Розділ вісімнадцятий

«Вони не є частиною світу»

1. а) Чого Ісус просив стосовно учнів, молячись перед своєю смертю? б) Чому так важливо не бути «частиною світу»?

У НІЧ перед смертю Ісус молився за своїх учнів. Він знав, що вони зноситимуть величезні випробування від Сатани, тому просив свого Отця: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу [«не є частиною світу», НС] вони, як і Я не від світу» (Івана 17:15, 16). Чому так важливо бути відокремленим від світу? Бо його правителем є Сатана. Християни не хочуть стати частиною світу, який перебуває під контролем Сатани (Луки 4:5—8; Івана 14:30; 1 Івана 5:19).

2. Чому можна сказати, що Ісус не був частиною світу?

² Ісус не був частиною світу, але це не означало, що він не любив ближніх. Якраз навпаки, він зціляв хворих, воскрешав померлих і навчав людей про Боже Царство. Ісус навіть віддав своє життя за людство. Однак він не любив безбожного складу розуму і поведінки, яка виявляла дух сатанинського світу. Отож він застерігав проти таких справ, як неморальні бажання, матеріалістичний спосіб життя і прагнення видатного становища (Матвія 5:27, 28; 6:19—21; Луки 20:46, 47). Тому не дивно, що Ісус також не втручався в політику. Хоча він був євреєм, проте не ставав на чийсь бік у політичних суперечках між Римом і євреями.

 «Моє Царство не є частиною цього світу»

3. а) У чому звинуватили Ісуса єврейські релігійні провідники перед Пилатом і чому? б) З чого видно, що Ісус не мав наміру стати людським царем?

³ Зверніть увагу, що́ трапилося, коли єврейські релігійні провідники заарештували Ісуса та привели до римського намісника, Понтія Пилата. Насправді їх непокоїло те, що Ісус викривав їхнє лицемірство. Щоб спонукати намісника вжити заходів проти Ісуса, вони висунули таке звинувачення: «Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він — Христос Цар» (Луки 23:2). Без сумніву, це була брехня, бо за рік перед тим, коли люди хотіли зробити Ісуса царем, він відмовився (Івана 6:15). Ісус знав, що в майбутньому має стати небесним Царем (Луки 19:11, 12). До того ж звести його на престол мали не люди, а сам Єгова.

4. Як Ісус ставився до сплати податків?

⁴ Лише за три дні до Ісусового арешту фарисеї намагалися спіймати його на слові: коли він скаже щось незаконне про сплату податків. Але Ісус промовив: «Покажіте динарія [римську монету] Мені. Чий образ і напис він має?» Вони відказали: «Кесарів». А Він їм відказав: «Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Луки 20:20—25).

5. а) Який урок дав Ісус учням під час свого арешту? б) Як Ісус пояснив свої дії? в) Чим закінчився суд над Ісусом?

⁵ Ісус не закликав до бунту проти світської влади. Коли солдати та інші чоловіки прийшли заарештувати Ісуса, Петро витягнув меча і відрубав вухо одному з них. Але Ісус сказав: «Сховай свого меча в  його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:51, 52). Наступного дня Ісус пояснив свою поведінку Пилату: «Моє Царство не із світу цього [«не є частиною цього світу», НС]. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям» (Івана 18:36). Пилат визнав, що проти Ісуса не було ‘ані однієї провини такої, про що вони оскаржали’. Але піддавшись вимогам юрби, він наказав розп’яти Ісуса (Луки 23:13—15; Івана 19:12—16).

Учні підкоряються керівництву Ісуса

6. Як ранні християни показали, що уникали духу світу, однак любили людей?

⁶ Отже, Ісусові учні розуміли, що́ означає не бути частиною світу. Вони мали уникати безбожного духу та вчинків світу, у тому числі насильницьких і неморальних розваг, які влаштовувались на римській арені та в театрі. За це учнів обзивали людиноненависниками. Але насправді аж ніяк не можна сказати, що християни ненавиділи своїх ближніх, адже вони докладали всіх зусиль, аби допомогти їм отримати пожиток з Божого дару спасіння.

7. а) Що довелося зносити першим Ісусовим учням через те, що вони не були частиною світу? б) Як вони ставилися до політичних правителів та до сплати податків і чому?

⁷ Подібно до Ісуса, його послідовники теж зазнавали переслідувань, причому часто від представників уряду. Проте приблизно 56 року н. е. апостол Павло написав до християн у Римі: «Нехай кожна людина кориться вищій владі [політичним правителям], бо немає влади, як не від Бога». Це не  означає, що Єгова сам настановляє світські уряди. Швидше він просто дозволяє їм існувати доти, доки на землі почне правити лише його Царство. Тому Павло слушно радив християнам поважати представників світської влади і сплачувати податки (Римлян 13:1—7; Тита 3:1, 2).

8. а) До якої міри християни мають підкорятися вищій владі? б) Як ранні християни наслідували приклад Ісуса?

⁸ А втім, підкорення політичним керівникам має бути відносним, а не абсолютним. Коли людські закони суперечать Божим законам, необхідно слухатися Єгови. Зверніть увагу, що́ про ранніх християн написано в книжці «На шляху до цивілізації: світова історія» (англ.): «Християни відмовлялись від деяких обов’язків римських громадян. Християни... вважали, що служити при війську було порушенням їхньої віри. Вони не служили на політичних посадах. Вони не поклонялися імператорові». Коли члени єврейського високого суду «заборонили з погрозою» учням проповідувати, ті відповіли: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:27—29).

