Розділ дев’ятнадцятий

Єгова безчестить пиху Тира

Ісаї 23:1—18

1, 2. а) Яким містом був стародавній Тир? б) Що пророкував Ісая про Тир?

ВІН був «гарним напрочуд» і мав ‘мнозство усякого добра’ (Єзекіїля 27:4, 12, Хом.). Кораблі його великого флоту плавали морем у далекі краї. Він став «дуже славним у серці морів» і своїм «багатством» «збагачував земських царів» (Єзекіїля 27:25, 33). Саме таким у сьомому столітті до н. е. був Тир — фінікійське місто, розташоване на східному узбережжі Середземного моря.

² Однак у близькому майбутньому на Тир чекало знищення. Приблизно за 100 років до того, як Єзекіїль описав Тир, пророк Ісая передрік падіння цієї фінікійської цитаделі та горе тим, хто залежав від неї. Також Ісая пророкував, що через якийсь час Бог зверне свою увагу на це місто, і воно знову буде процвітати. Як сповнилися слова пророка? І чого ми можемо навчитися з усього, що сталося з Тиром? Чітке розуміння того, що зазнало це місто та чому таке трапилося, зміцнить нашу віру в Єгову і його обітниці.

«Голосіть, кораблі Таршішу»

3, 4. а) Де був розташований Таршіш і які існували зв’язки між Тиром і Таршішем? б) Чому моряки, що торгують з Таршішем, матимуть підстави для ‘голосіння’?

³ В уривку з підзаголовком «Пророцтво про Тир» Ісая проголошує: «Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу» (Ісаї 23:1а). Вважають,  що Таршіш був частиною Іспанії й лежав далеко від Тира — міста східного Середземномор’я *. Але фінікійці були досвідченими мореплавцями й мали великі, придатні для довгих морських подорожей кораблі. Деякі історики дотримуються думки, що фінікійці перші зауважили зв’язок між Місяцем та морськими припливами й відпливами і перші почали використовувати в мореплавстві знання з астрономії. Отже, довга відстань від Тира до Таршіша для них не була перепоною.

⁴ За днів Ісаї далекий Таршіш був для Тира ринком збуту; можливо, що протягом певного періоду Таршіш був головним джерелом багатства Тира. Іспанія має копальні, багаті на поклади срібла, заліза, олова та інших металів. (Порівняйте Єремії 10:9; Єзекіїля 27:12). «Кораблі Таршішу» — мабуть, тирські кораблі, що торгують з Таршішем,— матимуть ґрунтовні підстави для ‘голосіння’, коли оплакуватимуть знищення свого порту.

5. Де дізна́ються про падіння Тира моряки, які повертаються з Таршіша?

⁵ Звідки моряки в морі дізнаються про падіння Тира? Ісая відповідає: «З кіттейського краю... Так було їм відкрито» (Ісаї 23:1б). Очевидно, «кіттейський край» — це острів Кіпр, що лежить за 100 кілометрів на захід від фінікійського берега. Кораблі, що пливуть на схід від Таршіша, роблять тут останню зупинку перед прибуттям до Тира. Отже, моряки дізна́ються про падіння любимого рідного порту під час зупинки на Кіпрі. Як же це їх приголомшить! Прибиті горем, вони ‘голоситимуть’ зі страху.

6. Опишіть зв’язки, які існували між Тиром та Сидоном.

 ⁶ Також страх відчуватимуть люди на фінікійському узбережжі. Пророк говорить: «Замовчіте, мешканці надмор’я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили. І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки [«врожай Нілу», Хом.] — то набуток його, і народам він став за торговицю» (Ісаї 23:2, 3). «Мешканці надмор’я» — сусіди Тира — замовкнуть від неймовірного здивування з приводу страшного падіння Тира. А хто такі «сидонські купці», які «переповнили» цих мешканців, зробивши їх багатими? Спочатку Тир був колонією портового міста Сидона, яке лежало лише за 35 кілометрів на північ від нього. На своїх монетах Сидон називає себе матір’ю Тира. Хоча Тир перевершив Сидон багатством, він і далі залишився «дочкою Сидону», а його мешканці усе ще називають себе сидонянами (Ісаї 23:12). Отже, вислів: «Сидонські купці» — стосується, мабуть, торговельного люду Тира.

7. Як сидонські купці сприяли збагаченню інших?

