Яку тему обговорював апостол Павло тоді, коли  сказав, що християни будуть «підхоплені», щоб бути з Господом?

1 Сол. 4:13—18 (Дерк.): «Не хочу ж залишити вас, брати, в незнанні щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, так і тих, що спочили в Ісусі, Бог приведе з Ним. Це ми говоримо вам словом Господнім, що ми, що живемо і залишимось до приходу Господа, не випередимо померлих. Бо Сам Господь із наказом при голосі архангела та з сурмою Божою, зійде з неба і померлі в Христі воскреснуть першими; потім ми, що лишились живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом. Отже, потішайте один одного цими словами». (Очевидно, деякі члени християнського збору в Солуні на той час вже померли. Павло заохочував позосталих потішати одне одного надією на воскресіння. Він нагадав їм, що померлий Ісус воскрес; отже, з приходом Господа ті з вірних християн, які померли, теж мали б воскреснути, щоб бути з Христом).

Про кого в 1 Солунян 4:17 говориться, що вони будуть ‘підхоплені на хмарах’?

Вірш 15-й пояснює, що це вірні, які ‘залишаються до приходу Господа’, тобто ще живуть у час приходу Христа. Чи вони колись помруть? Згідно з Римлян 6:3—5 і 1 Коринтян 15:35, 36, 44 (процитовано на  сторінці 269), вони мусять померти, перш ніж зможуть отримати небесне життя. Але їм непотрібно залишатися мертвими, чекаючи на повернення Христа. Вони будуть «підхоплені» відразу, «як оком змигнути», щоб бути з Господом. (1 Кор. 15:51, 52; також Об’явлення 14:13).

Чи Христос з’явиться видимо на хмарі і тоді забере вірних християн в небо на очах світу?

Чи Ісус говорив, що світ знову буквально бачитиме його?

Ів. 14:19: «Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви [його вірні учні] Мене бачити будете, бо живу Я — і ви жити будете!» (Курсив наш). (Пор. 1 Тимофія 6:16).

 Що означають слова, що Господь «зійде з неба»?

Чи міг би Господь, як сказано в 1 Солунян 4:16, ‘зійти з неба’ без того, щоб його можна було побачити буквальними очима? За днів стародавніх Содома і Гоморри Єгова сказав, що він ‘зійде й побачить’, що чинять люди (Бут. 18:21). Але коли Єгова робив той огляд, його не бачила жодна людина, хоча люди бачили посланих ним представників — ангелів (Ів. 1:18). Подібно Ісус не мусив би повертатися в тілі, щоб звернути увагу на своїх вірних послідовників на землі і нагородити їх.

В якому тоді розумінні люди «побачать» Господа, «що йтиме на хмарах»?

Ісус передрік: «Побачать тоді «Сина Людського [Ісуса Христа], що йтиме на хмарах [«у хмарі», Хом.]» із силою й великою славою!» (Луки 21:27). Ані ці слова, ані подібні слова в інших віршах не суперечать тому, що Ісус сказав в Івана 14:19. Подумайте: що сталось біля гори Сінай, коли Бог ‘прийшов в густій хмарі’ до народу, як сказано у Вихід 19:9? Бог був присутній невидимо; ізраїльтяни бачили видимий доказ його присутності, але ніхто з них у дійсності не бачив Бога на власні очі. Так само й коли Ісус сказав, що прийде «у хмарі», то, безумовно, мав на увазі, що він буде невидимим для людських очей, але все ж люди знатимуть про його присутність. Вони «побачать» його очима розуму, усвідомивши факт, що він присутній. (За додатковою інформацією дивіться розділ «Повернення Христа»).

Чи можливо, щоб християни були взяті на небо зі своїми фізичними тілами?

1 Кор. 15:50: «Це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде».

Чи випадок з пророком Іллею суперечить цьому? Зовсім ні. Той випадок слід розуміти у світлі чітких слів Ісуса, сказаних через сотні років після того: «Не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов,—  Людський Син» (Ів. 3:13). Хоча й можна було бачити, як «вознісся Ілля в вихрі на небо», але це не означає, що він увійшов у духовну сферу. Чому? Тому що пізніше повідомляється, що він надсилає царю Юди листа докору (2 Цар. 2:11; 2 Хр. 21:1, 12—15). Ще до того, як люди винайшли літаки, Єгова використав там власний спосіб (вогненну колісницю і вихор), щоб підняти Іллю з землі в небо, де літають птахи, і перенести його в інше місце. (Пор. Буття 1:6—8, 20).

Чи, може, вірні християни будуть таємно забрані в небо, просто зникнуть з землі, не помираючи?

