Сум і радість через кінець Вавилона
Розділ 37
Сум і радість через кінець Вавилона
1. Яка буде реакція «царів земних» на несподіване знищення Вавилона Великого?
КІНЕЦЬ Вавилона — це добра новина для народу Єгови, але як же на це дивляться народи? Іван каже: «І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його. Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: «Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!» (Об’явлення 18:9, 10).
2. а) Чому «царі земні» сумують за Вавилоном Великим, якщо знищили її десять рогів червоної звірини? б) Чому охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці?
2 Ця реакція народів може виглядати дивною, коли взяти до уваги те, що Вавилон був знищений символічними десятьма рогами червоної звірини (Об’явлення 17:16). Після знищення Вавилона «царі земні», очевидно, усвідомлять, наскільки релігія допомагала тримати людей у покорі і спокою. Духівництво оголошувало війни святими, діяло у ролі вербувальника до війська і своїми проповідями заохочувало юнаків іти на фронт. Релігія створювала ширму святості, за якою діяли зіпсуті правителі, пригноблюючи простих людей. (Порівняйте Єремії 5:30, 31; Матвія 23:27, 28). Але зверніть увагу на те, що ці охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці. Вони не підходять ближче, щоб допомогти їй. Вони голосять над її кінцем, але їхній сум не настільки великий, щоб вони пішли через неї на ризик.
Купці плачуть і сумують
3. Хто ще шкодує за знищеним Вавилоном Великим і які причини на це висловлює Іван?
3 Не тільки царі земні шкодують за Вавилоном Великим. «І земні купці будуть плакати та голосити [«засумують», Кул.] за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,— вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і вісону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового, і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і лівану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських. І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе [Вавилоне Великий], і все сите та світле пропало для тебе,— і вже їх ти не знайдеш!» (Об’явлення 18:11—14).
4. Чому «купці» плачуть і сумують над знищенням Вавилона Великого?
4 Справді, Вавилон Великий був близьким другом і добрим клієнтом багатих купців. Наприклад, чоловічі монастирі, жіночі монастирі і церкви загальновизнаного християнства за минулі століття нагромадили дуже багато золота, срібла, дорогоцінних каменів, цінного дерева та іншого роду матеріальних достатків. Крім того, з релігійного благословення робляться марнотратні закупівлі і влаштовуються п’яні оргії, що супроводжують зневажливе для Христа Різдво та інші так звані свята. Місіонери загальновизнаного християнства проникають у далекі країни, відкриваючи нові ринки збуту для «купців» цього світу. У XVII столітті в Японії католицизм, який прибув у ту країну разом з купцями, навіть втручався у феодальні війни. Говорячи про одну вирішальну битву під мурами осакського замку, «Британська енциклопедія» (англ.) каже: «Воїни Токугави побачили на прапорах ворога хрести й образи́ Спасителя та святого Якова, покровителя Іспанії». Переможна фракція почала переслідувати католицизм у тій країні й майже цілком ліквідувала його. Втручання церкви у сьогоднішні світські справи теж не принесе їй благословення.
5. а) Як голос з неба продовжує описувати сумування «купців»? б) Чому купці також ‘стоять здалека’?
5 Голос з неба продовжує: «Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити [«сумувати», Кул.], і казати: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в вісон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами, бо за одну годину згинуло таке велике багатство» (Об’явлення 18:15—17а). «Купці» оплакуватимуть свого комерційного партнера — Вавилон Великий. Справді, це «горе» для них. Зверніть увагу, що їхній сум самолюбний, бо вони, так само як царі, ‘стоять здалека’. Вони не підходять ближче, щоб допомогти Вавилону Великому.
6. Що говорить голос з неба про моряків і чому вони плачуть?
6 Іван продовжує: «І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі,— стали здалека, і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: «Котре до великого міста подібне?» І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи [«сумуючи», Кул.], і кажучи: «Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!» (Об’явлення 18:17б—19). Стародавній Вавилон був комерційним містом з великим флотом. Подібно Вавилон Великий веде комерцію за допомогою «багатьох вод» своїх людей. Це дає роботу багатьом його релігійним підданим. Якою економічною катастрофою буде для них знищення Вавилона Великого! Вже не буде такого джерела засобів для існування, як він.
Радість через її спустошення
7, 8. Як голос з неба доводить звістку про Вавилон Великий до апогею і хто відгукнеться на ті слова?
7 Коли стародавній Вавилон впав під натиском мідян і персів, сповнилось пророцтво Єремії: «Над Вавилоном будуть веселитись земля й небо, й усе, що на них живе» (Єремії 51:48, Хом.). Після знищення Вавилона Великого голос із неба доводить цю звістку до апогею, кажучи про Вавилон Великий: «Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!» (Об’явлення 18:20). Єгова й ангели, а також апостоли і ранні християнські пророки, які вже воскресли і зайняли свої становища 24 старців, радітимуть з причини спустошення Божого стародавнього ворога. (Порівняйте Псалом 97:8—12).
