивих поклонників на землі (Бут. 28:12, 13; 2 Цар. 6:15—17; Пс. 34:8; Матв. 13:41, 42; 25:31, 32). Біблія теж описує видиму частину організації Єгови і допомагає нам зрозуміти, як він керує нею. Якщо ми справді маємо це духовне знання, то воно допоможе нам «поводитись достойно Господа, в усьому догоджаючи Йому» (Кол. 1:9, 10, Дерк.).

Ототожнення видимої частини

2. Починаючи від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. з кого складається Божий збір?

² Впродовж 1545 років ізраїльський народ був Божим збором. Але вони не змогли дотримуватися Закону-угоди і не прийняли Божого власного Сина. Отже Єгова сформував новий збір, з яким уклав нову угоду. У Святому Письмі цей збір названо «невістою» Христа, яка складається зі 144 000 осіб, вибраних Богом для того, щоб об’єднати їх зі своїм Сином на небі (Еф. 5:22—32; Об’явл. 14:1; 21:9, 10). Перших членів цього збору  було помазано святим духом під час свята П’ятидесятниці 33 року н. е. Через святий дух Єгова дав переконливий доказ, що саме той збір він використає для здійснення свого наміру (Євр. 2:2—4).

3. Хто сьогодні становить видиму організацію Єгови?

³ Сьогодні на землі є тільки останок тих 144 000. Але на сповнення біблійного пророцтва до нього приєднався великий натовп «інших овець». Ісус Христос, Пастир Добрий, об’єднав цих «інших овець» з останком своїх помазаних духом послідовників так, що вони становлять тільки «одну отару» під наглядом «Одного Пастиря» (Івана 10:11, 16; Об’явл. 7:9, 10). Усі вони сьогодні становлять одну з’єднану, видиму організацію Єгови.

Її теократична структура

4. Хто керує організацією і як?

⁴ Біблійний вислів «збір Бога живого» вказує на того, хто ним керує. Організація є теократичною, тобто вона керується Богом. Єгова дає керівництво своїм людям через того, кого він призначив невидимим головою збору, Господа Ісуса Христа, і через своє натхнене Слово, Біблію (1 Тим. 3:14, 15, НС; Еф. 1:22, 23; 2 Тим. 3:16, 17).

5. а) Як виявлялось небесне керівництво збором у першому столітті? б) З чого видно, що Ісус і досі є головою збору?

⁵ Таке теократичне керівництво стало очевидним, коли перших членів цього збору під час свята П’ятидесятниці 33 року н. е. було спонукано святим духом до діяльності. (Дії 2:1—4, 32, 33). Це також було виявлено, коли ангел Єгови покерував справами, щоб добра новина проповідувалась в Африці (Дії 8:26—39). Так відбулося і тоді, коли голос Ісуса покерував наверненням Савла, що з  Тарса, і знову ж, коли місіонерська праця почалась між язичниками (Дії 9:3—7, 10—17; 10:9—16, 19—23; 11:12). Але необхідне керівництво не завжди велось у такі дивовижні способи. Згодом уже більше не було голосів з неба, не було ангелів, які б з’являлися людям, та чудесних дарів духу. Однак Ісус обіцяв своїм вірним послідовникам: «Ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку», і факти показують, що так є (Матв. 28:20; 1 Кор. 13:8). Свідки Єгови визнають не тільки його головування, але й те, що, зустрівшись із такою сильною ворожістю, без його допомоги вони не змогли б продовжувати проголошувати звістку про Царство.

6. а) З кого сформований «вірний і мудрий раб» і чому? б) Яке завдання Христос дав тому «рабові»?

⁶ Незадовго перед смертю Ісус говорив своїм учням про «вірного і мудрого раба», якому він, як Пан, доручить особливу відповідальність. Той «раб», згідно з Ісусовими словами, мав бути на службі тоді, коли Пан вознесеться на небо, і той самий «раб» мав бути живим під час Христового повернення. Неможливо, щоб ці слова стосувались якоїсь однієї людини. Вони стосуються Христового вірного помазаного збору в цілому. Ісус знав, що він відкупить збір своєю кров’ю, і тому назвав усіх членів того збору своїм «рабом». Він призначив зборові, тобто усім їм, завдання — робити учнів, а тоді поступово, у міру зростання, годувати їх духовно, даючи «своєчасно [духовну] поживу для них». У свято П’ятидесятниці 33 року н. е. злиттям святого духу було підтверджено їхнє призначення. (Матв. 24:45—47; 28:19, 20; 1 Кор. 6:19, 20; порівняй Ісаї 43:10).

