Розділ двадцять перший

Рука Єгови піднімається високо

Ісаї 25:1—27:13

1. Чому Ісая цінує Єгову?

ІСАЯ всім серцем любить Єгову і з насолодою прославляє його. Він вигукує: «Господи,— Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє». Що допомагає пророкові так цінувати свого Творця? В основному знання про Єгову та його чини. Подальші слова Ісаї виявляють це: «Бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду» (Ісаї 25:1). Ісая знає, так як колись знав Ісус Навин, що Єгова є вірним і правдивим, а також що всі його «приречення» — його наміри — сповнюються (Ісуса Навина 23:14).

2. Яке приречення Єгови проголошує тепер Ісая і чого воно може стосуватися?

² До приречень Єгови входять його вироки ворогам Ізраїлю. Тепер Ісая проголошує одне з них: «Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужинецький палац перестав бути містом,— навіки не буде воно відбудоване» (Ісаї 25:2). Що ж це за місто, назви якого не подано? Можливо, Ісая говорить про моавський Ар, оскільки Моав уже довгий час ворогував з Божим народом *. А може, він говорить про інше, сильніше місто, як, наприклад, Вавилон (Ісаї 15:1; Софонії 2:8, 9).

3. В якому розумінні вороги Єгови хвалять його?

³ Як зреагують вороги Єгови, коли сповниться  його приречення про їхнє міцне місто? «Буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе» (Ісаї 25:3). Ясна річ, вороги всемогутнього Бога боятимуться його. Але як же вони хвалять його? Чи ці люди покинуть своїх фальшивих богів та приймуть чисте поклоніння? Звичайно, що ні! Натомість вони, подібно до фараона та Навуходоносора, хвалитимуть Єгову, коли будуть змушені визнати його надзвичайну вищість (Вихід 10:16, 17; 12:30—33; Даниїла 4:34).

4. Яке «місто людів насильників» існує сьогодні і як навіть воно мусить хвалити Єгову?

⁴ Сьогодні «місто людів насильників» — це «місто велике, що панує над царями земними», тобто «Вавилон Великий» — світова імперія фальшивої релігії (Об’явлення 17:5, 18). Основною частиною цієї імперії є загальновизнане християнство. Як релігійні провідники загальновизнаного християнства хвалять Єгову? Вони з гіркотою визнаю́ть предивні речі, які він здійснив заради своїх Свідків. Цих провідників ‘обгорнув жах і вони віддали славу Богу Небесному’ особливо в 1919 році. Саме тоді Єгова відновив активну діяльність своїх слуг, звільнивши їх з духовної неволі Вавилона Великого (Об’явлення 11:13) *.

5. Як Єгова захищає тих, хто повністю покладається на нього?

⁵ Хоча своїм ворогам Єгова здається страшним, він є охороною для сумирних та покірних людей, які хочуть йому служити. Релігійні й політичні насильники можуть застосовувати всілякі методи, щоб зруйнувати віру правдивих поклонників, але вони не матимуть успіху, тому що ці люди цілком покладаються  на Єгову. Зрештою він без утруднень змусить замовкнути своїх противників, так, неначе закриє хмарою палюче сонце пустелі або перетне шлях хуртовині, звівши мур. (Прочитайте Ісаї 25:4, 5).

‘Гостина для всіх народів’

6, 7. а) Який бенкет влаштовує Єгова і для кого? б) Прообразом чого служить гостина, про яку пророкував Ісая?

⁶ Єгова, подібно до дбайливого батька, не тільки захищає своїх дітей, але й годує, особливо в духовному розумінні. Визволивши в 1919 році своїх людей, він приготував для них переможну гостину, подавши величезну кількість духовної їжі: «Вчинить Господь Саваот [«для всіх народів», Хом.] на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих» (Ісаї 25:6, Ог., 1988).

⁷ Гостину влаштовано на «горі» Єгови. Що це за гора? Це «гора дому Господнього», до якої «на кінці днів» линуть усі народи. Це ‘свята гора’ Єгови, на якій його вірні поклонники не чинять лихого та не роблять шкоди (Ісаї 2:2; 11:9). На цьому високому місці поклоніння Бог Єгова влаштовує багату гостину для вірних. І ці духовні добрі дари, які подаються тепер так щедро, служать прообразом фізичних добрих дарів, які будуть подаватися, коли Боже Царство стане єдиним урядом людства. Тоді більше не буде голоду. «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить» (Псалом 72:8, 16).