⁷ Займаючись торгівлею, багаті сидонські купці борознили води Середземного моря. Вони возили до численних місць насіння, тобто зерно, Шіхору — найсхіднішого рукава Нілу в його дельті (Єгипет). (Порівняйте Єремії 2:18). До «урожаю Нілу» входять також інші товари з Єгипту. Торгівля такими товарами та натуральний обмін приносять великі прибутки для цих купців, що подорожують морем, а також для народів, з якими вони торгують. Сидонські торговці переповнюють Тир своїм набутком. Як же вони побиватимуться через його спустошення!

8. Як знищення Тира вплине на Сидон?

⁸ Далі Ісая звертається до Сидона такими словами: «Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська  твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала» (Ісаї 23:4). Після знищення Тира узбережжя, на якому колись стояло місто, буде неродючим та запустілим. Здаватиметься, що море кричатиме від болю, неначе мати, яка втратила своїх дітей. Вона так спантеличена, що заявляє, ніби ніколи не мала їх. Сидон буде соромитись того, що станеться з його дочкою.

9. Через які події люди були перелякані і сумували так само, як після падіння Тира?

⁹ Новина про знищення Тира викличе великий смуток. Ісая каже: «Подібно як у випадку повідомлення про Єгипет, так само й у випадку повідомлення про Тир, люди мучитимуться від сильних болів» (Ісаї 23:5, НС). Біль плакальників буде подібним до болю, який викликало повідомлення про Єгипет. Про яке повідомлення згадує тут пророк? Напевно, сповнення «пророцтва про Єгипет», написаного ним раніше * (Ісаї 19:1—25). А можливо, пророк має на увазі повідомлення про знищення фараонового війська за днів Мойсея, яке викликало повсюдний переляк (Вихід 15:4, 5, 14—16; Ісуса Навина 2:9—11). Хоч би як там було, люди, що почують про знищення Тира, мучитимуться від сильних болів. Їх закликано шукати сховку в далекому Таршіші й наказано голосно висловлювати своє горе: «Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор’я!» (Ісаї 23:6).

Веселе «з давен-давна»

10—12. Опишіть багатство Тира, його давню історію та вплив.

¹⁰ Тир — стародавнє місто, й Ісая, нагадуючи нам про це, запитує: «Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна?» (Ісаї 23:7а). Історія процвітання Тира сягає принаймні часів Ісуса Навина (Ісуса  Навина 19:29, Хом.). Протягом багатьох років Тир був відомий як місто, де виготовлялись вироби з металу та скла, а також пурпур. Одяг з тирського пурпуру високо цінувався, і вельможі прагнули мати розкішні тирські тканини. (Порівняйте Єзекіїля 27:7, 24). Тир — це також торговельний центр сухопутних караванів та велика база імпортно-експортного обороту товарів.

¹¹ Крім того, місто було могутнє у військовому плані. Л. Спраґ де Кам пише: «Фінікійці, хоча не особливо войовничі (вони були торговцями, а не воїнами), захищали свої міста з фанатичною відвагою та впертістю. Ці риси, а також могутній флот, допомогли мешканцям Тира стримати найсильнішу на той час ассирійську армію».

¹² Справді, Тир сильно вплинув на життя Середземноморського регіону. «Його ноги несуть його в далечину оселитися» (Ісаї 23:7б). Фінікійці плавали в далекі краї, засновуючи торгові пости та порти заходження, які іноді переростали в колонії. Наприклад, Карфаген, розташований на північному березі Африки, був колонією Тира. З часом він став переважувати Тир і навіть змагався з Римом за вплив у Середземномор’ї.

Його пиху буде збезчещено

13. Чому поставлено запитання про те, хто наважується проголошувати вирок Тиру?

¹³ З огляду на давню історію Тира та на його багатство постає слушне запитання: «Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?» (Ісаї 23:8). Хто наважується говорити проти міста, яке призначає впливових осіб на високі пости у своїх колоніях та інших місцях — і, отже, є містом,  ‘що корони дає’? Хто наважується говорити проти метрополії, чиї купці — князі, а торговці — шановані люди? Моріс Шейгаб, колишній директор відділу старовини Національного музею в Бейруті (Ліван), сказав: «У період IX—VI століть до Р. Х. Тир займав таке важливе становище, яке мав Лондон на початку XX століття». Отже, хто наважується говорити проти цього міста?

14. Хто проголошує вирок Тиру і чому?

