Розділ 73

Милосердний самарянин

ІСУС, очевидно, перебуває поблизу Віфанії, села, яке розташоване приблизно за три кілометри від Єрусалима. До нього підходить чоловік, обізнаний в Законі Мойсея, і питає: «Учителю, що мені робити, аби успадкувати вічне життя».

Ісус бачить, що цей законник ставить питання не просто так — він хоче випробувати Ісуса. Можливо, законник сподівається змусити Ісуса дати таку відповідь, яка б зачепила почуття юдеїв. Тому Ісус спонукує законника висловити свою думку, запитуючи: «Що написано в Законі? Як ти це розумієш?»

Відповідь чоловіка свідчить про його глибоке розуміння Божих законів, бо він цитує Повторення Закону 6:5 і Левит 19:18: «“Люби Єгову, свого Бога, усім своїм серцем, усією душею, всією силою і всім розумом своїм” і “свого ближнього, як самого себе”».

«Ти відповів правильно; “роби так — і отримаєш життя”»,— відповідає Ісус.

Але законника не задовольняє така відповідь. Для нього вона недостатньо конкретна. Він хоче, щоб Ісус підтвердив правильність його власних поглядів, а отже, і те, що він праведно поводиться з іншими. Тому він питає: «А хто мій ближній?»

Юдеї вважають, що слово «ближній» стосується тільки юдеїв — на це, як їм здається, вказує контекст Левит 19:18. Навіть апостол Петро пізніше сказав: «Ви добре знаєте, що закон не дозволяє юдею наближатися до людини іншого походження або спілкуватися з нею». Тому, на думку законника і, можливо, Ісусових учнів, для того щоб бути праведним, достатньо виявляти доброту тільки до юдеїв, бо неюдеї не є їхніми ближніми.

Як Ісусу виправити неправильне мислення слухачів і при цьому не образити їх? Він розповідає історію, яка, напевно, взята з реального життя: «Один чоловік [юдей] спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив у руки розбійників, які відібрали в нього все і, побивши, пішли, а його залишили напівмертвого».

Ісус продовжує: «Випадково цією дорогою йшов священик, але, побачивши його, пройшов другим боком. Подібно й левит, коли дійшов до того місця і побачив чоловіка, оминув його другим боком. Та ось на нього натрапив якийсь самарянин, що подорожував тим шляхом, і, побачивши його, пройнявся жалем».

В Єрихоні живе багато священиків, а також левитів, які допомагають їм у служінні при храмі в Єрусалимі. Відстань між цими двома містами становить 23 кілометри. Дорога з Єрусалима весь час спускається вниз, оскільки храм розташований на 900 метрів вище від Єрихона. Крім того, ця дорога досить небезпечна, тому від священика і левита очікується, що вони допоможуть своєму брату, юдею, який потрапив у біду. Проте вони цього не роблять. А от самарянин допомагає юдею. Юдеї дуже сильно ненавидять самарян, це видно з того, що зовсім недавно, намагаючись образити Ісуса, вони обізвали його «самарянином».

Як самарянин допомагає юдею? Ісус розповідає: «Він підійшов, перев’язав чоловікові рани, поливши їх олією та вином, а тоді посадив його на свою тварину, привіз у заїжджий двір і там попіклувався про нього. А наступного дня він вийняв два денарії [приблизно дводенний заробіток], дав їх господарю двору та сказав: “Піклуйся про нього, а якщо витратиш більше, я віддам тобі, коли повернуся”».

Розповівши цю історію, Ісус запитує законника: «Як думаєш, хто з цих трьох був ближнім чоловікові, який потрапив до рук розбійників?»

Ісусовому співрозмовнику нелегко визнати, що самарянин заслуговує похвали, тому він просто каже: «Той, хто повівся з ним милосердно».

«Іди й роби так само»,— насамкінець каже Ісус.

Якби Ісус прямо сказав законнику, що неюдеї також є його ближніми, то чоловік, мабуть, не погодився б з цим і, крім того, більшість слухачів прийняли б його сторону. Однак Ісус, розповівши цю реалістичну історію, чітко показав, що нашими ближніми є не тільки люди нашої раси чи національності. Як же чудово навчав Ісус! Луки 10:25—37; Дії 10:28; Івана 4:9; 8:48.

▪ Які запитання ставить законник Ісусу і з якою метою він, мабуть, це робить?

▪ Кого юдеї вважають своїми ближніми і чому можна припустити, що навіть учні дотримуються такого ж погляду?

▪ Як Ісус пояснює законнику, хто насправді є його ближнім, і чому той не має що заперечити?