Розділ сьомий

Горе невірному винограднику!

Ісаї 5:1—30

1, 2. Що посадив «Улюблений», але як те насадження не виправдало його сподівань?

«ЗАВДЯКИ вишуканій мові та неперевершеній майстерності передачі думок ця притча, можна сказати, незрівнянна». Так висловився один тлумач Біблії про перші вірші 5-го розділу Ісаї. Слова Ісаї є не просто витвором мистецтва, вони змальовують зворушливу картину того, як Єгова з любов’ю дбає про свій народ. З другого боку, цими словами дається пересторога про те, що не подобається Єгові.

² Притча Ісаї починається так: «Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель. І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і [«червоним», НС] виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград,— та він уродив дикі ягоди!» (Ісаї 5:1, 2). (Порівняйте Марка 12:1).

Догляд за виноградником

3, 4. Як власник з любов’ю доглядав свій виноградник?

³ Невідомо, чи Ісая співав цю притчу своїм слухачам буквально, чи ні, але вона, безперечно, прикувала їхню увагу. Більшість, мабуть, була ознайомлена з працею, пов’язаною з виноградарством,  й Ісая описав її яскраво та реалістично. Подібно до сучасних виноградарів, власник виноградника не посіяв виноградне насіння, але посадив «добірний», тобто високоякісний, «червоний виноград» — живці або паростки з іншої виноградної лози. До того ж він посадив цей виноградник «на плодючому версі гори», де саджанці могли пишно розрозстатися.

⁴ Аби виноградник добре родив, потрібно важко працювати. Ісая пише, що власник ‘скопав землю і від каміння очистив її’, а це монотонна й виснажлива робота! Мабуть, з більших каменів він «башту поставив». У старожитні часи в таких баштах перебували сторожі, які охороняли урожай від злодіїв та тварин *. Також власник побудував мур, щоб укріпити виноградні тераси (Ісаї 5:5, Хом.). Зазвичай це робили для того, щоб вода не змивала верхнього родючого шару ґрунту.

5. Чого по праву сподівався власник від свого виноградника і що він отримав?

⁵ Оскільки власник так важко працював, щоб охороняти свій виноградник, він, звичайно, сподівався, що виноградник почне плодоносити. Чекаючи на урожай, він витесав чавило. Але чи його сподівання здійснились? Ні, бо виноградник вродив дикі ягоди.

Виноградник та його власник

6, 7. а) Хто є власником виноградника і що таке виноградник? б) Якого суду прагнув власник?

⁶ Хто є тим власником і що таке виноградник? Власник виноградника сам дав відповіді на ці запитання,  сказавши: «Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником: що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди? А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде» (Ісаї 5:3—5).

⁷ Єгова є власником виноградника, і він ніби став у залі судового засідання, вимагаючи суду між ним та виноградником, який приніс йому розчарування. Що ж тоді є виноградником? Власник пояснює: «Виноградник Господа Саваота — то Ізраїлів дім, а муж Юди — коханий Його саджанець» (Ісаї 5:7а).

8. Чому те, що Ісая назвав Єгову «Своїм Улюбленим», є вартим уваги?

 ⁸ Ісая назвав Єгову, власника виноградника, «Своїм Улюбленим» (Ісаї 5:1). Ісая міг говорити про Бога як про таку близьку особу тільки тому, що мав з ним тісні стосунки. (Порівняйте Йова 29:4, НС; Псалом 25:14). Але любов пророка до Бога блякне в порівнянні з любов’ю, яку Бог виявив до свого «виноградника» — народу, що його він «засадив». (Порівняйте Вихід 15:17; Псалом 80:9, 10).

9. У чому виявлялось ставлення Єгови до свого народу як до цінного виноградника?

