Які передбачення, записані в Біблії, вже сповнилися?

За прикладами дивіться розділи «Біблія», «Останні дні» і «Дати», а також книжку «Усе Писання Богом надхнене, і корисне», сторінки 343—346 (англ.).

Які з визначних біблійних пророцтв ще мають сповнитися?

1 Сол. 5:3: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть!»

Об’яв. 17:16: «Десять рогів, що ти бачив їх, та звірина,— вони зненавидять розпусницю [Вавилон Великий], спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять».

Єзек. 38:14—19: «Скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли народ Мій [духовний Ізраїль] сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це? І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою... І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог,— увійде  ревність Моя в ніздрі Мої. І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав».

Дан. 2:44: «Те царство [встановлене Богом]... потовче й покінчить усі ті [людські] царства, а само буде стояти навіки».

Єзек. 38:23: «Звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я — Господь!»

Об’яв. 20:1—3: «Бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років,— та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв’язаний буде на короткий час».

Ів. 5:28, 29: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду».

Об’яв. 21:3, 4: «Почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [«колишнє», Гер.] минулося!»

1 Кор. 15:24—28: «Потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві... А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все».

Чому християнам слід живо цікавитися біблійними передбаченнями?

Матв. 24:42: «Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш».

2 Пет. 1:19—21: «Ми маємо слово пророче певніше [внаслідок того, що відбулось у час преображення Ісуса]. І ви добре робите, що на нього вважаєте... Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим».

 Прип. 4:18: «Путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!»

Матв. 4:4: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих». (Сюди входять і величні пророчі обітниці Єгови).

2 Тим. 3:16: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (курсив наш). (Отже, ціле писане Боже Слово заслуговує серйозного вивчення).

«Ви приділяєте забагато уваги пророцтвам. Достатньо просто прийняти Христа як свого Спасителя і бути добрим християнином»

Можна відповісти: «Безперечно, дуже важливо усвідомлювати роль Ісуса Христа. Але чи ви знаєте, що однією з причин того, чому євреї в першому столітті не прийняли Ісуса, було те, що вони не звертали достатньої уваги на пророцтва?» Тоді можна додати: 1) «У пророцтвах в Єврейських Писаннях передрікалось, коли мав з’явитися Месія (Христос) і що він мав робити. Але більшість євреїв не зважали на ті пророцтва. Вони по-своєму розуміли, що́ мав би робити Месія, і в результаті відкинули Божого Сина. (Див. сторінки 163, 164 в розділі «Ісус Христос»)». 2) «Сьогодні ми живемо в час, коли Христос уже почав правити як небесний Цар і піклується про те, щоб його звістка проповідувалась людям з усіх народів (Матв. 24:14). Однак більшість людей сподівається чогось іншого».

Або можна сказати: «Я згідний, що важливо бути добрим християнином. Але чи був би я добрим християнином, якби дотримувався декотрих вчень Ісуса, однак легковажив тим, що він казав ставити на перше місце в житті? [...] Зверніть увагу на його слова, записані в Матвія 6:33». Тоді можна додати: «Чи не правда, що Ісус навчив нас молитися про те Царство — і згадувати про нього навіть перед тим, як ми просимо прощення на основі своєї віри в нього як Спасителя? (Матв. 6:9—12)».