БАГАТО міст Ханаа́ну готуються воювати проти Ізраїлю. Вони думають, що переможуть. Але мешканці поблизького міста Ґів’о́на є іншої думки. Вони вірять, що Бог допомагає ізраїльтянам, і не хочуть воювати проти Бога. Знаєш, що вони роблять?

Вони вдають, що мешкають десь дуже далеко. Отже, декотрі мешканці того міста одягають лахміття й зношене взуття. Навантаживши ослів потріпаними мішками, взявши трохи потрісканого сухого хліба, вони приступають до Ісуса Нави́на й кажуть: «Ми прийшли з дуже далекого краю, бо нам донесли про вашого великого Бога, Єгову. Ми чули про все, що він вчинив для вас в Єгипті. Тому наші керівники наказали нам узяти трохи поживи на дорогу, прийти до вас і сказати: «Ми ваші раби. Присягніть нам, що не будете воювати проти нас». Дивіться, наша одежа зношена від довгої подорожі і хліб наш уже сухий».

Ісус Нави́н та інші провідники повірили тим мешканцям Ґів’о́на. Вони присягають не воювати проти них. Але через три дні виявилося, що ті ґів’онітяни живуть недалеко від них.

«Чому ви сказали нам, що ви з далекої країни?» — Ісус питає їх.

Мешканці Ґів’о́на відповідають йому, кажучи: «Ми зробили це, бо нам було виявлено, що ваш Бог Єгова обіцяв дати вам цей край Ханаа́н. Ми боялися, що ви нас повбиваєте». Але ізраїльтяни дотримуються обіцянки і не вбивають мешканців Ґів’о́на. Вони роблять їх своїми слугами.

Цар Єрусалима дуже розгнівався через те, що мешканці Ґів’о́на примирилися з Ізраїлем. Тому він каже чотирьом іншим царям: «Ходіть і допоможіть мені побити Ґів’о́на». Тих п’ять царів пішли воювати проти Ґів’о́на. Чи мешканці Ґів’о́на мудро зробили, помирившись з Ізраїлем, адже тепер ті царі воюють проти них? Зараз побачимо.