⁹ Єгова «засадив» свій народ у Ханаанському краї і дав йому закони та постанови, котрі служили, як мур, для захисту від зіпсуття, яке походило від інших народів (Вихід 19:5, 6; Псалом 147:19, 20; Ефесян 2:14). Крім того, Єгова дав цьому народові суддів, священиків та пророків, щоб навчати його (2 Царів 17:13; Малахії 2:7; Дії 13:20). Коли ізраїльтянам загрожував військовий напад, він посилав рятівників (Євреїв 11:32, 33). Тож Єгова небезпідставно запитує: «Що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але я не зробив того в ньому?»

Що є Божим виноградником сьогодні

10. Яку притчу про виноградник розповів Ісус?

¹⁰ Можливо, Ісус мав на думці слова Ісаї, коли розповів притчу про виноградарів-убивць: «Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив,— і віддав його винарям, та й пішов». На жаль, виноградарі зрадили власника виноградника й навіть вбили його сина. Далі Ісус показав, що ця притча стосувалась не тільки буквального Ізраїлю: «Від вас [тілесного Ізраїлю] Царство Боже відійметься,  і дасться народові, що плоди його буде приносити» (Матвія 21:33—41, 43).

11. Який духовний виноградник існував у першому столітті, але що сталося після смерті апостолів?

¹¹ Цим новим «народом» став «Ізраїль Божий» — духовний народ помазаних християн, число яких становить 144 000 (Галатів 6:16; 1 Петра 2:9, 10; Об’явлення 7:3, 4). Ісус порівняв цих учнів до ‘галузок’ на «правдивій Виноградині», тобто на собі. Звичайно, очікується, що ці галузки приноситимуть плоди (Івана 15:1—5). Вони повинні виявляти такі риси, як у Христа, і брати участь у праці проповідування «Євангелії Царства» (Матвія 24:14; Галатів 5:22, 23). Але ще з часу смерті дванадцяти апостолів переважна більшість тих, хто називає себе галузками «правдивої Виноградини», виявились самозванцями: замість доброго винограду родять дикий (Матвія 13:24—30, 38, 39).

12. Як слова Ісаї засуджують загальновизнане християнство та який урок вони містять для правдивих християн?

¹² Тому засудження, яке виніс Ісая Юді, сьогодні стосується загальновизнаного християнства. Вивчення його історії — воєн, які воно вело, хрестових походів та інквізиції — показує, наскільки кислими є його плоди! Незважаючи на це, правдивий виноградник помазаних християн та їхніх товаришів, членів «великого натовпу», повинен зважати на слова Ісаї (Об’явлення 7:9). Щоб подобатись власникові виноградника, ці люди повинні приносити добрі, приємні для нього плоди — і кожен зокрема, і разом як група.

«Дикі ягоди»

13. Що Єгова зробить зі своїм виноградником за те, що той приносить поганий плід?

¹³ Оскільки Єгова зробив так багато, вирощуючи та доглядаючи своє насадження, він, природно,  очікує, що воно стане «виноградником принадним» (Ісаї 27:2). Однак замість їстівних плодів виноградник родить «дикі ягоди», що буквально означає «щось сморідне» або «зіпсовані (гнилі) ягоди» (Ісаї 5:2, примітка в НС; Єремії 2:21). Тому Єгова проголошує, що викине свій захисний «живопліт» з-поміж народу. Ці люди зазна́ють «загуби», будуть покинені й висохнуть. (Прочитайте Ісаї 5:6). Мойсей застерігав, що, коли вони не слухатимуться Божого Закону, їм доведеться усе це зносити (Повторення Закону 11:17; 28:63, 64; 29:21, 22).

14. Яких плодів сподівається Єгова від свого народу, але що вони приносять?

¹⁴ Бог сподівається, що його народ приноситиме добрі плоди. Сучасник Ісаї Михей проголошує: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8; Захарія 7:9). Але народ не зважає на напучування Єгови. «Сподівавсь [Бог] правосуддя, та ось кроволиття [«ламання закону», НС], сподівавсь справедливости Він, та ось зойк» (Ісаї 5:7б). Мойсей передрік, що невірний народ родитиме отруйні ягоди з «винограду содомського» (Повторення Закону 32:32). Мабуть, однією з причин, чому вони відступили від Божого Закону, була статева неморальність, у тому числі гомосексуалізм (Левит 18:22). Вислів «ламання закону» перекладається також як «кроволиття». Таке жорстоке ставлення перетворилось, безперечно, на «зойк» тих, над ким знущались, і той зойк дійшов до вух Виноградаря. (Порівняйте Йова 34:28).

