Розділ вісімнадцятий

Єгова оживляє дух смиренних

Ісаї 57:1—21

1. Яке запевнення дав Єгова і які запитання виникають у зв’язку з його словами?

«ТАК промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних [«смиренних», Хом.], і щоб оживляти серця згноблених» (Ісаї 57:15). Ці слова написав пророк Ісая у VIII столітті до н. е. Які ж події відбувалися в Юді, що була потрібна така підбадьорлива звістка? Як ці натхнені слова допомагають християнам сьогодні? Розгляд 57-го розділу книги Ісаї допоможе нам відповісти на ці запитання.

«Наблизьтесь сюди»

2. а) Якого часу, очевидно, стосуються слова з 57-го розділу Ісаї? б) В якій ситуації опинилися праведні за днів Ісаї?

² Здається, ця частина пророцтва стосується днів Ісаї. Розгляньте, наскільки в той час укорінилося зло: «Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів,— що від зла забирається праведний з світу! Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою» (Ісаї 57:1, 2). Якщо гине праведний, ніхто про це не турбується. Передчасна смерть такої людини  залишається непоміченою. Сон смерті приносить їй спокій, звільняє від страждань, яких завдають безбожні, і рятує від нещастя. Коли Ісая писав ці слова, Божий вибраний народ був у дуже поганому стані. Однак яким же, мабуть, підбадьоренням для тих, хто залишався вірним, було запевнення, що Єгова не тільки все бачить, але й підтримає їх!

3. Як Єгова звертається до злого покоління Юди і чому?

³ Єгова скликає зле покоління Юди, кажучи: «Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці» (Ісаї 57:3). Ті люди цілком заслужили такого ганебного опису. Вони — сини  чарівниці та нащадки чужоложника і блудниці, бо практикують фальшиве поклоніння. Невід’ємною частиною такого поклоніння є ідолопоклонство, спіритизм і неморальна статева поведінка. Тому Єгова запитує цих грішників: «Над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні, ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?» (Ісаї 57:4, 5).

4. У чому винні лукаві мешканці Юди?

⁴ Нечестиві мешканці Юди відкрито займаються огидним язичницьким поклонінням і ‘розкошують’. Над Божими пророками, яких було послано виправляти їх, вони з презирством насміхаються, безсоромно й нешанобливо виставляючи язики. Хоча ці люди є дітьми Авраама, але через бунтівну поведінку стали дітьми переступу й насінням брехні (Ісаї 1:4; 30:9; Івана 8:39, 44). За містом вони під кожним великим деревом до нестями виконують свої ідолопоклонницькі ритуали. І яке ж жорстоке це поклоніння! Подібно до народів, яких Єгова вигнав з того краю через огидну поведінку, ці люди навіть убивають своїх дітей! (1 Царів 14:23; 2 Царів 16:3, 4; Ісаї 1:29).

Вилиття литої жертви на каміння

5, 6. а) Якому поклонінню надають перевагу жителі Юди замість поклоніння Єгові? б) Чому ідолопоклонство Юди таке жахливе і наскільки воно поширене?

⁵ Розгляньте, як глибоко погрузли в ідолопоклонстві жителі Юди: «У гладеньких каміннях потоку твій уділ,— вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?» (Ісаї 57:6). Євреї — це народ, з  яким Бог уклав угоду, але вони не поклоняються йому, а збирають з дна річки каміння і з них виробляють собі божків. Давид проголосив, що Єгова був частиною його спадку, а ці грішники вибирають як свій уділ безжиттєві камінні ідоли й виливають на них литі жертви (Псалом 16:5; Авакума 2:19). Чи може Єгова знайти заспокоєння в тому, що народ, який носить його ім’я, так перекрутив поклоніння?

⁶ Юда займається ідолопоклонством скрізь: під великими деревами, у долинах, на пагорбах та у своїх містах. Але Єгова все це бачить і, послуговуючись Ісаєю, викриває її розбещеність: «На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви. І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам’ятника культового» (Ісаї 57:7, 8а). Юда розкладає своє ложе духовної нечистоти на висотах і там приносить жертви чужим богам *. Ідоли стоять навіть у приватних будинках за дверима й одвірками.

7. З яким духом Юда займається неморальним поклонінням?

⁷ Хтось може запитати: «Чому Юда так погрузла в ідолопоклонстві? Може, якась могутніша сила змусила її покинути Єгову?» Зовсім ні. Вона зробила це добровільно, прагнучи цього. Єгова говорить: «Ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш [«ти склала з ними угоду. Ти полюбила лежати на ложі разом з ними. Ти споглядала  чоловічий член», НС]» (Ісаї 57:8б). Юда уклала угоду зі своїми фальшивими богами й полюбила незаконні стосунки з ними. Особливо їй припали до серця неморальні статеві звичаї, якими супроводжувалось поклоніння цим богам і які, очевидно, включали використання фалічних символів!

