Як розпізнати правдивих пророків і лжепророків?

Правдиві пророки говорять про свою віру в Ісуса, але вимагається чогось більшого, ніж тільки заявляти, що проповідуєш в його ім’я

1 Ів. 4:1—3: «Випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ. Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога. А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога».

Матв. 7:21—23: «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували...?» І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

Правдиві пророки говорять в ім’я Бога, але недостатньо лише називати себе його представником

Повт. 18:18—20: «Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти [як Мойсей], і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім’ям,— Я покараю того. А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім’ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити ім’ям інших богів, хай помре той пророк». (Пор. Єремії 14:14; 28:11, 15).

Ісус сказав: «Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив» (Ів. 8:28).  Він сказав: «Я прийшов у Ймення Свого Отця» (Ів. 5:43). Ісус також сказав: «Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає» (Ів. 7:18).

Якщо якісь особи чи організації заявляють, що представляють Бога, але відмовляються вживати Боже особисте ім’я і постійно висловлюють власні погляди на різні справи, то чи вони відповідають цій важливій вимозі, яка ставиться до правдивого пророка?

Здатність чинити «великі ознаки», або «чуда», не обов’язково доводить, що хтось є правдивим пророком

Матв. 24:24: «Постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних».

2 Сол. 2:9, 10: «Його [беззаконника] прихід — за чином сатани — буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами, і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися».

З другого боку, Мойсей чинив чуда за велінням Єгови (Вих. 4:1—9). Єгова також наділив Ісуса силою чинити чуда (Дії 2:22). Але не самі тільки чуда були доказом того, що Бог справді послав їх.

 Те, що передрікають правдиві пророки, сповнюється, але вони можуть не розуміти, коли саме чи як це станеться

Дан. 12:9: «Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця».

1 Пет. 1:10, 11: «Пророки... досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них».

1 Кор. 13:9, 10: «Ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне».

Прип. 4:18: «Путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!»

Апостоли та інші ранні християнські учні мали певні  хибні сподівання, але Біблія не відносить їх до лжепророків. (Див. Луки 19:11; Івана 21:22, 23; Дії 1:6, 7).

Пророк Натан заохочував царя Давида зробити те, що було в його серці стосовно будування дому для поклоніння Єгові. Але пізніше Єгова сказав Натанові, повідомити Давиду, що не він будуватиме той дім. Єгова не відкинув Натана за те, що́ той говорив раніше, а й далі використовував його, бо Натан смиренно виправив ту справу, коли Єгова пояснив йому її (1 Хр. 17:1—4, 15).

Проголошення правдивого пророка сприяють правдивому поклонінню і узгоджуються з Божою виявленою волею

Повт. 13:2—5: «Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо, і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: «Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити», то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею. За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути».

Оскільки Біблія говорить, що приятель світу є Божим ворогом, то чи священнослужителі, котрі заохочують своїх парафіян займатися справами цього світу, сприяють правдивому поклонінню? (Як. 4:4; 1 Ів. 2:15—17). Правдивий Бог сказав: «[Народи] пізнають, що Я — Господь [«Єгова», НС]», і Біблія говорить, що Бог мав вибрати з народів «люд... для Ймення Свого», але чи релігійні організації, котрі применшують важливість вживання Божого особистого імені, діють відповідно до цієї виявленої волі Бога? (Єзек. 38:23; Дії 15:14). Ісус учив своїх послідовників молитися про Боже Царство, і Біблія застерігає, щоб не надіятись на людей, тож чи священнослужителі або політичні організації, котрі заохочують людей покладатися на людське правління, є правдивими пророками? (Матв. 6:9, 10; Пс. 146:3—6; пор. Об’явлення 16:13, 14).

  Правдивих пророків і лжепророків можна розпізнати по плодах, які видно в їхньому житті та в житті їхніх послідовників

Матв. 7:15—20: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. ...Родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі... Ото ж бо,— по їхніх плодах ви пізнаєте їх!»

Чим відзначається їхній спосіб життя? «Учинки тіла... є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. ...Хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! А плід [Божого] духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність». (Гал. 5:19—23; див. також 2 Петра 2:1—3).

Чи Свідки Єгови не робили помилок у своїх вченнях?

Свідки Єгови не твердять, що вони є натхненими пророками. Вони роблять помилки. Як і апостоли Ісуса Христа, деколи вони мали хибні сподівання (Луки 19:11; Дії 1:6).

У Святому Письмі є місця, які вказують на час присутності Христа, і Свідки Єгови з великим зацікавленням вивчають їх (Луки 21:24; Дан. 4:7—14). Ісус також описав знак, що складається з багатьох елементів. Цей знак разом з пророцтвами, які вказують на певний час, допомагає визначити покоління, за життя якого має прийти кінець злої системи речей Сатани (Луки 21:7—36). Свідки Єгови звертають увагу на докази сповнення цього знака. Це правда, що деколи Свідки робили помилки, наприклад, неправильно розуміли, що́ відбуватиметься під кінець певних періодів, але вони не робили іншої помилки: не втрачали віри і не переставали бути пильними, спостерігаючи за сповненням намірів Єгови. Вони чітко пам’ятали Ісусову пораду: «Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш» (Матв. 24:42).

 Справи, котрі вимагали виправлень в розумінні, були відносно малими в порівнянні з важливими біблійними істинами, які Свідки зрозуміли й розголошували. До тих істин належать, наприклад, такі: Єгова — єдиний правдивий Бог. Ісус Христос не є частиною триєдиного божества, він єдинородний Божий Син. Викуп від гріха можливий тільки на підставі віри у викупну жертву Христа. Святий дух — це не особа, а діюча сила Єгови, і плоди цього духу повинні бути очевидними в житті правдивих поклонників. Людська душа не є безсмертна, як твердили стародавні язичники; вона вмирає, а надія на майбутнє життя полягає у воскресінні. Бог допускає зло через спірне питання про всесвітній суверенітет. Боже Царство — єдина надія для людства. З 1914 року ми живемо в останні дні світової злої системи речей. Лише 144 000 вірних християн будуть царями і священиками з Христом у небі, тоді як решта слухняних людей отримає вічне життя на райській землі.

Говорячи про вчення Свідків Єгови, до уваги слід взяти ще один фактор: чи ці вчення дійсно підняли моральність людей? Чи особи, які дотримуються цих вчень, вирізняються своєю чесністю? Чи застосування цих вчень корисно впливає на їхнє сімейне життя? Ісус сказав, що його учнів буде легко розпізнати, бо вони матимуть любов між собою (Ів. 13:35). Чи ця риса помітна у Свідків Єгови? Нехай факти самі говорять про себе.

«Наш священик казав, що Свідки Єгови — це лжепророки»

Можна відповісти: «Дозвольте вас запитати: чи він показав вам на основі Біблії, які вчення або вчинки Свідків Єгови говорять про те, що вони лжепророки? [...] Можна вам показати, як Біблія описує лжепророків? (Тоді використай один або декілька пунктів, що на  сторінках 181—184)».

Або можна сказати: «Напевно, ви погодитесь, що таке серйозне звинувачення має бути підтверджене конкретними доказами. Чи ваш священик навів  якісь конкретні приклади? (Якщо господар згадує так звані «передречення», що не сповнились, то використай матеріал на  сторінках 182, 183, а також  184, 185)».

Інша можливість: «Я впевнений, що коли б вас хтось звинуватив у чомусь подібному, то ви були б вдячні за нагоду принаймні пояснити свою позицію або точку зору, чи не так? [...] Тож чи можу я показати вам у Біблії...?»