Єгова навчає нас, бажаючи нам добра
Розділ дев’ятий
Єгова навчає нас, бажаючи нам добра
1. Як мудрі люди реагують на слова Єгови?
КОЛИ Єгова говорить, мудрі слухають його слова з великою повагою і позитивно реагують на них. Бог надзвичайно зацікавлений нашим благополуччям, і тому все, що він каже, йде нам на добро. Приміром, нас до глибини душі зворушує те, як Єгова звертається до свого стародавнього народу, з котрим він уклав угоду: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей!» (Ісаї 48:18). Цінність вчень Бога перевірена часом, і це повинно спонукувати нас слухати його та йти за його керівництвом. Сповнені пророцтва розвіюють усякі сумніви щодо обітниць Єгови, які він обов’язково виконає.
2. Для кого записано слова із 48-го розділу Ісаї і хто ще може взяти з них пожиток?
2 Очевидно, слова із 48-го розділу книги Ісаї були записані для євреїв, які мали піти у вигнання до Вавилона. Крім того, ці слова містять звістку, котрою не повинні нехтувати християни наших часів. У 47-му розділі Ісаї Біблія передрікає падіння Вавилона. Тепер Єгова описує, що́ він збирається зробити з єврейськими вигнанцями в тому місті. Всевишнього засмучує лицемірство вибраних ним людей і те, що вони вперто не хочуть вірити в його обітниці. Однак Єгова бажає навчати їх задля їхнього добра. Бог передбачає час перетоплення, після якого вірний останок повернеться на батьківщину.
3. Чому поклоніння Юди було неправильне?
3 Наскільки ж народ Єгови відійшов від чистого поклоніння! Вступні слова Ісаї досить протверезливі: «Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім [«Єгови», НС] та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості [«праведності», НС]! Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються,— Йому ймення Господь Саваот [«Єгова військ», НС]» (Ісаї 48:1, 2). Яке ж лицемірство! Вони ‘клялися Йменням Єгови’, просто бездумно вживаючи Боже ім’я (Софонії 1:5). До вавилонського вигнання євреї поклонялися Єгові в «місті святому», Єрусалимі. Але їхнє поклоніння було нещирим. У своїх серцях ці люди відійшли далеко від Бога, і їхні вчинки поклоніння були ‘не в правді та не в праведності’. Вони не мали віри патріархів (Малахії 3:7).
4. Яке поклоніння подобається Єгові?
4 Слова Єгови нагадують нам, що поклоніння не може бути поверховим. Воно повинно бути щирим. Показне служіння, яке, можливо, виконується для того, щоб комусь догодити або справити на когось враження, не є виявом «побожності» (2 Петра 3:11). Навіть коли людина називає себе християнином, це не означає, що її поклоніння Бог обов’язково схвалює (2 Тимофія 3:5). Визнати, що Єгова існує,— важлива справа, але це тільки початок. Він хоче, щоб люди поклонялись йому від усієї душі, спонукані глибокою любов’ю та вдячністю (Колосян 3:23).
Передречення нових речей
5. Назвіть щось із «перших речей», передречених Єговою.
5 Мабуть, євреям у Вавилоні доведеться дещо пригадати. Тому Єгова знову говорить їм, що він — Бог правдивого пророцтва: «Я віддавна звіщав про минуле [«перші речі», НС],— із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив,— і прийшло» (Ісаї 48:3). «Перші речі» — це те, що Бог вже здійснив, зокрема він визволив ізраїльтян з Єгипту і дав їм у спадщину Обітовану землю (Буття 13:14, 15; 15:13, 14). Такі передречення виходять з уст Єгови. Бог дбає про те, щоб люди чули його постанови, а почуте повинно спонукувати їх виявляти слухняність (Повторення Закону 28:15). Він діє раптово, щоб виконати передречене ним. І оскільки Єгова є Всемогутній, це запевняє нас, що він виконає свій намір (Ісуса Навина 21:45; 23:14).
6. До якої міри євреї стали ‘непокірливими та бунтівничими’?
6 Люди Єгови стали ‘непокірливими та бунтівничими’ (Псалом 78:8). Він відверто говорить їм: «Впертий ти є, твоя ж шия — то м’язи залізні, а чоло твоє — мідяне» (Ісаї 48:4). Подібно до металів, які важко зігнути, євреї виявляють непоступливість. Це одна з причин, чому Єгова виявляє майбутні події. У противному разі народ Бога скаже про події, здійснені Ним: «Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол» (Ісаї 48:5). Чи те, що говорить тепер Єгова, якось вплине на невірних євреїв? Бог каже їм: «Ти чув,— переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини [«нові речі», НС] й таємниці, яких ти не знав. Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: «Оце я їх знав» (Ісаї 48:6, 7).
