Розділ 8

Намагання перемогти

СМІРНА

1. а) Який збір тепер одержує звістку від прославленого Ісуса? б) Що Ісус пригадував християнам того збору, називаючи себе «Перший й Останній»?

СЬОГОДНІ стародавній Ефес лежить зруйнований. Але на тій території, куди була скерована Ісусова друга звістка, все ще стоїть шумне місто. Близько 55 кілометрів на північ від руїн Ефеса розкинулось турецьке місто Ізмір, де навіть сьогодні можна знайти ревний збір Свідків Єгови. Тут у першому столітті було місто Смірна. Зверніть увагу на Ісусові наступні слова: «А до Ангола Церкви [«збору», НС] в Смірні напиши: «Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив» (Об’явлення 2:8). Цією звісткою Ісус пригадує християнам у Смірні, що він був перший з тих, хто до кінця зберіг вірність і кого Єгова сам воскресив до безсмертя в духовній сфері, а також останній, хто так воскрес. Ісус сам воскрешатиме всіх  помазаних християн. Тому доречно, що саме він дав пораду своїм братам, які надіються мати разом з ним безсмертя в небі.

2. Чому слова Того, хто «був мертвий й ожив», потішають усіх християн?

² Ісус першим пройшов шлях переслідування за праведність, і за це він одержав належну нагороду. Його вірність до самої смерті й воскресіння є основою для надії всіх християн (Дії 17:31). Факт, що Ісус «був мертвий й ожив», показує те, що будь-які терпіння заради правди не даремні. Ісусове воскресіння дуже підбадьорює всіх християн, а особливо тих, які мусять страждати за свою віру. Чи ти в подібній ситуації? Якщо так, то нехай Ісусові наступні слова до збору в Смірні підбадьорять і тебе.

3. а) Як Ісус підбадьорив християн у Смірні? б) Чому Ісус сказав, що християни у Смірні ‘багаті’, хоча вони були вбогі?

³ «Я знаю діла твої, і біду, і убозтво,— але ти багатий,— і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони — зборище [«синагога», Герасимчук] сатани» (Об’явлення 2:9). Ісус не критикує своїх братів у Смірні, а тільки сердечно хвалить їх. Вони пережили велике горе через свою віру. Вони були вбогі матеріально, напевно, через вірність (Євреїв 10:34). Християни в Смірні цікавились головним чином духовними речами й складали собі скарби на небі, як радив Ісус (Матвія 6:19, 20). Отже, в очах Архіпастиря вони ‘багаті’. (Порівняйте Якова 2:5).

4. Від чиїх рук дуже постраждали християни в Смірні і як Ісус дивився на тих противників?

⁴ Ісус помічає, що християни в Смірні зазнали багато страждань від рук євреїв. На початку багато представників їхньої релігії рішуче протистояли поширенню християнства (Дії 13:44, 45; 14:19). Тепер, тільки через кілька десятиліть після падіння Єрусалима, ці євреї в Смірні виявляють такий же самий сатанинський дух. Не дивно, що Ісус називає їх «синагогою Сатани» *!

5. Які випробовування ще мали зносити християни в Смірні?

⁵ Ісус втішає християн у Смірні, які зустріли таку ненависть: «Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!» (Об’явлення 2:10). Тут Ісус два рази вживає слово «вас» у множині, показуючи, що його слова стосуються цілого збору. Ісус не може обіцяти, що випробовування християн у Смірні незабаром закінчаться. Декотрі з них будуть переслідувані та вкинені до в’язниць. Вони матимуть біду «десять день». Десять — це число, яке символізує земну повноту або цілісність. Навіть християни, які бережуть свою моральну чистоту і є багатими духовно, будуть ґрунтовно випробувані протягом свого тілесного життя.

6. а) Чому християнам у Смірні не слід боятися? б) Як Ісус закінчив свою звістку зборові в Смірні?