9. а) Чому 66 року н. е. християни, що жили в Єрусалимі, втекли з міста? б) Чому їхні дії стали цінним прикладом для нас?

⁹ Коли справа стосувалася політичних і військових суперечок, то учні залишалися повністю нейтральними. У 66 році н. е. євреї в Юдеї підняли повстання проти кесаря. Римська армія відразу оточила Єрусалим. Що робили християни, які перебували в місті? Вони пам’ятали Ісусову пораду втікати з міста. Коли римляни на  деякий час відступили, християни втекли на другий бік річки Йордан у гористу місцевість Пелла (Луки 21:20—24). Завдяки нейтральній позиції вони стали прикладом для вірних християн пізніших часів.

Християнський нейтралітет у ці останні дні

10. а) Якою працею зайняті Свідки Єгови і чому? б) У чому вони залишаються нейтральними?

¹⁰ Чи історія підтверджує, що у період цих останніх днів якась група людей непохитно дотримується нейтралітету, наслідуючи ранніх християн? Так, це — Свідки Єгови. Упродовж цього часу вони проповідують, що лише Боже Царство принесе тривалий мир, добробут і щастя тим, хто любить праведність (Матвія 24:14). Проте у різних суперечках між державами Свідки Єгови залишаються цілковито нейтральними.

11. а) Як нейтральна позиція Свідків Єгови відрізняється від дій духівництва? б) Як ставляться Свідки Єгови до того, що інші роблять в політиці?

¹¹ На противагу цьому духівництво релігій цього світу безпосередньо втручається в політику. У декотрих країнах священнослужителі активно агітують за або проти певних кандидатів. Деякі представники духівництва навіть обіймають політичні посади. Інші ж тиснуть на політиків, щоб ті підтримували програми, схвалені священиками. Однак Свідки Єгови не втручаються в політику. Вони теж не перешкоджають іншим вступати в якусь політичну партію, добиватися якоїсь посади або йти на вибори. Ісус сказав, що його учні не будуть  частиною цього світу, тому Свідки Єгови не беруть жодної участі в політиці.

12. До чого призвело те, що релігії цього світу не займають позиції нейтралітету?

¹² Як і передрік Ісус, народи знову і знову йдуть на війну. Війни точаться навіть у межах одного народу (Матвія 24:3, 6, 7). Релігійні провідники майже завжди підтримують якийсь народ чи групу людей та закликають своїх прихильників робити те саме. До чого це призводить? Члени однієї і тієї ж релігії вбивають одні одних лише тому, що належать до іншої національності чи племені. А це суперечить волі Бога (1 Івана 3:10—12; 4:8, 20).

13. Що доводять факти про нейтралітет Свідків Єгови?

¹³ Проте Свідки Єгови залишалися повністю нейтральними в усіх конфліктах. «Вартова башта» за 1 листопада 1939 року (англ.) зазначала: «Усі, хто по Господній стороні, будуть нейтральними щодо держав, які ведуть війни». За різних обставин Свідки Єгови з усіх народів продовжують непорушно триматися цієї позиції. Вони не дозволяють, щоб політика чи війни, які сіють розділення, зруйнували їхнє міжнародне братство. ‘Мечі свої перекували вони на лемеші, а списи свої — на серпи’. Залишаючись нейтральними, вони не навчаються війни (Ісаї 2:3, 4; 2 Коринтян 10:3, 4).

14. Чого зазнають Свідки Єгови через те, що залишаються відокремленими від цього світу?

¹⁴ Який один з наслідків їхнього нейтралітету? Ісус сказав: «Що ви не зо світу [«не є частиною світу», НС]... тому світ вас ненавидить» (Івана 15:19).  Багато Свідків Єгови були ув’язнені лише за те, що служили Богу. Подібно до християн I століття дехто зазнав катувань і навіть смерті. А це тому, що Сатана — «бог цього віку» — чинить опір Божим служителям, котрі не є частиною цього світу (2 Коринтян 4:4; Об’явлення 12:12).

15. а) Куди прямують усі народи і чого намагаються уникати Свідки Єгови? б) Чому настільки важливо бути відокремленим від світу?

¹⁵ Слуги Єгови щасливі, що не є частиною цього світу, адже усі народи прямують до свого кінця в Армагеддоні (Даниїла 2:44; Об’явлення 16:14, 16; 19:11—21). Ми уникнемо такої загибелі, бо залишаємось окремо від цього світу. Як об’єднаний народ по цілій землі, ми віддані Божому небесному Царству. Оскільки ми не є частиною цього світу, то зазнаємо́ глузувань й переслідування. Однак вже дуже швидко усе це скінчиться, бо теперішній злий світ Сатани буде знищено назавжди. А ті, що служать Єгові, житимуть повіки в його праведному новому світі під правлінням Божого Царства (2 Петра 3:10—13; 1 Івана 2:15—17).

Повторення пройденого

• Як Ісус показував, що означає не бути «частиною світу»?

• Як ранні християни ставилися до а) духу світу, б) світських правителів та в) сплати податків?

• Як сучасні Свідки Єгови виявляють свій християнський нейтралітет?

[Запитання для вивчення]

 [Ілюстрація на сторінці 165]

Ісус пояснив, що він і його послідовники не були «частиною світу».