8, 9. а) Яких двох великих ворогів людства буде усунено? Поясніть. б) Що зробить Бог, аби усунути ганьбу зі свого народу?

⁸ На людей, які тепер беруть участь у духовному бенкеті, приготовленому Богом, чекає славетне майбутнє. Прислухайтесь до подальших слів Ісаї.  Прирівнюючи гріх та смерть до удушливого «покриття», або «заслони», він каже: «На горі цій [Єгова] понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого» (Ісаї 25:7, 8а).

⁹ Гріха та смерті більше не буде! (Об’явлення 21:3, 4). Крім того, буде покладено край безпідставній ганьбі, яку тисячі років терпіли слуги Єгови. «Ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав» (Ісаї 25:8б). Як це станеться? Єгова усуне джерело тієї ганьби, Сатану та його насіння (Об’явлення 20:1—3). Тож не дивно, що Божі люди будуть спонукані вигукнути: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію,— тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» (Ісаї 25:9).

Пихатих принижено

10, 11. У чому виявиться суворе ставлення Єгови до Моаву?

¹⁰ Єгова рятує тих людей зі свого народу, які виявляють смирення. Однак сусід Ізраїлю, Моав — гордий, а Єгова ненавидить гордість (Приповістей 16:18). Тому на Моав чекає приниження. «Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці, і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук. А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох» (Ісаї 25:10—12).

¹¹ Рука Єгови «спочине» на його святій горі, забезпечивши захист. Однак пихатий Моав буде  витоптаний, неначе «у гноївці». За часів Ісаї солому втоптували в купи гною і таким чином робили добриво; цими словами Ісая передрікає приниження Моаву, незважаючи на його високі, здавалося б, надійні мури.

12. Чому Моав вибрано для судового приречення Єгови?

¹² Чому Єгова вибрав Моав для такого суворого приречення? Моавітяни — це нащадки Лота, Авраамового племінника, який поклонявся Єгові. Отже, вони не тільки сусіди народу, з яким уклав угоду Бог, але і його родичі. Незважаючи на це, моавітяни стали поклонятись фальшивим богам і виявляли глибоко вкорінену ворожість до Ізраїлю. Цей народ заслуговує свого покарання. Моав нагадує цим теперішніх ворогів слуг Єгови. Особливо він подібний до загальновизнаного християнства, яке заявляє, що його корені сягають християнського збору першого століття, але, як було показано раніше, становить головну частину Вавилона Великого.

Пісня спасіння

13, 14. Яке «сильне місто» мають сьогодні Божі люди і кому дозволено туди входити?

¹³ А що сказати про Божих людей? Вони радіють, що мають схвалення Єгови та його охорону, і починають співати пісню. «Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки. Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить» (Ісаї 26:1, 2). Хоча ці слова, безперечно, сповнилися в стародавні часи, вони також чітко сповнюються сьогодні. «Праведний люд» Єгови, духовний Ізраїль, має сильну, подібну до міста організацію. Яка ж велика підстава для радості, для співу!

¹⁴ Які саме люди входять у це «місто»? У пісні  дано відповідь: «Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає. Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі [«Яг Єгові», НС] вічна твердиня» (Ісаї 26:3, 4). «Думка», для якої Єгова є опорою,— це бажання слухатись його праведних принципів та надіятись на нього, а не на хиткі системи цього світу: комерційну, політичну та релігійну. «Яг Єгова» — єдина надійна безпечна твердиня. Ті, хто цілком покладається на Єгову, мають його охорону та живуть у «повнім спокої» (Приповістей 3:5, 6; Филип’ян 4:6, 7).

15. Як сьогодні принижено «високе місто» і яким чином «ноги вбогого» топчуть його?