7. а) Які ще більші обов’язки той «раб» має тепер? б) Чому є важливим наше позитивне ставлення до настанов через цей канал?

 ⁷ Коли б на час повернення Пана цей «раб» вірно виконував свою працю, то Пан доручив би йому ще більші відповідальності. Наступні роки мали стати часом усесвітнього свідчення про Царство і збирання «великого натовпу» поклонників Єгови, які б пережили «велику скорботу» (Матв. 24:14; Об’явл. 7:9, 10). Їм також була б потрібна духовна пожива, а давав би її «раб», який складається з Христових помазаних духом слуг. Щоб задовольняти Єгову, нам потрібно приймати настанови, які він подає через цей канал, і в усьому застосовувати їх.

8, 9. а) Який розпорядок існував у першому столітті для розв’язання питань доктринального характеру і надання необхідного керівництва у проповідуванні доброї новини? б) Який подібний теократичний розпорядок існує сьогодні?

⁸ Деколи можуть виникати питання доктринального характеру або питання про спосіб дій у певних обставинах. Що ж тоді робити? У 15-му розділі книги Дії апостолів розповідається, як було розв’язано питання стосовно вимог до новонавернених язичників. Справу передали в Єрусалим апостолам і старшим чоловікам, які становили головний керівний орган. Ті старші чоловіки не були непогрішимі, їх не можна назвати непомильними. (Порівняй Гал. 2:11—14). Але Бог доручив їм такі обов’язки. Вони розглянули, що говорить натхнене Святе Письмо відносно цієї справи, а також докази дії Божого духу на початку проповідування язичникам — і тоді винесли рішення. Бог поблагословив такий спосіб дій (Дії 15:1—29; 16:4, 5). Той керівний орган розсилав людей проповідувати добру новину згідно з наказом самого Господа (Дії 8:14; Гал. 2:9).

 ⁹ Сьогодні до Керівного органу належать помазані духом брати, які походять з різних країн. Керівний орган здійснює свою роботу зі всесвітнього центру Свідків Єгови. Він вірно діє на користь справ чистого поклоніння під головуванням Ісуса Христа. Ці брати дотримуються погляду апостола Павла, який, даючи співхристиянам духовну пораду, написав: «Не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми,— бо ви встояли вірою!» (2 Кор. 1:24).

10. а) Як призначається старійшин і службових помічників? б) Чому ми повинні тісно співпрацювати з тими, що мають такі призначення?

¹⁰ Свідки Єгови по всьому світі визнають цей теократичний устрій. Усі їхні місцеві збори тісно співпрацюють з ним. Вони покладаються на Керівний орган, щоб він призначав старійшин і службових помічників для гармонійної діяльності збору. На якій основі вибираються особи для такого призначення? Вимоги є чітко вказані в Біблії. Старійшини, які рекомендують братів, а також ті, що уповноважені призначати їх, несуть серйозну відповідальність перед Богом за дотримання цих вимог (1 Тим. 3:1—10, 12, 13; 5:22; Тита 1:5—9). Члени збору не проводять передвиборних кампаній чи будь-якого голосування. Замість цього наглядачі, що несуть відповідальність за рекомендації, і ті, які пізніше дають призначення, моляться, як і апостоли у першому столітті, про допомогу Божого духу й шукають керівництва в Божому натхненому Слові. (Дії 6:2—4, 6; 14:23; порівняй Псалом 75:7, 8). Якщо слухаємось керівництва старійшин, то виявляємо цим своє цінування даних з любов’ю Христових «дарів у  вигляді людей», які допомагають нам усім досягати «з’єднання віри» (Еф. 4:8 НС; 4:11—16).

11. а) Які важливі види служіння виконують жінки в рамках теократичного порядку? б) Коли їм потрібно покривати голову і чому?

