Як кожен з нас може набути правдивого знання і мудрості?

Прип. 1:7; Пс. 111:10 (Хом.): «Страх Господній — початок премудрости [«знання», прим. в Хом.]» і «початок мудрости». (Чи був би можливим цілісний погляд на  всесвіт, якби він був не творивом розумного Творця, а результатом дії якоїсь сліпої, ірраціональної сили? Чи можна набути мудрості, вивчаючи щось ірраціональне у своїй суті? Ті, хто намагається зрозуміти всесвіт або саме життя, не беручи при цьому до уваги Бога та його наміри, постійно зазнають розчарування. Вони помилково інтерпретують те, про що дізнаються, і неправильно використовують зібрані факти. Не брати до уваги віру в Бога означає відкидати ключ до точного знання і відмовлятися від можливості мати справді послідовну систему поглядів).

Прип. 2:4—7: «Якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,— тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,— бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання й розум! Він спасіння [«практичну мудрість», НС] ховає для щирих». (Єгова подає необхідну допомогу через своє писане Слово і видиму організацію. Потрібно також мати щире бажання й докладати особистих зусиль, у тому числі конструктивно використовувати свої розумові здібності).

Чи реалістично сподіватися, що з цього Джерела можна отримати абсолютну істину?

2 Тим. 3:16; Ів. 17:17: «Усе Писання Богом надхнене». «[Ісус сказав до свого небесного Отця:] Твоє слово — то правда». (Чи ж не розсудливо сподіватися, що Творець Усесвіту буде повністю розуміти його? У Біблії він не розповів нам усього про Всесвіт, але те, що він наказав записати, не припущення, а істина. Він також виявив у Біблії свій намір щодо землі та людства і сказав, як здійснить його. Божа необмежена сила, незрівнянна мудрість, бездоганна справедливість і велика любов гарантують, що цей намір буде повністю здійснений, причому найліпшим способом. Отже, його риси є для нас запорукою того, що його опис свого наміру абсолютно достовірний; це істина).

Звідки походять людські філософії?

Вони походять від людей, які мають обмежені можливості. Біблія говорить нам: «Не в силі людини,  коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єрем. 10:23). Історія свідчить, що намагання ігнорувати це обмеження не дало добрих результатів. Одного разу «відповів Господь Йову із бурі й сказав: «Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни! Де ти був, коли землю основував Я? Розповіж, якщо маєш знання!» (Йова 38:1—4). (Люди за своєю природою мають обмежені можливості. До того ж їхній життєвий досвід відносно малий і, як правило, обмежений однією культурою чи одним середовищем. Тому їхнє знання вузьке, а все настільки взаємозв’язане, що вони постійно виявляють певні фактори, котрих раніше не брали до уваги в достатній мірі. Будь-яка філософія, яку вони створять, віддзеркалюватиме ці обмеження).

Філософії створені недосконалими людьми. «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23). «Буває, дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти» (Прип. 14:12). (Через таку недосконалість людські філософії часто віддзеркалюють звичайний егоїзм, який, може, й веде до короткочасного задоволення, але також несе з собою розчарування і багато нещасть).

На них впливають демонські духи. «Ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Ів. 5:19, УКУ). «[Той], що зветься диявол і сатана... зводить усесвіт» (Об’яв. 12:9). «Ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних» (Еф. 2:2). (Філософії, які заохочують людей бути неслухняними до Божих здорових і праведних вимог, віддзеркалюють такий вплив. Тому не дивно, що, як свідчить історія, людські філософії та задуми часто приносили горе масам людей).

Чому доказом ясного мислення є дослідження вчень Ісуса Христа, а не людських філософій?

Кол. 1:15—17: «Він [Ісус Христос] є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі... усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все  Ним стоїть». (Завдяки своїм близьким взаєминам з Богом Ісус може допомогти нам пізнати правду про Бога. Більш того, Ісус як той, через кого створено все інше, має повне знання про цілий створений всесвіт. Жодний філософ не може сказати такого про себе).

Кол. 1:19, 20: «Вгодно було [Богові], щоб у Нім [Ісусі Христі] перебувала вся повнота, і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров’ю хреста Його, через Нього». (Отже, Ісус Христос є тим, через кого Бог має намір відновити гармонійні стосунки між собою і всім створінням. Бог також доручив Ісусові правління над усією землею, як показано в Даниїла 7:13, 14. Таким чином, наші перспективи на життя в майбутньому залежать від того, чи ми набуваємо знання про Ісуса і чи дотримуємось його вказівок).

Кол. 2:8: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом». (Яка ж то була б прикра помилка: вибрати таку оманливу людську філософію, замість набувати правдиву мудрість як учень Ісуса Христа — найвеличнішої, після самого Бога, особи у Всесвіті!)

Як Бог ставиться до «мудрості», яку пропонує людська філософія?

1 Кор. 1:19—25: «Написано: «Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!» Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту? Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість [з погляду світу] проповіді... Бо Боже й немудре [яким вважає його світ] — розумніше воно від людей, а Боже немічне [яким воно може здаватися світові] — сильніше воно від людей!» (Такий Божий погляд, безумовно, не є свавільним чи нерозсудливим. У Біблії, найпоширенішій книзі у світі, Бог чітко розкрив свій намір. Він посилає своїх свідків обговорювати цей намір з усіма, хто хоче слухати. Як же безглуздо будь-якому створінню вважати себе мудрішим за Бога!)