7. Що будуть змушені визнати вигнані євреї і чого вони можуть очікувати?
7 Задовго до падіння Вавилона Ісая записав передречення цієї події. Тепер євреї,— неначе вони вже перебувають у вавилонському вигнанні,— отримують пророчий наказ поміркувати над сповненням передреченого. Чи вони можуть заперечити, що Єгова — Бог сповненого пророцтва? І оскільки мешканці Юди бачили та чули, що Єгова — Бог правди, хіба вони не повинні також проголошувати цю правду іншим? Виявлене слово Єгови передрікає нові речі, які ще не збулися, як, наприклад, завоювання Кіром Вавилона та визволення євреїв (Ісаї 48:14—16). Здається, ці дивовижні події приходять нізвідки. Ніхто не міг би передбачити їх, просто обмірковуючи розвиток ситуації у світі. Вони приходять начебто без будь-якого приводу. Хто спричиняє ці події? Оскільки Єгова передрік їх приблизно за 200 років наперед, відповідь очевидна.
8. Яких нових речей сподіваються сьогодні християни і чому вони цілком довіряють пророчому слову Єгови?
8 Крім того, Єгова виконує своє слово згідно з власним розкладом часу. Сповнені пророцтва — це доказ його Божественності не тільки для стародавніх євреїв, але й для християн нашого часу. Численні пророцтва, сповнені в минулому, тобто «перші речі», є доказом того, що обіцяні Єговою нові речі — прийдешня «велика скорбота», пережиття «великим натовпом» тієї скорботи, «нова земля» та багато іншого — обов’язково збудуться (Об’явлення 7:9, 15; 7:14, Філ.; 21:4, 5; 2 Петра 3:13). Сьогодні це запевнення спонукує людей праведного серця ревно розповідати про Єгову. Вони поділяють почуття псалмописьменника, який сказав: «Я проповідував правду в великому зборі,— ото, своїх уст не ув’язнюю я» (Псалом 40:10).
Єгова виявляє самовладання
9. В якому розумінні ізраїльський народ є ‘бунтарем вже з лона матері’?
9 Євреї з недовір’ям поставилися до пророцтв Єгови і через це не звернули уваги на його застереження. Тому він говорить до них: «Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень [«бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері», Хом.]» (Ісаї 48:8). Вухо Юди було закрите до радісної звістки Єгови (Ісаї 29:10). Поведінка народу, з яким склав угоду Бог, показує, що цей люд—‘бунтар вже з лона матері’. Ізраїльський народ упродовж усієї своєї історії, ще від народження, відзначався бунтівною поведінкою. Правопорушення й зрада — це не просто випадкові гріхи, вони стали невід’ємною частиною його життя (Псалом 95:10; Малахії 2:11).
10. Чому Єгова стримуватиме себе?
10 Чи це означає, що втрачено будь-яку надію? Ні. Хоча Юда веде себе по-бунтівничому та по-зрадницьки, Єгова завжди праведний і вірний. Аби прославити своє величне ім’я, він припинить вилиття гніву. Бог каже: «Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе» (Ісаї 48:9). Наскільки ж Бог відрізняється від свого люду! Народ Єгови — як Ізраїль, так і Юда — були невірними своєму Творцеві. Проте Єгова освятить своє ім’я, діючи так, аби принести йому славу та честь. Тому він не знищить свого вибраного народу (Йоіла 2:13, 14).
11. Чому Бог не допустить цілковитого знищення свого народу?
11 Почувши догану від Бога, люди праведного серця з-поміж вигнаних євреїв пробуджуються і сповнюються рішучості зважати на його навчання. Подальше проголошення є величезним підбадьоренням для них: «Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив. Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє? А іншому слави Своєї не дам» (Ісаї 48:10, 11). Надзвичайно важкі ситуації, допущені Єговою, так би мовити, випробували та перетопили його людей у «горні недолі», виявивши, що лежить у них на серці. Щось подібне сталося багато століть раніше, коли Мойсей сказав їхнім предкам: «Господь, Бог твій, вів тебе... по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм» (Повторення Закону 8:2). Незважаючи на бунтівну поведінку цього народу, Єгова не знищив його тоді і не знищить цілком тепер. Таким чином прославиться ім’я Бога і віддасться Йому честь. Якби ці люди загинули з рук вавилонян, це означало б, що він не виконав своєї угоди, і його ім’я було б збезчещене. Тоді здавалося б, що Бог Ізраїля не в стані врятувати свого народу (Єзекіїля 20:9).
