Розділ тридцятий

«Втішайте народа Мого»

Ісаї 40:1—31

1. Як Єгова потішає нас?

ЄГОВА — «Бог... потіхи». Він, наприклад, потішає нас своїми обітницями, записаними в його Слові (Римлян 15:4, 5). Коли ми стикаємось, скажімо, зі смертю дорогої нам людини, то що ж може нас більше потішити, ніж обітниця, що ця людина воскресне в Божому новому світі? (Івана 5:28, 29). А хіба не приносить нам полегшення обітниця, що Єгова незабаром покладе край злу й перетворить землю на рай? І чи не потішає нас надія увійти в той прийдешній Рай і ніколи не померти? (Псалом 37:9—11, 29; Об’явлення 21:3—5).

2. Чому ми можемо покладатися на Божі обітниці?

² Чи ми дійсно можемо покладатися на Божі обітниці? Безперечно! Той, хто дав ці обітниці, є цілком надійною Особою. Він має як здатність, так і бажання виконати своє слово (Ісаї 55:10, 11). Це було яскраво підтверджено, коли через пророка Ісаю Єгова пообіцяв відновити правдиве поклоніння в Єрусалимі. Розгляньмо це пророцтво, записане в 40-му розділі книги Ісаї, оскільки воно може зміцнити нашу віру в Єгову, Виконавця обітниць.

Обітниця, що потішає

3, 4. а) Які слова потіхи, що її потребуватиме Божий народ пізніше, записує Ісая? б) Чому жителів Юди та Єрусалима буде забрано у вигнання до Вавилону і скільки триватиме це поневолення?

³ У восьмому столітті до н. е. пророк Ісая записав слова потіхи, якої народ Єгови потребуватиме пізніше.  Сказавши цареві Єзекії про прийдешнє знищення Єрусалима та вигнання єврейського народу до Вавилону, Ісая одразу виголошує слова Єгови про обіцяне повернення: «Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог! Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що скінчилася його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа» (Ісаї 40:1, 2).

⁴ «Утішайте». Перше слово 40-го розділу Ісаї влучно описує звістку світла та надії, поміщену в позосталій частині тієї книги. За те що жителі Юди та Єрусалима стали відступниками, у 607 році до н. е. їх буде забрано у вигнання до Вавилона. Але ці полонені юдеї не служитимуть вавилонянам вічно. Ні, поневолення триватиме тільки до того часу, коли їхня вина буде «вибачена». Скільки саме? За словами пророка Єремії, 70 років (Єремії 25:11, 12). Після того Єгова поведе розкаяний останок з Вавилона до Єрусалима. Коли настане 70-й рік спустошення Юди, як же радітимуть полонені, усвідомлюючи, що надійшов час обіцяного для них визволення! (Даниїла 9:1, 2).

5, 6. а) Чому довга подорож з Вавилона до Єрусалима не стане перешкодою для сповнення Божої обітниці? б) Як повернення юдеїв на батьківщину вплине на інші народи?

⁵ Залежно від вибраної дороги, їм доведеться подолати з Вавилона до Єрусалима від 800 до 1600 кілометрів. Чи довга подорож перешкодить сповненню Божої обітниці? Ні в якому разі! Ісая пише: «Голос кличе: На пустині [«голос покликуючого в пустині», Кул.] вготуйте дорогу Господню [«Єгови», НС], в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські — за долину! І з’явиться слава Господня,  і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли» (Ісаї 40:3—5).

⁶ Часто правителі Сходу, перед тим як вирушити в подорож, висилали чоловіків, які мали приготувати дорогу: вони усували великі камені, навіть вимощували шлях камінням та вирівнювали горби. Коли ж повертатимуться юдеї, у символічному значенні попереду них ітиме сам Бог, усуваючи будь-які перешкоди. Зрештою, ці люди носять ім’я Єгови, і, сповнивши свою обітницю про повернення їх на батьківщину, він прославиться перед усіма народами. Хоч би що думали ці народи, вони будуть змушені побачити: Єгова є Виконавець своїх обітниць.

7, 8. а) Як сповнилися слова з Ісаї 40:3 у першому столітті н. е.? б) Яке більше сповнення пророцтва Ісаї відбулося в 1919 році?

