Розділ 113

Смирення під час останньої Пасхи

ПЕТРО та Іван вже в Єрусалимі і за наказом Ісуса готують все необхідне для Пасхи. Ісус з іншими десятьма апостолами, очевидно, приходять пізніше. Сонце ховається за обрієм, коли Ісус з учнями спускаються з Оливкової гори. До своєї смерті Ісус більше не побачить міста з цієї гори в денний час.

Незабаром Ісус та його супутники прибувають у місто і входять у дім, де будуть святкувати Пасху. Вони піднімаються сходами у велику горішню кімнату, в якій вже все приготовано, щоб вони могли у вузькому колі відзначити це свято. Як видно зі слів Ісуса, він з нетерпінням чекав цієї події: «Я дуже хотів їсти цю пасхальну вечерю з вами, перш ніж зазнаю страждань».

За традицією під час пасхальної вечері подають чотири чаші вина. Коли Ісус бере, мабуть, третю чашу, він складає подяку і каже: «Візьміть її та передайте один одному, бо говорю вам: відтепер я не питиму з плоду виноградної лози, аж поки не прийде Боже царство».

У якийсь момент під час вечері Ісус встає з-за столу, відкладає вбік своє вбрання, бере рушник і наливає у таз води. Зазвичай господар дбає про те, щоб помити гостям ноги. Але оскільки господаря на цьому святкуванні немає, Ісус виконує його обов’язок. Це міг би зробити будь-хто з апостолів, але, мабуть, через суперництво ніхто з них цього не робить. Тепер же, коли Ісус починає мити їм ноги, їм стає дуже соромно.

Коли Ісус підходить до Петра, той протестує:

— Ти ніколи не будеш мити мої ноги!

— Якщо я не помию твоїх ніг, ти не зможеш бути зі мною,— каже Ісус.

— Господи,— відповідає Петро,— тоді помий не лише мої ноги, але й руки і голову!

— Тому, хто обмитий, не потрібно мити нічого, крім ніг, бо він увесь чистий. Ви чисті, але не всі,— говорить Ісус.

Він каже це тому, що знає: Юда Іскаріот збирається його зрадити.

Після того як Ісус помив ноги усім дванадцятьом апостолам, у тому числі своєму зраднику Юді, він одягає вбрання і знову сідає до столу. Потім він запитує: «Розумієте, що я вам зробив? Ви звертаєтесь до мене: “Учителю” й “Господи”,— і робите слушно, бо я ним і є. Отже, якщо я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то ви також повинні мити ноги одні одним. Бо я дав вам приклад, щоб ви чинили так, як я вам зробив. Щиру правду кажу вам: раб не більший від свого пана і посланець не більший від того, хто його послав. Коли ви знаєте все це, то щасливі, якщо так робите».

Який же чудовий урок смиренного служіння! Апостоли не повинні прагнути бути першими, думаючи, ніби вони настільки важливі, що інші мають служити їм. Їм треба наслідувати приклад Ісуса. Не йдеться про якесь ритуальне миття ніг, а про готовність служити іншим, не роблячи винятків, хоч би які принизливі і неприємні завдання довелося виконувати. Матвія 26:20, 21; Марка 14:17, 18; Луки 22:14—18; 7:44; Івана 13:1—17.

▪ Чому для Ісуса, який іде на Пасху до Єрусалима, вид на місто, що відкривається йому з гори, є чимось особливим?

▪ Котру за порядком чашу, мабуть, подає Ісус апостолам після того, як складає подяку?

▪ Яку послугу зазвичай надавали гостям у дні Ісуса і чому ніхто не зробив цього під час Пасхи, яку відзначали Ісус та апостоли?

▪ Чого Ісус хотів навчити своїх апостолів, коли смиренно помив їм ноги?