Розділ 9

Тримаймося ймення Ісуса

ПЕРГАМ

1. Який збір одержав Ісусову наступну звістку і що являло собою місто, в якому жили ті християни?

ПОДОРОЖУЮЧИ вздовж берега 80 кілометрів на північ від Смірни, а тоді ще 24 кілометри вглиб країни через Каїкську низину, прибуваємо до міста Пергам, сьогодні — Бергама. Місто було відоме своїм храмом Зевса, або Юпітера. У XIX столітті археологи перевезли вівтар того храму в Німеччину, і він, а також багато статуй та рельєфів язичеських богів дотепер зберігаються у музеї Пергамон в Берліні. Яку ж звістку Господь Ісус має для цього збору, що живе серед такого ідолопоклонства?

2. Як Ісус представляється і що означає, що в нього є «меч обосічний»?

² По-перше, Ісус представляється, кажучи: «А до Ангола Церкви [«збору», НС] в Пергамі напиши: «Оце каже Той, що має меча обосічного» (Об’явлення 2:12). Ісус тут повторює те саме, що говорить про себе в Об’явлення 1:16. Як Суддя і Виконавець вироку, він знищить тих, хто переслідує його учнів. Яке ж утішаюче запевнення! Проте що стосується суду, то нехай члени збору теж послухаються перестороги, що Єгова, діючи через цього «Ангола заповіту», Ісуса Христа, ‘буде свідком швидким’ проти всіх тих, які називають себе християнами і займаються ідолопоклонством, неморальністю, говорять неправду, є нечесні й занедбують нужденних (Малахії 3:1, 5; Євреїв 13:1—3). Необхідно дотримуватися поради й зважати на докір, що їх Бог висловлює через Ісуса!

3. Яке фальшиве поклоніння мало місце у Пергамі і чому можна казати, що там був «престол сатани»?

 ³ Ісус тепер говорить зборові: «Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани» (Об’явлення 2:13а). Ті християни справді мешкали в середовищі поклоніння Сатані. Крім храму Зевса там була каплиця Асклепія — бога лікування. Пергам теж був відомим центром культу імператора. Єврейське слово, перекладене як «сатана», означає «противник», а його «престол» — це його світове правління, дозволене Богом на якийсь час. (Йова 1:6, «Переклад нового світу Святого Письма» з примітками, англ., примітка). Надзвичайно розвинуте ідолопоклонство в Пергамі є доказом того, що «престол» Сатани був твердо укріплений в тому місті. Як же лютило Сатану те, що християни в тому місті не схилились перед ним, відкинувши націоналістичне поклоніння!

4. а) За що Ісус хвалить християн у Пергамі? б) Що намісник римського імператора Пліній написав до імператора Траяна відносно свого поводження з християнами? в) Який шлях вибрали християни в Пергамі, незважаючи на небезпеку?

⁴ Так, «престол сатани» був саме там, у Пергамі. Ісус продовжує: «І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний» (Об’явлення 2:13б). Яка ж підбадьорлива похвала! Без сумніву, Антипу стратили за те, що він не погоджувався з демонськими обрядами й не поклонявся римському імператорові. Незабаром після того, як Іван одержав це пророцтво, Пліній Молодший, намісник римського імператора Траяна, написав Траянові, пояснюючи йому, як він поводиться з особами, що обвинувачуються в належності до християнства; імператор схвалив його спосіб дій. Тих, що зрікалися християнської віри, звільняли, коли, за словами Плінія, «вони повторяли за мною звернення до богів, жертвували пахощі і вино твоєму образу [Траяна]... і, крім того, проклинали Христа». Усіх християн страчували. Незважаючи на таку небезпеку, християни в Пергамі не зрікалися своєї віри. Вони ‘трималися Ймення Ісуса’, непохитно шануючи його як Промовця Єгови й призначеного Суддю. Вони вірно наслідували Ісуса як свідки Царства.

5. а) Який сучасний двійник культу імператора призвів до важких випробовувань християн у цьому XX столітті? б) Як «Вартова башта» допомогла християнам?

