Розділ четвертий

Дім Єгови піднято

Ісаї 2:1—5

1, 2. Які слова написано на стіні, зведеній на майдані Організації Об’єднаних Націй, і звідки їх взято?

«МЕЧІ свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни». Ці слова написано на стіні, зведеній на майдані Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку. Протягом десятиліть джерело цієї цитати не вказували. Оскільки мета ООН полягає у встановленні всесвітнього миру, здавалось, що цитата належить засновникам цієї організації, яка утворилась 1945 року.

² Проте в 1975 році на стіні під цитатою викарбували ім’я Ісаї. Тоді стало очевидно, що ці слова не походять із сучасного джерела. По суті, їх було записано як пророцтво понад 2700 років тому, і тепер їх можна знайти в 2-му розділі книги Ісаї. Прихильники миру тисячоліттями роздумували над тим, коли і як сповниться записане в Ісаї. Але в цьому більше немає потреби. Сьогодні ми бачимо дивовижне сповнення цього стародавнього пророцтва.

3. Які народи перековують свої мечі на лемеші?

³ Що це за народи, котрі перековують свої мечі на лемеші? Це, безперечно, не сьогоднішні політичні держави чи уряди. Держави, або народи, аж досі розробляють мечі, тобто зброю, щоб і воювати, і підтримувати «мир» силою. Народи завжди  мали тенденцію перековувати лемеші на мечі! А пророцтво Ісаї сповнюється на представниках з усіх народів — людях, які поклоняються Єгові, «Богові миру» (Филип’ян 4:9).

Народи, які линуть до чистого поклоніння

4, 5. Що передрікають початкові вірші 2-го розділу Ісаї і чим підкреслено певність цих слів?

⁴ Другий розділ Ісаї починається такими словами: «Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим: І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я,— і полинуть до неї всі люди» (Ісаї 2:1, 2).

⁵ Зауважте, що передречене Ісаєю,— це не просто припущення. Бог скерував Ісаю записати події, які обов’язково ‘стануться’. Усе, що постановив зробити Єгова, завжди має «поводження» (Ісаї 55:11). Очевидно, аби наголосити на певності своєї обітниці, Бог натхнув пророка Михея, сучасника Ісаї, написати у своїй книзі те ж саме пророцтво, що й в Ісаї 2:2—4 (Михея 4:1—3).

6. Коли сповнюється пророцтво Ісаї?

⁶ Коли ж має сповнитись це пророцтво Ісаї? «На кінці днів». А в перекладі Хоменка говориться: «На останку днів». У Християнських грецьких Писаннях передречено ознаки, по яких можна розпізнати той період. Серед них вказано на війни, землетруси, пошесті, нестача харчів та «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1—5; Луки 21:10, 11) *. Сповнення таких пророцтв є переконливим доказом, що ми живемо «на кінці днів», на останку днів теперішньої світової  системи. Тож логічно, що ми сподіваємось побачити в наш час те, що передрік Ісая.

Гора, на якій слід поклонятись

7. Яку пророчу картину змальовує Ісая?

⁷ Коротко кажучи, Ісая змальовує яскраву пророчу картину. Ми бачимо високу гору, на вершині якої стоїть славетна будівля — храм Єгови. Гора здіймається над довколишніми горами та згір’ями. Проте вона не виглядає зловісно і не лякає, а, навпаки, приваблює. Люди з усіх народів прагнуть зійти на гору дому Єгови; вони линуть до неї. Цей опис легко уявити, але що він означає?

8. а) З чим асоціювались гори та згір’я за днів Ісаї? б) Що зображає сходження народів на «гору дому Господнього»?

⁸ За днів Ісаї згір’я та гори часто асоціювались з поклонінням. Наприклад, вони служили місцями для поклоніння ідолам та святинями фальшивих богів (Повторення Закону 12:2; Єремії 3:6). А з другого боку, і дім Єгови, тобто його храм, прикрашав вершину гори Морія в Єрусалимі. Вірні ізраїльтяни три рази в рік подорожували до Єрусалима й сходили на гору Морія, щоб поклонятись правдивому Богові (Повторення Закону 16:16). Отже, сходження народів на «гору дому Господнього» зображає збирання багатьох людей для правдивого поклоніння.

