Розділ 64

Урок прощення

ІСУС з учнями, напевно, ще перебуває в домі в Капернаумі. Він щойно пояснив їм, як залагоджувати непорозуміння між братами, і Петро запитує: «Господи, якщо мій брат грішить проти мене, скільки разів я повинен прощати йому?» Юдейські релігійні вчителі радять прощати до трьох разів. Тому Петро, мабуть, вважає, що виявляє неабияку великодушність, коли далі питає: «Аж до семи разів?»

Але сама думка про те, щоб вести такий рахунок,— хибна. Ісус виправляє Петра: «Говорю тобі, не до семи, а до сімдесяти семи разів». Ісус показує, що Петро не повинен встановлювати межу того, скільки разів треба прощати братові.

Ісус хоче, щоб його учні ще ліпше зрозуміли, що вони зобов’язані прощати інших, і тому наводить приклад. У ньому йдеться про царя, який захотів, щоб раби повіддавали йому борги. До нього приводять раба, який заборгував йому величезну суму — 60 000 000 денаріїв. Такий борг раб не в стані віддати. Тому, як розповідає Ісус, цар наказує продати того раба, а також його дружину і дітей та сплатити борг.

Тоді раб падає до ніг свого пана і благає його: «Потерпи мені, і я все тобі віддам».

Пройнявшись жалем, пан милосердно скасовує величезний борг свого раба. Ісус розповідає, що відразу після цього той раб розшукує іншого раба, який заборгував йому лише 100 денаріїв. Він хапає того раба за шию і починає душити, говорячи: «Віддай усе, що ти заборгував».

Але боржник не має грошей. Тому він падає до ніг раба, якому заборгував, і благає: «Потерпи мені, і я все тобі віддам». На відміну від свого пана цей раб не виявляє милосердя і кидає свого боржника до в’язниці.

Ісус розказує, що це побачили інші раби, вони йдуть і розповідають про все своєму пану. Обурившись, він кличе раба і каже: «Злий рабе, я скасував увесь твій борг, бо ти благав мене. Чи не мав би й ти змилосердитися над своїм товаришем, як я змилосердився над тобою?» Розгніваний пан віддає немилосердного раба в’язничним вартовим, аж поки той не поверне всього боргу.

Потім Ісус робить висновок: «Так само мій небесний Батько поведеться з вами, якщо кожен з вас не простить своєму братові від усього серця».

Який же чудовий урок прощення! Будь-які помилки наших християнських братів є нічим у порівнянні з величезним боргом — нашими гріхами,— який прощає нам Бог. Більш того, Бог Єгова прощав нам вже тисячі разів. Часто ми навіть не помічаємо, що грішимо проти нього. Тож хіба ми не можемо кілька разів простити брату, навіть якщо маємо усі підстави ображатися на нього? Мабуть, ви пам’ятаєте, чого навчав Ісус у Нагірній проповіді: Бог «простить нам борги, як і ми простили своїм боржникам». Матвія 18:21—35; 6:12; Колосян 3:13.

▪ Що спонукує Петра запитати, скільки разів треба прощати брату, і чому Петру, мабуть, здається, що простити сім разів — це вияв великодушності?

▪ Як відгукнувся цар на прохання раба про милосердя і як, на відміну від нього, повівся той раб у подібній ситуації?

▪ Чого ми вчимося з прикладу, який навів Ісус?