Розділ 58

Хліби і закваска

У ДЕСЯТИМІСТІ, області, заселеній переважно язичниками, до Ісуса приходять великі натовпи людей. Чимало з них прибули здалека, щоб послухати його і зцілитись від своїх недуг. Їжу вони принесли у великих кошах з кришкою, які зазвичай використовувались під час подорожей через язичницькі території.

Проте згодом Ісус кличе до себе учнів і каже:

— Шкода мені цих людей, бо вже три дні вони зі мною й не мають нічого їсти. Коли ж відправлю їх додому голодними, то ослабнуть в дорозі, бо багато з них прийшли здалека.

— Але як тут, у віддаленому місці, знайти стільки хліба, щоб нагодувати весь цей народ? — заперечують учні.

— Скільки маєте хлібин? — питає Ісус.

— Сім і декілька рибок.

Ісус наказує людям сісти на землю. Потім він бере хліб і рибу, молиться до Бога, ламає хліб на шматки і починає передавати учням. Учні ж роздають їжу людям, і ті їдять досита. Після цього збирають залишки і ними наповнюють аж сім кошів, хоча їло близько 4000 чоловіків, і це не рахуючи жінок і малих дітей!

Зрештою, Ісус, відправивши людей, сідає з учнями у човен і пливе на західний берег Галілейського моря. Тут фарисеї, цього разу у супроводі членів секти садукеїв, намагаються випробувати Ісуса і просять показати їм знак з неба.

Ісус розуміє, що вони його випробовують, тому відповідає: «Коли вечоріє, ви зазвичай говорите: “Буде ясна погода, бо небо вогненно-червоне”, а вранці: “Сьогодні буде холодно і падатиме дощ, бо небо вогненно-червоне, але похмуре”. Прикмети на небі ви вмієте тлумачити, проте ознак цього часу витлумачити не можете».

Ісус називає їх неправедним і перелюбним поколінням і повторює те, що колись вже говорив фарисеям: вони не отримають жодного знаку, окрім знаку Йони. Потім він з учнями сідає у човен і пливе до північно-східного берега Галілейського моря, у Віфсаїду. В дорозі виявляється, що учні забули взяти з собою хліба і в них нічого немає, крім однієї хлібини.

Маючи на увазі свою нещодавню розмову з фарисеями і садукеями, які є прибічниками Ірода, Ісус попереджує учнів: «Вважайте, стережіться фарисейської та Іродової закваски». Коли учні чують про закваску, то, очевидно, думають, що Ісус говорить про хліб, який вони забули взяти, тому починають сперечатись про це. Помітивши, що учні не зрозуміли його, Ісус говорить: «Чому сперечаєтесь, що не маєте хліба?»

Ісус чудом годував тисячі людей, і останнього разу він зробив це лише день-два тому. Учні мали б знати, що він не переживає про брак буквального хліба.

— Хіба ви вже забули: коли я поламав і розділив п’ять хлібин на п’ять тисяч чоловіків, скільки після того ви зібрали повних кошиків хліба? — питає він.

— Дванадцять,— відповідають учні.

— А коли поламав і розділив сім хлібин на чотири тисячі, скільки потім зібрали повних кошів?

— Сім,— кажуть вони.

— Невже ви й досі нічого не розумієте? — дивується Ісус.— Як же не розумієте, що я говорив вам не про хліб? Остерігайтеся фарисейської та саддукейської закваски.

Нарешті учні все зрозуміли. Закваска, під дією якої заквашується і піднімається тісто, символізує зіпсуття. Тепер учні розуміють, що Ісус використовує слово «закваска» у переносному значенні: він каже їм остерігатися не хлібної закваски, а «вчення фарисеїв і саддукеїв», яке спричиняє зіпсуття. Марка 8:1—21; Матвія 15:32—16:12.

▪ Чому люди мають з собою великі коші для їжі?

▪ Куди пливе Ісус з Десятимістя?

▪ Як учні розуміють слова Ісуса про закваску?

▪ Що Ісус має на увазі, коли говорить про «фарисейську і саддукейську закваску»?