12. Як було очищено правдивих християн протягом Першої світової війни?
12 У теперішні часи народ Єгови також потребував перетоплення. Хоча на початку XX століття багато членів невеликої групи Дослідників Біблії служили Богові, оскільки щиро прагнули догоджати йому, але дехто мав неправильні мотиви, наприклад, бажання здобути видатне становище. Перед тим як очолити всесвітню працю проповідування доброї новини, передреченої на час кінця, ця маленька група повинна була зазнати очищення (Матвія 24:14). Пророк Малахія передрікав, що, коли Єгова ввійде у свій храм, відбудеться саме таке перетоплення (Малахії 3:1—4). Його слова сповнилися у 1918 році. Правдиві християни перейшли через вогненні випробування у бурхливі роки Першої світової війни. Кульмінаційним моментом тих випробувань стало ув’язнення Джозефа Ф. Рутерфорда, тодішнього президента, та декотрих відповідальних членів Товариства «Вартова башта». Цим щирим християнам перетоплення пішло на користь. Після Першої світової війни вони, як ніколи раніше, були сповнені рішучості служити своєму величному Богові так, як він того захоче.
13. Як народ Єгови реагує на переслідування, з котрим стикається ще з Першої світової війни?
13 Відтоді Свідки Єгови неодноразово стикалися з найжорстокішими формами переслідування. Але це не викликає в них жодних сумнівів стосовно обітниці Творця. Навпаки, ці люди беруть до уваги слова апостола Петра, які він адресував переслідуваним християнам того часу: «[Ви] засмучені трохи тепер... всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри [«ваша випробувана віра», УКУ] було... на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа» (1 Петра 1:6, 7). Сильне переслідування не зруйнує непорочності правдивих християн. Натомість воно виявить чистоту їхніх мотивів, зробить їхню віру випробуваною і дасть їм можливість показати глибину своєї відданості та любові (Приповістей 17:3).
«Я перший... Я останній»
14. а) В якому розумінні Єгова є «перший» і «останній»? б) Які могутні чини здійснив Єгова своєю «рукою»?
14 Тепер Єгова з теплотою звертається до народу, з яким уклав угоду: «Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній! Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя,— Я закличу до них — і вони стануть разом» (Ісаї 48:12, 13). На відміну від людини, Бог є вічний, він не змінюється (Малахії 3:6). У книзі Об’явлення Єгова проголошує: «Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець» (Об’явлення 22:13). До Єгови не було всемогутнього Бога і після нього не буде. Він — Всевишній, Вічний, Творець. Його «рука» — сила, яку він використовує,— заснувала землю й простягла зоряне небо (Йова 38:4; Псалом 102:26). Коли він звертається до своїх творив, вони стоять, готові служити йому (Псалом 147:4).
15. Як і задля чого Єгова «любить» Кіра?
15 Далі Єгова урочисто запрошує як євреїв, так і неєвреїв: «Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас [«між ними», Хом.] розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях. Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження» (Ісаї 48:14, 15). Тільки Єгова є всемогутній і може точно передрікати події. Ніхто між «ними», нічого не вартими ідолами, не спроможний говорити таких речей. Єгова, а не ідоли ‘любить його’— Кіра, тобто обрав для особливого завдання (Ісаї 41:2; 44:28; 45:1, 13; 46:11). Він передбачив з’явлення Кіра на світовій арені й вказав, що цей чоловік стане майбутнім завойовником Вавилона.
16, 17. а) Чому можна сказати, що Єгова не робить передречень таємно? б) Як Єгова повідомляє сьогодні про свої наміри?
16 Далі Єгова доброзичливо запрошує: «Наблизьтесь до мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там» (Ісаї 48:16а). Єгова не робить своїх передречень таємно, а виявляє їх, причому не лише жменьці посвячених людей. Пророки Єгови сміливо звіщали його слово (Ісаї 61:1). Вони прилюдно проголошували Божу волю. Наприклад, Бог знав про події, пов’язані з Кіром, і передбачив їх. Приблизно за 200 років наперед він все це відкрито передрік, послуговуючись Ісаєю.
