Розділ 81

Ще одна спроба вбити Ісуса

ОСКІЛЬКИ тепер зимова пора, то Ісус проходжується під накриттям Соломонової колонади, яка оточує храм. Тут навколо Ісуса збираються юдеї і кажуть: «Скільки ще будеш тримати наші душі в непевності? Якщо ти — Христос, то скажи це прямо».

«Я вже вам говорив,— відповідає Ісус,— але ви не вірите». Ісус не говорив їм прямо, що він — Христос, як сказав раніше самарянці біля криниці. Однак він чітко виявив їм, ким є, коли пояснив, що прийшов згори і що існував ще до Авраама.

Проте Ісус хоче, аби люди самі дійшли висновку, що він Христос, порівнюючи його діла з біблійними пророцтвами про нього. Ось чому раніше він наказував своїм учням нікому не розповідати, що він є Христом. І тому тепер Ісус говорить цим юдеям, які вороже до нього ставляться: «Про мене свідчать діла, котрі я виконую в ім’я свого Батька. Однак ви не вірите».

Чому вони не вірять? Може, існує недостатньо доказів, що Ісус є Христом? Ні, Ісус пояснює, що причина не в цьому: «Ви — не мої вівці. Мої ж вівці слухаються мого голосу; я їх знаю, і вони йдуть за мною. Я даю їм вічне життя, і вони ніколи не будуть знищені. Крім того, ніхто не вирве їх з моєї руки. Те, що дав мені Батько,— цінніше від усього іншого. І ніхто не зможе вирвати їх з руки мого Батька».

Далі Ісус розповідає про свої близькі стосунки з Батьком, кажучи: «Я і Батько — одне». Оскільки Ісус перебуває на землі, а його Батько — на небі, то зрозуміло, що Ісус не хоче сказати, ніби він з Батьком буквально, або фізично,— одне. Натомість Ісус має на увазі, що між ними панує єдність і вони мають ті самі цілі.

Юдеїв розлютили слова Ісуса, і вони беруть каміння, щоб його закидати, як вони вже намагались зробити це кілька місяців тому під час свята Наметів. Ісус відважно дивиться в очі людям, які готові вбити його, і каже: «Я показав вам багато добрих діл, які звелів мені виконувати Батько. За котре з них хочете побити мене камінням?»

«Ми збираємось тебе каменувати не за добре діло,— відповідають вони,— а за те, що ти зневажаєш Бога: за те, що ти людина, а видаєш себе за бога». Чому юдеї так говорять, якщо Ісус ніколи не казав, що є богом?

Мабуть, тому, що Ісус говорить, що володіє силою, яка, на думку юдеїв, належить лише Богу. Наприклад, щойно він сказав про «овець»: «Я даю їм вічне життя»,— а це не під силу жодній людині. Однак юдеї не звертають уваги на факт, який Ісус постійно підкреслює: свою силу він отримав від Батька.

Те, що Ісус вважає себе меншим за Бога, видно з питання, яке він ставить далі: «Хіба у вашому Законі [у Псалмі 82:6] не написано: “Я сказав: «Ви — боги»”? Якщо Бог назвав “богами” тих, проти кого було його слово... то невже мені — тому, кого Батько освятив і послав у світ,— ви говорите: “Ти зневажаєш Бога” — лише через те, що я назвав себе Божим Сином?»

Якщо Святе Письмо називає навіть неправедних людських суддів «богами», то чому юдеї засуджують Ісуса за те, що він «назвав себе Божим Сином»? Ісус додає: «Якщо я не виконую діл свого Батька, то не вірте мені. Якщо ж я виконую ці діла, то, коли вже не вірите мені, повірте хоча б у діла. Тоді зрозумієте і будете знати, що Батько перебуває в єдності зі мною, а я — в єдності з Батьком».

Коли Ісус говорить це, юдеї намагаються його схопити. Але і цього разу, подібно як це було під час свята Наметів, Ісусу вдається втекти. Він покидає Єрусалим і вирушає у місцевість за Йорданом, де приблизно чотири роки тому хрестив Іван. Ця місцевість, очевидно, лежить неподалік від південного узбережжя Галілейського моря, у двох днях ходьби від Єрусалима.

Сюди до Ісуса приходять багато людей і говорять: «Сам Іван не виконав жодного чуда, але все, що сказав про цього чоловіка,— правда». Отже, чимало людей у цій місцевості повірило в Ісуса. Івана 10:22—42; 4:26; 8:23, 58; Матвія 16:20.

▪ На підставі чого люди мають зрозуміти, що Ісус — це Христос?

▪ В якому розумінні Ісус і його Батько — одне?

▪ Чому, очевидно, юдеї кажуть, що Ісус видає себе за бога?

▪ Як Ісус, посилаючись на цитату з псалма, показує, що він не вважає себе рівним Богові?