⁶ Проте християнам у Смірні не слід боятись або йти на компроміс. Якщо вони будуть вірні до кінця, то одержать нагороду — «вінець життя», що для них значитиме безсмертя в небі (1 Коринтян 9:25; 2 Тимофія 4:6—8). Апостол Павло дуже цінив цю нагороду і був готовий заради неї пожертвувати всім, навіть своїм земним життям (Филип’ян 3:8). Очевидно, вірні християни в Смірні відчували те ж саме. Ісус закінчує свою звістку так: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]: переможець не буде пошкоджений від другої смерти»  (Об’явлення 2:11). Переможцям забезпечене безсмертя в небі, їх не торкатиметься більше смерть (1 Коринтян 15:53, 54).

«Біда десять день»

7, 8. Яким чином християнський збір був ‘випробуваний’ у 1918 році, подібно як збір у Смірні?

⁷ Так само як християни в Смірні, клас Івана і його товариші сьогодні випробовувались і далі випробовуються. Їхня вірність під час випробовування є доказом того, що вони Божі люди (Марка 13:9, 10). Незабаром після початку Господнього дня Ісусові слова до християн у Смірні дуже втішили невелику міжнародну групу людей Єгови (Об’явлення 1:10). Ще з 1879 року вони черпали з Божого Слова духовне багатство, яким щедро ділилися з іншими. Але протягом першої світової війни їх почали дуже ненавидіти й переслідувати, зокрема тому, що їх не охоплювала воєнна гарячка і частково тому, що вони безстрашно викривали помилки загальновизнаного християнства. Переслідування, від якого вони постраждали і яке було підбурене декотрими провідниками загальновизнаного християнства, досягло найвищої точки в 1918 році й було подібне до страждань християн у Смірні від рук єврейської громади в тому місті.

⁸ Хвиля переслідувань у Сполучених Штатах Америки дійшла до кульмінації, коли арештували нового президента Товариства Вартової башти Джозефа Ф. Рутерфорда і сімох його товаришів, яких 22 червня 1918 року посадили в тюрму, засудивши більшість з них до 20 років  позбавлення волі. Через дев’ять місяців їх випустили на поруки. А 14 травня 1919 року апеляційний суд скасував той несправедливий вирок; виявилось, що в ході судового розгляду було допущено 125 помилок. Римсько-католицького суддю Мантона, лицаря ордену святого Григорія Великого, який в 1918 році відмовився випустити цих християн на поруки, засудили в 1939 році на два роки ув’язнення і наклали на нього штраф у розмірі 10 000 доларів за те, що він шість разів вимагав і приймав хабарі.

9. Як Гітлер поводився зі Свідками Єгови в нацистській Німеччині і як на це реагувало духівництво?

⁹ Під час нацистського режиму в Німеччині Гітлер повністю заборонив проповідницьку діяльність Свідків Єгови. Протягом років тисячі Свідків кидали в концтабори, де багато з них померло, а сотні молодих чоловіків були страчені за те, що відмовились служити в Гітлеровій армії. Слова католицького священика, надруковані в газеті «Німецький шлях» за 29 травня 1938 року, є доказом того, що духівництво схвалювало переслідування Свідків Єгови. Він сказав зокрема: «У світі вже є одна країна, в якій діяльність так званих... Дослідників Біблії [Свідків Єгови] заборонена. Та країна — Німеччина! ...Коли Адольф Гітлер прийшов до влади і католицька єпархія в Німеччині повторила йому свою просьбу, то Гітлер сказав: «Ці так звані Ревні Дослідники Біблії [Свідки Єгови] є порушниками спокою людей... я вважаю їх шарлатанами; не буду терпіти цього американського суддю Рутерфорда та його наклепи на німецьких католиків і через це припиняю діяльність [Свідків Єгови] у Німеччині». До цього священик додав: «Браво!»

10. а) Яке переслідування зустріли Свідки Єгови протягом Господнього дня? б) Які часто бувають наслідки, коли християни борються в суді за релігійну свободу?

