ВИЙШОВШИ з верхньої кімнати, Ісус і апостоли пішли в Гефсима́нський сад. Вони вже багато разів приходили сюди. Тепер Ісус просить їх не спати і молитись. Він сам, відійшовши недалеко, припадає обличчям до землі й молиться.

Потім Ісус вертається до своїх апостолів. Як ти думаєш, що вони роблять? Вони сплять! Три рази Ісус каже їм не спати, але кожного разу застає їх, що вони сплять. «Як же ви можете спати в такий критичний час? — каже їм Ісус в останній раз.— Настала година, коли я буду виданий ворогам моїм».

Саме в той момент почувся шум великого натовпу. Дивись! Іде багато людей з мечами і киями! Вони несуть смолоскипи. Коли натовп наблизився, хтось виходить з нього і підступає саме до Ісуса. Він цілує Ісуса, як бачиш на малюнку. Це Юда Іскаріо́тський! Чому він цілує Ісуса?

Ісус питає: «Юдо, чи ти поцілунком мене зрадив?» Справді, поцілунок — це знак, по якому натовп дізнається, хто Ісус, чоловік, який їм потрібен. Ісусові вороги виступають, щоб схопити його. Але Петро не допускає цього, обороняючи Ісуса. Він витягає меча, вдаряє раба первосвященика й відтинає йому праве вухо. Але Ісус доторкається до вуха і зціляє його.

Ісус каже Петрові: «Сховай свого меча в його місце. Чи ти думаєш, що я не можу впросити свого Отця, щоб він послав мені тисячі ангелів, які б врятували мене!» Дійсно, він це може! Але Ісус не просить цього у Бога, бо знає, що вже настав час, аби вороги схопили його. Тому він дозволяє їм відвести себе. Зараз побачимо, що сталося з Ісусом.