17 Так само й сьогодні Єгова не тримає в таємниці своїх намірів. Мільйони людей у сотнях країн та на численних островах проголошують від дому до дому, на вулицях і в інших місцях застереження про те, що надходить кінець цій системі речей, а також звіщають добру новину про майбутні благословення Божого Царства. Єгова дійсно є Богом, який повідомляє про свої наміри.
‘Слухайся Моїх заповідей’
18. Що Єгова бажає своєму народові, коли звертається до нього?
18 Спонуканий духом Єгови, пророк проголошує: «Послав Мене Господь Бог та Його Дух. Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісаї 48:16б, 17). Цей ніжний вияв турботи повинен запевнити ізраїльтян, що Єгова збирається визволити їх з Вавилона. Він— їхній Відкупитель (Ісаї 54:5). Єгова щиро бажає, щоб ізраїльтяни відновили стосунки з ним і слухалися його наказів. Правдиве поклоніння ґрунтується на слухняності до божественних настанов. Ізраїльтяни не зможуть іти правильним шляхом, поки не навчаться про ‘дорогу, якою мають ходити’.
19. Який щирий заклик робить Єгова?
19 Єгова хоче, щоб його народ уникав лиха та тішився життям, і це бажання чудово висловлено: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість [«праведність», НС], немов морські хвилі!» (Ісаї 48:18). Який же щирий заклик робить всемогутній Творець! (Повторення Закону 5:29; Псалом 81:14). Замість того щоб іти в неволю, ізраїльтяни можуть жити в мирі, який буде, наче вода, що тече в річці (Псалом 119:165). Їхні вчинки праведності можуть бути такі ж незліченні, наче морські хвилі (Амоса 5:24). Єгова звертається до ізраїльтян як той, хто дійсно цікавиться ними, і з любов’ю показує дорогу, якою вони повинні ходити. О, якби тільки вони послухали!
20. а) Що Бог прагне для ізраїльтян, незважаючи на їхню бунтівну поведінку? б) Що ми дізнаємо́сь про Єгову з його ставлення до свого народу? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 133).
20 Які благословення чекають на Ізраїль, якщо він покається? Єгова каже: «Насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота — немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого» (Ісаї 48:19). Єгова нагадує цьому народові свою обітницю про те, що Авраамове насіння розмножиться, «немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря» (Буття 22:17; 32:13). Однак ці нащадки Авраама збунтувалися, вони не мають права зазнати сповнення обітниці. Упродовж історії вони так погано поводилися, що, згідно із Законом Єгови, заслуговують, як народ, аби їхнє ім’я було витяте (Повторення Закону 28:45). Але Єгова не прагне знищення свого народу і не хоче їх повністю покинути.
21. Яких благословень ми можемо зазнавати сьогодні завдяки тому, що хочемо, аби Єгова нас навчав?
21 Принципи, подані в цьому яскравому уривку, стосуються сьогоднішніх поклонників Єгови. Єгова — Джерело життя, і він знає ліпше від будь-кого, як нам слід використовувати своє життя (Псалом 36:10). Бог дає вказівки не для того, щоб позбавити нас задоволення, а задля нашого добра. Правдиві християни позитивно реагують на них і прагнуть, щоб Єгова їх навчав (Михея 4:2). Його настанови захищають нашу духовність і стосунки з ним, а також охороняють від згубного впливу Сатани. Коли усвідомлюємо, які принципи лежать в основі законів Бога, то бачимо, що його навчання йде нам на добро. Ми розуміємо, що «Його... заповіді не тяжкі». І ми не будемо витяті (1 Івана 2:17; 5:3).
«Рушайте ж з Вавилону»
22. До чого Єгова спонукує вірних євреїв і яке запевнення він їм дає?
22 Чи після падіння Вавилона хоч хтось з євреїв матиме правильний стан серця? Чи вони скористають з визволення, яке дасть їм Бог, повернуться на батьківщину й відновлять чисте поклоніння? Так. Наступні слова Єгови виявляють його впевненість у цьому. «Вирушіть [«рушайте ж», Кул.] із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь відкупив раба Свого Якова! І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм,— Він скелю розбив — і вода потекла» (Ісаї 48:20, 21). Єгова за допомогою пророцтва спонукує свій народ покинути Вавилон без зволікань (Єремії 50:8). Про викуп цих людей повинні знати люди по всьому світі, аж до краю землі (Єремії 31:10). Після виходу з Єгипту Єгова дбав про потреби свого народу, коли той ішов по пустелі. І так само Бог забезпечуватиме необхідним свій народ, коли він повертатиметься додому з Вавилона (Повторення Закону 8:15, 16).
