РОКИ минають — 10 років, 20 років, 30 років, 39 років! Ізраїльтяни все ще мандрують пустинею. Протягом усіх тих років Єгова доглядав своїх людей. Він годував їх манною. Удень він провадив їх стовпом хмари, а вночі — стовпом вогню. І протягом усіх тих років їхня одежа не зношувалась, навіть ноги не боліли.

Уже настав перший місяць 40-го року після виходу з Єгипту. Ізраїльтяни знову таборують у Каде́ші. З цієї місцевості, близько 40 років тому, Мойсей послав 12 чоловіків розвідати Ханаа́нський край. Мойсеєва сестра Марія́м вмирає в Каде́ші. І сталось так, що знову виникає проблема.

Для народу не було води. Тому вони нарікають на Мойсея: «Було б краще нам померти. Навіщо ж ти вивів нас з Єгипту до цього жахливого місця, в якому нічого не росте? Тут немає збіжжя, ані фіґ, ані винограду, ані гранатових яблук. Навіть немає води напитися».

Коли Мойсей і Ааро́н входять до ски́нії на молитву, Єгова каже Мойсеєві: «Збери народ. Тоді перед народом промов до тієї скелі. З неї вийде вдосталь води, щоб напоїти людей та їхніх тварин».

Отже, Мойсей збирає народ і каже: «Слухайте ви, що не довіряєте Богові! Чи Ааро́нові й мені вивести для вас воду з цієї скелі?» Потім Мойсей два рази вдаряє скелю палицею і з неї виходить багато води. Її достатньо, щоб напоїти людей і тварин.

Але Єгова розгнівався на Мойсея та Ааро́на. Знаєш чому? Тому що Мойсей і Ааро́н сказали, нібито вони здобули воду зі скелі. Але насправді це зробив Єгова. Мойсей та Ааро́н говорили неправду, і тому Єгова сказав, що покарає їх. «Не введете народ мій в Ханаа́н»,— каже він.

Незабаром ізраїльтяни вирушають із Каде́шу і приходять до гори Гор. Тут, на вершині гори, у віці 123 років умирає Ааро́н. Ізраїльтяни дуже сумують, 30 днів народ плаче за Ааро́ном. Первосвящеником Ізраїлю стає його син Елеаза́р.