 Рим. 6:3—5 (Дерк.): «Невже ж не знаєте, що всі ми, які охрестилися в Христа Ісуса, охрестилися в смерть Його? ...Якщо ми з’єдналися з Ним подобою смерті Його, то будемо з’єднані з Ним і подобою воскресіння». (Те, що сталося у випадку Ісуса, було взірцем. Його учні, як також інші люди, знали, що він помер. Він не повернувся до небесного життя, аж поки не помер і не воскрес).

1 Кор. 15:35, 36, 44: «Дехто скаже: «Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?» Нерозумний,— що ти сієш, те не оживе, як не вмре. Сіється тіло звичайне [«тілесне», Бач.],— встає тіло духовне». (Отже, перш ніж людина отримує те духовне тіло, вона вмирає, чи не так?)

Чи перед великою скорботою Господь чудом забере з землі всіх вірних християн?

Матв. 24:21, 22: «Скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться». (Тут не говориться, що всі «вибрані» будуть забрані в небо, перш ніж почнеться велика скорбота, правда ж? Швидше це може вказувати на те, що декотрі з них, разом зі своїми товаришами в тілі, переживуть ту велику скорботу на землі).

Об’яв. 7:9, 10, 14: «Потому я глянув,— і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого  люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І волали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!» (...) «Це ті, що прийшли від великого горя [«з великої скорботи», Турк.]». (Щоб «прийти з» чогось, треба спочатку туди потрапити або бути там. Отже, цей великий натовп мусить складатися з людей, які зазнали тої великої скорботи і вийшли з неї цілими). (Щодо їхнього перебування на землі дивіться сторінки 222, 223).

Який захист матимуть правдиві християни протягом великої скорботи?

Рим. 10:13: «Кожен, хто покличе Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС], буде спасений».

Соф. 2:3: «Шукайте Господа [«Єгову», НС], всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення,— може будете сховані ви в день Господнього гніву!» (Також Ісаї 26:20).

Чи, може, всіх правдивих християн буде забрано в небо після великої скорботи?

Матв. 5:5: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони».

Пс. 37:29: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». (Також вірші 10, 11, 34).

1 Кор. 15:50: «Тіло й кров посісти Божого Царства не можуть».

Дивіться також розділ «Небо».

Чому декотрих християн забирається в небо, щоб бути з Христом?

Об’яв. 20:6: «Вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років». (Оскільки вони мають царювати з Христом, то мусять бути люди, над якими вони царюватимуть. Що це за люди? Див. Матвія 5:5 і Псалом 37:29).

Дивіться також розділ «Народження знову».

 Чи ті, хто йде до неба, будуть повернені пізніше на землю, щоб жити вічно тут в Раю?

Прип. 2:21: «Замешкають праведні землю [«праведні будуть жити на землі», Дерк.], і невинні зостануться в ній». (Зверніть увагу, в цьому вірші не говориться, що праведні люди повернуться на землю, а сказано, що вони зостануться на ній).

1 Сол. 4:17 (Дерк.): «І так ми [християни, підхоплені в небо] будемо завжди з Господом» (курсив наш).

«Чи ви вірите, що люди будуть підхоплені в небо?»

Можна відповісти: «Я помітив, що не всі люди однаково розуміють, що означає підхоплення на небо. Чи можна запитати, як ви це розумієте? [...] У будь-якій справі корисно порівнювати свої думки з тим, що говориться в самій Біблії. (Використай відповідні частини вищенаведеного матеріалу)».

Або можна сказати: «Мені пояснювали, що підхоплення на небо — це план порятунку для християн. Багато людей вважають, що таким чином вони уникнуть прийдешньої великої скорботи. Чи й ви так вважаєте?» Тоді можна додати: 1) «Безумовно, нам хотілося б мати у той час Божий захист, і мене дуже підбадьорюють вірші, в яких показано, як ми можемо скористатися з нього (Соф. 2:3)». 2) «Цікаво, що, згідно з Біблією, Бог порятує деяких вірних людей саме тут, на землі (Прип. 2:21, 22). Це відповідає наміру, який Бог мав на початку, коли створив Адама й оселив його в Раю, чи ж не так?»

Інша можливість: «Напевно, ви маєте на увазі, що християни, які житимуть в кінці цієї системи речей, будуть взяті на небо, так? [...] Чи ви колись задумувалися, що́ вони будуть робити в небі, коли потраплять туди? [...] Зверніть увагу, що сказано в Об’явлення 20:6 (і 5:9, 10)... Але над ким вони царюватимуть? (Пс. 37:10, 11, 29)».