‘Нове ймення’
Розділ двадцять третій
‘Нове ймення’
1. Які слова запевнення поміщено в 62-му розділі книги Ісаї?
ЗАПЕВНЕННЯ, потіха, надія на відновлення... Саме цього потребують засмучені євреї у Вавилоні. Після знищення Єрусалима та його храму минуло кілька десятиліть. Юда, що лежить на відстані приблизно 800 кілометрів від Вавилона, спустошена. Євреї, здається, стали народом, забутим Єговою. Що може поліпшити їхню ситуацію? Обітниці Єгови, що він допоможе їм повернутися додому й дозволить відновити чисте поклоніння. Тоді замість слів «покинута» й «пустиня» будуть вживатися імена, які свідчитимуть про Боже схвалення (Ісаї 62:4; Захарія 2:16). У 62-му розділі книги Ісаї цих обітниць є велика кількість. Однак, подібно до інших пророцтв про відновлення, у цьому розділі розглядаються питання, пов’язані з набагато пізнішими подіями, ніж визволення євреїв з вавилонської неволі. Головне сповнення 62-го розділу книги Ісаї є доказом того, що спасіння духовного народу Єгови, тобто «Ізраїля Божого»,— подія неминуча (Галатів 6:16).
Єгова не буде мовчати
2. Як Єгова знову виявив милість до Сіону?
2 У 539 році до н. е. Вавилон упав. Після того перський цар Кір видав наказ, який уможливив побожним євреям повернутися до Єрусалима та відновити поклоніння Єгові (Ездри 1:2—4). Перші євреї з Вавилона ступили на землю своєї батьківщини 537 року до н. е. Єгова знову виявив милість до Єрусалима. Про це свідчить сердечність, з якою він робить проголошення щодо майбутнього: «Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість [«праведність», НС], а спасіння його — як горючий світильник» (Ісаї 62:1).
3. а) Чому Єгова зрештою відкинув земний Сіон і хто заступив його? б) Про який відхід говорить Біблія, коли він мав статися і в який період ми живемо?
3 Єгова виконав свою обітницю про відновлення Сіону, тобто Єрусалима, у 537 році до н. е. Він приніс жителям Єрусалима спасіння, і їхня праведність яскраво засяяла. Проте пізніше вони знову поступово відійшли од чистого поклоніння. Зрештою ці люди відмовились визнати Ісуса за Месію, і Єгова перестав ставитися до них як до свого вибраного народу (Матвія 21:43; 23:38; Івана 1:9—13). Єгова подбав про те, щоб народився новий народ, «Ізраїль Божий». Цей новий народ став його особливою власністю. У I столітті члени цього люду ревно проповідували добру новину по всіх знаних на той час краях (Галатів 6:16; Колосян 1:23). На жаль, після смерті апостолів почався відхід від правдивої релігії. У результаті розвинулася відступницька форма християнства, котру ми знаємо сьогодні як загальновизнане християнство (Матвія 13:24—30, 36—43; Дії 20:29, 30). Століттями загальновизнаному християнству було дозволено стягувати велику ганьбу на ім’я Єгови. Але зрештою в 1914 році розпочався «рік уподобання». У тому ж році почалося головне сповнення цієї частини пророцтва Ісаї (Ісаї 61:2).
4, 5. а) Чиїми прообразами служать в наш час гора Сіон та її діти? б) Як Єгова послуговувався Сіоном, щоб зробити «спасіння його — як горючий світильник»?
4 У наш час обітниця Єгови про відновлення Сіону сповнюється на Божій небесній організації, «вишньому Єрусалимі», яку представляють на землі її діти — помазані духом християни (Галатів 4:26). Небесна організація Єгови виконує роль відданої помічниці: вона є пильною, ніжною і старанною. Яка ж велика була радість, коли у 1914 році вона народила Месіанське Царство! (Об’явлення 12:1—5). Особливо з 1919 року земні діти цієї організації проповідують народам про її праведність та спасіння. Як і передрік Ісая, ці діти дали своєму світлу сяяти, освітивши темряву, неначе світильник (Матвія 5:15, 16; Филип’ян 2:15).
5 Єгова дуже цікавиться своїми поклонниками. Він не буде мовчати, тобто не заспокоїться, поки не сповнить усіх своїх обітниць, даних горі Сіон та її дітям. Не хочуть мовчати і позосталі помазанці, а також їхні товариші — «інші вівці» (Івана 10:16). Вони на весь голос розповідають людям про єдину дорогу до спасіння (Римлян 10:10).
