Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Воскресіння Лазаря

Воскресіння Лазаря

Розділ 91

Воскресіння Лазаря

ІСУС разом з усіма приходить до гробниці, в якій поховали Лазаря. По суті, це печера, вхід до якої привалений каменем. «Відваліть камінь»,— каже Ісус.

Марта ще не розуміє, що Ісус хоче зробити, тому заперечує: «Господи, тіло вже, напевно, смердить, бо минуло чотири дні».

Але Ісус запитує: «Хіба я тобі не говорив, що коли будеш вірити, то побачиш Божу славу?»

Тож камінь забирають. Потім Ісус підводить очі до неба і молиться: «Батьку, дякую, що ти почув мене. Я знав, що ти завжди мене чуєш, але сказав це заради людей, котрі стоять довкола, аби вони повірили, що ти послав мене». Ісус молиться вголос, щоб люди знали: те, що він зараз зробить, станеться за допомогою сили, яку він отримає від Бога. Після цього Ісус вигукує: «Лазарю, вийди!»

І Лазар виходить. Його руки і ноги обмотані поховальними пов’язками, а лице обв’язане хустиною. «Розв’яжіть його, нехай іде»,— говорить Ісус.

Побачивши це чудо, багато юдеїв, котрі прийшли потішити Марію і Марту, повірили в Ісуса. Однак інші йдуть до фарисеїв і розповідають їм про все, що сталось. Тоді фарисеї і старші священики негайно скликають Синедріон, юдейський верховний суд.

До складу Синедріону входить теперішній первосвященик Кайяфа, а також фарисеї і садукеї, старші священики і колишні первосвященики. Усі вони стурбовано говорять: «Що ж нам робити? Адже цей чоловік виконує багато чуд! Якщо облишимо його, то всі в нього повірять, а тоді прийдуть римляни та захоплять і наш храм, і наш народ».

Хоча релігійні провідники визнають, що Ісус «виконує багато чуд», але їх турбує лише власне становище і влада. Воскресіння Лазаря завдало особливо важкого удару садукеям, тому що вони не вірять у воскресіння.

Слово бере Кайяфа, який, можливо, є садукеєм. Він каже: «Ви нічого не знаєте і не розумієте: для вас же ліпше, щоб один помер за народ, аніж щоб увесь народ загинув».

Ці слова вклав в уста Кайяфи Бог, адже пізніше апостол Іван написав: «Сказав він це не від себе». Кайяфа мав на увазі, що Ісуса треба вбити, щоб він більше не послаблював їхньої влади і впливу. Проте, за словами Івана, Кайяфа «виголосив пророцтво, що Ісус має померти за народ. Ісус мав померти ще й для того, аби зібрати розпорошених дітей Бога». Справді, Син Бога мусить померти і віддати своє життя за всіх — саме в цьому полягає Божий намір.

Кайяфі вдається переконати Синедріон у тому, що треба скласти план вбивства Ісуса. Однак Ісус, очевидно, довідується про це від Никодима, прихильного до нього члена Синедріону, і йде звідти. Івана 11:38—54.

▪ Чому Ісус молиться вголос, перш ніж воскресити Лазаря?

▪ Як реагують на воскресіння ті, хто бачить це чудо?

▪ У чому виявляється злісність членів Синедріону?

▪ Що хотів сказати Кайяфа, але як Бог дав через нього пророцтво?