⁵ За різних ситуацій Ісус викривав Сатану як правителя теперішнього злого світу, але, оскільки Ісус був вірний Богові, Сатана не мав влади над ним (Матвія 4:8—11; Івана 14:30). У цьому XX столітті могутні держави, а особливо «цар північний» і «цар південний», змагаються, щоб запанувати над світом (Даниїла 11:40). Вони розворушили патріотичний запал, і давній культ імператора знаходить свого сучасного двійника у хвилі націоналізму, яка тепер захлеснула світ. Статті про нейтралітет у «Вартовій башті» (англ.) за 1 листопада 1939 року і знову за 1 листопада 1979 року, а також за 1 березня 1987 року (укр.) докладно роз’яснили біблійне вчення відносно цього питання, даючи керівництво християнам, котрі бажають ходити в ім’я Єгови й перемогти світ так, як Ісус відважно переміг його (Михея 4:1, 3, 5; Івана 16:33; 17:4, 6, 26; 18:36, 37; Дії 5:29).

6. Яку непохитну позицію вибрали Свідки Єгови сьогодні, подібно до Антипи?

⁶ Така порада була дуже потрібна. Перед лицем нездорових патріотичних пристрастей Свідки Єгови, як помазані, так і їхні товариші, мусили бути непохитними у своїй вірі. У Сполучених Штатах Америки сотні дітей та вчителів було вигнано зі шкіл через те, що вони не віддавали честі національному прапору, а в Німеччині Свідків Єгови жорстоко переслідували тому, що вони відмовлялися віддавати честь свастиці. Як уже було сказано, гітлерівські нацисти стратили тисячі вірних слуг Єгови через те, що вони відмовилися брати участь у націоналістичному ідолопоклонстві. У 1930-ті роки, у розквіт синтоїстського  культу імператора в Японії, два піонери посіяли багато насіння Царства на Тайвані, що був окупований Японією. Військова влада посадила їх у тюрму, де один з них помер від рук жорстоких тюремників. Іншого пізніше звільнили, щоб тільки послати кулю в спину — сучасний Антипа. До цього часу декотрі країни вимагають поклоніння національним символам і виключної відданості державі. Багатьох молодих Свідків кидали в тюрми, і чимало було страчено за свою відважну позицію християнського нейтралітету. Якщо ти є молодою особою і сьогодні знаходишся у подібній ситуації, то щоденно вивчай Боже Слово, щоб ‘вірувати на спасіння душі’ і мати надію на вічне життя (Євреїв 10:39—11:1; Матвія 10:28—31).

7. Як одні діти в Індії зустрілися з проблемою націоналістичного поклоніння і які були наслідки?

⁷ Діти в школах теж зустрічаються з подібними проблемами. У 1985 році в штаті Керала (Індія) троє дітей Свідків Єгови не пішли на компроміс зі своєю вірою, що основана на Біблії, відмовляючись співати національний гімн. Вони стояли шанобливо, коли інші діти співали, але все ж таки їх виключили зі школи. Їхній батько звернувся до Верховного суду Індії, два судді якого прийняли рішення на користь дітей, сміливо заявляючи: «Наша традиція навчає нас терпимості; філософія навчає нас терпимості; наша конституція проявляє терпимість; не зраджуймо її». Статті в газетах і прихильні редакторські відзиви про цей випадок поінформували цілу країну — близько одної п’ятої населення світу, що в Індії живуть християни, які поклоняються правдивому Богу Єгові та вірно дотримуються біблійних принципів.

Шкідливі впливи

8. Яку догану Ісус вважає за потрібне дати християнам у Пергамі?

⁸ Так, християни в Пергамі зберігали свою вірність. «Але,— каже Ісус,— трохи Я маю на тебе». Чим же вони заслужили догану? Ісус каже: «Бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили» (Об’явлення 2:14).

9. Ким був Валаам і як його порада поклала «спотикання перед синами Ізраїля»?