¹¹ Святе Письмо наказує, щоб тільки чоловікам доручати обов’язки нагляду за справами збору. Це ні в якому разі не принижує жінок, бо багато з них є спадкоємицями небесного Царства. Скромною, чесною поведінкою, дбайливо доглядаючи свої родини, християнські жінки теж сприяють добрій репутації збору (Тита 2:3—5). Часто вони докладають багато зусиль, щоб знайти новозацікавлених і привести їх до організації (Пс. 68:12). Але навчати в зборі повинні призначені чоловіки (1 Тим. 2:12, 13). І якщо на зібранні збору немає кваліфікованих чоловіків, тоді жінка, коли головує або молиться, мусить покрити свою голову *. Таким чином вона шанує розпорядок Єгови, як і сам Ісус дав усім приклад цього, коли підкорявся своєму Отцеві (1 Кор. 11:3—16; Івана 8:28, 29).

12. а) Як, згідно з Біблією, старійшини повинні ставитись до свого становища? б) Який чудовий привілей у служінні ми можемо мати?

¹² У світі дуже величають особу, яка займає високу посаду, але в Божій організації правило  таке: «Хто бо найменший між вами всіма,— той великий!» (Луки 9:46—48; 22:24—26). Тому Святе Письмо наказує старійшинам не панувати над Божим спадком, але, навпаки, бути прикладом для отари (1 Петра 5:2, 3). Не лише кілька вибраних, а всі Свідки Єгови, як чоловіки, так і жінки, мають чудовий привілей бути представниками Суверена всесвіту, покірно проповідуючи в його ім’я і розказуючи всім людям про його Царство.

13. Використовуючи цитовані вірші, обговори запитання, поміщені при кінці цього абзацу.

¹³ Було б добре запитати себе: «Чи ми дійсно цінуємо те, яким чином Єгова керує своєю видимою організацією? Чи наш напрям думок, мова, а також учинки відображають це?» Кожному з нас буде легше перевірити себе, якщо поміркуємо над наступними запитаннями:

Якщо ми справді покоряємось Христові як Голові збору, то що ми будемо робити, згідно зі словами наступних віршів? (Матв. 24:14; 28:19, 20; Луки 21:34—36; Івана 13:34, 35).

Стараючись бути продуктивними у християнській праці, до якої міри всі, хто належить до організації, повинні відчувати залежність від Бога і Христа? (Івана 15:5; 1 Кор. 3:5—7).

Коли старійшини стараються скеровувати напрям думок окремих людей так, щоб їхні міркування узгоджувалися з поглядами решти в організації, чию лагідну турботу ми повинні бачити в цьому? (Еф. 4:7, 8, 11—13; 2 Кор. 13:11).

Кого ми шануємо, коли вдячно приймаємо духовні дари, які даються через клас «раба» і його Керівний орган? Але що, коли б ми зневажливо висловлювались про них? (Луки 10:16; порівняй 3 Ів. 9, 10).

 Чому ми не повинні бути надто вимогливими до призначених старійшин? (Дії 20:28; Римл. 12:10).

14. а) Що ми виявляємо своїм ставленням до теократичної організації? б) Як ми можемо довести, що Диявол є брехуном, і потішити серце Єгови?

¹⁴ Сьогодні Єгова має зв’язок з нами через свою видиму організацію, якою керує призначений голова, Ісус Христос. Тому наше ставлення до його організації показує, яку позицію ми займаємо стосовно спірного питання про суверенітет (Євр. 13:17). Сатана твердить, що всі ми керуємося бажанням особистої наживи, що основна наша турбота — це наше особисте «я». Але коли ми з радістю готові служити там, де є потреба, уникаючи розмов та вчинків, якими привертали б до себе неналежну увагу, то цим доводимо, що Диявол є брехуном. Якщо будемо любити й шанувати своїх «наставників», наслідуючи їхню віру і не стаючи такими, що «підлещуються людям для власної користі», то потішимо цим серце Єгови (Євр. 13:7; Юди 16, Дерк.). Розвиваючи належну пошану до організації Єгови і щиросердо виконуючи його волю, ми доводимо цим, що Єгова справді є нашим Богом і що ми з’єднано поклоняємось йому (1 Кор. 15:58).

[Примітка]

Повторення пройденого

● Що є видимою організацією Єгови сьогодні? У чому полягає її мета?

● Хто є призначеним головою збору? Через який видимий устрій він з любов’ю дає настанови?

● Яке правильне ставлення ми всі повинні розвивати до відповідальностей в організації та до її членів?

[Запитання для вивчення]