Розділ 55

Багато учнів покидає Ісуса

КОЛИ люди, які були чудом нагодовані хлібом і рибою, повернулись зі східного берега Галілейського моря і знайшли Ісуса, у них зав’язалась розмова про хліб з неба. Тепер Ісус, очевидно, продовжує цю розмову в синагозі Капернаума і навчає, що він — правдивий хліб з неба.

Далі Ісус каже: «Хліб цей — то моє тіло, і я дам його, щоб світ отримав життя». Два роки тому, весною 30 року н. е., Ісус сказав Никодиму, що Бог так полюбив світ, тобто людство, що віддав для його спасіння свого Сина. І тепер Ісус показує, що кожен, хто буде, образно кажучи, їсти його тіло — тобто виявляти віру в жертву, яку він незабаром дасть,— може отримати вічне життя.

Але ці слова обурюють людей. «Як цей чоловік може дати нам їсти своє тіло?» — питають вони. Ісус хоче допомогти своїм слухачам зрозуміти, що їсти його тіло треба символічно. Щоб підкреслити це, він промовляє слова, які можуть здатися ще обурливішими, коли розуміти їх буквально.

«Якщо не будете їсти тіло Сина людського та пити його кров,— каже Ісус,— то не матимете в собі життя. Хто їсть моє тіло та п’є мою кров, той має вічне життя, і я воскрешу його в останній день. Бо моє тіло — це правдива пожива, а моя кров — правдивий напій. Хто їсть моє тіло та п’є мою кров, той перебуває в єдності зі мною, а я — в єдності з ним».

Безперечно, якби Ісус пропагував людожерство, то його вчення дійсно було б варте осуду. Але, без сумніву, Ісус не закликає буквально їсти тіло і пити кров. Він підкреслює, що всі, хто хоче досягти вічного життя, мають виявляти віру в жертву, яку він принесе, коли віддасть своє досконале людське тіло і проллє свою кров. Але навіть багато учнів Ісуса не намагаються зрозуміти його вчення. Вони тільки обурюються: «Що він таке говорить? Як це можна слухати?»

Знаючи, що багато учнів нарікає, Ісус каже: «Невже це стало для вас каменем спотикання? А що ви скажете, коли побачите, як Син людський піднімається туди, де був раніше? (...) Слова, які я вам говорив,— духовні; вони дають життя. А втім, серед вас є такі, що не вірять».

Ісус веде далі: «Ось чому я сказав вам: ніхто не може прийти до мене, якщо цього не дозволить Батько». Після цих слів чимало учнів покидають Ісуса і вже не йдуть за ним. Тож Ісус звертається до дванадцятьох апостолів: «Може, і ви хочете піти?»

Петро відповідає: «Господи, до кого ми підемо? У тебе слова вічного життя. Ми повірили і переконались, що ти — Святий і посланий Богом». Який же чудовий приклад відданості! Хоч цілком можливо, що Петро та інші апостоли також не до кінця зрозуміли значення Ісусових слів.

Відповідь Петра сподобалась Ісусу, однак він говорить: «Хіба я вибрав не усіх вас дванадцятьох? Та один з вас — наклепник». Він має на увазі Юду Іскаріота. Мабуть, саме тоді Ісус помічає, що Юда почав сходити на погану дорогу.

Зовсім недавно Ісус розчарував людей, які хотіли зробити його царем, і тепер вони, можливо, думають: «Хіба він може бути Месією, якщо відмовляється зайняти належне Месії становище?» Це ще одне питання, яке їх дуже турбує. Івана 6:51—71; 3:16.

▪ За кого Ісус віддає своє тіло і що означає «їсти» його тіло?

▪ Які слова Ісуса ще більше обурюють людей, але що він хоче ними підкреслити?

▪ Як реагує Петро, коли багато учнів покидає Ісуса?