¹⁴ Натхнена відповідь викличе в Тирі переляк. Ісая каже: «Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити [«упокорити», Хом.]» (Ісаї 23:9). Чому Єгова проголошує вирок цьому багатому стародавньому місту? Чи тому, що його жителі — поклонники фальшивого бога Ваала? А може, через зв’язок Тира з Єзавеллю — дочкою Етбаала, царя Сидона, значить, і Тира, яка вийшла заміж за ізраїльського царя Ахава і знищувала пророків Єгови? (1 Царів 16:29, 31; 18:4, 13, 19). Відповідь на обидва запитання — «ні». Тир засуджено за його пиху: він збагатився за рахунок інших народів, у тому числі ізраїльтян. У дев’ятому столітті до н. е. через пророка Йоіла Єгова сказав до Тира та інших міст: «Синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь» (Йоіла 4:6). Чи може Бог пропускати повз увагу те, що Тир ставиться до люду, з котрим Він уклав угоду, лише як до товару?

15. Як Тир зреагує, коли Навуходоносор завоює Єрусалим?

¹⁵ За сто років Тир не зміниться. У 607 році до н. е. військо вавилонського царя Навуходоносора знищить Єрусалим і Тир торжествуватиме: «Ага!» зламалися це двері народів [Єрусалим], він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений» (Єзекіїля 26:2). Тир радітиме, сподіваючись, що знищення  Єрусалима піде йому на користь. Юдейська столиця більше не буде суперником Тира, тому він надіятиметься на більший успіх у торгівлі. Єгова упокорить «славних», які гордо стоять на боці ворогів його народу.

16, 17. Що станеться з жителями Тира після його падіння? (Дивіться примітку).

¹⁶ Ісая продовжує описувати зневагу Єгови до Тира: «Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу,— вже нема перепони — Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати, і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш» (Ісаї 23:10—12).

¹⁷ Чому Тир названо «дочкою Таршішу»? Можливо, тому що після поразки Тира Таршіш стане могутнішим *. Жителі зруйнованого Тира розпорошаться, як річка, що розпливається під час повені,— її береги руйнуються, а води заливають усі поблизькі долини. Звістка Ісаї, скерована до «дочки Таршішу», наголошує на тому, яке лихо спаде на Тир. Сам Єгова простягає свою руку і дає наказ. Ніхто не може змінити того, що має статись.

18. Чому Тир названо «дівчиною, дочкою Сидону» і як зміниться його становище?

¹⁸ Також Ісая називає Тир «дівчиною, дочкою Сидону», а це свідчить про те, що його ще ніколи не захоплювали й не грабували чужоземні завойовники  та що він і досі є непідкореною державою. (Порівняйте 2 Царів 19:21; Ісаї 47:1; Єремії 46:11). Однак тепер Тир буде знищено, деякі його жителі, подібно до біженців, перейдуть у фінікійську колонію, Кіттім. Але, втративши свою економічну могутність, вони не знайдуть там спочинку.

Халдеї спустошать його

19, 20. Хто, згідно з пророцтвом, стане завойовником Тира і як сповнилось це пророцтво?

¹⁹ Яка політична сила виконає вирок Єгови над Тиром? Ісая проголошує: «Це земля ханаанська [«Халдейська», Кул.]; на ніщо обернувсь цей народ,— Ашшур для пустинних звірів влаштував був її [«Це той народ — Ассирія ним не виявилась — вони заснували її для пустельних створінь», НС]. Вони збудували тут башти вартові [«облогові», НС], і палаци її повалили, у руїну її обернули. Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня» (Ісаї 23:13, 14). Тир завоюють халдеї, а не ассирійці. Вони побудують башти облогові, зрівняють з землею його палаци і перетворять цю твердиню кораблів Таршіша на купу руїн.

²⁰ На сповнення пророцтва Тир повстав проти Вавилона незадовго після падіння Єрусалима і Навуходоносор взяв це місто в облогу. Жителі Тира вважали, що їхнє місто неприступне, і тому стали чинити опір. Під час облоги го́лови вавилонських воїнів ‘вилисіли’ від тертя шоломів, а їхні плечі ‘витерлися’ від носіння матеріалів для побудови облогових споруд (Єзекіїля 29:18). Облога дорого обійшлася Навуходоносорові. Він зруйнував материкову частину міста Тира, але здобич вислизнула з його рук. Більшу частину скарбів Тира було перевезено на маленький острів, що лежить приблизно за 800 метрів від берега. Халдейський цар не має флоту і тому не може взяти  острів. Через 13 років Тир капітулює, але він уціліє і побачить сповнення подальших пророцтв.

«Знову він братиме плату»

21. В якому розумінні Тир «забутий» і на який період?