15, 16. Що слід робити правдивим християнам, аби не приносити поганих плодів, як це робили ізраїльтяни?

¹⁵ Бог Єгова ‘правду та суд кохає’ (Псалом 33:5). Він наказав євреям: «Не зробите кривди в суді:  не будеш потурати особі [«упереджено ставитись до», НС] вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного,— за правдою суди свого ближнього!» (Левит 19:15). Отже, ми повинні уникати упередженості в ставленні одні до одних і ніколи не дозволяти, аби такі чинники, як національна належність, вік, багатство чи бідність, впливали на нашу думку про людей (Якова 2:1—4). Особливо важливо, щоб ті, хто займає становище наглядача, ‘нічого не робили з упередженням’ і завжди, перед тим як робити рішення в певній справі, вислуховували обидві сторони (1 Тимофія 5:21; Приповістей 18:13).

¹⁶ Крім того, оскільки християни живуть у світі, де панує беззаконня, їм було б легко розвинути негативне або бунтівне ставлення до Божих норм. Але правдиві християни повинні ‘покірливо’ слухати Божих законів (Якова 3:17). Незважаючи на статеву неморальність та насилля «злого сучасного віку», вони повинні ‘уважати, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі’ (Галатів 1:4; Ефесян 5:15, Ог., 1988). Вони мусять уникати загальноприйнятої вседозволеності щодо статевого життя і, коли виникають незгоди, залагоджувати їх без «гніву, і лютості, і крику, і лайки» (Ефесян 4:31). Намагаючись бути праведними, правдиві християни приносять Богові честь і здобувають його прихильність.

Ціна пожадливості

17. Яку нечестиву поведінку засуджено в першому горі, проголошеному Ісаєю?

¹⁷ У 8-му вірші Ісая вже не цитує слів Єгови. Засуджуючи деякі «дикі ягоди», що вродили в Юді, він сам проголошує перше горе з шести: «Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите  серед краю! В мої вуха сказав був Господь Саваот: Направду,— багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них. Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу» (Ісаї 5:8—10).

18, 19. Як за часів Ісаї люди легковажно ставились до законів Єгови про власність і чим це обернулось для них?

¹⁸ У стародавньому Ізраїлі вся земля була цілковитою власністю Єгови. Кожна сім’я мала від Бога спадщину, яку вона могла віддавати в тимчасове користування за плату або позичати, але ніколи не повинна була продати «назавжди» (Левит 25:23). Цей закон запобігав різним зловживанням, як, наприклад, монополії на нерухоме майно. Також він захищав сім’ї, щоб вони не погрузли у великі злидні. Проте дехто з мешканців Юди виявляв пожадливість, ламаючи Божі закони стосовно власності. Михей написав: «Нив забажають — і їх грабують; будинків — і їх віднімають. Загарбують людину з її домом, чоловіка разом з його спадщиною» (Михея 2:2, Хом.). Але в Приповістей 20:21 поміщено застереження: «Спадок спочатку заскоро [«пожадливістю», НС] набутий,— не буде кінець його поблагословлений!»

¹⁹ Єгова обіцяє відібрати у цих пожадливих людей нечесно нажитий маєток. У забраних ними будинках «не буде мешканця». Зе́млі, яких вони жадають, родитимуть лише малу частку в порівнянні з тим, що можуть. Тут не повідомляється, як саме і коли мало сповнитись це прокляття. Мабуть, принаймні частково воно стосувалось обставин, що склалися пізніше, за часів вавилонського вигнання (Ісаї 27:10).

20. Що слід сьогодні робити християнам, аби не наслідувати пожадливого ставлення, котре виявляли декотрі ізраїльтяни?