⁷ Повернення юдеїв у шостому столітті до н. е.— не єдине сповнення цього пророцтва. Воно виконалося і в першому столітті н. е. Згідно зі словами з Ісаї 40:3, Іван Хреститель був голосом «покликуючого в пустині» (Луки 3:1—6, Кул.). Будучи під натхненням, Іван застосував слова Ісаї до себе (Івана 1:19—23). Він став готувати дорогу для Ісуса Христа, починаючи з 29 року н. е. * Звістка, яку проголошував Іван перед приходом Ісуса, спонукала людей очікувати обіцяного Месію, щоб вони були готові слухати його і йти за ним (Луки 1:13—17, 76). Усім розкаяним Єгова мав дати через Ісуса свободу, яку може забезпечити лише Боже Царство, звільнивши  їх від гріха та смерті (Івана 1:29; 8:32). Слова Ісаї сповнились у більшому масштабі, коли останок духовного Ізраїлю було визволено з Вавилона Великого в 1919 році; тоді було відновлено правдиве поклоніння.

⁸ А що ж сказати про тих, хто має скористатись з першого сповнення обітниці, тобто про юдейських полонених у Вавилоні? Чи ці люди можуть покладатися на обітницю Єгови, що він поверне їх на улюблену батьківщину? Безумовно! Тепер Ісая, використовуючи яскраві слова та ілюстрації зі щоденного життя, наводить переконливі докази, чому вони можуть бути цілком упевнені, що Єгова виконає своє слово.

Бог, чиє слово повіки стоїть

9, 10. Як Ісая протиставляє скороминущість людського життя незмінності Божого «Слова»?

⁹ По-перше, слово Того, Хто обіцяє повернення, стоїть повіки. Ісая пише: «Голос кличе: «Звіщай!» Я ж спитав: «Про що буду звіщати?» Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польовий: трава засихає, а квітка зів’яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ — то трава: Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме» (Ісаї 40:6—8).

¹⁰ Ізраїльтяни добре знають, що трава не залишається повіки. Протягом посушливої пори від сильної спеки трава змінюється: зелений колір втрачається, вона пересихає і стає бурою. У деяких аспектах людське життя подібне до трави, воно таке ж тимчасове (Псалом 103:15, 16; Якова 1:10, 11). Ісая протиставляє скороминущість людського життя незмінності Божого «Слова» — того, що Бог виклав про свій намір. «Слово... нашого  Бога» триває повік. Коли говорить Бог, ніщо не може анулювати його слів або перешкодити їхньому сповненню (Ісуса Навина 23:14).

11. Чому ми можемо покладатися на Єгову, що він виконає обітниці, поміщені в його написаному Слові?

¹¹ Сьогодні намір Єгови викладений на письмі у Біблії. Біблія стикалась із сильною протидією протягом багатьох століть, і безстрашні перекладачі та інші люди ризикували своїм життям, щоб зберегти її. Однак лише цим не можна пояснити, чому вона вціліла. Уся честь за її збереження належить Єгові, «Богу живому, Який перебуває повік» та охороняє своє Слово (1 Петра 1:23—25, Дерк.). Оскільки Єгова зберіг своє написане Слово, то чи не можемо ми покладатись на нього, що він виконає обітниці, поміщені в тому Слові?

Сильний Бог, який ніжно піклується про своїх овець

12, 13. а) Чому можна покладатись на обітницю про повернення? б) Яка добра новина є для юдейських вигнанців і в чому вони можуть бути впевнені?

¹² Ісая подає другу причину, чому можна покладатись на обітницю про повернення. Цю обітницю дає сильний Бог, який ніжно піклується про свій народ. Пророк продовжує: «На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону [«жінко, що несеш добру новину для Сіону», НС], свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! Ось прийде Господь, Бог, як сильний [«та ще й із силою», примітка в НС], і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його — відплата Його. Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм  позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде» (Ісаї 40:9—11).

¹³ У біблійні часи жінки мали звичай під час святкування перемог вигукувати або співати про добру новину, пов’язану з виграними битвами чи з прийдешнім полегшенням (1 Самуїла 18:6, 7; Псалом 68:12). Ісая пророчо показує, що для юдейських вигнанців є добра новина — новина, яку можна  безстрашно вигукувати навіть з вершин гір, бо Єгова поведе своїх людей назад до улюбленого Єрусалима! У цьому вони можуть бути впевнені, оскільки Єгова прийде, «та ще й із силою». Тому ніщо не може перешкодити виконанню його обітниці.

14. а) Як Ісая ілюструє ніжність, з якою Єгова поведе свій народ? б) Який приклад показує, що пастухи ніжно дбають про своїх овець? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 405).