Єгова дає ‘нове ймення’
6. Які наміри стосовно Сіону має Єгова?
6 Які наміри має Єгова стосовно Сіону — своєї небесної «жінки», представленої стародавнім Єрусалимом? Він каже: «Побачать народи твою справедливість [«праведність, жінко», НС], а славу твою — всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його» (Ісаї 62:2). Довколишні народи змушені уважно спостерігати, як ізраїльтяни живуть за законами праведності. Навіть царі мусять визнати, що Єгова використовує Єрусалим і що будь-яке їхнє правління — це ніщо в порівнянні з Царством Єгови (Ісаї 49:23).
7. Про що свідчить нове ім’я Сіону?
7 Тепер, давши нове ім’я горі Сіон, Єгова підтверджує, що її становище змінилося. Це нове ім’я свідчить про благословення та шану, які прийшли до земних дітей Сіону в 537 році до н. е *. Воно показує: Єгова визнає́, що Сіон належить йому. Сьогодні члени Ізраїля Божого неймовірно радіють, що Єгова ними задоволений, а інші вівці радіють разом з ними.
8. Як Єгова виявляв шану Сіонові?
8 Давши Сіону нове ім’я, Єгова обіцяє: «Ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого» (Ісаї 62:3). Єгова, так би мовити, тримає свою символічну дружину, небесний Сіон, на долоні, щоб на неї споглядали із захопленням (Псалом 48:3; 50:2). Згадка про корону слави й «діядему царства» вказує на те, що ця жінка вбрана в шати влади й пошани (Захарія 9:16). Ізраїль Божий, який служить представником небесного Сіону, тобто «вишнього Єрусалима», є дивовижним творивом Божої руки (сили, котру він застосовує) в дії (Галатів 4:26). З допомогою Єгови цей духовний народ увійшов на сторінки історії як взірець непорочності й відданості. Бог зміцняє мільйони людей — як помазанців, так і інших овець, щоб вони могли виявляти дивовижну віру та любов. Протягом Тисячолітнього правління Христа Єгова послуговуватиметься помазанцями,— на той час вони вже отримають славетну небесну нагороду,— аби привести створіння, що зітхає, до вічного життя (Римлян 8:21, 22; Об’явлення 22:2).
«Господь тебе уподобав»
9. Опишіть перетворення Сіону.
9 Отримання нового імені є одним із аспектів чудового перетворення небесної організації Сіону, яку представляють на землі її діти. Ми читаємо: «Вже не скажуть на тебе «покинута», а на край твій не будуть казати вже «пустиня», бо тебе будуть кликати «в ній моя втіха», а край твій «заміжня», бо Господь пожадає тебе [«Господь тебе уподобав», Хом.], і твій край буде взятий за жінку» (Ісаї 62:4). Земний Сіон лежав спустошений ще від часу знищення, яке відбулося 607 року до н. е. Проте слова Єгови запевняють цю гору в тому, що вона буде відновлена, а її край — знову заселений. Колись розорена, гора Сіон вже не буде покинутою жінкою, а її край не залишиться спустошеним. У 537 році до н. е. з відновленням Єрусалима її становище цілком змінилося; вона вже не була зруйнована, як колись. Єгова сповіщає, що Сіон будуть називати: «В ній моя втіха», а її край — «Заміжня» (Ісаї 54:1, 5, 6; 66:8; Єремії 23:5—8; 30:17; Галатів 4:27—31).
10. а) Якого перетворення зазнав Ізраїль Божий? б) Що таке «край» Ізраїля Божого?
10 Ізраїль Божий зазнав подібної зміни. Це почало відбуватися у 1919 році. Протягом Першої світової війни здавалося, що Бог зрікся помазаних християн. Але у 1919 році вони знову отримали схвалення Єгови, і їхній спосіб поклоніння було очищено. Це вплинуло на вчення цих християн, їхню організацію та діяльність. Члени Ізраїля Божого повернулися до свого «краю», яким є духовний маєток, тобто сфера діяльності (Ісаї 66:7, 8, 20—22).
11. В якому розумінні євреї одружуються зі своєю матір’ю?
