Чи ви маєте відчуття, як і багато інших людей, що не отримуєте відповіді на свої молитви?

Чиї молитви Бог слухає?

Пс. 65:3; Дії 10:34, 35: «Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!» «Не дивиться Бог на  обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду». (Національність, колір шкіри чи матеріальний стан не відіграють тут жодної ролі. Важливо, однак, які в людини спонуки серця і який спосіб життя).

Луки 11:2 (Хом.): «Коли ви молитесь, кажіть: «Отче, нехай святиться твоє ім’я». (Чи ви скеровуєте свої молитви до Отця, ім’я якого, згідно з Біблією,— Єгова? Чи натомість молитеся до «святих»?)

Ів. 14:6, 14 (Хом.): «Ісус до нього: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я». (Чи ви молитесь в ім’я Ісуса Христа, визнаючи, що, як грішна людина, потребуєте його заступництва?)

1 Ів. 5:14: «Оце та відвага [«впевненість», СМ], що ми маємо до Нього,— що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас». (Проте щоб мати таку впевненість, вам спочатку треба взнати Божу волю. Тоді слід пересвідчитися, чи ваші прохання узгоджуються з нею).

1 Пет. 3:12: «Очі Господні — до праведних, а вуха Його — до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!» (Чи ви знаходите час на те, щоб учитися зі Слова Єгови, що є праведне, а що — лихе?)

1 Ів. 3:22: «Чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього». (Чи ви дійсно прагнете догоджати Богові і чи щиро намагаєтесь виконувати ті з його заповідей, які вже знаєте?)

Ісаї 55:6, 7: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться [«навернеться», Хом.],— і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!» (Єгова милосердно запрошує навіть тих людей, які чинили зло, звертатись до нього в молитві. Але щоб отримати Боже схвалення, їм треба щиро покаятись у своїх неправильних учинках і думках, а також змінити свій спосіб життя).

 Що може зробити молитви людини неприйнятними для Бога?

Матв. 6:5: «Як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!» (Також Луки 18:9—14).

Матв. 6:7: «Як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани,— бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство».

Прип. 28:9: «Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона [Божого], то буде огидна й молитва того».

Мих. 3:4: «Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки».

Як. 4:3: «Прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої [«щоби догодити своїм похотям», Бач.]».

Ісаї 42:8; Матв. 4:10: «Я Господь [«Я єсмь Єгова», прим. в Бач.],— оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам». «Господеві [«Єгові», НС] Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Також Псалом 115:4—8, або 113:12—16 в Ог., 1988). (Молитва — це форма поклоніння. Якщо ви молитеся перед божками, або образами, то чи буде це подобатись Богові?)

Ісаї 8:19: «Коли вам скажуть: «Запитуйте духів померлих [«тих, що мертвих викликають», Хом.] та чародіїв, що цвірінькають та муркають», то відповісте: «Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?»

Як. 1:6, 7: «Нехай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа».

Про що було б правильно молитися?

Матв. 6:9—13: «Ви ж моліться отак: «[1] Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, [2] нехай прийде Царство Твоє, [3] нехай буде воля Твоя, як  на небі, так і на землі. [4] Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І [5] прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І [6] не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого». (Зверніть увагу, що на перше місце слід ставити Боже ім’я і намір).

Пс. 25:4, 5: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого».

Луки 11:13: «Коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати,— скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?»

1 Сол. 5:17, 18: «Безперестанку моліться! Подяку складайте за все».

Матв. 14:19, 20: «[Ісус] узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились».

Як. 5:16: «Моліться один за одного».

Матв. 26:41 (Хом.): «Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу».

Фил. 4:6: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою».

«Спочатку помоліться зі мною, а тоді розповідайте свою звістку»

Можна відповісти: «Мені приємно зустріти людину, яка розуміє важливість молитви. Свідки Єгови також регулярно моляться. Але Ісус дав деякі настанови щодо того, коли і як слід молитися, котрі, можливо, вам не знайомі. Чи ви знаєте, що він сказав своїм учням не молитися прилюдно для того, щоб інші бачили, що вони побожні, богомольні особи? [...] (Матв. 6:5)». Тоді можна додати: «Зверніть увагу на його подальші слова про те, що для нас має бути найважливішим і що нам слід ставити на перше місце у своїх молитвах. Саме цим я прийшов поділитися з вами (Матв. 6:9, 10)».

 Або можна сказати: «Я знаю, що так роблять представники деяких релігійних груп. Але Свідки Єгови не роблять цього, тому що Ісус вчив своїх учнів виконувати проповідницьку працю інакше. Він не говорив: «Входячи в дім, перше моліться», але зверніть увагу на його слова, записані в Матвія 10:12, 13 (...). Дивіться також, про що, згідно з 7-м віршем, вони мали розмовляти з людьми (...). Як те Царство може допомогти таким людям, як ми з вами? (Об’яв. 21:4)».