9. Що представляє «гора дому Господнього»?

⁹ Сьогодні, звичайно, Божий народ не збирається на буквальній горі в храмі, зробленому з каменю. У 70 році н. е. римські війська знищили храм Єгови в Єрусалимі. Крім того, апостол Павло чітко вказав, що храм в Єрусалимі та скинія, яка передувала храму, були прообразами. Вони представляли більшу, духовну реальність, «правдиву скинію, що її збудував був Господь, а не людина» (Євреїв 8:2). Ця  духовна скинія — це розпорядок, який уможливлює наближення до Єгови у поклонінні, що ґрунтується на викупній жертві Ісуса Христа (Євреїв 9:2—10, 23). Згідно з цим, «гора дому Господнього», про яку згадано в Ісаї 2:2, зображає піднесене чисте поклоніння Єгові в наш час. Ті, хто приймає чисте поклоніння, не збираються в якомусь географічному місці; вони збираються в єдності поклоніння.

Піднесення чистого поклоніння

10, 11. В якому розумінні поклоніння Єгови піднесене в наш час?

¹⁰ Пророк сказав, що «гора дому Господнього», тобто чисте поклоніння, буде «міцно поставлена...  на шпилі гір» і «піднята буде вона понад згір’я». Задовго до часу Ісаї цар Давид приніс ковчег угоди на Сіонську гору в Єрусалимі, яка здіймалась на 760 метрів над рівнем моря. Там ковчег і залишався, аж поки його перенесли в збудований храм на горі Морія (2 Самуїла 5:7; 6:14—19; 2 Хронік 3:1; 5:1—10). Отже, за днів Ісаї священний ковчег вже було в буквальному розумінні піднесено й поміщено в храмі, так що він був вище, ніж багато довколишніх згір’їв, які використовувались для фальшивого поклоніння.

¹¹ Звичайно, у духовному розумінні поклоніння Єгови є завжди вищим від релігійних звичаїв тих,  хто служить фальшивим богам. Проте в теперішній час Єгова підніс своє поклоніння аж до неба, понад усі форми нечистого поклоніння, набагато вище від усіх «згір’їв» та «шпилів гір». Як саме? Переважно завдяки збиранню усіх тих, хто хоче поклонятись йому «в дусі та в правді» (Івана 4:23).

12. Хто такі «сини Царства» і яке збирання відбулося?

¹² Ісус Христос назвав «кінець віку» часом жнив, коли ангели збиратимуть «синів Царства» — тих, хто має надію правити з Ісусом у небесній славі (Матвія 13:36—43). Починаючи з 1919 року, Єгова уповноважив «останок» цих синів брати участь у праці жнив разом з ангелами (Об’явлення 12:17). Отже, спочатку були зібрані «сини Царства», Ісусові помазані брати. А вони у свою чергу проводять подальшу працю збирання.

13. Як Єгова благословляє помазаний останок?

¹³ Під час цього часу жнив Єгова поступово допомагав помазаному останку розуміти і застосовувати Його Слово, Біблію. Це теж посприяло піднесенню чистого поклоніння. Хоча «темрява землю вкриває, а морок — народи», помазанці ‘сяють, як світла’ посеред людства, оскільки вони очищені й перетоплені Єговою (Ісаї 60:2; Филип’ян 2:15). «Наповнені всякою мудрістю й розумом духовним», помазанці, ‘немов сонце, сяють у Царстві свого Отця’ (Колосян 1:9; Матвія 13:43).

14, 15. Яке ще збирання відбувається, окрім збирання «синів Царства», і як про це передрік Огій?

¹⁴ Крім них, до «гори дому Господнього» линуть ще й інші люди. Ісус назвав їх «іншими вівцями»; ці особи мають надію жити вічно в раю на землі (Івана 10:16; Об’явлення 21:3, 4). У 1930-х роках їх з’явилось тисячі, потім — сотні тисяч, а тепер вже  їх є мільйони! У видінні, даному апостолу Івану, було сказано, що це — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9).