11 Єгова продовжує описувати нове привілейоване становище свого народу: «Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий [«сини твої», Кул.], і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою» (Ісаї 62:5). Як могли євреї, «сини» Сіону, одружитися зі своєю матір’ю? Це можна пояснити так: сини Сіону, які повертаються після визволення з вавилонського вигнання, оволодівають своєю колишньою столицею і знову заселяють її. Коли це стається, Сіон вже більше не спустошений, бо наповнюється своїми синами (Єремії 3:14).
12. а) Як Єгова чітко виявив, що помазані християни є частиною організації, яка одружилася з ним? б) Чому ставлення Єгови до свого народу є чудовим зразком для подружніх пар у наш час? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 342).
12 Аналогічна ситуація склалася в наші часи. Починаючи з 1919 року, діти небесного Сіону стали заволодівати своїм краєм, тобто духовним маєтком, який давно тому отримав ім’я «заміжня». Діяльність помазаних християн у тому краї свідчить про те, що вони — «люд... для Ймення» Єгови (Дії 15:14). Ці християни приносять плоди Царства й оголошують ім’я Єгови, а це служить доказом того, що Бог їх уподобав. Він чітко виявив: вони належать до організації, яка вступила з ним в неподільний союз. Помазавши цих християн святим духом, визволивши їх з духовної неволі, а також послуговуючись ними для проповідування усьому людству надії на Царство, Єгова показав, що тішиться ними, як молодий своєю нареченою (Єремії 32:41).
«Не замовкніть»
13, 14. Як у давнину Єрусалим став безпечним містом? б) Як у наш час Сіон став «славою... на землі»?
13 Завдяки новому символічному імені, яке дав Єгова, члени Божого народу почуваються безпечно. Вони знають: Бог визнає їх і підтверджує, що вони є його власністю. Тепер, вживаючи іншу ілюстрацію, Єгова звертається до свого народу як до міста, оточеного мурами: «На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу,— ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,— і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі» (Ісаї 62:6, 7). У визначений Єговою час, коли вірний останок повернувся з Вавилона, Єрусалим справді став «славою... на землі»: це місто було оточене мурами, і жителі його почувалися безпечно. Сторожі вдень та вночі пильнували на мурах, щоб у разі потреби повідомити жителям про небезпеку (Неемії 6:15; 7:3; Ісаї 52:8).
14 Сьогодні Єгова використовує помазаних сторожів, щоб показувати дорогу до свободи сумирним людям, які хочуть звільнитися з рабства фальшивої релігії. Вони отримують запрошення ввійти в Божу організацію, яка допомагає їм уникати духовного забруднення, безбожного впливу цього світу й несхвалення Єгови (Єремії 33:9; Софонії 3:19). Важливу роль у цьому відіграє клас сторожа, або вартового, «вірний і мудрий раб», який постачає «своєчасно поживу» (Матвія 24:45—47). Оскільки «великий натовп» співпрацює з класом сторожа, він також вносить свій важливий вклад у те, щоб Сіону приносилася «слава... на землі» (Об’явлення 7:9).
15. В якому розумінні клас сторожа та його товариші служать Єгові постійно?
15 Клас сторожа та його товариші не припиняють свого служіння! Відданість цих вірних слуг, а їх налічується мільйони, добре видна в тому, наскільки ревно вони виконують своє служіння. Великою підтримкою для них є роз’їзні наглядачі з дружинами, добровільні працівники домів Бетелю і друкарень Свідків Єгови, місіонери, а також спеціальні, сталі й допоміжні піонери. Крім того, ці вірні слуги трудяться на будовах нових Залів Царства, відвідують хворих, допомагають тим, хто стикається зі складними ситуаціями, пов’язаними з лікуванням, і надають вчасну допомогу жертвам стихійних лих та нещасних випадків. Багато цих саможертовних осіб часто в буквальному значенні служать «день і ніч»! (Об’явлення 7:14, 15).
16. Як розуміти те, що слуги Єгови ‘не вмовкають’?
16 Біблія заохочує слуг Єгови безупинно молитися і просити Бога, щоб його ‘воля була, як на небі, так і на землі’ (Матвія 6:9, 10; 1 Солунян 5:17). Їм дається напучення: «Перед [Єговою] не вмовкайте», аж поки не будуть сповнені бажання та надії, пов’язані з відновленням правдивого поклоніння. Ісус наголошував на потребі постійно молитися, наполегливо закликаючи своїх послідовників ‘голосити до Бога день і ніч’ (Луки 18:1—8).