⁹ За днів Мойсея моавський цар Балак найняв Валаама, неізраїльського пророка, який дещо знав про те, як Єгова діє, щоб той прокляв Ізраїль. Єгова протистояв Валаамові, змушуючи його поблагословити ізраїльтян і оголосити горе їхнім ворогам. Валаам заспокоїв обурення Балака, запропонувавши йому звернутися до більш підступних заходів: нехай жінки Моаву спокусять ізраїльських чоловіків до грубої статевої неморальності та ідолопоклонства фальшивому богові, пеорському Ваалові! Ця тактика виявилась успішною. Єгова запалав праведним гнівом на ізраїльтян і послав поразку, через яку загинуло 24 000 тих ізраїльських розпусників, і ця поразка мучила їх, аж поки священик Пінхас не почав діяти, щоб усунути зло з-поміж Ізраїлю (Числа 24:10, 11; 25:1—3, 6—9; 31:16).

10. Які камені спотикання були в пергамському зборі і чому ті християни, можливо, думали, що Бог не звертатиме уваги на їхні переступи?

 ¹⁰ Чи за Іванових днів у Пергамі були подібні камені спотикання? Так, були! У збір просочувалися неморальність та ідолопоклонство. Ті християни не слухались Божих пересторог, даних через апостола Павла (1 Коринтян 10:6—11). І оскільки вони вже витерпіли переслідування, то, можливо, думали, що Єгова не звертатиме уваги на їхні статеві переступи. Тому Ісус прямо сказав, що вони мусили уникати такого зла.

11. а) У чому християнам слід бути обережними і яких думок їм слід уникати? б) Скількох було позбавлено спілкування із християнським збором протягом років і за який переступ здебільшого?

¹¹ Подібно і сьогодні християни мусять бути обережні, щоб ‘благодать Бога нашого не обертати у привід на розпусту’ (Юди 4, Дерк.). Ми зобов’язані ненавидіти зло і ‘вмертвляти тіла свої’ для того, щоб вести чистий спосіб життя, гідний християнина (1 Коринтян 9:27; Псалом 97:10; Римлян 8:6). Ми ніколи не повинні думати, що ревність у служінні Богові та вірність під час переслідування дають нам право мати неправильну в статевому відношенні поведінку. Протягом років із всесвітнього християнського збору було виключено десятки тисяч чоловік, більшість — через статеву неморальність. У декотрі роки позбавлених спілкування зі збором було більше, ніж тих стародавніх ізраїльтян, що впали через пеорського Ваала. Будьмо обережні, щоб ніколи не попасти в таке товариство! (Римлян 11:20; 1 Коринтян 10:12).

12. Які принципи стосуються християн сьогодні так само, як і Божих слуг у давнину?

¹² Ісус також оголошує догану християнам у Пергамі за те, що вони «їли ідольські жертви». Що це за жертви? Беручи до уваги Павлові слова до коринтян, можна дійти висновку, що декотрі, мабуть, зловживали своєю християнською свободою і навмисно ображали сумління інших. Але більш імовірно, що вони якимсь чином брали безпосередню участь в ідольських церемоніях (1 Коринтян 8:4—13; 10:25—30). Вірні християни сьогодні мусять користуватися християнською свободою, керуючись несамолюбною любов’ю, щоб не давати іншим приводу для спотикання. Певно, що їм слід уникати сучасних форм ідолопоклонства, зокрема не поклонятись теле- і кінозіркам, спортсменам і не робити богом гроші або навіть власний шлунок! (Матвія 6:24; Филип’ян 1:9, 10; 3:17—19).

Уникаймо сектантства!

13. Як Ісус знову докоряє християнам у Пергамі й чому цей докір потрібний?

¹³ Ісус продовжує докоряти християнам у Пергамі, кажучи: «Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само» (Об’явлення 2:15). Перед тим Ісус похвалив ефесян за те, що вони ненавиділи діла цієї секти. Але християнам у Пергамі була потрібна порада, щоб вони не дозволили сектантству проникнути в збір. Вони мусили рішучіше підтримувати християнські норми, щоб зберегти єдність, про яку молився Ісус, як про це описано в Івана 17:20—23. Необхідно «і напучувати здоровим навчанням, і докоряти тим, хто противиться» (Тита 1:9, НС).

14. а) Проти кого християнський збір мусив боротися ще з ранніх часів і як апостол Павло описав їх? б) Яких Ісусових слів повинен послухатись той, хто, можливо, схильний приєднатися до відступницької групи?

