Розділ 39

Горді та смиренні

ЗГАДАВШИ про достоїнства Івана Хрестителя, Ісус звертає увагу на гордих і непостійних людей, які оточують його. Він каже: «Це покоління подібне до малих дітей, які сидять на ринковій площі й кричать своїм товаришам: “Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали, ми голосили, а ви з горя не били себе в груди”».

Що Ісус має на увазі? Він пояснює: «Прийшов Іван — не їсть і не п’є, а люди кажуть: “Він має демона”, прийшов Син людський — їсть і п’є, а люди все одно кажуть: “Цей чоловік — ненажера та п’яниця, приятель збирачам податків і грішникам”».

Людям неможливо догодити. Їм нічого не подобається. Іван був назореєм і зрікся особистих благ, виконуючи наказ ангела «не пити вина та жодного п’янкого напою». А люди кажуть, що він має демона. Ісус же не веде аскетичного життя, живе як звичайна людина, а його звинувачують у надмірностях.

Як же важко догодити цим людям! Вони наче «товариші», які не хочуть танцювати, коли інші діти грають їм на сопілці, і не хочуть горювати, коли ті голосять. І все ж Ісус каже: «Мудрість доводить свою праведність вчинками». Вчинки — це докази, які чітко показують, що звинувачення, висунуті проти Івана та Ісуса, абсолютно безпідставні.

Потім Ісус докоряє трьом містам — Хоразіну, Віфсаїді та Капернауму, де він здійснив більшість своїх могутніх діл. Ісус каже, що, якби він зробив ці діла у фінікійських містах Тирі і Сидоні, вони б покаялись у мішковині й попелі. Засуджуючи Капернаум, який, очевидно, служив опорним пунктом його діяльності, Ісус проголошує: «У Судний день землі содомській буде легше, ніж тобі».

Далі Ісус перед усіма людьми прославляє свого небесного Батька. До цього його спонукує розуміння того, що Бог заховав дорогоцінні духовні істини від мудрих та розумних, а відкрив їх смиренним, подібним до немовлят людям.

Зрештою, Ісус звертається до всіх з таким сердечним запрошенням: «Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас. Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний — і знайдете відсвіження для своїх душ, бо ярмо моє зручне і ноша легка».

Як Ісус відсвіжує людей? Він звільняє їх з рабства традицій, якими їх обтяжили релігійні провідники. До таких традицій належать, наприклад, суворі правила стосовно суботи. Також він пояснює, як можуть знайти полегшення ті, хто страждає від гніту політичної влади, і ті, кого через власні гріхи мучить сумління. Ісус пояснює таким людям, як вони можуть отримати прощення і розвинути близькі стосунки з Богом.

Зручне ярмо Ісуса — це цілковите присвячення Богові, а також можливість служити нашому співчутливому і милосердному небесному Батькові. А легка ноша, яку Ісус пропонує взяти всім, хто приходить до нього,— це послух до записаних у Біблії Божих заповідей, від яких залежить життя. І виконувати ці заповіді зовсім не обтяжливо. Матвія 11:16—30; Луки 1:15; 7:31—35; 1 Івана 5:3.

▪ Чим горді і непостійні сучасники Ісуса подібні до дітей?

▪ Що спонукує Ісуса прославити свого небесного Батька?

▪ Чим обтяжені люди і яке полегшення пропонує їм Ісус?