8. За царювання якого царя ідолопоклонство в Юді особливо процвітало?

⁸ Опис вкрай неморального та жорстокого ідолопоклонства відповідає тому, що ми знаємо про декількох злих царів Юди. Приміром, Манасія побудував пагірки, спорудив жертовники Ваалу й поставив язичницькі релігійні жертовники на двох подвір’ях храму. Він переводив своїх синів через вогонь, займався магією, віщуванням й пропагував спіритичні звичаї. Також цар Манасія зробив тесаного боввана священної палі й поставив його у храмі Єгови *. Він зводив Юду, «щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив» (2 Царів 21:2—9). Дехто вважає, що Манасія наказав убити Ісаю, хоча його ім’я не згадується в Ісаї 1:1.

«Посилаєш... своїх посланців»

9. Чому Юда висилає посланців «далеко»?

⁹ Провина Юди полягає не тільки в служінні фальшивим богам. Послуговуючись Ісаєю як своїм промовцем, Єгова каже: «Ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців і знижаєшся аж до шеолу» (Ісаї 57:9). Єврейською слово «Молох» означає «цар». Невірне  царство Юди йде до «Молоха» — мабуть, до царя однієї з могутніх іноземних держав — і приносить йому дорогі й привабливі дарунки, представлені оливою та мастями. Юда висилає посланців у далекі краї. Для чого? Аби вмовити язичницькі народи укласти з нею політичні союзи. Вона відвернулась від Єгови й покладається на чужих царів.

10. а) Що зробив цар Ахаз, аби укласти союз із царем Ассирії? б) Як Юда ‘знизилася аж до шеолу’?

¹⁰ Один з таких випадків стався за днів царя Ахаза. Боячись союзу Ізраїлю з Сирією, той невірний цар Юди вислав до ассирійського царя Тіглатпаласара III послів з такими словами: «Я твій раб та син твій,— вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене». Ахаз підкупив царя Ассирії: вислав йому срібло та золото, й у відповідь ассирійська армія розпочала спустошливий напад на  Сирію (2 Царів 16:7—9). У стосунках з язичницькими народами Юда знизилася до «глибин Шеолу» («Американський переклад», англ.). Через ті стосунки вона помре, тобто перестане існувати як незалежна держава на чолі з царем.

11. З чого видно, що Юда має безпідставне почуття безпеки?

¹¹ Єгова продовжує промовляти до Юди: «Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: «Зрікаюсь!» [«пуста надія!», Кул.] Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла» (Ісаї 57:10). Цей народ тяжко натрудився на дорогах відступництва, але не бачить, що його зусилля марні. Натомість Юда обманює себе, думаючи, що має успіх завдяки своїй силі. Вона почувається міцною та здоровою. Яке ж безумство!

12. Чим загальновизнане християнство нагадує Юду?

¹² Сьогодні поведінка однієї організації нагадує поведінку Юди за днів Ісаї. Це загальновизнане християнство. Хоча воно вживає ім’я Ісуса, але намагається укладати союзи з різними державами і наповнює ідолами свої місця поклоніння. Його прибічники навіть ставлять ідольські образи у себе вдома. Під час воєн між державами загальновизнане християнство приносило в жертву свою молодь. Наскільки ж це, мабуть, було огидне в очах правдивого Бога, котрий наказав християнам: «Утікайте від служіння ідолам» (1 Коринтян 10:14). Втручаючись у політику, загальновизнане християнство ‘чинило розпусту із земними царями’ (Об’явлення 17:1, 2). Крім того, воно є одним із головних прибічників Організації Об’єднаних Націй. Що ж чекає на цю релігійну розпусницю? Ми зрозуміємо це, якщо розглянемо слова Єгови, звернені  до її прототипу — невірної Юди, яку представляла столиця Єрусалим.

«Нехай порятує тебе твоя зграя божків»

13. До якого «обману» вдається Юда і як вона реагує на терпеливість Єгови?

¹³ «За ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала [«вдалася до обману», НС]?» — запитує Єгова. Слушне запитання! Безперечно, Юда не виявляє здорового побожного страху перед Єговою. Бо тоді б вона не стала народом обманщиків, не поклонялася б фальшивим богам. Далі Єгова говорить: «Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?» (Ісаї 57:11). Єгова мовчав, він не карав Юду одразу. Чи Юда виявляє вдячність за це? Ні, вона вважає Божу терпеливість байдужістю і зовсім перестала його боятися.

