Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Робітники у винограднику

Робітники у винограднику

Розділ 97

Робітники у винограднику

«БАГАТО перших стануть останніми, а останні — першими»,— щойно сказав Ісус. А тепер він ілюструє свої слова прикладом. «Небесне царство,— починає він,— можна прирівняти до одного чоловіка, господаря, який вийшов удосвіта, щоб найняти робітників у свій виноградник».

Далі Ісус говорить: «Домовившись з робітниками про денарій за день, він [господар] відправив їх у виноградник. Пізніше він вийшов коло години третьої і побачив інших, які стояли без роботи на ринковій площі. Господар і їм сказав: “Ви теж ідіть у виноградник, а я заплачу вам, скільки належить”. Тож вони пішли. І він вийшов ще коло години шостої, а пізніше коло дев’ятої і зробив те саме. Зрештою він вийшов коло одинадцятої години і побачив ще інших, які там стояли, та й сказав: “Чому ви тут стоїте цілий день без роботи?” Вони відповіли: “Бо ніхто нас не найняв”. Тоді він їм сказав: “І ви йдіть у виноградник”».

Господар, або власник винограднику,— це Бог Єгова, а виноградник — ізраїльський народ. Робітники у винограднику — це люди, які перебувають під Закон-угодою, насамперед юдеї, що живуть за днів апостолів. Розмір платні обговорюється лише з робітниками, яких наймають на цілий день. Вона становить один денарій за день роботи. Оскільки «третя година» — це 9 година ранку, то ті, кого кличуть о 3, 6, 9 і 11-й, працюють відповідно лише 9, 6, 3 і 1 годину.

Робітники, що працювали 12 годин, тобто цілий день, представляють юдейських провідників, які весь час перебувають у релігійному служінні. На відміну від них, учні Ісуса більшу частину життя займались рибальством або чимось іншим. Тільки восени 29 року н. е. «господар» послав Ісуса Христа, щоб він вибрав їх за своїх учнів. Тож вони стали «останніми», тобто робітниками, найнятими об 11-й годині.

Символічний день закінчився, коли помер Ісус, і надійшов час заплатити робітникам. Платня видається у незвичний спосіб, тому що першими гроші отримують ті, кого найняли останніми. Це видно з таких слів: «А як звечоріло, власник виноградника наказав своєму управителю: “Поклич робітників та видай їм платню — починаючи від останнього і аж до першого”. Коли прийшли чоловіки, які працювали з одинадцятої години, кожен з них отримав по денарію. Тому як прийшли перші, то сподівалися, що отримають більше, проте і їм дали по денарію. І, отримавши платню, вони почали нарікати на господаря та казати: “Останні пропрацювали лише годину, а ти заплатив їм нарівні з нами. Ми ж цілісінький день трудилися і зносили спекоту!” Проте у відповідь одному з них господар сказав: “Чоловіче, я нічим не скривдив тебе. Хіба ти домовлявся зі мною не про денарій? Бери своє і йди. А цьому останньому я хочу дати стільки ж, скільки й тобі. Хіба я не маю права робити зі своїм майном усе, що хочу? А може, ти злий через те, що я виявив великодушність?”» На закінчення Ісус повторює: «Так останні будуть першими, а перші — останніми».

Денарій виплачується не в час смерті Ісуса, а в день П’ятидесятниці 33 року н. е., коли Христос як «управитель» виливає святий дух на своїх учнів. Ці учні Ісуса подібні на «останніх», тобто робітників найнятих об 11-й годині. Денарій представляє не дар святого духу, а те, що учні повинні використовувати тут на землі, те, від чого залежить їхнє життя, навіть вічне життя. Денарій означає честь належати до духовних ізраїльтян, які помазані, щоб проповідувати про Боже Царство.

Невдовзі ті, кого найняли першими, помічають, що Ісусові учні отримали платню, і бачать, як вони використовують символічний денарій. Але найняті першими хочуть отримати щось більше, ніж святий дух і привілеї, пов’язані з Царством. Їхні нарікання і незадоволення виявляються в тому, що вони переслідують Христових учнів, «останніх», кого найняли у виноградник.

Чи цей приклад Ісуса сповнився лише в першому столітті? Ні. Впродовж останніх сторіч представники духівництва загальновизнаного християнства, з огляду на їхнє становище і обов’язки, були «першими», кого найняли на роботу в Божому символічному винограднику. Вони вважають, що присвячені проповідники, які належать до християнського збору Свідків Єгови,— це «останні», кому можна доручити щось важливе у служінні Богові. Але саме ті, кого зневажало духівництво, отримали денарій — честь служити помазаними духом посланцями Божого небесного Царства. Матвія 19:30—20:16.

▪ Що зображає виноградник? Кого представляє власник винограднику і робітники, які працювали 12 годин і 1 годину?

▪ Коли закінчується символічний робочий день і коли видається платня?

▪ Що означає виплата денарію?