²¹ Ісая пророкує далі: «Станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя» (Ісаї 23:15а). Після знищення вавилонянами материкової частини міста його острівна частина ‘буде забута’. Згідно з пророцтвом, протягом панування «одного царя» — Вавилонської імперії — острівна частина Тира не буде важливою фінансовою силою. Єгова вказав через Єремію, що Тир буде серед народів, які питимуть вино Його гніву. Він говорить: «Ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ» (Єремії 25:8—17, 22, 27). Щоправда, острівна частина міста Тира не була залежна від Вавилону всі 70 років, оскільки Вавилонська імперія впала 539 року до н. е. Очевидно, 70 років — це період найбільшої могутності Вавилонії, коли її царська династія вихвалялася, що підняла свій престол навіть вище «зір Божих» (Ісаї 14:13). Різні народи потрапляли під її панування в різні часи. Але наприкінці 70 років це панування розпадеться. Що тоді станеться з Тиром?

22, 23. Що станеться з Тиром, коли він вийде з-під вавилонського панування?

²² Ісая продовжує: «По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці: «Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!» І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі» (Ісаї 23:15б—17).

²³ Після падіння Вавилону в 539 році до н. е. Фінікія стає сатрапією Мідо-Перської імперії. Перський  монарх Кір Великий — толерантний правитель. Під новим правлінням Тир відновить свою колишню діяльність і докладатиме всіх зусиль, щоб знову здобути славу світового комерційного центру, так само як забута блудниця, що втратила своїх клієнтів, намагається привабити нових, ходячи по місту, граючи на гуслах та співаючи пісні. Чи Тир мав успіх? Так, Єгова дав йому успіх. З часом це місто-острів стало таким багатим, що наприкінці шостого століття до н. е. пророк Захарій сказав: «Тир твердиню собі збудував, і срібла нагромадив, як пороху, а щирого золота — як багна на вулицях» (Захарія 9:3).

‘Стане набуток його присвяченим’

24, 25. а) Як набуток Тира стане присвяченим Єгові? б) Яке пророцтво про Тир надихає Єгова, незважаючи на те що це місто допомагало Божому народу?

²⁴ Які ж дивовижні наступні слова пророка! «Стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу» (Ісаї 23:18). Як матеріальний набуток Тира стане присвяченим? Єгова покерує справами так, що набуток використовуватимуть згідно з Його волею, аби Божий народ їв досита та мав одежу. Це сталося приблизно після повернення ізраїльтян з вавилонського вигнання. Жителі Тира допомагали їм, постачаючи кедрове дерево для відбудови храму. Вони також відновили торгівлю з Єрусалимом (Ездри 3:7; Неемії 13:16).

²⁵ Незважаючи на це, Єгова надихає подальше пророцтво про Тир. Захарій пророкує про багате тепер місто-острів: «Ось Господь зробить бідним його, і на морі поб’є його потугу, і він сам буде пожертий  огнем» (Захарія 9:4). Це сповнилося в липні 332 року до н. е., коли Александр Македонський зруйнував цю горду повелительку морів.

Уникайте матеріалізму та пихи

26. Чому Бог засудив Тир?

²⁶ Єгова засудив Тир за пиху, тобто гордість,— рису, огидну для Нього. «Очі пишні» названі першими серед семи речей, які ненавидить Єгова (Приповістей 6:16—19). Павло пов’язав гордість із Сатаною Дияволом, а в Єзекіїлевому описі пихатого Тира містяться подробиці, що характеризують самого Сатану (Єзекіїля 28:13—15; 1 Тимофія 3:6, Дерк.). Чому Тир був пихатий? Єзекіїль, звертаючись до Тира, каже: «Повищилось твоє серце багатством своїм» (Єзекіїля 28:5). Місто було цілковито віддане торгівлі та нагромадженню грошей. Через успіх у цих сферах Тир став незносно гордим. Послуговуючись Єзекіїлем, Єгова сказав «князеві Тиру»: «Повищилось серце твоє й ти сказав: «Я Бог, сиджу на Божому престолі» (Єзекіїля 28:2).

27, 28. В яку пастку може потрапити людина і як проілюстрував це Ісус?

²⁷ Народи, як і окремі люди, можуть загордитися та розвинути неправильний погляд на матеріальний достаток. Ісус розповів притчу, яка показала, наскільки підступною може бути така пастка. Він говорив про багача, чиї поля дуже добре родили. На радощах чоловік вирішив побудувати для свого урожаю більші клуні і з утіхою сподівався довгого приємного життя. Але так не сталося. Бог сказав йому: «Нерозумний,— ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготував?» Чоловік помер, і його багатство не принесло йому жодної користі (Луки 12:16—20).