¹⁵ Наскільки ж відрізняється ситуація ворогів Божого народу! «Знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне [«високе», Хом.] те місто — понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його! Його топче нога,— ноги вбогого, стопи нужденних» (Ісаї 26:5, 6). І знову ж таки, очевидно, Ісая тут має на увазі якесь «високе місто» в Моаві, а може, інше місто, наприклад, Вавилон, котрий, безперечно, є високим через свою пихатість. Хоч би як там було, Єгова змінив становище «високого міста», і тепер ‘нужденні та вбогі’ топчуть його. Сьогодні це пророцтво стосується Вавилона Великого, особливо загальновизнаного  християнства. У 1919 році це «високе місто» зазнало принизливого падіння. Воно було змушене звільнити людей Єгови, а ті у свою чергу почали топтати цього старого поневолювача (Об’явлення 14:8). Як саме? Прилюдно проголошуючи, що на нього прийде помста Єгови (Об’явлення 8:7—12; 9:14—19).

Жадання праведності та «пам’яті» Єгови

16. Який чудовий приклад відданості подає Ісая?

¹⁶ Після цієї тріумфальної пісні Ісая виявляє глибину своєї відданості та розповідає про нагороди за служіння Богові праведності. (Прочитайте Ісаї 26:7—9). Пророк подає чудовий приклад, як слід ‘мати надію на Господа’ і сильно жадати «Ймення» Єгови і його «пам’яті». Що таке пам’ять Єгови? У Вихід 3:15 говориться: «Господь [«Єгова», НС]... Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід». Ісая високо цінує ім’я Єгови та все, пов’язане з ним, у тому числі Його праведні норми та дороги. Люди, які розвивають подібну любов до Єгови, обов’язково матимуть його благословення (Псалом 5:9, Ог., 1988; 25:4, 5; 135:13; Осії 12:6).

17. Які привілеї буде забрано у безбожних?

¹⁷ Проте не всі люблять Єгову та його високі норми. (Прочитайте Ісаї 26:10). Навіть коли безбожних запрошено, вони вперто відмовляються навчатися справедливості, щоб увійти в «край правоти» — край, у якому перебувають слуги Єгови, праві в моральному та духовному розумінні. У результаті безбожні ‘величности Господа не побачать’. Вони не отримають благословень, що зливатимуться на людство після того, як буде освячено ім’я Єгови. Навіть у новому світі, коли вся земля стане  «краєм правоти», дехто, можливо, не відгукнеться на сердечну доброзичливість Єгови. Імена таких людей не будуть записані в книзі життя (Ісаї 65:20; Об’явлення 20:12, 15).

18. В якому розумінні деякі особи за днів Ісаї свідомо вибрали сліпоту і коли вони будуть змушені ‘побачити’ Єгову?

¹⁸ «Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх» (Ісаї 26:11). За днів Ісаї піднесену руку Єгови було видно тоді, коли він захищав своїх людей, виступаючи проти їхніх ворогів. Але більшість не побачила цього. Такі особи свідомо вибрали духовну сліпоту і зрештою будуть змушені ‘побачити’, тобто визнати, Єгову, коли огонь його заздрощів пожиратиме їх (Софонії 1:18). Пізніше Бог сказав Єзекіїлеві: «Вони пізнають, що Я — Господь» (Єзекіїля 38:23).

«Господь, кого любить, того Він карає»

19, 20. Чому та яким способом Єгова карав свій народ і кому такі виховні заходи пішли на користь?

¹⁹ Ісая знає, що мир чи добробут його співвітчизники мають завдяки благословенням Єгови. «Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав» (Ісаї 26:12). Незважаючи на це, а також на те, що Єгова дав своєму народові можливість стати «царством священиків та народом святим», минуле Юди не завжди було бездоганним (Вихід 19:6). Її люди неодноразово вдавалися до поклоніння фальшивим богам. У результаті вони раз у раз зазнавали покарання. Однак такі виховні заходи є доказом любові Єгови, тому що «Господь, кого любить, того Він карає» (Євреїв 12:6).

²⁰ Єгова часто карав своїх людей, дозволяючи іншим народам, «панам», панувати над ними. (Прочитайте  Ісаї 26:13). У 607 році до н. е. він дозволив вавилонянам забрати цей народ у вигнання. Чи це пішло йому на користь? Саме страждання не приносить людині користі. Однак коли така людина бере для себе урок з того, що сталось, кається і старається бути виключно відданою Єгові, тоді це піде їй на користь (Повторення Закону 4:25—31). Чи хтось з юдеїв виявляє побожне каяття? Так! Ісая пророчо говорить: «Тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє». Після повернення з вигнання в 537 році до н. е. юдеї нерідко потребували картання за інші гріхи, але вони вже ніколи не поклонялись кам’яним богам.