¹⁴ Проте Бог є не тільки сильним, але й ніжним. Ісая з теплотою описує, як Єгова поведе своїх людей на батьківщину. Єгова подібний до ніжного пастиря, який збирає ягнят і несе їх на своєму «лоні». Тут слово «лоно», очевидно, стосується верхніх складок одягу. У них пастухи іноді носять новонароджених ягнят, які не встигають іти за отарою (2 Самуїла 12:3). Безперечно, така зворушлива картина з життя пастуха служить для поневолених людей Єгови запевненням, що він з любов’ю піклуватиметься ними. Немає сумніву, що такий сильний та водночас ніжний Бог заслуговує довір’я: він виконає те, що обіцяв їм!

15. а) Коли Єгова прийшов, «та ще й із силою», і хто є ‘раменом, що панує для Нього’? б) Яку добру новину слід безстрашно проголошувати?

¹⁵ Слова Ісаї мають велике пророче значення для нашого часу. У 1914 році Єгова прийшов, «та ще й із силою», і встановив своє Царство на небі. ‘Рамено, що панує для Нього’— це його Син Ісус Христос, якого Єгова звів на небесний престол. У 1919 році Єгова визволив своїх помазаних слуг на землі з рабства Вавилона Великого. Тоді розпочалося цілковите відновлення чистого поклоніння живому й правдивому Богові. Цю добру новину слід безстрашно проголошувати, вигукувати про неї, так би мовити, з вершин гір, щоб вона розносилась по всій землі. Тож піднесімо наші голоси і сміливо звіщаймо  іншим про те, що Бог Єгова відновив своє чисте поклоніння на землі!

16. Яким чином Єгова веде свій народ сьогодні і який взірець він цим подає?

¹⁶ Слова з Ісаї 40:10, 11 мають для нас сьогодні ще інше практичне значення. Наскільки потішає те, як ніжно Єгова веде свій народ. Так само як пастух розуміє потреби окремих овець, у тому числі маленьких ягнят, котрі не встигають іти за іншими вівцями, Єгова розуміє обмеження кожного свого вірного слуги. Крім того, як ніжний Пастир, Єгова дає взірець для християнських пастирів. Старійшини повинні ніжно ставитись до отари, наслідуючи сповнену любові опіку, яку виявляє сам Єгова. Їм слід завжди пам’ятати про те, як Єгова ставиться до кожного члена своєї отари, «яку Він купив кров’ю Свого власного Сина» (Дії 20:28, СМ).

Всемогутній та наймудріший

17, 18. а) Чому юдейські вигнанці можуть бути впевненими в обітниці про повернення? б) Які питання, що викликають благоговіння, піднімає Ісая?

¹⁷ Юдейські вигнанці можуть бути впевнені в обітниці про повернення, оскільки Бог є всемогутнім та наймудрішим. Ісая каже: «Хто води поміряв своєю долонею, а п’ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір’я — шальками? Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому? З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?» (Ісаї 40:12—14).

¹⁸ Юдейські вигнанці повинні задуматись над цими запитаннями, що вселяють благоговіння. Чи можуть прості люди спинити припливи та відпливи  могутніх морів? Аж ніяк! Однак для Єгови моря, що покривають землю, подібні до краплі води на його долоні *. Чи можуть малесенькі люди зміряти неосяжне зоряне небо або зважити гори та взгір’я землі? Ні. Проте Єгова міряє небо так само легко, як людина міряє предмет за допомогою п’яді (відстань між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців). По суті, Бог може зважити гори та взгір’я на терезах. Чи можуть навіть наймудріші люди радити Богові, що робити за теперішніх обставин або в майбутньому? Безперечно, що ні!

19, 20. Які наочні порівняння робить Ісая, щоб наголосити на величі Єгови?

¹⁹ А що сказати про могутні народи землі? Чи вони можуть перешкодити Богові, коли він виконуватиме своє слово обітниці? Ось як Ісая описує народи, відповідаючи на це запитання: «Таж народи — як крапля з відра, а важать — як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку! І Лівана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір’я його на цілопалення! Насупроти Нього всі люди — немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею» (Ісаї 40:15—17).

²⁰ Для Єгови цілі народи подібні до краплі води, що падає з відра. Вони лише порох на шальках, котрий нічого не важить *. Припустімо, хтось побудував величезний жертовник і для дров використав усі дерева, що вкривають гори Лівану. А тоді уявіть, що ця особа принесла б у жертву всіх тварин  з цієї місцевості. Навіть така жертва не була б гідна Єгови. Ніби прагнучи доповнити наведені порівняння, Ісая вживає ще сильніший приклад: в очах Єгови усі народи є «менш, ніж ніщо» (Ісаї 40:17, «Новий виправлений стандартний переклад», англ.).