Бог винагородить своїх служителів
17, 18. а) Чому жителі Сіону можуть сподіватися, що втішатимуться плодами своєї праці? б) Як у наш час народ Єгови втішається плодами своєї праці?
17 Нове ім’я, яке дав Єгова своєму народові, запевнює Божих слуг, що їхні зусилля не марні. «Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього! Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір’ях святині Моєї» (Ісаї 62:8, 9). Правиця Єгови та його потужне рамено служать символами його влади й сили (Повторення Закону 32:40; Єзекіїля 20:5). Оскільки Бог присягає ними, це вказує на те, що він постановив змінити ситуацію Сіону. У 607 році до н. е. Єгова дозволив ворогам гори Сіон пограбувати і знищити її майно (Повторення Закону 28:33, 51). Але тепер власністю Сіону володітимуть тільки ті, хто має на це право (Повторення Закону 14:22—27).
18 Сьогодні, коли знову сповнюється та обітниця, Єгова поблагословив своїх відновлених людей надзвичайним духовним добробутом. Вони дуже радіють плодами своєї праці — чимраз більшим числом християнських учнів та достатком духовної поживи (Ісаї 55:1, 2; 65:14). Оскільки члени народу Єгови виявляють йому вірність, він не дозволяє, щоб вороги шкодили їхньому духовному добробуту чи позбавили їх результатів відданого служіння. Жодна праця, яка виконується в служінні Єгові, не марна (Малахії 3:10—12; Євреїв 6:10).
19, 20. а) Як було очищено дорогу для євреїв, які поверталися до Єрусалима? б) Як у наш час було очищено дорогу, аби сумирні особи могли прийти до організації Єгови?
19 Також завдяки новому імені організація Єгови приваблює до себе щирих осіб. До неї сходиться велика кількість людей, і дорога далі залишається відкритою. У пророцтві Ісаї говориться: «Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора [«сигнал», НС]» (Ісаї 62:10). Очевидно, спочатку цей заклик стосувався євреїв, які, повертаючись до Єрусалима, мали пройти через брами міст Вавилонії. Аби полегшити подорож, їм потрібно було очистити дорогу від каміння. Також вони мали підняти сигнал, щоб показувати дорогу (Ісаї 11:12, НС).
20 Починаючи з 1919 року, помазані християни є відокремленим народом, який має служити Богові, і вони йдуть «дорогою святою» (Ісаї 35:8). Вони перші мали йти духовною битою дорогою з Вавилона Великого (Ісаї 40:3; 48:20). Бог доручив їм почесне завдання: очолювати працю проголошення про його могутні чини та показувати іншим шлях до битої дороги. Якщо ж говорити про камені, тобто перешкоди, то вони усували їх передусім для власного ж блага (Ісаї 57:14). Помазанці повинні були чітко зрозуміти Божі наміри та вчення. Фальшиві вірування — це камені спотикання на дорозі до життя, але Слово Єгови подібне до «молота, що скелю розлупує». Послуговуючись ним, помазані християни порозбивали камені, об які могли спіткнутися люди, що прагнуть служити Єгові (Єремії 23:29).
21, 22. Який сигнал поставив Єгова для тих, хто покидає фальшиву релігію, і звідки ми про це знаємо?
21 У 537 році до н. е. Єрусалим став сигналом, який закликав останок євреїв повернутися та відбудувати храм (Ісаї 49:22, НС). Коли у 1919 році помазаний останок був визволений з рабства фальшивої релігії, він не блукав безцільно. Його члени знали, куди йдуть, оскільки Єгова поставив для них сигнал. Що це за сигнал? Той самий, про який передрікалося в Ісаї 11:10: ‘Станеться в день той: Корінь Єссеїв стане прапором [«сигналом», НС] народам’. Ці слова апостол Павло застосував до Ісуса (Римлян 15:8, 12). Тим сигналом є Ісус Христос, який править як Цар на небесній Сіонській горі! (Євреїв 12:22; Об’явлення 14:1).