23. Хто не зазна́є миру, який дає Бог?
23 Євреї також повинні пам’ятати ще один важливий принцип, що стосується рятівних учинків Єгови. Хоча люди праведного серця можуть постраждати через свої гріхи, вони не будуть знищені. Але зовсім інакше справа стоїть з грішниками. «Для безбожних спокою немає, говорить Господь» (Ісаї 48:22). Нерозкаяні грішники не зазна́ють миру, який Бог дасть тим, хто любить його. Уперті нечестивці або невіруючі не будуть врятовані. Спасіння чекає лише на тих, хто вірить (Тита 1:15, 16; Об’явлення 22:14, 15). Злі не мають Божого миру.
24. Що принесло радість Божому народу в теперішні часи?
24 У 537 році до н. е. можливість покинути Вавилон принесла велику радість для вірних ізраїльтян. Також Божий народ зазнав радості в 1919 році, коли був визволений з вавилонської неволі (Об’явлення 11:11, 12). Сповнений надії, він одразу використав свободу, щоб розширювати свою діяльність. Звичайно, члени цієї невеликої групи християн потребували відваги, щоб використовувати нові можливості для проповідування у ворожому світі. Але з допомогою Єгови вони взялися за проголошення доброї новини. Історія підтверджує, що він поблагословив їх.
25. Чому важливо пильно зважати на Божі праведні постанови?
25 Ця частина пророцтва Ісаї наголошує: Єгова вчить нас, бажаючи нам добра. Вкрай важливо пильно зважати на Божі праведні постанови (Об’явлення 15:2—4). Якщо ми пригадуватимемо собі про Божу мудрість і любов, це допоможе нам чинити те, що Єгова вважає правильним. Усі його накази йдуть нам на добро (Ісаї 48:17, 18).
[Запитання для вивчення]
[Рамка/Ілюстрації на сторінці 133]
Всемогутній Бог стримує себе
«Я спиняю Свій гнів... Я стримуюся»,— сказав Єгова відступницьким ізраїльтянам (Ісаї 48:9). Такі вислови допомагають побачити, що Бог подає нам досконалий приклад того, аби ніколи не зловживати владою. Це правда, що ніхто не має більшої влади, ніж Бог. Саме тому ми називаємо його Всесильним, Всемогутнім. Він по праву дає собі титул «Всемогутній» (Буття 17:1). Бог має не тільки необмежену силу, але й цілковиту владу, оскільки займає становище Суверенного Господа Всесвіту, створеного ним. Тому ніхто не може насмілитись стримувати його руку або казати: «Що Ти робиш?» (Даниїла 4:32).
Але Бог є повільний до гніву, навіть тоді, коли існує потреба виявити силу проти своїх ворогів (Наума 1:3, НС). Єгова може ‘спиняти Свій гнів’. Про нього правильно говориться, що він «повільний до гніву», оскільки його основна риса — це любов, а не гнів. Якщо ж Бог виливає свій гнів, то контролює його, цей гнів завжди праведний і оправданий (Вихід 34:6; 1 Івана 4:8).
Чому Єгова так діє? Тому що досконало зрівноважує свою всемогутню силу з трьома іншими основними якостями — мудрістю, справедливістю та любов’ю. Бог використовує силу, кожного разу узгоджуючи її з цими трьома рисами.
[Ілюстрація на сторінці 122]
Звістка Ісаї про відновлення — промінчик надії для вірних євреїв-вигнанців.
[Ілюстрації на сторінці 124]
Євреї мали схильність приписувати вчинки Єгови ідолам.
1. Іштар. 2. Глазурований цегляний фриз зі стіни, зведеної вздовж шляху для процесій у Вавилоні. 3. Дракон, символ Мардука.
[Ілюстрація на сторінці 127]
«Горно недолі» може виявити, чи ми керуємося чистими мотивами в служінні Єгові.
[Ілюстрації на сторінці 128]
Правдиві християни стикаються з найжорстокішими формами переслідування.
