Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Вечеря на спомин смерті

Вечеря на спомин смерті

Розділ 114

Вечеря на спомин смерті

ПІСЛЯ того як Ісус помив ноги апостолам, він цитує Псалом 41:10, кажучи: «Той, хто споживав мій хліб, повстав проти мене». Потім, стривожившись, він пояснює: «Щиру правду кажу вам: один з вас зрадить мене».

Апостоли дуже журяться, і кожен з них питає: «Господи, це ж не я, правда?» Навіть Юда Іскаріот питає, чи це не він. Іван, який лежить при столі поруч з Ісусом, прихиляється до його грудей і питає: «Господи, хто це?»

«Це один з дванадцятьох — той, хто вмочає зі мною хліб у спільну миску,— відповідає Ісус.— Авжеж, Син людський відходить, як і написано про нього, але горе людині, через яку Сина людського буде видано! Ліпше б їй було взагалі не родитися». Після цього Сатана знову входить в Юду, використовуючи те, що його серце зіпсувалось і відкрилось йому. Пізніше, тієї ж ночі, Ісус називає Юду «сином загибелі».

Тепер Ісус говорить Юді: «Що робиш, роби швидше». Ніхто з інших апостолів не розуміє, чому він так каже. Оскільки Юда має скриньку з грішми, дехто думає, що Ісус йому говорить: «Купи все, що нам потрібно на свято»,— або щоб він дав трохи грошей бідним.

Після того як Юда виходить, Ісус в присутності вірних апостолів започатковує цілком нове святкування, пам’ятну урочистість. Ісус бере хліб і, дякуючи в молитві, ламає його, потім дає учням і каже: «Беріть, їжте». Він пояснює: «Це означає моє тіло, яке буде віддане за вас. Чиніть це на спомин про мене».

Коли кожен поїв хліба, Ісус бере чашу вина, очевидно, четверту з тих, які використовувались під час святкування Пасхи. Він також дякує за неї в молитві, передає її учням і просить їх випити з неї, кажучи: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, що проллється за вас».

Отже, це — вечеря на спомин Ісусової смерті. Її потрібно відзначати щороку 14 нісана, і, як говорить Ісус, це треба робити на спомин про нього. Ті, хто буде відзначати Спомин, пригадуватимуть собі, що́ зробили Ісус і його небесний Батько, аби звільнити людство від засуду на смерть. Для юдеїв, які стають послідовниками Христа, це святкування замінить Пасху.

Нова угода, яка набуває чинності завдяки пролитій крові Ісуса, замінює стару Закон-угоду. Ісус Христос — посередник між двома сторонами нової угоди: Богом Єговою і 144 000 зачатих духом християн. Ця угода уможливлює не тільки прощення гріхів, але й формування небесного народу царів-священиків. Матвія 26:21—29; Марка 14:18—25; Луки 22:19—23; Івана 13:18—30; 17:12; 1 Коринфян 5:7.

▪ Яке біблійне пророцтво стосовно одного апостола цитує Ісус і як він його застосовує?

▪ Чому апостоли дуже журяться і про що кожен з них питає Ісуса?

▪ Що Ісус каже робити Юді, але як розуміють ці слова інші апостоли?

▪ Яке святкування започатковує Ісус після того, як Юда виходить, і яка мета цього святкування?

▪ Хто представляє сторони нової угоди і що уможливлює ця угода?