21. Що станеться з тими, хто пригноблював Божий народ?

²¹ А що сказати про поневолювачів Юди? «Мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них» (Ісаї 26:14). Вавилон зазна́є кари за жорстоке ставлення до вибраного народу Єгови. Послуговуючись мідянами та персами, Єгова скине гордий Вавилон і визволить свій поневолений люд. Це велике місто Вавилон буде безсиле, неначе мертве. Зрештою воно перестане існувати.

22. Як було поблагословлено Божий народ у теперішні часи?

²² У теперішні часи це пророцтво сповнилось 1919 року. Тоді останок очищеного духовного Ізраїлю було визволено з Вавилона Великого і повернено до служіння Єгові. Зазнавши відродження, помазані християни почали з ревністю виконувати проповідницьку працю (Матвія 24:14). Єгова у свою чергу поблагословив їх зростом, навіть привів великий натовп «інших овець», щоб ті приєдналися до них у служінні (Івана 10:16). «Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув. Господи, в го́рі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав» (Ісаї 26:15, 16).

 Вони ‘воскреснуть’

23. а) Який надзвичайний вияв сили Єгови можна було побачити 537 року до н. е.? б) Який подібний вияв можна було побачити 1919 року н. е.?

²³ Ісая повертається до того, що переживатиме Юда під час перебування у вавилонській неволі. Він порівнює народ із жінкою під час пологів, яка не може народити дитину без сторонньої допомоги. (Прочитайте Ісаї 26:17, 18). Допомога прийшла 537 року до н. е., і народ Єгови повернувся до себе на батьківщину з бажанням відбудувати храм та відновити правдиве поклоніння. По суті, народ воскрес із мертвих. «Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя — це роса зцілень, і земля викине мертвих» (Ісаї 26:19). Який же це вияв сили Єгови! І наскільки ж великим був цей вияв, коли ті слова сповнилися в духовному розумінні 1919 року! (Об’явлення 11:7—11). І як же ми сподіваємось часу, коли ці слова сповняться буквально в новому світі й мертві ‘почують Ісусів голос і повиходять’ з пам’ятних гробів! (Івана 5:28, 29).

24, 25. а) Як в 539 році до н. е. юдеї могли послухатись наказу Єгови про те, щоб сховатися? б) На що можуть вказувати «покої» в теперішні часи і яке ставлення ми повинні розвивати до них?

²⁴ Однак якщо вірні хочуть зазнати духовних благословень, обіцяних Ісаєю, вони повинні слухатися наказів Єгови: «Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде! Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них,— і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх» (Ісаї 26:20, 21). (Порівняйте Софонії 1:14). Мабуть, уперше ці слова сповнилися 539 року до н. е. Тоді під проводом царя Кіра мідяни та перси  завоювали Вавилон. За словами грецького історика Ксенофонта, Кір, ввійшовши у Вавилон, наказав кожному залишатися у своєму домі, тому що його кінне військо отримало «накази вирізати усіх, кого вони знайдуть надворі». «Покої», згадані в цьому пророцтві, сьогодні можуть бути тісно пов’язані із десятками тисяч зборів народу Єгови по всьому світі. Такі збори й далі відіграватимуть у нашому житті головну роль, навіть під час «великої скорботи» (Об’явлення 7:14, Філ.). Як же нам важливо зберігати правильне ставлення до збору й регулярно спілкуватися з ним! (Євреїв 10:24, 25).

²⁵ Незабаром настане кінець світу Сатани. Поки що ми не знаємо, як Єгова захищатиме своїх людей у той грізний час (Софонії 2:3). Однак відомо, що наше життя залежатиме від віри в Єгову, вірності й відданості та слухняності до нього.

26. Що представляв «левіятан» за днів Ісаї, кого і що він представляє сьогодні і що станеться з цим «драконом, що в морі»?