¹⁵ Пророк Огій передрікав появу цього великого натовпу. Він написав: «Так промовляє Господь Саваот: Ще раз,— а станеться це незабаром,— і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл! І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів [ті, хто приєднується до помазаних християн у чистому поклонінні], і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот» (Огія 2:6, 7). Існування цього щораз більшого «великого натовпу» та його помазаних товаришів підносить, прославляє, чисте поклоніння в домі Єгови. Ще ніколи в історії не було так багато людей, об’єднаних у поклонінні правдивому Богові. Це приносить славу Єгові та зведеному ним на престол Царю, Ісусу Христу. Цар Соломон написав: «У численності люду величність царя» (Приповістей 14:28).

Поклоніння, піднесене в житті людей

16—18. Які зміни зробили деякі люди у своєму житті, щоб поклонятись Єгові в прийнятний спосіб?

¹⁶ Уся хвала за теперішнє піднесення чистого поклоніння по праву належить Єгові. Ті, що звертаються до нього, отримують привілей брати участь у цій праці піднесення. Так само як потрібно докласти зусиль, щоб піднятись на гору, слід докладати зусиль і для того, щоб навчитись Божих праведних норм і жити згідно з ними. Подібно до християн у першому столітті, Божі слуги сьогодні полишили спосіб життя та звички, не сумісні з правдивим поклонінням. Розпусники, ідолопоклонники,  перелюбники, злодії, користолюбці, п’яниці та інші подібні особи змінили свій спосіб життя і «обмились» у Божих очах (1 Коринтян 6:9—11).

¹⁷ Типовим є випадок, про який написала одна молода жінка: «Колись у мене не було жодної надії. Я вела аморальне життя і пиячила. Мала венеричні хвороби. Також я продавала наркотики, і мене просто нічого не цікавило». Ця жінка стала вивчати Біблію, і, щоб узгодити своє життя з Божими нормами, зробила великі зміни. Тепер вона говорить: «Я маю душевний мир, самоповагу, надію на майбутнє, справжню сім’ю і, що найголовніше, стосунки з нашим Отцем Єговою».

¹⁸ Навіть отримавши схвалення від Єгови, усі повинні й далі підносити поклоніння, ставлячи його на перше місце в житті. Тисячі років тому Єгова висловив через Ісаю свою впевненість, що сьогодні буде сила-силенна людей, для яких поклоніння стане найважливішою справою в житті. Чи й ви належите до тих людей?

Народ, навчений ходити дорогою Єгови

19, 20. Чого навчаються Божі люди і де?

¹⁹ Ісая повідомляє нам більше про тих, хто сьогодні приймає чисте поклоніння. Він каже: «Підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось [«вийдемо», Хом.] на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє — з Єрусалиму» (Ісаї 2:3).

²⁰ Єгова не допускає, щоб його люди блукали, як загублені вівці. Він передає їм через Біблію і біблійні публікації свій «Закон» та своє «слово», і таким  чином вони вчаться його доріг. Це знання допомагає їм ‘іти стежками Його’. Спонукані сердечним цінуванням, ці люди розмовляють одні з одними про дороги Єгови відповідно до божественного керівництва. Вони збираються на великих конгресах та меншими групами у Залах Царства і в приватних будинках, щоб слухати й навчатись про Божі дороги (Повторення Закону 31:12, 13). Таким чином, вони наслідують приклад ранніх християн, які збирались разом, щоб заохочувати та спонукувати одні одних до вияву сильної «любови й до добрих учинків» (Євреїв 10:24, 25).

21. В якій праці беруть участь слуги Єгови?

²¹ Вони запрошують інших ‘вийти’ до піднесеного поклоніння Богу Єгові. Як же чудово це узгоджується з наказом, який Ісус дав своїм учням перед самим вознесінням на небо! Він сказав їм: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Тому, маючи божественну підтримку, Свідки Єгови слухняно ходять по всій землі, навчають і роблять учнів та охрещують їх.

Мечі на лемеші

22, 23. Що передречено в Ісаї 2:4 і що сказав стосовно цього один представник ООН?

²² А тепер розгляньмо наступний вірш, частина якого викарбувана на стіні, зведеній на майдані ООН. Ісая написав: «Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» (Ісаї 2:4).