²⁰ Сьогодні християни повинні ненавидіти ненаситну  пожадливість, яку колись виявляли декотрі ізраїльтяни (Приповістей 27:20). Якщо матеріальним статкам надавати надто великої ваги, можна легко опуститися: почати здобувати гроші, відкинувши моральні принципи. Наприклад, можна швидко потрапити в пастку, коли зайнятися сумнівними торговельними справами або нереалістичними планами швидкого збагачення. «Хто спішить розбагатіти — не залишиться невинним» (Приповістей 28:20, Дерк.). Тому як же важливо задовольнятись тим, що маємо! (1 Тимофія 6:8).

Пастка сумнівних розваг

21. Які гріхи засуджує Ісая в другому горі?

²¹ Далі Ісая проголошує друге горе: «Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п’янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись! І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино — за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук» (Ісаї 5:11, 12).

22. У чому ізраїльтяни виявляють брак стриманості і чим це обернеться для них?

²² Єгова — «щасливий Бог» і не осуджує своїх слуг за поміркований відпочинок (1 Тимофія 1:11, НС). Однак ці шукачі розваг переступають усі розумні межі! «Ті, що напиваються — вночі напиваються»,— говориться в Біблії (1 Солунян 5:7). Але гультяї, описані в пророцтві, починають свої п’яні забави на світанку й продовжують пиячити аж до вечора! Ці люди поводяться так, ніби Бог не існує, начебто він не притягне їх до відповідальності за їхні вчинки. Ісая передрікає для таких осіб невтішне майбутнє. «Піде народ Мій на вигнання непередбачено [«через брак знання», НС], і вельможі його голодуватимуть, а натовп його — висохне з прагнення»  (Ісаї 5:13). Народ, який перебуває в угоді з Богом, не поводиться згідно з правдивим знанням, і тому як піднесений, так і понижений зійдуть до Шеолу. (Прочитайте Ісаї 5:14—17).

23, 24. У чому християнам радиться виявляти стриманість та поміркованість?

²³ «Гулянки», або «орґії», були також проблемою серед деяких християн першого століття (Галатів 5:21, СМ; 2 Петра 2:13). Тож не дивно, що й сьогодні деякі присвячені християни виявляють необдуманість стосовно вечірок. Через непомірковане вживання алкогольних напоїв дехто починає шуміти та здіймати галас (Приповістей 20:1). Навіть траплялись випадки, що під впливом алкоголю, випитого надмір, дехто поводився неморально, а деякі вечірки тягнулися мало не до самого ранку, і, як наслідок, його учасники не могли наступного дня займатись християнською діяльністю.

²⁴ Проте врівноважені християни приносять побожні плоди й виявляють стриманість та поміркованість у виборі розваг. Вони зважають на пораду Павла, записану в Римлян 13:13: «Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві».

Ненависть до гріха та любов до правди

25, 26. Яке грішне мислення ізраїльтян викриває Ісая у третьому та четвертому горі?

²⁵ А тепер прислухайтесь, як Ісая проголошує третє та четверте горе: «Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх — як мотуззям від воза, та кажуть: «Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин [«нехай поквапиться із своїм ділом», Хом.], щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде — і пізнаємо ми»! Горе тим, що зло називають добром, а добро — злом, що ставлять темноту  за світло, а світло — за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке — за гірке!» (Ісаї 5:18—20).

²⁶ В якому ж яскравому світлі зображено людей, що чинять гріх! Вони пов’язані з гріхом так, як впряжені тяглові тварини з возом. Ці грішники не бояться прийдешнього дня суду. Насміхаючись, вони кажуть: «Нехай [Бог] поквапиться із своїм ділом!» Замість того щоб підкорятись Божому закону, ці особи перекручують факти, проголошуючи, що ‘зло — це добро, а добро — це зло’. (Порівняйте Єремії 6:15; 2 Петра 3:3—7).

27. Як сьогодні християнам уникати складу розуму, який мали ізраїльтяни?