¹⁴ Ще з ранніх часів християнський збір мусив боротися з гордими відступниками, які облесливою та облудною мовою «роблять розділення і спокуси всупереч вченню», яке Єгова постачає через свій канал (Римлян 16:17, 18, Дерк.). Майже у всіх своїх посланнях апостол Павло перестерігає перед цією загрозою *. У наш час, коли Ісус відновив у правдивому зборі християнську чистоту і єдність, небезпека сектантства все ще існує. Тому той, хто, можливо, схильний приєднатися до відступницької  групи і, таким чином, утворювати секту, повинен послухатись наступних слів Ісуса: «Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст» (Об’явлення 2:16).

15. Як починається сектантство?

¹⁵ Як починається сектантство? Самозваний учитель, можливо, сіє сумніви, суперечить якійсь біблійній істині (наприклад, що зараз останні дні) і утворює окрему групу із числа учнів, що йдуть за ним (2 Тимофія 3:1; 2 Петра 3:3, 4). Або хтось критикує спосіб, яким Єгова виконує своє діло, і проявляє дух поблажливості до самого себе, заявляючи, що в Біблії не міститься наказ проповідувати Царство від дому до дому і що в цьому взагалі немає ніякої потреби. Якщо б така особа брала участь у цьому служінні, так само як Ісус і його апостоли, то це, можливо, впокорило б її; однак дехто воліє відділитися й не утруднювати себе; такі особи тільки деколи збираються окремими групами для читання Біблії (Матвія 10:7, 11—13; Дії 5:42; 20:20, 21). Вони вигадують щось своє про Спомин Христової смерті, про біблійний наказ стримуватися від крові, святкування свят і вживання тютюну. Крім того, вони принижують ім’я Єгови і незабаром вертаються назад до привільного способу життя Вавилона Великого. І що ще гірше — Сатана спонукує декотрих накидатися та «бити своїх товаришів-слуг», колишніх братів (Матвія 24:49, Хом.; Дії 15:29; Об’явлення 17:5).

16. а) Чому ті, хто вагається через вплив відступників, повинні негайно покаятися? б) Що чекає нерозкаяних?

¹⁶ Той, хто вагається через відступницький вплив, мусить негайно звернути увагу на Ісусів заклик покаятися! Відступницьку пропаганду конче треба відкидати, як отруту, чим вона дійсно і є! Основою відступництва є заздрість та ненависть, на протилежність праведності, невинності і привабливим істинам, якими Ісус живить свій збір (Луки 12:42; Филип’ян 1:15, 16; 4:8, 9). Що ж до тих, які не хочуть покаятися, то Господь Ісус справді ‘воюватиме з ними мечем Своїх уст’. Він пересіває людей для того, щоб зберігалась єдність, за яку він молився того вечора, коли востаннє був зі своїми учнями на землі (Івана 17:20—23, 26). Оскільки відступники відкидають основану на любові пораду й допомогу, подану їм зорями в його правиці, Ісус судить та карає їх «з найбільшою суворістю» і направляє їх до «зовнішньої темряви». Таких позбавляється спілкування, щоб вони не діяли між Божими людьми, як та закваска (Матвія 24:48—51, НС; 25:30; 1 Коринтян 5:6, 9, 13; Об’явлення 1:16).

‘Прихована манна і білий камінь’

17. Яка нагорода готується для помазаних християн, які ‘переможуть’, і з чим християни в Пергамі мусили боротись?

¹⁷ Велика нагорода готується для тих, хто слухається Ісусової поради, даної під  керівництвом святого духу Єгови. Послухайте! «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто,— тільки той, хто приймає його» (Об’явлення 2:17). Таким чином, християн у Пергамі, так само як і у Смірні, заохочується ‘перемагати’. Якщо християни в Пергамі, де стоїть престол Сатани, бажають досягти успіху, то мусять уникати ідолопоклонства. Вони повинні боротися проти неморальності, сектантства, відступництва, пов’язаних з Балаком, Валаамом і николаїтською сектою. Якщо ті помазані християни робитимуть так, то будуть запрошені їсти «приховану манну». Що це означає?

18, 19. а) Що це за манна, яку Єгова постачав ізраїльтянам? б) Яка манна була прихована? в) Що символізує споживання прихованої манни?