14, 15. Що говорить Єгова про вчинки Юди та її «зграю божків»?

¹⁴ Але період Божого довготерпіння закінчиться. Маючи на увазі той час, Єгова проголошує: «Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої,— та вони не поможуть тобі! Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих» (Ісаї 57:12, 13а). Єгова викриє удавану праведність Юди. Лицемірні вчинки не принесуть їй жодної користі. «Зграя божків» не врятує її. Коли прийде лихо, навіть легкий подих вітру здує богів, на які покладалася Юда.

¹⁵ Слова Єгови сповнилися 607 року до н. е. Тоді вавилонський цар Навуходоносор знищив Єрусалим, спалив храм, а більшість людей забрав у полон. «І пішов Юда на вигнання з своєї землі» (2 Царів 25:1—21).

16. Що чекає на загальновизнане християнство та позосталих членів «Вавилона Великого»?

 ¹⁶ Подібно й велике зборище ідолів загальновизнаного християнства не врятує його в день гніву Єгови (Ісаї 2:19—22; 2 Солунян 1:6—10). Разом з позосталими членами «Вавилона Великого», який є світовою імперією фальшивої релігії, загальновизнане християнство буде знищене. Символічна червона звірина та її десять рогів «спустошать [Вавилон Великий] й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять» (Об’явлення 17:3, 16, 17). Як же добре, що ми послухалися наказу: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його»! (Об’явлення 18:4, 5). Тож ніколи не повертаймось до неї і не ставаймо на її дороги.

«Хто ж на Мене надіється, землю вспадкує»

17. Яку обітницю дав Єгова тим, ‘хто надіється на нього’, і коли її було виконано?

¹⁷ А що можна сказати про наступні слова пророцтва Ісаї? «Хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить» (Ісаї 57:13б). До кого тепер звертається Єгова? Бог передрікає, що після катастрофи, яка ще має настати, він визволить свій народ з Вавилона й відновить чисте поклоніння на святій горі, тобто в Єрусалимі (Ісаї 66:20; Даниїла 9:16). Ці слова повинні бути великим підбадьоренням для кожного єврея, який залишається вірним! А далі Єгова говорить: «Він каже [«скажуть», Хом.]: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого» (Ісаї 57:14). Коли настане призначений час і Бог розпочне визволяти свій народ, дорога  буде готова й усі перешкоди будуть усунені (2 Хронік 36:22, 23).

18. Як описано високе становище Єгови і про кого він з любов’ю турбується?

¹⁸ Саме в цей момент пророк Ісая передає слова, цитовані на початку розділу: «Так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних [«смиренних», Хом.], і щоб оживляти серця згноблених» (Ісаї 57:15). Престол Єгови перебуває в найвищих небесах. Вищого становища немає. Як же потішає те, що звідти він бачить усе: не тільки гріхи нечестивих, але й праведні вчинки тих, хто намагається служити йому! (Псалом 102:20; 103:6). Крім того, він чує стогін пригнічених і оживляє серця пригноблених. Очевидно, у стародавні часи ці слова зворушили серця розкаяних євреїв. І немає сумніву, що сьогодні вони зворушують наші серця.

19. Коли стихає гнів Єгови?

¹⁹ Потішають також подальші слова Єгови: «Не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив» (Ісаї 57:16). Якби Єгова зливав свій гнів цілу вічність, без кінця, не вижило б жодне створіння. На щастя, обурення Єгови триває обмежений час. Коли досягається необхідний результат, Божий гнів стихає. Завдяки розумінню цієї правди, отриманому за допомогою святого духу, ми можемо розвивати глибоку вдячність за любов Єгови до свого творива.

20. а) Як Єгова ставиться до нерозкаяного правопорушника? б) Як Єгова потішає розкаяних?

²⁰ Ця справа стане зрозумілішою, якщо розглянути  наступні слова Єгови. Спочатку він каже: «Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого» (Ісаї 57:17). Гріхи, вчинені через пожадливість, завжди викликають Божий гнів. Єгова обурюється доти, доки людина залишається невірною, тобто відступає від нього у своєму серці. А що ж стається, коли вона позитивно реагує на виховні заходи? Тоді любов та співчуття спонукують Єгову до дій, як видно з наступних слів: «Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним» (Ісаї 57:18). Вживши дисциплінарних заходів, Єгова вздоровлює розкаяну особу і тих, що сумують разом із нею. Саме тому в 537 році до н. е. євреї змогли повернутися додому. Щоправда, після того Юда більше ніколи не була незалежним царством, над яким би правив цар з роду Давида. Але храм у Єрусалимі було відбудовано й відновлено правдиве поклоніння.