¹⁰ Протягом Господнього дня Змій та його насіння вели постійну боротьбу проти помазаних християн та їхніх товаришів. Багатьох з них було ув’язнено і злісно переслідувано (Об’явлення 12:17). Ці вороги продовжували ‘чинити зло під виглядом закону’, але люди Єгови непохитно твердили, що «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Псалом 94:20, Дерк.; Дії 5:29). У 1954 році у «Вартовій башті» (англ.) було сказано: «Понад сімдесят країн протягом минулих сорока років приймало обмежувальні постанови та переслідувало Свідків Єгови». Коли було можливо, ці християни боролись за релігійну свободу і в деяких країнах здобули очевидну перемогу. Тільки в Сполучених Штатах Америки Свідки Єгови добились у Верховному суді 23 сприятливих рішень.

11. Яке Ісусове пророцтво відносно знака його присутності сповнилося на Свідках Єгови в Господній день?

¹¹ Жодна інша група не слухалась так сумлінно Ісусового наказу віддати кесареве — кесареві (Луки 20:25; Римлян 13:1, 7). Однак членів жодної іншої групи в стількох країнах з різними формами правління не ув’язнювали так, як Свідків Єгови; це переслідування триває і до цього часу в Америці, Європі, Африці та Азії. У своєму знаменному пророцтві відносно знака своєї присутності Ісус сказав: «На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє» (Матвія 24:3, 9). І справді, це пророцтво сповнялося на християнських свідках Єгови протягом Господнього дня.

12. Як клас Івана підтримував Божих людей, щоб ті могли зносити переслідування?

¹² Для того щоб підкріпити Божих людей зносити біду, клас Івана постійно пригадував їм суть Ісусових слів до християн у Смірні. Наприклад, коли почалося нацистське переслідування, то у «Вартовій башті» (англ.) в 1933 і 1934 роках поміщались такі статті, як «Не бійтеся їх», де обговорювалось Матвія 10:26—33, «Тяжке випробовування» на основі Даниїла 3:17, 18 і «Лев’ячі пащі» під провідним віршем з Даниїла 6:23. Протягом 1980-х років, коли  Свідки Єгови зносили жорстоке переслідування в понад 40 країнах, «Вартова башта» зміцнювала Божих людей такими статтями, як «Щасливі, хоч переслідувані!» і «Християни зносять переслідування з витривалістю» *.

13. Чому Свідки Єгови, так само як християни у Смірні, не бояться переслідування?

¹³ Протягом тих символічних десятьох днів християнські свідки Єгови справді зносять фізичне переслідування та інші види випробовування. Так само як християни в Смірні, вони не бояться; жодному з нас не слід боятись того, що обставини у світі погіршуються. Ми приготовлені зносити випробовування, навіть радісно сприйняти «грабунок свого майна» (Євреїв 10:32—34). Вивчаючи і засвоюючи Боже Слово, ми приготовимось стояти непохитно у вірі. Будь впевнений, що Єгова може охоронити твою вірність і дійсно зробить це. «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:6—11).

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 39]

Приблизно 50 років історики збирали докази про вірність Свідків Єгови під час нацистського режиму. У книжці «Матері в батьківщині» (англ.), виданій 1986 року, історик Клаудія Кунц сказала: «Переважна більшість усіх німців ненацистського походження пристосувалась до життя під режимом, який ненавиділа... На другому кінці статистичного та ідеологічного явища було 20 000 Свідків Єгови, які практично всі до одного категорично відмовлялись покоритися нацистській державі... Найзгуртованішу групу, яка не піддалася нацизму, живила релігія. Від самого початку Свідки Єгови відмовилися співробітничати з нацистською державою в якій би то не було галузі. Навіть після того, як у 1933 році гестапо знищило їхній центр (у Німеччині), а в 1935 році наклало заборону на діяльність цієї секти, вони все ж таки відмовилися вигукувати «Хайль Гітлер». Близько половини (більшість чоловіків) усіх Свідків Єгови було заслано до концтаборів, тисячу страчено, а ще тисяча померла від 1933 до 1945 року... Католики та протестанти слухалися свого духівництва, яке спонукувало їх співробітничати з Гітлером. Якщо вони не слухалися, то протистояли наказам і церкви, і держави».