 ²⁸ Ісус закінчив свою притчу такими словами: «Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Луки 12:21). У тому, що цей чоловік володів багатством, не було нічого неправильного, і він не вчинив гріха тим, що зібрав добрий урожай. Провина цього чоловіка полягала в тому, що для нього це було найголовнішим у житті. Він повністю покладався на багатство. Дивлячись у майбутнє, він не брав до уваги Бога Єгови.

29, 30. Як Яків застерігав проти самовпевненості?

²⁹ Яків наголосив на цьому дуже рішуче. Він сказав: «А ну тепер ви, що говорите: «Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та  будемо торгувати й заробляти», ви, що не відаєте, що трапиться взавтра,— яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!... Замість того, щоб вам говорити: «Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те» (Якова 4:13—15). Потім Яків показав, як пов’язані між собою багатство та гордість: «Ви хвалитеся в своїх гордощах,— лиха всяка подібна хвальба» (Якова 4:16).

³⁰ І знову ж таки комерційна діяльність не є гріхом. Гріх полягає в гордості, зарозумілості та самовпевненості — рисах, які можуть розвинутись, коли хтось здобуває багатство. Стародавня приповість мудро говорить: «Убозтва й багатства мені не давай». Убозтво може зробити життя дуже важким. Але багатство може спонукати людину ‘відректися [від Бога] і казати: «Хто Господь?»’ (Приповістей 30:8, 9).

31. Які запитання повинен поставити собі християнин?

³¹ Ми живемо у світі, де багато людей стало жертвами пожадливості та егоїзму. Через комерціалізацію суспільства великий наголос ставиться на матеріальному добробуті. Отже, християнинові слід проаналізувати себе, аби переконатись, чи він не потрапляє в ту саму пастку, в яку піймалося комерційне місто Тир. Чи він проводить у гонитві за матеріальними речами так багато часу та віддає для цього стільки енергії, що став рабом багатства? (Матвія 6:24). Чи не заздрить тим, хто має більші та ліпші статки, ніж він? (Галатів 5:26). А коли він багатий, то чи гордість не спонукує його думати, що заслуговує більше уваги та привілеїв, ніж інші? (Порівняйте Якова 2:1—9). Якщо ж небагатий, то чи «хоче багатіти» за будь-яку ціну? (1 Тимофія 6:9). Чи він настільки зайнятий справами, пов’язаними з  бізнесом, що залишає у своєму житті дуже мало часу для служіння Богові? (2 Тимофія 2:4). Чи він так поглинутий гонитвою за багатством, що у веденні своїх торговельних справ ігнорує християнські принципи? (1 Тимофія 6:10).

32. Яке застереження дав Іван і як ми можемо його застосовувати?

³² Хоч би яким було наше економічне становище, Царство повинне завжди займати перше місце в нашому житті. Важливо, щоб ми ніколи не забували слів апостола Івана: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської» (1 Івана 2:15). Це правда, щоб вижити, нам доводиться користуватися економічною системою цього світу (2 Солунян 3:10). Отже, ми ‘цьогосвітнім користуємося’, але так, «як би не користувались» (1 Коринтян 7:31). Якщо надмірно любимо матеріальні речі — те, що у світі, то більше не любимо Єгови. Гонитва за «пожадливістю тілесною, і пожадливістю очам, і пихою життєвою» несумісна з виконанням Божої волі *. А до вічного життя веде са́ме виконання Божої волі (1 Івана 2:16, 17).

33. Як християнам уникати пастки, в яку потрапив Тир?

³³ Тир потрапив у пастку, тому що передусім бажав збагатитися. Він мав успіх у матеріальному плані, став дуже гордим і був покараний за свою пиху. Сьогодні його приклад служить застереженням для народів та окремих осіб. Наскільки ж ліпше слухатись поради апостола Павла! Він заохочує християн ‘не нестися високо і надії не класти на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток’ (1 Тимофія 6:17).

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Карта на сторінці 256]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ЄВРОПА

ІСПАНІЯ (Можливе місцеположення ТАРШІША)

СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ

САРДИНІЯ

КІПР

АЗІЯ

СИДОН

ТИР

АФРИКА

ЄГИПЕТ

 [Ілюстрація на сторінці 250]

Тир підкориться Вавилону, а не Ассирії.

[Ілюстрація на сторінці 256]

Монета із зображенням Мелькарта, головного божества Тира.

[Ілюстрація на сторінці 256]

Модель фінікійського корабля.