¹⁸ За Мойсеєвих днів Єгова давав ізраїльтянам для їжі манну, коли вони мандрували пустинею. Манна не була прихованою, оскільки кожного дня, крім суботи, вона появлялась вранці надзвичайним способом, вкриваючи землю, немов тонкий іній. Бог постачав її для їжі тим ізраїльтянам. На згадку про це Єгова наказав Мойсеєві зберігати трохи цього «хліба» в золотій посудині всередині святого ковчега угоди — «для [Ізраїлевих] поколінь» (Вихід 16:14, 15, 23, 26, 33; Євреїв 9:3, 4).

¹⁹ Який же відповідний символ! Ця манна зберігалась у Святеє Святих, в якому над віком ковчега ширяло чудесне світло, символізуючи присутність самого Єгови (Вихід 26:34). Нікому не дозволялося входити в те святе місце для того, щоб їсти приховану манну. Проте Ісус сказав, що його помазані послідовники, які будуть переможцями, їстимуть «приховану манну». Так само як Христос, вони входять «не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо» (Євреїв 9:12, 24). Після свого воскресіння вони зодягаються в нетлінність та безсмертя — чудесні дари Єгови, символізовані тим, що їм дано їсти нетлінну «приховану манну». Який же чудовий привілей для переможців! (1 Коринтян 15:53—57).

20, 21. а) Що символізує давання білого каменя помазаним християнам? б) Яку надію має великий натовп з огляду на те, що є тільки 144 000 білих каменів?

²⁰ Вони теж одержують «білого каменя». У римському суді камінцями оголошували вироки *. Білий камінець означав виправдання, а чорний — засуд на смерть. Християнам у Пергамі Ісус дав «білого каменя», а це означає, що він вважає їх невинними, чистими і непорочними. Але Ісусові слова можуть мати ще додаткове значення. У римські часи камінці використовувались як пропускні квитки на важливі події. Отже, білий камінь може вказувати на щось дуже особливе для помазаного християнина-переможця — його прийняття на почесне місце у небі на весіллі Агнця. Існує тільки 144 000 таких каменів (Об’явлення 14:1; 19:7—9).

²¹ Чи це означає, що на тебе не звернено уваги, якщо ти належиш до великого натовпу співпоклонників помазаних християн? Зовсім ні! Хоч тобі не дано білого каменя, що уможливлює доступ у небо, все ж ти можеш пережити велику скорботу й брати участь у радісній праці відновлення Раю на землі, якщо доведеш свою вірність. Разом з тобою у цій праці братимуть участь воскреслі вірні Богові люди з дохристиянських часів, а також інші вівці, що померли недавно. Згодом усі викуплені мертві воскреснуть, щоб жити на райській землі (Псалом 45:17; Івана 10:16; Об’явлення 7:9, 14).

22, 23. Що означає ім’я, написане на камені, який даний помазаним християнам, і як це повинно підбадьорювати нас?

²² Що це за нове ім’я, написане на камені? Ім’я дозволяє розпізнати особу, воно відрізняє її від усіх інших. Помазані християни  одержать каменя після того, як закінчать своє земне служіння переможно. Ясно, що ім’я, написане на камені, стосується їхнього привілею з’єднатися з Ісусом на небі, а це таке царське служіння, яке характеризується найтіснішими зв’язками з Ісусом і до якого допускаються тільки спадкоємці небесного Царства, котрі глибоко цінують цей привілей. Отже, цього імені, або призначення, «не знає ніхто,— тільки той, хто приймає його». (Порівняйте Об’явлення 3:12).

²³ Який же стимул для класу Івана ‘чути, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]’ і застосовувати це! Яке ж підбадьорення для їхніх товаришів, великого натовпу, служити вірно разом з ними, поки вони ще можуть втішатися товариством помазанців тут, на землі, і брати участь з ними у проголошуванні Царства Єгови!

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 43]

Ці докази дуже поширеного язичеського поклоніння знаходяться серед експонатів музею Пергамон в Берліні.

[Ілюстрація на сторінці 45]

Певна кількість манни зберігалась у ковчезі угоди. Давання символічної прихованої манни помазаним християнам-переможцям означає, що вони одержать безсмертя.

[Ілюстрація на сторінці 45]

Білий камінь — це дозвіл ввійти на весілля Агнця.