Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Надія на воскресіння

Надія на воскресіння

Розділ 90

Надія на воскресіння

ЗРЕШТОЮ Ісус підходить до Віфанії, села, що лежить приблизно за три кілометри від Єрусалима. Минуло лише кілька днів після смерті і поховання Лазаря. Його сестри Марія і Марта все ще оплакують його, і багато людей прийшло до їхнього дому, щоб їх потішити.

Сестри плачуть, і в цей час хтось повідомляє Марті, що йде Ісус. Тож вона, очевидно нічого не сказавши сестрі, виходить з дому і поспішає назустріч Ісусові. Підійшовши до Ісуса, Марта повторює слова, які вони з сестрою, мабуть, не раз говорили протягом останніх чотирьох днів: «Якби ти був тут, не помер би мій брат».

Але вона висловлює надію, натякаючи, що Ісус ще може щось зробити для її брата.

— Я знаю: все, що ти попросиш у Бога, він дасть тобі,— каже вона.

— Твій брат воскресне,— обіцяє Ісус.

Марта думає, що Ісус говорить про майбутнє воскресіння на землі, якого чекали Авраам та інші слуги Бога. Тому вона відповідає:

— Знаю, він воскресне, коли настане воскресіння в останній день.

Однак Ісус дає надію на те, що він допоможе їй вже тепер, і говорить: «Я — воскресіння і життя». Він нагадує Марті, що Бог дав йому владу над смертю, кажучи: «Хто вірить у мене, той, навіть якщо й помре, оживе. І кожен, хто живе та вірить у мене, ніколи не помре».

Ісус не має на увазі, що вірні люди, які живуть в його час, ніколи не помруть. Ні, він наголошує, що віра в нього може привести до вічного життя. Таке життя отримає більшість людей, воскреснувши в останній день. Однак інші вірні люди переживуть кінець цієї системи на землі, і для них Ісусові слова сповняться буквально. Вони ніколи не помруть! Промовивши ці дивовижні слова, Ісус питає Марту:

— Віриш у це?

— Так, Господи, вірю,— відповідає вона,— я вірю, що ти — Христос, Божий Син, який мав прийти у світ.

Марта поспішно повертається додому, щоб покликати сестру, і тихо каже їй: «Вчитель тут; він тебе кличе».

Марія одразу ж вибігає з дому. Коли інші люди бачать це, то думають, що вона йде до гробниці, тому вирішують піти за нею.

Підійшовши до Ісуса, Марія з плачем падає йому до ніг і говорить:

— Господи, якби ти був тут, не помер би мій брат.

Коли Ісус бачить, як плаче Марія і люди, котрі йдуть за нею, це зворушує його до глибини душі.

— Куди ви його поклали? — запитує він.

— Ходи, Господи, і побачиш,— відповідають вони.

З очей Ісуса котяться сльози, тож юдеї говорять: «Дивіться, як сильно він любив його!»

Дехто пригадує, що кілька місяців тому, під час свята Наметів, Ісус зцілив молодого чоловіка, сліпого від народження, і запитують: «Невже цей чоловік, який відкрив очі сліпому, не міг зробити так, щоб той не помер?» Івана 5:21; 6:40; 9:1—7; 11:17—37.

▪ Коли Ісус зрештою підходить до Віфанії і що там відбувається?

▪ Які підстави має Марта для віри у воскресіння?

▪ Як впливає на Ісуса смерть Лазаря?