22 Довкола Ісуса Христа зібрано як помазаних християн, так і інших овець. Вони зійшлися, щоб брати участь в об’єднаному поклонінні Всевишньому Богові. Мета правління Ісуса Христа — виправдати право Єгови на верховну владу в Усесвіті та поблагословити щиросердих людей усіх народів землі. Хіба це не спонукує кожного з нас звеличувати і прославляти Бога разом з його народом?
«Приходить Спасіння твоє»
23, 24. В якому розумінні отримують спасіння ті, хто вірить у Бога?
23 Нове ім’я, яке Єгова дарував своїй подібній до дружини організації, пов’язане з вічним спасінням її дітей. Ісая пише: «Ось звіщає Господь аж до краю землі: Оповіжте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним» (Ісаї 62:11). Євреї побачили спасіння тоді, коли впав Вавилон, а вони повернулися на батьківщину. Але ці слова вказують на щось більше. Проголошення Єгови нагадує нам пророцтво Захарія стосовно Єрусалима: «Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці» (Захарія 9:9).
24 Через три з половиною роки після хрещення та помазання Божим духом Ісус в’їхав на ослі до Єрусалима й очистив тамтешній храм (Матвія 21:1—5; Івана 12:14—16). Сьогодні Ісус Христос несе спасіння від Єгови всім, хто вірить у Бога. Починаючи з 1914 року — часу свого вступу на престол, він виконує також роль призначеного Судді Єгови та Виконавця вироків. У 1918 році — через три з половиною роки після вступу на престол — Ісус очистив духовний храм Єгови, який був представлений на землі збором помазаних християн (Малахії 3:1—5). Коли Бог поставив його як сигнал, по всій землі розпочалося велике збирання людей для підтримки Месіанського Царства. Як і в давнину, у 1919 році для Ізраїля Божого прийшло «спасіння», коли він був визволений з Вавилона Великого. «Нагородою» і «заплатою» для саможертовних жниварів є або безсмертне життя в небі, або вічне життя на землі. Усі Божі слуги, які залишаються вірними, можуть бути впевнені, що їхня «праця не марнотна у Господі» (1 Коринтян 15:58).
25. Яке запевнення має народ Єгови?
25 Яке ж чудове майбутнє чекає на небесну організацію Єгови, її помазаних представників на землі й кожного, хто активно підтримує їх! (Повторення Закону 26:19). Ісая пророкував: «Будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть «жадана», незалишене місто» (Ісаї 62:12). Був час, коли «вишньому Єрусалиму», представленому Ізраїлем Божим, здавалося, що Єгова його покинув. Це вже ніколи не повториться. Божий народ повіки буде відчувати охорону Єгови та втішатися його схваленням.
[Примітка]
^ абз. 7 У біблійному пророцтві ‘нове ймення’ може свідчити про отримання нового становища або привілею (Об’явлення 2:17; 3:12).
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 342]
Чудовий зразок подружніх стосунків
Вступаючи в шлюб, люди мають певні сподівання щодо подружнього життя. Але які сподівання має Бог? Він є засновником подружжя. З якою метою Бог заснував сім’ю?
Ми можемо збагнути погляд Єгови на цю справу, якщо розглянемо його стосунки з ізраїльським народом. Ісая описує ці стосунки як взаємини у подружжі (Ісаї 62:1—5). Зауважте, що робить Бог Єгова як «чоловік» для своєї «нареченої». Він охороняє та освячує її (Ісаї 62:6, 7, 12). Також Бог шанує її і цінує (Ісаї 62:3, 8, 9). Крім того, він виявляє їй своє уподобання, і на це вказують нові імена, які він їй дав (Ісаї 62:4, 5, 12).
Описуючи стосунки між Єговою та Ізраїлем, Ісая прирівнює їх до стосунків між чоловіком і дружиною. Те саме робить Павло в Християнських грецьких Писаннях, говорячи про взаємини між Христом та збором помазаних християн (Ефесян 5:21—27).
Павло заохочував християн наслідувати у подружжі стосунки між Ісусом та його збором. Чи може бути більша любов від тієї, яку виявляв Єгова до Ізраїля і Христос до свого збору? Ці символічні стосунки є чудовим зразком для християн, які прагнуть мати успішне та щасливе подружнє життя (Ефесян 5:28—33).
[Ілюстрація на сторінці 339]
Єгова називатиме небесний Сіон новим ім’ям.
[Ілюстрації на сторінці 347]
У наш час клас сторожа, яким послуговується Єгова, не мовчить.