 ²³ Це зробити не так просто. Федеріко Майор, генеральний директор ЮНЕСКО, одного разу сказав: «Усі страхіття війни, які проникають нині в наші домівки з допомогою телебачення, мабуть, не можуть зупинити гігантську машину війни, яка тільки вдосконалювалася протягом багатьох століть. Перед нинішніми поколіннями стоїть майже нездійсненне біблійне завдання «перекувати мечі на лемеші»; перетворити войовничі інстинкти, що склалися з давніх-давен, у свідоме прагнення до миру. Досягнення цієї мети стало б найблискучішим і найблагороднішим вчинком, який могло б здійснити «глобальне село», і найчудеснішою спадщиною для наших нащадків».

24, 25. На кому сповнюються слова Ісаї і як саме?

²⁴ Загалом народи ніколи не досягнуть такої високої мети. Це просто їм не під силу. Слова Ісаї сповнюються окремими представниками багатьох народів, яких об’єднано в чистому поклонінні. Єгова ‘розсудився’ з ними. Він навчив своїх людей жити в мирі. Дійсно, у цьому розділеному світі, де панує розбрат, вони у символічному розумінні перекували свої ‘мечі на лемеші, а списи — на серпи’. Як вони це зробили?

 ²⁵ Передусім під час воєн між державами вони не підтримують жодної зі сторін. Незадовго до смерті Ісуса озброєні чоловіки прийшли, щоб арештувати його. Коли Петро кинувся з мечем, щоб захистити свого Пана, Ісус сказав до нього: «Сховай свого меча в його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:52). З того часу послідовники Ісуса перекували свої мечі на лемеші, не беруть зброї, щоб вбивати свого ближнього, і не підтримують війни в будь-який інший спосіб. Вони ‘пильнують про мир зо всіма’ (Євреїв 12:14).

Пильнують доріг миру

26, 27. Як Божі люди ‘шукають миру й женуться за ним’? Наведіть приклад.

²⁶ Для Божих людей мир — це щось набагато більше, ніж відмова брати участь у війні. Хоча вони є в понад 230 країнах і представляють незліченну кількість мов та культур, але між ними панує мир. На них тепер сповнюються слова Ісуса, які він сказав до своїх учнів у першому столітті: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Сьогодні християни є «миротворцями» (Матвія 5:9). Вони ‘шукають миру й женуться за ним’ (1 Петра 3:11). А підтримує їх Єгова, «Бог миру» (Римлян 15:33).

²⁷ Люди, які навчились бути миротворцями, можуть розповісти про себе дивовижні речі. Ось що написав про своє колишнє життя один молодий чоловік: «Важкі обставини навчили мене захищатись. Я став жорстоким, озлобився на життя і постійно встрявав у бійки. Щодня я бився з якоюсь новою сусідською дитиною, у хід ішли кулаки, іноді каміння чи пляшки. Я виріс дуже  агресивним». Проте кінець кінцем він прийняв запрошення йти на «гору дому Господнього», навчився Божих шляхів і став миролюбним Божим слугою.

28. Що можуть робити християни, аби гнатися за миром?

²⁸ Більшість слуг Єгови не походить з такого брутального середовища. Все-таки навіть у порівняно малих справах: виявленні доброти, прощення та співчуття — вони намагаються підтримувати мир з іншими. Хоча ці люди недосконалі, але стараються застосовувати біблійну пораду «терпіти один одного і прощати взаємно, коли хтось має скаргу на кого» (Колосян 3:13, Дерк.).

Мирне майбутнє

29, 30. Що чекає на землю в майбутньому?

²⁹ Тепер, «на кінці днів», Єгова зробив чудо — зібрав з усіх народів людей, які хочуть служити йому. Він навчає їх ходити його дорогами — дорогами миру. Ці люди переживуть прийдешню «велику скорботу» й увійдуть у мирний новий світ, в якому війну буде навіки знищено (Об’явлення 7:14, Філ.).

³⁰ Мечів, тобто зброї, більше не буде. Псалмоспівець написав про той час: «Ідіть, оглядайте Господні діла,— які руйнування вчинив на землі! Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем колесниці!» (Псалом 46:9, 10). Тому наступне напучення Ісаї сьогодні так само доречне, як і тоді, коли було написане: «Доме Яковів,— ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!» (Ісаї 2:5). Нехай тепер світло Єгови освітлює нашу стежину, і тоді будемо йти його дорогою цілу вічність (Михея 4:5).

[Примітка]

[Запитання для вивчення]