8 Справді, всі «святі»,— воскреслі на небо чи ще живі на землі,— а також великий натовп інших овець дуже радітимуть. Згодом усі давні вірні слуги воскреснуть до життя в новій системі і теж радітимуть. Божі люди не намагалися відімстити своїм переслідувачам з фальшивої релігії. Вони пам’ятають слова Єгови: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Римлян 12:19; Повторення Закону 32:35, 41—43). Тепер Єгова відплатив. Він помстився за всю кров, пролиту Вавилоном Великим.
Скинення великого жорна
9, 10. а) Що тепер робить і говорить сильний ангел? б) Яка дія, подібна до тої, яку вчинив сильний ангел в Об’явлення 18:21, відбулася в час Єремії і що це гарантувало? в) Що гарантує вчинок сильного ангела в Івановому видінні?
9 Те, що Іван бачить далі, підтверджує остаточність вироку Єгови над Вавилоном Великим: «І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике,— і вже він не знайдеться!» (Об’явлення 18:21). За днів Єремії була виконана подібна дія, що мала глибоке пророче значення. Єремія під натхненням записав у книзі «все те лихо, що прийде на Вавилон». Він дав книгу Сераї і сказав йому піти у Вавилон. Там, слухаючись наказу Єремії, Серая прочитав проголошення проти міста: «Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним». Тоді Серая прив’язав до книги камінь і кинув її в ріку Євфрат, кажучи: «Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу» (Єремії 51:59—64).
10 Вкинення у річку книги, прив’язаної до каменя, гарантувало, що Вавилон відійде в забуття і ніколи не буде відбудований. Те, що на очах в Івана сильний ангел виконує щось подібне, теж гарантує, що Єгова сповнить свій намір стосовно Вавилона Великого. Цілковите зруйнування стародавнього Вавилона свідчить про те, що станеться з фальшивою релігією в недалекому майбутньому.
11, 12. а) З якими словами сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого? б) Що Єремія пророкував про відступницький Єрусалим і прообразом чого це служить на наш час?
11 Сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого і каже: «І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жодного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі! І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!» (Об’явлення 18:22, 23, Ог., 1988).
12 Подібними словами Єремія пророкував про відступницький Єрусалим: «Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло. Уся ця земля стане пустинею й руїною» (Єремії 25:10, 11, Хом.). Будучи головною частиною Вавилона Великого, загальновизнане християнство стане безжиттєвою руїною, яскравим прообразом якої був стан Єрусалима після 607 року до н. е. Загальновизнане християнство, яке колись легковажно тішилось і метушилося з буденним шумом, буде завойоване і покинуте.
13. Яка несподівана зміна стається з Вавилоном Великим і як це впливає на його «купців»?
13 Станеться саме так, як ангел говорив Іванові: вся могутня, міжнародна імперія Вавилона Великого перетвориться на покинену пустку. Її «купці», до яких належать найбільші мільйонери, користуються релігією заради особистого зиску або для прикриття своїх вчинків, і духівництво отримує користь, коли потрапляє разом з ними в центр уваги. Ті купці втратять свого компаньйона. Уже не буде Вавилона Великого, який би обдурював народи своїми містичними релігійними ритуалами.
Жахлива вина крові
14. Як сильний ангел пояснює причину суворості вироку Єгови і що подібне сказав Ісус, коли він був на землі?
14 На закінчення сильний ангел пояснює, чому Єгова так суворо судить Вавилон Великий. «Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі» (Об’явлення 18:24). Під час свого служіння на землі Ісус сказав релігійним провідникам Єрусалима, що вони несуть відповідальність за «усю праведну кров, що пролита була на землі, від крови Авеля». Тому те зіпсуте покоління було знищене в 70 році н. е. (Матвія 23:35—38). Сьогодні інше покоління прихильників релігії має на собі вину крові через переслідування Божих слуг.
15. З яких двох причин на католицькій церкві в нацистській Німеччині лежить вина крові?
15 У своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина» (англ.) Ґюнтер Луї пише: «Коли 13 квітня [1933 року] в Баварії заборонили діяльність Свідків Єгови, церква навіть прийняла завдання від Міністерства освіти й релігії доносити на членів тієї секти, які далі сповідували заборонену релігію». Тому католицька церква також відповідальна за заслання тисяч Свідків у концтабори; її руки заплямовані кров’ю сотень страчених Свідків. Коли молоді Свідки, як, наприклад, Вільгельм Куссеров, показали, що можуть мужньо прийняти смерть через розстріл, Гітлер вирішив, що така смерть була надто легкою для тих, що відмовляються від військової служби через своє сумління; тому 20-літнього Вольфганга, Вільгельмового брата, стратили на гільйотині. Разом з тим, католицька церква заохочувала молодих католиків іти на смерть за батьківщину. Вина крові, що лежить на церкві, дуже явна!