²⁶ Дивлячись у майбутнє, Ісая пророкує: «У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб’є» (Ісаї 27:1). Під час першого сповнення «левіятаном» будуть країни, в котрих розпорошиться Ізраїль, як, наприклад, Вавилон, Єгипет та Ассирія. Ці країни не зможуть перешкодити народу Єгови повернутися до себе на батьківщину у відповідний час. А хто ж є сучасним левіятаном? З усього видно, що це Сатана, «вуж стародавній», та його зла система речей на землі, яка служить його знаряддям у війні проти духовного Ізраїлю (Об’явлення 12:9, 10; 13:14, 16, 17; 18:24). У 1919 році «левіятан» випустив зі своїх пазурів Божий народ, і незабаром він зовсім зникне, коли Єгова  «дракона, що в морі, заб’є». А тим часом жодні зусилля «левіятана», спрямовані проти народу Єгови, не матимуть справжнього успіху (Ісаї 54:17).

«Виноградник пінистого вина»

27, 28. а) Чим виноградник Єгови наповнив усю землю? б) Як Єгова захищає свій виноградник?

²⁷ Далі в іншій пісні Ісая чудово змальовує плодоносність визволеного народу Єгови: «У той день заспівайте  про нього, про виноградник принадний [«пінистого вина», НС]: Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі» (Ісаї 27:2, 3). Останок духовного Ізраїлю та його працьовиті товариші наповнили  духовними плодами всю землю. Це справжня причина для святкування, для співу! Уся честь належить Єгові, який з любов’ю піклується про свій виноградник. (Порівняйте Івана 15:1—8).

²⁸ Тепер Єгова відчуває не гнів, а радість! «Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя,— на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!... Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити» (Ісаї 27:4, 5). Аби виноградні лози далі давали велику кількість «пінистого вина», Єгова товче і пожирає, неначе вогнем, будь-який подібний до будяків вплив, що може погубити його виноградник. Отже, нехай ніхто не наражає на небезпеку добробут християнського збору! Натомість ‘нехай усі міцно держаться захисту Єгови’, прагнучи Його ласки та охорони. Завдяки цьому вони чинять мир з Богом, який настільки важливий, що Ісая згадує про нього двічі. Що буде результатом цього миру? «Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп’янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять» (Ісаї 27:6)  *. Сповнення цього вірша служить чудовим доказом сили Єгови! Починаючи з 1919 року, помазані християни наповнили землю «плодом» — поживною духовною їжею. Як наслідок, до них приєдналися мільйони вірних і відданих інших овець, які разом із ними «день і ніч [Богові] служать» (Об’явлення 7:15). Хоча ці люди перебувають серед зіпсованого світу, вони радісно дотримуються високих норм Єгови. І він продовжує благословляти їх зростом. Ніколи не забуваймо про наш великий привілей — споживати «плід» і ділитися ним з іншими, голосно вихваляючи Бога!

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 285]

 «Велика сурма» проголошує свободу

У 607 році до н. е., коли Єгова покарав свій бунтарський народ, уразивши його вигнанням, болі Юди збільшилися. (Прочитайте Ісаї 27:7—11). Провина народу надто велика, її не можна окупити тваринними жертвами. Тому, подібно до людини, яка може розігнати овець або кіз «лячним криком» (НС), чи як «подув» сильного вітру, що може розкидати листя, Єгова виганяє Ізраїль з батьківщини. Після того навіть слабкі люди, яких символізує жіноча стать, зможуть використовувати те, що залишиться в краї.

Однак для Єгови настає час визволити свій народ з неволі. Він звільняє цих людей, як господар звільняє оливки, котрі, так би мовити, ув’язнені на деревах. «Станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки [Євфрат] до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля! І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві» (Ісаї 27:12, 13). Після перемоги в 539 році до н. е. Кір видав указ про звільнення усіх юдеїв, що жили в його імперії, а також в Ассирії та Єгипті (Ездри 1:1—4). Видавалось, ніби заграла «велика сурма», відлунюючи пісню свободи для Божого народу.

 [Ілюстрації на сторінці 275]

«Гостина з страв ситих».

[Ілюстрація на сторінці 277]

Вавилон топчуть ноги його колишніх в’язнів.

 [Ілюстрація на сторінці 278]

«Ввійди до покоїв своїх».