²⁷ Сьогодні християни повинні докладати всіх зусиль, аби уникати такого складу розуму. Вони,  наприклад, не приймають поблажливого погляду світу на розпусту та гомосексуалізм (Ефесян 4:18, 19). Щоправда, християнин може ‘упасти в прогріх’, який веде до серйозного гріха (Галатів 6:1). Старійшини збору готові допомогти тим, хто впав і потребує допомоги (Якова 5:14, 15). Молитви та поради, що ґрунтуються на Біблії, уможливлюють духовне одужання. Інакше існує небезпека стати «рабом гріха» (Івана 8:34). Християни не насміхаються з Бога і не забувають, що надходить день суду, а намагаються залишатись перед Єговою ‘незаплямованими й бездоганними’ (2 Петра 3:14, СМ; Галатів 6:7, 8).

28. Які гріхи засуджує Ісая в останніх горях і як сьогодні християнам уникати таких гріхів?

²⁸ Тому Ісая слушно додає останні горя: «Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим! Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п’янкого напою, що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього» (Ісаї 5:21—23). Очевидно, ці слова стосувалися тих, хто служив у краї суддями. Сьогодні старійшини збору намагаються не здаватися «мудрими у власних очах». Вони смиренно приймають поради від інших старійшин і ретельно дотримуються настанов організації (Приповістей 1:5; 1 Коринтян 14:33). Ці чоловіки вживають алкогольні напої помірковано і ніколи не п’ють перед тим, як виконувати обов’язки в зборі (Осії 4:11, Хом.). Також старійшини намагаються навіть не створювати враження, ніби вони виділяють когось з-поміж інших (Якова 2:9). Яка ж разюча різниця в порівнянні із духівництвом загальновизнаного християнства! Багато членів духівництва виправдовують впливових та заможних грішників, що є членами їхньої релігії, а це суперечить застереженням  апостола Павла, записаним у Римлян 1:18, 26, 27; 1 Коринтян 6:9, 10 та Ефесян 5:3—5.

29. Який згубний кінець прийде на ізраїльський виноградник Єгови?

²⁹ Ісая закінчує свою пророчу звістку, описуючи згубний кінець тих, що «відкинули Закон Господа» і не принесли праведного плоду (Ісаї 5:24, 25). (Осії 9:16; Малахії 4:1). Він проголошує: «[Єгова] підійме прапора [«сигнал», НС] народу [«великого», НС] здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко» (Ісаї 5:26; Повторення Закону 28:49; Єремії 5:15).

30. Хто збере ‘великий народ’ проти народу Єгови і з яким наслідком?

³⁰ У стародавні часи стовп, поміщений на високому місці, міг служити як «сигнал», або знак, для збирання людей чи війська. (Порівняйте Ісаї 18:3, НС; Єремії 51:27, НС). Тепер, щоб здійснити свій вирок, Єгова сам збере цей неназваний ‘великий народ’ *. Він «засвище йому», тобто зверне його увагу на свій бунтарський народ як на об’єкт, котрий варто завоювати. Далі пророк описує швидку та страшну навалу цих подібних до левів завойовників, які ‘ухоплять здобич’— Божий народ — і ‘понесуть’ у неволю. (Прочитайте Ісаї 5:27—30а). Яке ж сумне майбутнє чекає край народу Єгови! «Погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її» (Ісаї 5:30б).

31. Як правдиві християни можуть уникнути кари, якої зазнав ізраїльський виноградник Єгови?

³¹ Дійсно, виноградник, якого Єгова насадив з такою любов’ю, виявився безплідним і заслуговував тільки знищення. Який же яскравий урок дають слова Ісаї всім, хто сьогодні служить Єгові! Нехай вони завжди намагаються приносити тільки праведні плоди Єгові на славу, а собі на спасіння!

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 83]

Грішник пов’язаний з гріхом так, як впряжена тяглова тварина з возом.

 [Сторінкова ілюстрація на сторінці 85]