21. а) Як Єгова оживив дух помазаних християн у 1919 році? б) Яку рису повинен розвивати кожен з нас?

²¹ Єгова, «Високий і Піднесений», також виявляв турботу про добробут помазаного останку в 1919 році. Оскільки члени останку мали розкаяний і смиренний дух, величний Бог Єгова виявив доброту, звернувши увагу на їхні страждання й визволивши їх з вавилонської неволі. Він усунув усі перешкоди й вивів їх на свободу, щоб вони могли поклонятися йому в чистоті. Таким чином тоді сповнилися слова Єгови, промовлені через Ісаю. Крім того, цими словами виражено незмінні принципи, що стосуються кожного з нас. Єгова приймає поклоніння тільки від смиренних. Якщо ж хтось із  Божих слуг згрішить, то повинен одразу визнати свою провину, прийняти докір й виправити свої дороги. Тож ніколи не забуваймо: Єгова уздоровлює й потішає смиренних, але «противиться гордим» (Якова 4:6).

«Спокій далекому та близькому»

22. Яке майбутнє передрікає Єгова для а) розкаяних? б) злих?

²² Далі Єгова показує, наскільки різниться майбутнє розкаяних і тих, хто не покидає своїх злих доріг. Він каже: «Створю Я плід уст: «Спокій, спокій далекому та близькому... і вздоровлю його. А ті несправедливі — як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають. Для безбожних спокою немає» (Ісаї 57:19—21).

23. Що таке плід уст і яким чином Єгова ‘творить’ цей плід?

²³ Плід уст — це жертва хвали для Бога, тобто публічне проголошення його імені (Євреїв 13:15). Як же Єгова ‘творить’ це публічне проголошення? Щоб приносити жертву хвали, людина повинна спочатку навчитися про Бога й тоді повірити в нього. Віра — плід Божого духу — спонукує її розповідати ближнім про почуте. Інакше кажучи, така особа публічно проголошує свою віру (Римлян 10:13—15; Галатів 5:22). Також слід пам’ятати, що тільки Єгова дає повноваження своїм слугам вихваляти його перед іншими. І саме він визволяє своїх людей, аби вони могли приносити такі жертви хвали (1 Петра 2:9). Отже, є всі підстави стверджувати, що плід уст творить сам Єгова.

24. а) Хто зазнає́ Божого спокою і як це впливає на таких осіб? б) Хто не зазнає́ спокою і який результат цього?

²⁴ Що ж за чудовий плід уст приносили, мабуть, євреї, які поверталися на батьківщину, вихваляючи  Єгову в піснях! Вони раділи, що зазнавали Божого спокою як ‘далеко’ — на чужині, коли чекали на повернення, так і ‘близько’ — в себе на батьківщині. Проте як же сильно відрізняється майбутнє нечестивих! Кожен, хто не реагує на дисциплінарні заходи Єгови, тобто лукаві люди, хоч би де вони жили й ким були, ніколи не матимуть спокою. Клекочучи, як розбурхане море, вони приносять не плід уст, а «багно й мул» — саму нечистоту.

25. В який спосіб багато осіб по всьому світі починають зазнавати спокою?

²⁵ Сьогодні поклонники Єгови також скрізь проголошують добру новину про Боже Царство. Християни по всьому світі, у понад 230 країнах, приносять плід уст, вихваляючи єдиного правдивого Бога. І ту хвалу чути «від краю землі» (Ісаї 42:10—12). Ті, хто чує їхні слова й позитивно реагує, приймають правду з Божого Слова, Біблії. Такі люди починають зазнавати спокою, який приходить завдяки служінню «Богові миру» (Римлян 16:20).

26. а) Що чекає на нечестивих? б) Яку величну обітницю дано смиренним і що ми повинні постановити?

²⁶ Щоправда, нечестиві не зважають на звістку про Царство. Однак незабаром їм буде заборонено порушувати спокій праведних. «Ще трохи — й не буде безбожного»,— обіцяє Єгова. А ті, хто надіється на Єгову, успадкують землю. «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:10, 11, 29). Якою ж чудовою буде тоді наша земля! Тож постановімо ніколи не втратити Божого миру, щоб цілу вічність співати Богові хвалу.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 263]

Юда займається неморальним поклонінням під кожним великим деревом.

[Ілюстрація на сторінці 267]

Юда будує жертовники по всьому краї.

 [Ілюстрація на сторінці 275]

«Створю Я плід уст».