21, 22. а) Як Ісая підкреслює те, що Єгова незрівнянний? б) До якого висновку підводить нас Ісая, використовуючи яскраві порівняння? в) Яке науково правильне твердження записує пророк Ісая? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 412).

²¹ Аби ще більше підкреслити, що Єгову неможливо ні до кого прирівняти, Ісая показує глупоту тих, хто виробляє золоті, срібні чи дерев’яні ідоли. Як же безглуздо думати, що такий ідол може по-справжньому представляти «Того, хто сидить понад кругом землі» і панує над її жителями! (Прочитайте Ісаї 40:18—24).

²² Усі ці яскраві порівняння наштовхують на один висновок: ніщо не може перешкодити всемогутньому Єгові, який є наймудріший та незрівнянний, виконати свою обітницю. Як же, мабуть, слова Ісаї потішали та зміцнювали юдейських вигнанців у Вавилоні, які прагнули повернутися на батьківщину! Сьогодні ми також можемо бути впевнені, що обітниці Єгови стосовно нашого майбутнього стануть реальністю.

«Хто те все створив?»

23. З якої причини юдейські вигнанці можуть піднестися на дусі і на чому тепер Єгова наголошує стосовно себе?

²³ Але є ще одна причина, чому юдейські вигнанці можуть піднестися на дусі. Визволення їм пообіцяв Творець усього творива та Джерело усієї динамічної енергії. Щоб наголосити на своїй дивовижній могутності, Єгова звертає увагу на те, що виявляє його творіння: «До кого Мене прирівняєте,  і йому буду рівний? говорить Святий. Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність [«надмір динамічної енергії», НС] та всемогутність Його» (Ісаї 40:25, 26).

24. Як Єгова, говорячи сам про себе, показує, що йому немає рівного?

²⁴ Святий Ізраїлів говорить сам про себе. Єгова, аби показати, що йому немає рівного, скеровує увагу на зорі в небі. Подібно як полководець може вишиковувати свої війська, Єгова розпоряджається зорями. Якби він зібрав їх, ‘жодна з них не загубилася б’. Хоча число зір велике, він кличе кожну на ім’я — дає їй або окреме ім’я, або певну назву. Наче слухняні солдати, вони перебувають на своїх місцях і дотримуються належного порядку, оскільки їхній Керівник має «надмір динамічної енергії» і є ‘всемогутній’. Тому юдейські вигнанці мають підставу для впевненості. Творець, який розпоряджається зорями, має силу підтримувати своїх слуг.

25. Як нам реагувати на божественне запрошення з Ісаї 40:26 і як це повинне вплинути на нас?

²⁵ Хто ж з нас може не прийняти божественного запрошення з Ісаї 40:26: «Підійміть у височину ваші очі й побачте»? Сучасні відкриття астрономів показують, що зоряне небо є набагато величнішим, ніж це здавалося за днів Ісаї. Астрономи, які досліджують небо за допомогою своїх могутніх телескопів, припускають, що досяжний для озброєного ока Всесвіт нараховує аж 125 мільярдів галактик. Наприклад, одна з них, наша Галактика, за деякими підрахунками, має понад 100 мільярдів зірок! Таке знання повинне розбудити в наших серцях благоговіння перед Творцем і вселити повне довір’я до його слова обітниці.

26, 27. Як описано почуття вигнанців у Вавилоні і про що вони повинні знати?

 ²⁶ Єгова знає, що роки, проведені в неволі, пригнітять юдейських вигнанців, тому він надихає Ісаю записати наперед слова запевнення: «Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: «Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право». Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний — Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його» (Ісаї 40:27, 28)  *.

²⁷ Ісая записує слова Єгови про почуття вигнанців у Вавилоні, які живуть за сотні кілометрів від  батьківщини. Деякі юдеї думають, що Бог не бачить або не знає їхньої «дороги» — важкого життєвого шляху. Вони думають, що Єгова байдуже дивиться на несправедливість, з якою вони стикаються. Їм дається нагадування про те, що вони повинні знати, коли не з власного досвіду, то принаймні з тієї інформації, яку їм було передано. Єгова може і хоче визволити своїх людей. Він — вічний Бог і Творець усієї землі. Отже, він і тепер володіє тою ж силою, яку виявив у творенні, і навіть могутньому Вавилону не уникнути його кари. Такий Бог не може стомитися й підвести своїх людей. Їм не слід сподіватися, що повністю зрозуміють чини Єгови, бо вони не можуть збагнути його розум — проникливість, розважність та розуміння суті речей.

28, 29. а) Як Єгова нагадує своєму народові, що він прийде на допомогу змученим? б) Який приклад наводить Ісая, аби показати, як Єгова дає силу своїм слугам?