16, 17. а) За яку вину крові слід спитати з Вавилона Великого і як Ватикан став винним у крові євреїв, що загинули під час фашистських погромів. б) Яка є перша причина, чому фальшива релігія відповідальна за смерть мільйонів людей, котрі загинули в сотнях війн тільки у цьому столітті?
16 Проте у пророцтві говориться, що з Вавилона Великого слід спитати за кров «побитих усіх на землі». Це правда навіть у наш час. Наприклад, оскільки інтриги католицької церкви допомогли Гітлерові прийти до влади в Німеччині, Ватикан поділяє жахливу вину крові за смерть шістьох мільйонів євреїв під час фашистських погромів. Крім того, тільки в цьому XX сторіччі у сотнях війн загинуло понад сто мільйонів чоловік. Чи фальшива релігія відповідальна за це? Безумовно, і то з двох причин.
17 Перша причина полягає в тому, що багато війн пов’язані з релігійними відмінностями. Наприклад, на релігійній основі в Індії в 1946—1948 роках спалахували сутички між мусульманами та індусами. Сотні тисяч людей втратили життя. Конфлікт між Іраном та Іраком у 80-х роках був результатом сектантських розбіжностей, теж загинули сотні тисяч людей. У кривавій боротьбі між католиками та протестантами в Північній Ірландії втратили життя тисячі людей. Постійне кровопролиття в Лівані також пов’язане з релігією. Дослідивши цю справу, журналіст К. Л. Зульцберґер сказав у 1976 році: «Це похмура правда, що, мабуть, половина або й більше війн, які тепер ведуться у світі, є явними релігійними конфліктами або пов’язані з релігійними незгодами». І так було завжди протягом бурхливої історії Вавилона Великого.
18. Яка є друга причина, чому на світових релігіях лежить вина крові?
18 А яка ж друга причина? З погляду Єгови, на світових релігіях лежить вина крові, оскільки вони не навчають своїх послідовників правди про вимоги Єгови до його слуг. Вони не вчать людей, що Божі правдиві поклонники повинні наслідувати Ісуса Христа й любити одні одних, незважаючи на національність (Михея 4:3, 5; Івана 13:34, 35; Дії 10:34, 35; 1 Івана 3:10—12). Оскільки релігії Вавилона Великого не навчають людей цього, їхні прихильники втягаються у вир міжнародних війн. Яким очевидним це стало у двох світових війнах першої половини цього століття, котрі розпочались у країнах загальновизнаного християнства, і, як наслідок цього, послідовники тої самої релігії вбивали одні одних! Коли б усі, що називали себе християнами, додержувалися біблійних принципів, то цих війн не було б.
19. Яку жахливу вину крові несе Вавилон Великий?
19 Єгова вважає Вавилон Великий винним за все це кровопролиття. Коли б релігійні провідники, а особливо провідники загальновизнаного християнства, навчали своїх людей біблійної правди, то ніколи не було б такого великого кровопролиття. Справді, прямо чи непрямо, велика розпусниця і світова імперія фальшивої релігії Вавилон Великий мусить відповісти перед Єговою не тільки за «кров пророків, і святих», яких вона переслідувала і вбивала, але за кров «побитих усіх на землі». Вавилон Великий справді несе жахливу вину крові. Її знищення буде заслуженим!
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 270]
Ціна компромісу
Ґюнтер Луї пише у своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина»: «Коли б від самого початку німецький католицизм рішуче протистояв нацистському режиму, цілком можливо, що світова історія виглядала б інакше. Це піднесло б моральний престиж церкви, навіть коли б і не зупинило Гітлера і всі його злочини. Правда, людські жертви такого протистояння були б великі, але це було б жертвування заради найблагороднішої справи. Без підтримки тилу Гітлер, можливо, не відважився б воювати, і це врятувало б життя мільйонам людей. ...Коли тисячі німецьких антинацистів були замучені до смерті в гітлерівських концтаборах, коли було винищено польську інтелігенцію, коли загинули сотні тисяч росіян через те, що з ними поводились як зі слов’янськими унтерменшен [недолюдками], і коли було страчено 6 000 000 чоловік за «неарійство», діячі католицької церкви в Німеччині підтримували режим, який здійснював ці злочини. Папа римський, духовний провідник і головний вчитель моралі римсько-католицької церкви, мовчав» (Сторінки 320, 341).
[Ілюстрація на сторінці 268]
«Горе, горе»,— кажуть правителі.
[Ілюстрація на сторінці 268]
«Горе, горе»,— кажуть купці.