²⁸ Єгова продовжує підбадьорювати через Ісаю занепалих духом вигнанців: «Він змученому дає силу, а безсилому — міць. І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись — спіткнуться, а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться!» (Ісаї 40:29—31).

²⁹ Говорячи про потребу давати змученому силу, Єгова, мабуть, має на увазі важку дорогу, яку повинні пройти вигнанці, щоб повернутися додому. Він нагадує своєму народові, що завжди приходить на допомогу змученим, які звертаються до нього за підтримкою. Навіть найенергійніші — «хлопці» та «юнаки» — можуть знесилитись  від утоми та спотикатися від виснаження. Але Єгова обіцяє, що усім, хто покладається на нього, дасть силу — невичерпну силу, яка допомагатиме бігти і йти. Щоб показати, як Єгова дає своїм слугам силу, Ісая використовує для прикладу політ орла — могутнього птаха, який може довгий час ширяти в небі, здавалося б, без жодних зусиль *.  Юдейським вигнанцям, що покладаються на таку божественну підтримку, немає потреби впадати у відчай.

30. Як правдиві християни можуть сьогодні черпати потіху з кінцевих віршів 40-го розділу Ісаї?

³⁰ Кінцеві вірші 40-го розділу Ісаї містять слова потіхи для правдивих християн, які живуть в останні дні цієї злої системи. Хоча ми стикаємось з багатьма скрутними ситуаціями та проблемами, які можуть засмутити, однак нас підбадьорює усвідомлення того, що Бог добре бачить ті труднощі та несправедливість. Ми можемо бути певні, що Творець усього, Той, чиїй «мудрості міри нема», виправить усю несправедливість у відповідний час і зробить це так, як вважає за потрібне (Псалом 147:5, 6). А тим часом не покладаймося лише на власні сили. У часи випробувань Єгова, який має невичерпну енергію, може дати своїм слугам силу, причому навіть «наднормальну силу» (2 Коринтян 4:7, НС).

31. Яку обітницю світла містить пророцтво Ісаї для юдейських полонених у Вавилоні і на кого ми можемо повністю покладатися?

³¹ Подумайте про юдейських вигнанців, що перебували у Вавилоні у шостому столітті до н. е. Улюблений Єрусалим, що лежав за сотні кілометрів від них, був спустошений, а храм — зруйнований. Пророцтво Ісаї містило для них обітницю потіхи, світла та надії: Єгова мав повернути їх на батьківщину! У 537 році до н. е. він повів свій народ додому, довівши цим, що він — Виконавець своїх обітниць. Ми також можемо цілком покладатись на Єгову. Його обітниці про Царство, так чудово описані в пророцтві Ісаї, обов’язково сповняться. Це справді добра новина — звістка світла для всього людства!

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 404, 405]

 Єгова — ніжний Пастир

Ісая прирівнює Єгову до ніжного Пастиря, який несе ягнят на своєму лоні (Ісаї 40:10, 11). Очевидно, пророк бере цю зворушливу ілюстрацію із звичаїв пастухів. Один чоловік, який у наші дні спостерігав за пастухами на схилах гори Гермон, що на Близькому Сході, повідомляє: «Кожен пастух пильно стежив за отарою, щоб знати, як вона почувається. Коли знаходив новонароджене ягня, клав його у складки свого... довгого плаща, оскільки воно було ще заслабке, щоб іти за матір’ю. Якщо за пазухою вже не було місця, він клав ягнят собі на плечі й тримав їх за ноги або ж клав у сумку чи кошик на спину осла, аж поки малята могли йти за матерями». Хіба ж не потішає думка про те, що ми служимо Богові, який так ніжно піклується про своїх людей?

 [Рамка/Ілюстрація на сторінці 412]

Яку форму має Земля?

У стародавні часи люди загалом вірили, що Земля плоска. Проте в шостому столітті до н. е. грецький філософ Піфагор висунув припущення, що Земля повинна бути кулею. Але ще за два століття до того, як Піфагор сформулював цю теорію, пророк Ісая сказав надзвичайно чітко та впевнено: «Він Той, Хто сидить понад кругом землі» (Ісаї 40:22). Єврейське слово хуґ, перекладене тут як «круг», може також перекладатись як «сфера». Цікаво, що тільки сферичні тіла з усіх сторін мають круглу форму *. Отже, пророк Ісая, набагато випередивши свій час, записав науково правильне твердження, на яке не вплинули стародавні міфи.

[Примітка]

 [Ілюстрація на сторінці 403]

Іван Хреститель був голосом «покликуючого в пустині».